Справа № 149/350/18
Провадження №1-кп/149/68/18
Номер рядка звіту 18
21.03.2018 Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Калинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику кримінальне провадження № 12017020330000592 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , гр. України, освіта середня, неодруженого, не працюючого, не депутата, раніше судимого 02.06.2016 року Літинським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, звільненого від відбування покарання з виправним терміном на 1 рік, раніше судимого 11.01.2017 року Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, -
за ч. 2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 будучи раніше судимим 02.06.2016 року Літинським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на два роки, звільненого від відбування покарання з виправним терміном на 1 рік, раніше судимий 11.01.2017 року Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 3 роки, на шлях виправлення не став та знову скоїв корисливий, умисний злочин, а саме 10.11.2017 року ОСОБА_4 , перебуваючи в будинку ОСОБА_6 , оскільки сам там проживає, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном діючи з прямим умислом та корисливим мотивом для власного незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переконавшись, що за його діями не спостерігають сторонні особи, таємно, умисно, шляхом вільного доступу викрав з житлової кімнати ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Samsung» DUOS GT-S5222 та у подальшому розпорядившись викраденим мобільним телефоном на власний розсуд, продавши його за 150 гривень ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_2 .. Отримавши грошові кошти в сумі 150 гривень, ОСОБА_4 розпорядився ними на власний розсуд, придбавши алкогольні напої. Відповідно до висновку експерта Вінницького НДКЦ № 1128 від 21.11.2017 року ринкова вартість мобільного телефону моделі "Samsung" DUOS GT-S5222 з МЕІ НОМЕР_1 та ІМЕІ НОМЕР_2 на момент вчинення крадіжки, а саме 10.11.2017 року, становить 466.67 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Свою вину у скоєнні злочину визнає повністю, та просить суд не застосовувати відносно нього сувору міру покарання, пов'язану з позбавленням волі.
Потерпіла ОСОБА_6 просить притягнути ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності та застосувати відносно нього міру покарання, пов'язану із позбавленням волі, оскільки вважає, що іншого способу ізолювати ОСОБА_4 від алкогольної залежності та попередження вчинення ним нових злочинів, вона не вбачає.
Крім повного визнання вини обвинуваченим, під час досудового слідства та судового розгляду, його вина у вчиненні злочину доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства, які за заявою обвинуваченого, крім показів його самого, матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого та матеріалів щодо судових витрат, речових доказів, в судовому засіданні не досліджувались, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.
Суд з'ясувавши, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, роз'яснює положення Закону про те, що у випадку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку. Враховуючи заяву обвинуваченого ОСОБА_4 , який визнає свою вину та в скоєному розкаюється, думку адвоката ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_6 , думку прокурора Калинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , суд вирішив застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України.
Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір.
Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ст. 185 ч. 2 КК України, крадіжка, вчинена повторно, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, те, що обвинувачений свою вину визнає повністю, особу обвинуваченого, його відношення до подій, що відбулися та їх наслідків, його вік, сімейні обставини, раніше судимий 02.06.2016 року Літинським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, звільнений від відбування покарання з виправним терміном на 1 рік, 11.01.2017 року засуджений Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 3 роки, негативно характеризується за місцем проживання, на диспансерному обліку у лікаря психіатра не перебуває, однак перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога з діагнозом РПП внаслідок вживання алкоголю з 2014 року.
Також, суд враховує досудову доповідь Хмільницького міськрайонного відділу з питань пробації, відповідно до якої, встановлено інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства.
Згідно зі ст. 65 КК України суд призначає покарання з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, особи винного і обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання - відсутні.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.
Відповідно до ст. 78 ч. 3 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами ст. 71, 72 КК України.
У відповідності до ст. 71 ч. 4 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
На підставі викладеного, враховуючи обставини справи та особу винного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання за ст. 185 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції вивченої частини статті КК, оскільки його виправлення, перевиховання та попередження вчинення нових злочинів неможливе без ізоляції від суспільства, при цьому саме така міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого.
Також, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 78, ст. 71 КК України, йому необхідно призначити остаточне покарання шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком, невідбуту частину покарання за вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11.01.2017 року у справі № 149/2349/16-к.
Під час судового провадження прокурором Калинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , заявлено клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, не працює, зловживає спиртними напоями, веде паразитичний спосіб життя, може вчинити інше кримінальне правопорушення та ухилитися від відбуття призначеного покарання. За таких обставин клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.
Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 369, 370, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд,
Визнати винним ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11.01.2017 року, та остаточно обвинуваченому ОСОБА_4 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки шість місяців.
Обвинуваченому ОСОБА_4 обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши останнього під варту із зали суду.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 , вираховувати з дня оголошення вироку.
Стягнути із ОСОБА_4 в дохід держави витрати по проведенню товарознавчої експертизи № 1128 від 21.11.2017 року, які складають 593, 22 грн. (п'ятсот дев'яносто три гривні 22 коп.).
Речові докази у кримінальному провадженні - мобільний телефон марки "Samsung" DUOS ІМЕІ НОМЕР_1 та ІМЕІ НОМЕР_2 , який поміщено до спецпакету Експертна служба № 2827553 та залишено на зберігання в кімнаті зберігання речових доказів Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області повернути ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1