Номер провадження № 22-ц/785/9770/13
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Комлева О. С.
25.12.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.
суддів Косогор Г.О., Ісаєвої Н.В.
при секретарі Добряк Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 на рішення Южного міського суду Одеської області від 26 вересня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про поділ сумісного майна, та за позовом третіх осіб ОСОБА_6, ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про зміну умов договору,
У липні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ сумісного майна подружжя, посилаючись на те, що з 14 вересня 2010 року між сторонами був укладений шлюб. В період перебування у шлюбі 10 серпня 2011 року сторонами за договором купівлі-продажу була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу був оформлений на ім'я відповідача. Також за спільні кошти подружжя була придбана побутова техніка та меблі, а саме: кухонний гарнітур, кухонна витяжка, духовка, керамічна поверхня (фірми Gorenje), холодильник, мікрохвильова піч, телевізор Samsung 32 дюйми, телевізор LG кухонний, телевізор LG 50 дюймів, пральна машина автомат LG, спальний гарнітур, комп'ютер, диван, які знаходяться в зазначеній квартирі. Провести добровільний розподіл майна відповідач відмовляється. В зв'язку з чим позивачка просить суд поділити спільне майно подружжя та визнати за нею право власності на ? частину спірної квартири, виділити в натурі у власність та володіння холодильник, мікрохвильову піч, телевізор LG 50 дюймів, комп'ютер, а відповідачу виділити в натурі у власність та володіння ? частину спірної квартири, кухонний гарнітур, кухонну витяжку, духовку, керамічну поверхню (фірми Gorenje), телевізор Samsung 32 дюйми, телевізор LG кухонний, пральну машину автомат LG, спальний гарнітур, диван.
Треті особи ОСОБА_6 та ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про зміну договору купівлі-продажу від 10 серпня 2011 року, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_9 є їх рідним онуком, 14 вересня 2010 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 був укладений шлюб. Після реєстрації шлюбу вони проживали в квартирі, яку орендували. Через рік після їх одруження вони вирішили придбати за свої особисті кошти квартиру для онука та його дружини. У ОСОБА_5 в ПАТ «Марфін Банк» з 17 січня 2002 року був відкритий рахунок № 27170000 в національній валюті України, та вона 30 березня 2011 року зняла грошові кошти в розмірі 237 000 грн. на придбання вказаної квартири. 05 квітня 2011 року ОСОБА_5 після отримання з банківської установи грошових коштів у присутності ОСОБА_10 (батька відповідача ОСОБА_9) ОСОБА_7 (мати відповідача ОСОБА_9), ОСОБА_8 передала ОСОБА_9 грошову суму у розмірі 225 000 грн., для придбання спірної квартири, про що була написана розписка, яка особисто підписана відповідачами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ОСОБА_6 була власником квартири АДРЕСА_2. 16 червня 2011 року вона продала вказану квартиру ОСОБА_11, та отримала грошові кошти в розмірі 36 500 доларів США, про що була написана власноручна розписка про отримання коштів. ОСОБА_6 після продажу належної їй квартири також передала грошові кошти у розмірі 36 500 доларів США ОСОБА_9 для придбання спірної квартири. ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 домовились, що після придбання квартири ОСОБА_9 зареєструє ОСОБА_6 у вказаній квартирі та виділить їй в постійне користування житлові приміщення, що і було зроблено після придбання квартири на ім'я відповідача ОСОБА_9 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 іншого житла не мають. Після отримання особистих коштів ОСОБА_6, ОСОБА_5 10 серпня 2011 року ОСОБА_9 за їх особисті кошти придбав у ОСОБА_12 за договором купівлі- продажу квартиру АДРЕСА_3. Покупець ОСОБА_13 отримала від ОСОБА_9 грошові кошти за продану квартиру в розмірі 60 000 доларів США, про що надала власноручно написану розписку. Позивач ОСОБА_5 на теперешній час зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, але за даною адресою не мешкає та власного житла на території Новобілярської селищної ради не має, тобто всі зібрані нею за майже 9 років кошти вона витратила на придбання спірної квартири. Батьки відповідачки ОСОБА_8 та вона сама не приймали участі у придбанні вказаної квартири, та не надавали будь-яких коштів на придбання квартири. Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просять суд змінити договір купівлі-продажу наступним чином: виключити ОСОБА_4 з числа покупця АДРЕСА_4; визначити, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частках (по ? частині) придбали у ОСОБА_12 квартиру АДРЕСА_5, яка складається з чотирьох житлових кімнат житловою площею 49,6 кв.м., коридору, двох вбудованих шаф, ванної, вбиральні, кухні та комори, загальною площею 85,07 кв.м.
