Справа № 815/308/18
20 березня 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення позивача на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області №4386 від 20.12.2017 року «Про надзвичайну подію у ОСОБА_2 Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області та притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності» в частині пункту 5 про попередження про неповну посадову відповідність начальника ОСОБА_2 відділення поліції Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1, визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №105 від 15.01.2018 року «Про внесення змін до наказу ГУ НП в Одеській області від 20.12.2017 року №4386» про звільнення з посади начальника ОСОБА_2 відділення поліції Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1, поновлення ОСОБА_1 з 15 січня 2018 року на посаді начальника ОСОБА_2 відділення поліції Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 15.01.2018 року до моменту фактичного поновлення на посаді.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, представник позивача надіслав заяву про розгляд справи без його участі. Позов обґрунтований позивачем тим, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності є незаконним, він жодного разу не притягався до відповідальності раніше, важкість проступку не відповідає застосованому дисциплінарному стягненню, порушення підлеглими Дисциплінарного статуту та посадових інструкцій почалися ще до призначення позивача на посаду, за функціональними обов'язками за конвойний підрозділ ОСОБА_2 відділення поліції відповідала інша особа, а безпосередньо позивач не порушував своїх службових обов'язків, тощо.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, не заперечував щодо розгляду справи в письмовому провадженні, про що зазначив в заяві. Згідно відзиву на позовну заяву (аркуші справи 89-91), відповідач позов не визнає, оскільки позивач не організував належний контроль за діями підлеглих та самоусунувся від організації виконання підлеглими нормативно-правових актів МВС України, організаційно-розпорядчих документів Національної поліції України та Головного управління Національної поліції в Одеській області, а тому оскаржувані позивачем накази ГУ НП в Одеській області прийняті на законних підставах та у спосіб передбачений законодавством України.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши позовну заяву та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з вересня 2004 року по листопад 2015 року, з 07 листопада 2015 року прийнятий на службу в поліцію та з 11 березня 2017 року призначений на посаду начальника ОСОБА_2 відділення поліції Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Прокуратурою Одеської області 10 листопада 2017 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42017160000001518 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу) та №42017160000001519 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 393 КК України (втеча з місця позбавлення волі або з-під варти) за фактом співучасті поліцейських сектору реагування патрульної поліції ОСОБА_2 відділення поліції Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області сержанта поліції ОСОБА_3 та старшого сержанта поліції ОСОБА_4, у втечі з-під варти обвинуваченого ОСОБА_5
Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №3858 від 13.11.2017 року, на підставі інформації про затримання співробітниками УСБУ в Одеській області та Одеського управління ДВБ НПУ поліцейських сектору реагування патрульної поліції ОСОБА_2 відділення поліції, призначено службове розслідування (аркуш справи 98).
Відповідно до п. 7 Висновку службового розслідування, проведеного за фактом надзвичайної події за участю працівників ОСОБА_2 відділення поліції Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області старшого сержанта поліції ОСОБА_4 та сержанта поліції ОСОБА_3, затвердженої начальником ГУ НП в Одеській області 12.12.2017 року, за порушення вимог ст. 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 1.16, 1.20, 1.36, 4.1, 5.22, 5.24.2, 5.26 «Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України», затвердженої наказом МВС України від 20.10.2005 року №60 дск та посадової інструкції, що виразилося у неналежній організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в ОСОБА_2, не попередженні 08.06.2017 року, 30.06.2017 року, 01.09.2017 року, 02.10.2017 року протиправних дій старшого сержанта поліції ОСОБА_4 і сержанта поліції ОСОБА_3, проведенні формальних інструктажів з ними, не виданні наказів про конвоювання обвинуваченого ОСОБА_5, допущенні вказаних працівників поліції до його конвоювання у неповному складі, не встановленні маршрутів конвоювання заарештованого та неналежній організації контролю за діями підлеглих під час виконання обов'язків, пов'язаних із конвоюванням спецконтингенту, самоусуненні від управління конвойними нарядами, не попередженні виникнення надзвичайних подій під час конвоювання та не організації належного контролю за діями підлеглих, начальника ОСОБА_2 відділення поліції Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1 вирішено попередити про неповну посадову відповідність (аркуші справи 120-143).
На підставі зазначеного Висновку службового розслідування, відповідно до п. 5 Наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №4386 від 20.12.2017 року, позивача попереджено про неповну посадову відповідність (аркуші справи 144-163).
Крім того, відповідно до п. 4 Висновку службового розслідування за фактом перевищення службових повноважень окремими працівниками ОСОБА_2 відділення поліції Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, проведеного Комісією центрального органу управління поліцією, затвердженого 15.12.2017 року Головою Національної поліції України, позивача вирішено звільнити з посади (аркуші справи 164-191).
Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 15.01.2018 року №105 «Про внесення змін до наказу ГУ НП в Одеській області від 20.12.2017 року №4386» на підставі висновку службового розслідування, затвердженого 15.12.2017 року Головою Національної поліції України до п. 5 наказу ГУ НП в Одеській області від 20.12.2017 року №4386 внесено зміни та викладено у такій редакції: «За порушення вимог ст. 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», абз. 1, 2 п. 1 розділу ІІ «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС від 09.11.016 року №1179, п. 1.16, 1.20, 1.36, 4.1, 5.22, 5.24.2, 5.26 «Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України», затвердженої наказом МВС України від 20.10.2005 року №60 дск, п. п. 3 п. 1 розділу ІІ «Інструкції з діловодства в системі Національної поліції України», затвердженої наказом Національної поліції України від 20.05.2016 №414 та посадової інструкції, що виразилось у неналежній організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в ОСОБА_2, не попередженні 08.06.2017 року, 30.06.2017 року, 01.09.2017 року, 02.10.2017 року протиправних дій старшого сержанта поліції ОСОБА_4 і сержанта поліції ОСОБА_3, проведенні формальних інструктажів з ними, не виданні наказів про конвоювання обвинуваченого ОСОБА_5, допущенні вказаних працівників поліції до його конвоювання у неповному складі, не встановленні маршрутів конвоювання заарештованого та неналежній організації контролю за діями підлеглих під час виконання обов'язків, пов'язаних із конвоюванням спецконтингенту, самоусуненні від управління конвойними нарядами, не попередженні виникнення надзвичайних подій під час конвоювання, не організації належного контролю за діями підлеглих, неналежній організації діловодства та роботи у підрозділі, начальника ОСОБА_2 відділення поліції Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1 звільнити з посади (аркуші справи 192-193).
Позивач не погодився із вищезазначеними наказами та звернувся до суду із вимогами про їх скасування, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, однак суд вважає оскаржувані позивачем накази ГУ НП в Одеській області правомірними та такими, що не підлягають скасуванню, з огляду на наступне.
З матеріалів службових розслідувань вбачається, що згідно посадових інструкцій на старшого сержанта поліції ОСОБА_4 та сержанта поліції ОСОБА_3 були покладені обов'язки, пов'язані із забезпеченням публічної безпеки, наглядом за дорожнім рухом, забезпеченням його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-шляховій мережі у м. Чорноморську Одеської області.
Проте, 05.01.2017 року і 22.02.2017 року вказані працівники поліції, в порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, розділу І «Інструкції з організації конвоювання затримки і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України», затвердженої наказом МВС України від 20.10.2005 року №60 дск та посадових інструкцій безпідставно виконували обов'язки, пов'язані з охороною та конвоюванням взятих під варту осіб.
Зазначені обов'язки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виконували за усною вказівкою заступника начальника ОСОБА_2 відділення поліції Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_6, який на той час тимчасово виконував обов'язки начальника ОСОБА_2
Лише наказом ОСОБА_2 №5 від 18.04.2017 року на цих працівників покладені обов'язки з охорони та конвоювання взятих під варту осіб.
Під час виконання обов'язків, пов'язаних з охороною та конвоюванням взятих під варту осіб, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 особисто отримували у судді Іллічівського міського суду Одеської області листи-заявки від 19.12.2016 року, 21.02.2017 року, 23.05.2017 року, 13.06.2017 року, 14.09.2017 року, 21.09.2017 року, 25.09.2017 року, 27.09.2017 року, 11.10.2017 року та 08.11.2017 року для доставки до вказаного суду заарештованого ОСОБА_5, обвинуваченого за ч. 2 ст. 305 та ч. 3 ст. 307 КК України, який утримувався в Одеському слідчому ізоляторі №21.
При цьому, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вказані листи-заявки до канцелярії ОСОБА_2 для реєстрації не передавали.
В подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вступили у неділові стосунки з обвинуваченим ОСОБА_5 та розробили злочинну схему, направлену на неодноразове звільнення останнього з-під варти.
Так, 09.11.2017 року було заплановане судове засідання, у зв'язку з чим 11.10.2017 року суддею Іллічівського міського суду Одеської області видано працівникам поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_3 лист-заявку для конвоювання до суду зазначеної особи, 09.11.2017 року вони конвоювання ОСОБА_5 не здійснили, оскільки судове засідання було перенесено на 15.11.2017 року.
При цьому, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підробили вказаний лист - заявку, змінивши дату доставку обвинуваченого до суду на 10.11.2017 року, в цей день отримали табельну вогнепальну зброю та заступили до несення служби в якості конвойного наряду.
