справа №813/2924/17
12 березня 2018 року
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
Головуючого судді Гулкевич І.З.
судді Кухар Н.А.,
судді Мартинюк В.Я.
секретар судового засідання Іванес Х.О.
за участю : позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника позивачів та третьої особи ОСОБА_4, представників відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_7 Прем'єр Міністра України - Кабінету Міністрів України, ОСОБА_8 - голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів ОСОБА_9 про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності,-
ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_7 Прем'єр Міністра України - Кабінету Міністрів України, ОСОБА_8 - голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів ОСОБА_9, в якому з урахуванням збільшених позовних вимог просять: визнати протиправними систематичну і тривалу умисну бездіяльність суб'єктів владних повноважень-відповідачів, які не розглянули звернення позивачів учасників війни інвалідів 1,2 групи; визнати відписки їх «рішення», не чинними в тому числі нормативно-правові акти постанови Кабінету Міністрів України які стосуються виплати одноразової допомоги учасникам війни до 05.05.2017 року в розмірах трьох мінімальних пенсій за віком та 50% доплати до пенсій від мінімальної пенсії за віком, щомісячно; зобов'язати відповідачів прийняти законні рішення в порядку ст. 19 Конституції України по суті звернень і поновити права та законні інтереси учасників війни визначені ст. 22, 24, 46, 48 Конституції України виконати вимоги ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ; зобов'язати відповідачів надати путівку в Одесу на літній період 2017 року і виділити з державного бюджету кошти на лікування ОСОБА_2 в інституті Філатова в Одесі; солідарно стягнути з відповідачів кошти на відшкодування шкоди у розмірі 100000 грн; визнати неправомірною бездіяльність голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації ОСОБА_8 та ОСОБА_7 Прем'єр Міністра України щодо тривалого не розгляду звернень УКЦ скерованих до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації; зобов'язати відповідачів розглянути усі звернення, заяви, скарги, встановити порядок розгляду заяв, порядок прийняття рішення по суті і поновити права та законні інтереси позивачів в порядку ст. 19, 40 Конституції України.
уУхвалою суду 09.10.2017 року ОСОБА_9 залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що вони неодноразово зверталися до Прем'єр-Міністра України ОСОБА_7 та голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації ОСОБА_10 у вигляді звернень, скарг, петицій та урядову гарячу лінію за захистом своїх прав, однак в супереч вимогам ст. 19, 40 Конституції України і Закону України «Про звернення громадян» вони залишились без належного розгляду і без прийнятих законних рішень по суті звернень в порядку ст. 19 Конституції України, права і законні інтереси учасників ВВ війни, інвалідів 1,2 групи не поновлені, а надані формальні відписки. Також зазначили, що відповідачі всупереч вимог ст. 7 ЗУ «Про звернення громадян» не взяли на контроль скарги, а протиправно скеровували скарги на дії органів виконавчої влади МЗС України, МЮ України, ЛОДА та інших їм же для розгляду, чим порушили закон і порушили права та законні інтереси позивачів.
Позивачі та представник позивачів та третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили адміністративний позов задовольнити повністю.
Представник відповідача - ОСОБА_7 Прем'єр Міністра України - Кабінету Міністрів України в судовому засіданні позовні вимоги заперечила повністю з підстав наведених у письмових запереченнях. Зазначила, що скарги Позивачів надсилалися за належністю відповідним органам, уповноваженим їх розглядати, що узгоджується із статтею 7 Закону України «Про звернення громадян» та пунктом 4 параграфу 158 глави 3 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабміну від 18.07.2007 № 950. Окрім того, відповіді на скарги та звернення позивачів надавалися в межах строків, передбачених чинним законодавством, оскільки навіть позивачі самі про це зазначають, описуючи їх як так звані «відписки», а отже відповідачем не порушувалися норми чинного законодавства.
Представник відповідача - голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги заперечив повністю, з підстав наведених у письмових запереченнях. Зазначив, що на оскаржувані позивачами звернення в адміністративному позові, які стосуються облдержадміністрації та голови були надані грунтовані та вичерпні відповіді. Додатково зазначив, що згідно бази урядової гарячої лінії всі звернення, які позивачами оскаржуються були розглянуті в межах строку передбаченого для розгляду та надано вичерпні роз'яснення позивачам.
Заслухавши думку сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Відповідно до ч.1-3 ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. Якщо справа щодо пов'язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.
Відносини щодо звернень громадян, порядок та строки розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР.
Згідно із ст. 1 цього Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Як визначено у ст. 3 цього Закону, пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Відповідно до статті п'ятої вказаного Закону звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 цього Закону.
Звернення може бути усним чи письмовим.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
Згідно із ст. 14 цього Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Відповідно до ч. 1, 3 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Статтею 18 вказаного Закону передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (ст. 20 Закону).
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, предметом оскарження є незгода позивачів з наданими відповідачами відповідями та протиправними діями останніх при їх наданні.
В ході розгляду вказаної справи, судом встановлено, що позивачі звертались на урядовий контактний центр з численними зверненнями на порушення їхніх прав Прем'єр-Міністром України ОСОБА_7 та головою ОСОБА_1 обласної державної адміністрації ОСОБА_10 щодо невиконання вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» однак такі залишені без задоволення .
Відповідно до Порядку взаємодії органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України та державної установи "Урядовий контактний центр" із забезпечення оперативного реагування на звернення, які надходять на урядову "гарячу лінію", Єдиний веб-портал органів виконавчої влади та Урядову телефонну довідку, затвердженого постановою КМУ від 12.08.2009 року № 898 (який визначає механізм взаємодії органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України та державної установи "Урядовий контактний центр" із забезпечення оперативного розгляду звернень громадян, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців, органів місцевого самоврядування (далі - заявники), що надходять на урядову "гарячу лінію" за допомогою засобів телефонного зв'язку та через веб-сайт Урядового контактного центру, а також на Єдиний веб-портал органів виконавчої влади (далі - Урядовий портал) та Урядову телефонну довідку з питань отримання інформації про адміністративні послуги та порядок їх надання), Державна установа "Урядовий контактний центр" (далі - Центр), органи виконавчої влади та Секретаріат Кабінету Міністрів України спрямовують свою діяльність на забезпечення відповідно до компетенції оперативного розгляду звернень, що надійшли на урядову "гарячу лінію" та Урядовий портал (далі - звернення), та вжиття заходів для вирішення порушених у них питань і задоволення законних прав та інтересів заявників.
Так, п. 3, 4, 6, 8, 9, 11, 12 Порядку № 898, Центр приймає і реєструє звернення, розподіляє відповідно до компетенції органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України та здійснює моніторинг їх розгляду.
З цією метою у Центрі створюється і діє електронна база даних звернень (далі - база даних), яка забезпечує доступ до інформації органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України, що міститься у цій базі.
На звернення заводиться електронна реєстраційна картка звернення заявника, в якій зазначаються прізвище, ім'я, по батькові заявника (найменування підприємства, установи, організації, органу місцевого самоврядування, прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця), номер контактного телефону, місце проживання заявника - фізичної особи (місцезнаходження заявника - юридичної особи), електронна адреса, на яку заявнику може бути надіслана відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним, викладається суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, прохання чи вимоги. Кожному зверненню надається індивідуальний номер.
Інформацію про внесені до бази даних звернення Центр у той же день надсилає в електронному вигляді органу виконавчої влади, до компетенції якого належить розгляд порушених у зверненнях питань.
Про прийняття звернень до розгляду органом виконавчої влади, Секретаріатом Кабінету Міністрів України до бази даних вноситься відповідна інформація.
У разі коли питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органу виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України, він не пізніше наступного дня переадресовує звернення іншому органу виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України, про що вносить до бази даних відповідну інформацію.
Про результати розгляду звернень органи виконавчої влади, Секретаріат Кабінету Міністрів України повідомляють заявникам в установленому порядку.
Інформація про результати розгляду звернень вноситься органом виконавчої влади, Секретаріатом Кабінету Міністрів України до бази даних разом з електронною копією листа, яким поінформовано заявника. На прохання заявника йому може надаватися відповідь засобами телекомунікації (електронною поштою, з використанням засобів стаціонарного або мобільного телефонного зв'язку), про що також вноситься інформація до бази даних.
Отже, з матеріалів справи встановлено, що скарги позивачів надсилалися за належністю відповідним органам, уповноваженим їх розглядати, що узгоджується із Порядком взаємодії органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України та державної установи «Урядовий контактний центр» із забезпечення оперативного реагування на звернення, які надходять на урядову «Гарячу лінію», Єдиний веб-портал органів виконавчої влади та Урядову телефонну довідку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2009 року №898
Окрім того, слід зазначити, що відповіді на скарги та звернення Позивачів надавалися в межах строків, передбачених чинним законодавством, оскільки навіть Позивачі самі про це зазначають, описуючи їх як так звані «відписки», а отже відповідачами не порушувалися норми чинного законодавства.
Шодо визнання не чинними нормативно-правових актів, постанов Кабінету Міністрів України які стосуються виплати одноразової допомоги учасникам війни, то така позивачами не конкретизована в позовній заяві та в судових засіданнях, оскільки вказане питання регулюється великою кількістю нормативно-правових актів.
Також, суд звертає увагу, що ОСОБА_3 згідно договору № 3 від 20.07.2017 року «Про відшкодування вартості путівки на санаторно-курортне лікування шляхом безготівкового перерахування» управлінням соціального захисту населення Жидачівської РДА Львівської області (за місцем прописки позивача) було відшкодовано санаторне лікування у ДП «Санаторій» Поляна» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на загальну суму 5220,00 грн.
Відповідно до розпорядження №663/0/5-17 від 26.07.2017 року ОСОБА_1 обласної державної адміністрації про внесення змін до Порядку надання і виплати одноразової адресної допомоги малозабезпеченим громадянам Львівської області, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 08.07.2015 р, виплата допомоги на території Львівської області здійснюється в межах від 300 до 3000 гривень.
Згідно протокольного рішення комісії з питань одноразової адресної допомоги малозабезпеченим громадянам ОСОБА_1 облдержадміністрації від 05.09.2017 р №9 ОСОБА_2 у зв'язку із скрутним фінансовим становищем було виділено 3000 грн на вартісне лікування, про що свідчить платіжне доручення №3189 від 17.10.2017 р про отримання зазначених коштів позивачем.
Додатково позивачами ОСОБА_3, ОСОБА_2 через канцелярію суду за вхідним № 839 ел від 26.02.2018 р подано лист про долучення до матеріалів справи, як електронний доказ відеозапис прийому у голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації позивача ОСОБА_2 та її представника, однак в порушення вимог ст.99 КАСУ позивачами не було додано сам електронний доказ і в судовому засіданні зазначили, що такий не додано і просили закінчити розгляд справи без вищевказаного доказу.
Згідно статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до вимог частини 3 статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Статтею 1173 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визначено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Відповідно до пункту 9 цієї Постанови Пленуму Верховного Суду України, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін; його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Позивачами не зазначено в чому саме полягає завдана їм моральна та матеріальна шкода, з яких міркувань вони виходили, визначаючи розмір завданої шкоди та не наведені докази, якими це підтверджується.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи доводи позивачів були спростовані.
Натомість, відповідачі діяли у відповідності до повноважень, наданих їм законодавством та в рамках чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Вирішив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Гулкевич І.З.
Суддя Кухар Н.А.
Суддя Мартинюк В.Я.