В судовому зсіданні позивач та її представник за первісним позовом позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідач та його представник в судовому засіданні за первісним позовом позовні вимоги визнали частково.
Треті особи за первісним позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позовні вимоги не визнали, свої позовні вимоги підтримали.
Третя особа ОСОБА_7 позовні вимоги ОСОБА_8 не визнала.
Рішенням Южного міського суду Одеської області від 26 вересня 2013 року в задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ сумісного майна, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовлено.
Позов ОСОБА_6, ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_8 про зміну умов договору задоволений, змінений договір купівлі-продажу від 10 серпня 2011 року, за яким ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_12 квартиру АДРЕСА_5, наступним: виключений ОСОБА_4 з числа покупця квартири АДРЕСА_5; визначено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частинах (по ? частині) придбали у ОСОБА_13 квартиру АДРЕСА_5, яка складається з чотирьох житлових кімнат житловою площею 49,6 кв.м., коридору, двох збудованих шаф, ванної, вбиральні, кухні та комори, загальною площею 85,07 кв.м.
На рішення суду ОСОБА_2, представник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 в частині розподілу квартири, а в задоволені позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_5 відмовити, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального права. В іншій частині рішення сторонами не оскаржується.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обгрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, які мають значення для вирішення справи.
Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з врахуванням положень ст.57-66 ЦПК України. Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 ЦПК України.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Статтею 11 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності до вимог частини другої ст.303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Таким чином, суд, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно з'ясувати фактичні обставини справи, однак не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог та тієї доказової бази, яка сформована за рахунок доказів, поданих до суду самими учасниками процесу.
Між тим, постановляючи рішення, суд першої інстанції цих вимог закону не врахував, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам матеріального права.
Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що доказів щодо отримання доходів на придбання квартири ОСОБА_3 не надано.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що гроші на придбання спірної квартири надавали ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а тому суд зробив висновок, що саме вони і є покупцями квартири за договором купівлі-продажу.
Однак з таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.
Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_14 та ОСОБА_3 14 вересня 2010 року уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, зареєстрованим відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції актовий запис № 1287 (а.с. 12).
Рішенням Южного міського суду Одеської області від 07 грудня 2012 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 (після розірвання шлюбу призвіще Благодар) було розірвано (а.с. 93).
10 серпня 2011 року ОСОБА_4, на підставі договору купівлі-продажу придбав у ОСОБА_15 квартиру АДРЕСА_6 (а.с. 15-16).
Відповідно до розписки ОСОБА_15 отримала від ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 60 000 доларів США в рахунок проданої квартири АДРЕСА_7 (а.с. 94).
Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
З матеріалів справи вбачається, що сторони під час перебування у шлюбі придбали квартиру АДРЕСА_8, а тому колегія суддів приходить до висновку про те, що спірна квартира, яка придбана сторонами під час шлюбу є спільною сумісною власністтю подружжя.
Відповідно до статей 70, 71 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
З наведених підстав, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню, шляхом визнання права власності за кожним з подружжя по ? частини спірної квартири.
В свою чергу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не надано належних та допустимих доказів у відповідності до ст.ст. 58-59 ЦПК України, якими підтверджується їх позов, а тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не підлягають задоволенню.
Більш того, відповідно до розписки, ОСОБА_4 дійсно отримував грошові кошти в розмірі 225 000 гривен, але ці гроші були взяті у ОСОБА_5 у борг для придбання спірної квартири (а.с. 39).
З розписки не вбачається, що ОСОБА_5 надавала грошові кошти для придбання квартири саме для себе.
В судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що дійсно брав в борг грошові кошти, для придбання квартири, та саме він розраховувася з продавцем квартири.
Справа колегією суддів розглянута відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які знаходяться в матеріалах справи, належність та допустимість яких перевірена судом та їм надана оцінка в рішенні суду.
Таким чином колегія суддів вважає, що на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за недоведеністю, та одночасно підлягає задоволенню позов ОСОБА_3
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Южного міського суду Одеської області від 26 вересня 2013 року в частині поділу сумісного майна (квартири) - скасувати.
Ухвалити нове яким у задоволені позову ОСОБА_6, ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про зміну умов договору - відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про поділ сумісного майна- задовольнити.
Визнати право власності за ОСОБА_8 та ОСОБА_4 по ? частини квартири АДРЕСА_9 за кожним.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ Г.О. Косогор
______________________________________ ОСОБА_16