Після цього, вказані працівники поліції пред'явили підроблений лист-заявку для конвоювання заарештованого ОСОБА_7, який дійсність вказаного документу не перевірив, заходів для видання наказу про конвоювання обвинуваченого ОСОБА_5, встановлення відповідного маршруту не вжив та безпідставно дозволив вказаним працівникам поліції приступити до виконання зазначених обов'язків у неповному складі, а саме без старшого конвою. При цьому, ОСОБА_6 провів інструктаж та безпідставно видав зазначеним працівникам поліції припис для конвоювання спецконтингенту.
О 08. год. 20 хв. ОСОБА_4, який виконував обов'язки поліцейського - водія та ОСОБА_3, який виконував обов'язки конвоїра, на службовому автомобілі прибули до Одеського слідчого ізолятора №21, де передали працівникам вказаний підроблений документ та отримали для конвоювання вказаного обвинуваченого. О 08 год. 30 хв. працівники поліції, які конвоювали заарештованого, залишили територію вказаної установи та безпідставно змінили маршрут конвоювання та прибули до місця проживання знайомої ОСОБА_5 - ОСОБА_8, яка проживає у м. Одесі. Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 безпідставно звільнили заарештованого та дозволили останньому залишити спеціальний автомобіль.
О 20 год. 00 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і обвинувачений ОСОБА_5 були затримані працівниками прокуратури Одеської області та Одеського управління ДВБ НПУ, доставили їх до прокуратури Одеської області, де відносно них відкрили кримінальне провадження за ознаками ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 393 та ч.2 ст. 393 КК України та затримали згідно ст. 208 КПК України.
Аналогічні грубі дисциплінарні проступки були допущені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 14.04.2017 року, 04.05.2017 року, 30.05.2017 року, 08.06.2017 року, 16.06.2017 року, 30.06.2017 року, 07.07.2017 року, 14.07.2017 року, 28.07.2017 року, 03.08.2017 року, 15.08.2017 року, 01.09.2017 року, 20.09.2017 року, 22.09.2017 року, 02.10.2017 року, 17.10.2017 року, 27.10.2017 року, 31.10.2017 року та 02.11.2017 року. Вказані проступки також були пов'язані з підробкою офіційних документів, а саме листів-заявок суду та припису на конвоювання обвинуваченого ОСОБА_5 від 27.10.2017 року.
В свою чергу, ОСОБА_6, який 14.04.2017 року, 04.05.2017 року, 30.05.2017 року, 16.06.2017 року, 07.07.2017 року, 14.07.2017 року, 28.07.2017 року, 03.08.2017 року, 15.08.2017 року, 20.09.2017 року, 22.09.2017 року, 17.10.2017 року, 31.10.2017 року, 02.11.2017 року підписував безпідставні приписи на конвоювання обвинуваченого ОСОБА_5, у порушення вимог ст. 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 1.16, 1.20 «Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України», затвердженої наказом МВС України від 20.10.2005 року №60 дск, не перевіряв дійсність листів-заявок щодо конвоювання обвинуваченого ОСОБА_5, заходів для видання наказів про конвоювання останнього, встановлення відповідного маршруту не вживав та безпідставно дозволяв вказаним працівникам поліції здійснювати конвоювання у неповному складі конвойної групи.
Аналогічні порушення були допущені 08.06.2017 року, 30.06.2017 року, 01.09.2017 року, 02.10.2017 року безпосередньо начальником ОСОБА_2 відділення поліції Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1
Також, ОСОБА_6 та ОСОБА_1, в порушення вимог п. 5.22-5.26 «Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України», затвердженої наказом МВС України від 20.10.2005 року №60 дск, заходів для належного забезпечення контролю за несенням служби з охорони й конвоювання затриманих і взятих під варту осіб не вживали.
При цьому, підполковник поліції ОСОБА_1, в порушення вимог посадової інструкції від 04.04.2017 року та ст. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, належний контроль за діями підлеглих не організував та самоусунувся від організації виконання підлеглими нормативно-правових актів МВС України, організаційно-розпорядчих документів Національної поліції України та Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Таким чином, працівник поліції під час виконання службових обов'язків, зобов'язаний вживати заходів щодо припинення правопорушень, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють, та не допускати вчинення таких дій зі свого боку, з метою зміцнення авторитету органів поліції та недопущення дискредитації органів поліції України.
При цьому, згідно з ст. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.
Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню індивідуальних якостей підлеглих, дотриманню статутних відносин між ними, створенню здорового морально психологічного клімату в колективі, його згуртуванню, своєчасному запобіганню порушенням службової дисципліни та виявленню причин їх учинення, формуванню нетерпимого ставлення до порушників, враховуючи при цьому думку колективу та громадськості.
