Справа № 523/3756/18
Провадження №2-о/523/199/18
"21" березня 2018 р., суддя Суворовського районного суду м.Одеси Шепітко І.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Четверта Одеська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
До суду звернувся заявник з вимогами про встановлення факту належності його дядькові ОСОБА_2 свідоцтва про смерть ІІІ-ЖД №365327 від 15.02.1990 року, посилаючись на те, що у зазначеному свідоцтві допущено помилку та зазначено прізвище померлого як Свіргунов замість ОСОБА_2.
Відповідно до вимог ч.2 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно роз'яснення в п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України №15 від 25.05.1998 року), при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства. Заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об'єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК (розділ IV, глава 6 ЦПК України в теперішній редакції), оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи.
Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в установленому порядку, а саме - згідно Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно вимог ч.ч.3, 4 ст.315 ЦПК України, справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Таким чином заявникові слід звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану з відповідною заявою, а у випадку відмови він має право звернутись з адміністративним позовом згідно Кодексу Адміністративного Судочинства України.
Керуючись ст.ст.4, 315, 353 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Четверта Одеська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Копію ухвали направити заявнкові.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - ти денний строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя: