Справа № 815/344/18
15 березня 2018 року м. Одеса
У залі судових засідань № 25
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
при секретарі судового засідання - Донець В.Р.
за участю сторін:
представника позивача - ОСОБА_1 (по довіреності)
представника відповідача - ОСОБА_2 (по довіреності)
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування припису, -
До суду звернувся ОСОБА_3 з позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 21.12.2017 року.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позов обґрунтований позивачем тим, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 120 без законних підстав, за відсутності власника приміщень, йому не було пред'явлено службового посвідчення та не надано копію направлення на проведення перевірки, позивач не відмовлявся від підписання акту, як зазначено в ньому, позивач не здійснював зазначені в акті будівельні роботи, несучі конструкції та сходи вже існували на час придбання позивачем зазначеного приміщення, під час перевірки не встановлено коли саме виконані будівельні роботи, тощо, а тому оскаржуваний припис має бути скасований судом.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, з відзиву на позовну заяву (аркуші справи 48-51) вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки перевірка об'єкту будівництва, який належить позивачу, проведена з дотриманням вимог законодавства, в присутності позивача, виявлені порушення підтверджуються фото-фіксацією, а тому підстав для скасування оскаржуваного припису не має.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю, до яких відносяться виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад, шляхом, в тому числі, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації, тощо.
Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; залучати до проведення перевірок представників експертних організацій, фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; тощо.
Згідно з п. 5, 7 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого 23 травня 2011 року Постановою Кабінету Міністрів України № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю та така перевірка може проводитися, зокрема, на підставі звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
ОСОБА_3 є власником нежитлового підвального приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 120, що підтверджується договором купівлі-продажу від 20.11.2006 року та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.12.2006 року №12947923 (аркуші справи 35-36).
Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у період з 19.12.2017 року по 21.12.2017 року, на підставі наказу №01-13/251 ДАБК від 29.06.2017 року та звернення ОСОБА_4 від 12.12.2017 року №07-Р1-39422 про незаконну реконструкцію підвалу, проведений позаплановий захід державного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Капітальний ремонт нежитлових підвальних приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 120, замовник ОСОБА_3», за результатами якого складений акт №001396 від 21.12.2017 року (аркуші справи 16-31, 53, 54).
Зазначеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_3 виконані будівельні роботи з капітального ремонту нежитлових підвальних приміщень шляхом зміни та улаштування нових несучих конструкції посилення перекриття стелі зі сталевих прокатних елементів, заміни існуючого металевого сходового маршу вхідної групи за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 120, без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до п. 16, 17 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого 23 травня 2011 року Постановою Кабінету Міністрів України № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
На підставі виявлених порушень Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 21.12.2017 року складений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил шляхом одержання права на виконання будівельних робіт у строк до 21.02.2018 року (аркуші справи 32-34).
Крім того, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 21.12.2017 року складений протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення від 04.01.2018 року №007/18, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП.
Позивач не погодився із правомірністю припису від 21.02.2018 року та звернувся до суду з вимогами про його скасування.
Позивач в позові зазначає, що ним не здійснювалися вказані в акті перевірки та приписі будівельні роботи, він придбав у власність нежитлове підвальне приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 120, у 2006 році та вже тоді зазначене нежитлове приміщення мало несучі конструкції та сходи, ним проводиться не капітальний ремонт, в акті перевірки не зазначено коли будівельні роботи з зміни та улаштування нових несучих конструкції посилення перекриття стелі зі сталевих прокатних елементів, заміни існуючого металевого сходового маршу вхідної групи виконані.
Суд вважає доводи позивача обґрунтованими, а твердження відповідача не доведеними, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В підтвердження виявлених порушень в матеріалах справи міститься тільки фото-фіксація, з якої не вбачається дати її проведення, з неї не можливо встановити факт встановлення позивачем балок перекриття та сходового маршу, не можливо встановити дату проведення робіт, тобто, фактично з цього доказу не можливо встановити проведення позивачем капітальних ремонтних робіт.
Відповідач наділений повноваженнями проводити відео-фіксацію, аудіо-фіксацію процесу перевірки, може отримати від особи пояснення, може залучати представників експертних організацій, фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, однак такі дії відповідач під час перевірки не вчинив.
Таким чином, відповідач твердження позивача не спростував, не встановив ким і коли проведені зафіксовані роботи, не скористався своїми правами під час перевірки та, як суб'єкт владних повноважень, не довів факти виявлених порушень.
Враховуючи не доведеність факту здійснення позивачем капітальних ремонтних робіт, припис щодо зобов'язання позивача отримати право на виконання будівельних робіт є не обґрунтованим, не законним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо тверджень позивача про не присутність його під час проведення перевірки, здійснення фото-фіксації за день до проведення перевірки, не пред'явлення йому службового посвідчення та не надання копії направлення на проведення перевірки, не надання йому на ознайомлення акту перевірки, суд вважає ці обставини також не спростованими відповідачем.
Відповідно до п. 7, 9, 21 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Суд звертає увагу, що дата здійснення фото-фіксації та обставини при яких вона була зроблена суду не доведені відповідачем у справі, доказів вручення позивачу направлення на перевірку до суду не надано, доказів присутності позивача під час перевірки також не має, враховуючи виготовлення акту перевірки 21.12.2017 року не на місці її проведення, до суду не надано доказів повідомлення позивача про необхідність ознайомитися з актом та підписати його, відповідачем не зазначена дата відмови позивача від підписання акту перевірки.
При цьому, під час допиту в якості свідка головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_5, він зазначив, що підтвердженням виявлених порушень є тільки фото-фіксація, пояснення у позивача не відбиралися, акт перевірку складений ним 21.12.2017 року на робочому місці та позивача повідомлено про це по телефону, однак позивач відмовився від отримання акту, разом з цим викладені обставини доказами не підтверджені та не підтверджуються позивачем.
Враховуючи положення ст. 13 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року, які передбачають право позивача бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю, подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки, в спірних правовідносинах позивач був обмежений в своїх правах, а відповідач не надав доказів, які ці твердження позивача спростовують.
Щодо доводів позивача про відсутність підстав для проведення заходу державного нагляду відповідачем, ці доводи позивача суд вважає не обґрунтованими, оскільки позаплановий захід проведений за заявою ОСОБА_4, що відповідає вимогам п. 7 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого 23 травня 2011 року Постановою Кабінету Міністрів України № 553.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Під час розгляду справи представник позивача заявив клопотання про стягнення з відповідача судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме 15000 грн. фіксованої суми по договору про надання професійної правничої допомоги від 22 січня 2018 року.
Суд вважає зазначене клопотання не обґрунтованим та ці витрати не підлягають стягненню з відповідача, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 132, 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
До таких витрат належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представник позивача зазначив, що витрати на правничу допомогу є фіксованими та зазначені у п.4.1 договору про надання професійної правничої допомоги від 22 січня 2018 року, а саме 15000 грн. та ця сума, відповідно до п. 4.4 зазначеного договору, сплачена під час його підписання.
Однак ці обставини не звільняють позивача від обов'язку надання доказів щодо фактично понесених витрат та розрахунку витрат на правничу допомогу.
Таким чином, суд вважає не підтвердженими витрати позивача на правничу допомогу.
Разом з цим, витрати щодо сплати судового збору підтверджені позивачем та підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 65082, реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 40199728) про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 21.12.2017 року - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 21.12.2017 року.
Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 20.03.2018 року.
Суддя Л.І. Свида
.