Начальник зобов'язаний попередити про неприпустимість порушення службової дисципліни, а в разі вчинення підлеглим таких діянь за необхідності накласти на винного дисциплінарне стягнення або порушити клопотання про накладення стягнення старшим прямим начальником.
Старші за званням та посадою в усіх випадках зобов'язані вимагати від молодших дотримання службової дисципліни, зокрема, правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.
Крім того, п. 1.16, 1.20, 1.36, 4.1, 5.22, 5.24.2, 5.26 «Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України», затвердженої наказом МВС України від 20.10.2005 року №60 дск, передбачають, що для конвоювання затриманих і взятих під варту осіб призначається звичайний або посилений конвойний наряд, склад, вид та чисельність якого визначається начальником органу (командиром окремого підрозділу).
Для призначення конвойного наряду начальник органу внутрішніх справ (командир підрозділу) видає наказ.
Керівники органів внутрішніх справ (командири окремих підрозділів) наділені певними обов'язками з метою попередження виникнення надзвичайних подій під час конвоювання та мають забезпечити контроль за несенням служби з охорони й конвоювання затриманих і взятих під варту осіб (начальники міськрайлінорганів внутрішніх справ - не рідше одного разу на тиждень, їх заступники - не менше двох разів на тиждень).
Керівний склад органів внутрішніх справ, конвойних підрозділів міліції повинен здійснювати контроль за несенням служби нарядами безпосередньо на маршруті конвоювання.
Відповідно до п. 3, 9 посадової інструкції начальника ОСОБА_2 Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1, затвердженої начальником ГУ НП в Одеській області 04.04.2017 року, ОСОБА_1 несе особисту відповідальність перед керівництвом Головного управління в Одеській області та Овідіопольського відділу поліції за організацію діяльності очолюваного ним відділення; уживає заходів щодо своєчасного запобігання фактам порушення підлеглими вимог антикорупційного законодавства, правил службової та особистої етики; тощо (аркуші справи 20-21).
З аналізу зазначених положень законодавства, вимог посадової інструкції вбачається, що відповідач несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни в органі, який він очолює, має вживати заходів щодо запобігання фактам порушення підлеглими вимог антикорупційного законодавства, правил службової та особистої етики, повинен здійснювати контроль за конвоювання затриманих і взятих під варту осіб, тощо.
Позивачем не заперечуються факти, встановлені під час проведення службового розслідування щодо допущення його підлеглими систематичних порушень вимог діючого законодавства, а оскільки позивач є начальником ОСОБА_2 Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області, він також має відповідати за не здійснення належного контролю за станом службової дисципліни своїх підлеглих.
Посилання позивача на те, що порушення працівниками ОСОБА_2 Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та посадових інструкцій відбувалися до його призначення на посаду, суд не приймає до уваги, оскільки на протязі перебування позивача на посаді начальника з березня 2017 року та до моменту затримання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в листопаді 2017 року, такі порушення відбувалися систематично.
Крім того, зміна дисциплінарного стягнення не суперечить нормам Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, а тому ці обставини не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних наказів, посилення дисциплінарної відповідальності відбулося за висновком, який затверджений Головою Національної поліції України, оскаржувані накази та висновки службових розслідувань містять посилання на норми законодавства, які порушені позивачем.
Посилання позивача на те, що відповідальним керівником конвойного підрозділу ОСОБА_2 Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області була інша особа, а тому він не має нести дисциплінарну відповідальність за встановленими під час службового розслідування фактами, суд не приймає до уваги, оскільки начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни в очолюваному органі.
Крім того, позивач також підписував приписи від 08.06.2017 року, 30.06.2017 року, 01.09.2017 року, 10.11.2017 року для конвоювання ОСОБА_5 до Іллічівського міського суду (аркуші справи 208, 214, 220, 226).
Враховуючи правомірність оскаржуваних наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, підстав для їх скасування, поновлення позивача на посаді начальника ОСОБА_2 Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу також не має.
Крім того, сторонами у справі не заперечувалося, що накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ще не реалізовані, він не звільнений з посади та продовжує працювати на посаді начальника ОСОБА_2 Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. В. Терешкової, 13, м. Одеса, 65078, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Єврейська 12, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області №4386 від 20.12.2017 року «Про надзвичайну подію у ОСОБА_2 Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області та притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності» в частині пункту 5 про попередження про неповну посадову відповідність начальника ОСОБА_2 відділення поліції Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1, визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №105 від 15.01.2018 року «Про внесення змін до наказу ГУ НП в Одеській області від 20.12.2017 року №4386» про звільнення з посади начальника ОСОБА_2 відділення поліції Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1, поновлення ОСОБА_1 з 15 січня 2018 року на посаді начальника ОСОБА_2 відділення поліції Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 15.01.2018 року до моменту фактичного поновлення на посаді - відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Л.І. Свида
.