02 березня 2018 року м. РівнеСправа №817/1914/17
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., за участю секретаря судового засідання Мидловець Л.О., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача: представник ОСОБА_2,
третьої особи відповідача: представник ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" ДП НАЕК "Енергоатом"
доУправління Державної казначейської служби України у Володимирецькому районі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України у Рівненській області,
про зобов'язання вчинення певних дій,
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" ДП НАЕК "Енергоатом" (далі - ВП РАЕС ДП "НАЕК "Енергоатом") звернулося до суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у Володимирецькому районі (далі - Управління ДКСУ у Володимирецькому районі) про зобов'язання прийняти до виконання виконавчий лист, виданий Рівненським окружним адміністративним судом 30.01.2017 по адміністративній справі №817/1007/16.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно повернуто виконавчий документ без виконання.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та суду пояснив, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.09.2016 у справі №817/1007/16 було задоволено позовні вимоги ВП РАЕС ДП "НАЕК "Енергоатом" до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - Володимирецьке ОУ ПФУ Рівненської області). Вирішено питання про розподіл судових витрат шляхом присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Володимирецького ОУ ПФУ Рівненської області судовий збір. На виконання постанови суду у справі №817/1007/16 був виданий виконавчий лист Рівненського окружного адміністративного суду від 30.01.2017 про стягнення судового збору, який пред'явлений до виконання відповідачу. Проте, 30.05.2017 на адресу позивача надійшов лист про повернення оригіналу виконавчого листа з тих підстав, що Володимирецьке ОУ ПФУ Рівненської області не обслуговується в органах ДКСУ Рівненської області. Вважає, що відповідач зобов'язаний був прийняти до виконання виконавчий лист, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Просила позовні вимоги задовольнити повністю.
Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.
Відповідач, Управління ДКСУ у Володимирецькому районі, позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях.
В ході судового розгляду судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України у Рівненській області (далі - ГУ ДКСУ у Рівненській області).
У поданих суду письмових запереченнях третя особа підтримала позицію відповідача.
Представник відповідача та третьої особи у судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в письмових запереченнях, зокрема пояснила, що Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, передбачено, що боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах казначейства. Вказує, що Володимирецьке ОУ ПФУ Рівненської області, станом на день отримання заяви позивача про виконання рішення суду і по день подання заперечення проти позову на розрахунково-касовому обслуговуванні в Управління ДКСУ у Володимирецькому районі не перебуває, а відкритих рахунків не має. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного, перевіривши їх дослідженими доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.06.2016 у справі №817/1007/16 позовні вимоги ВП РАЕС ДП "НАЕК "Енергоатом" до Володимирецького ОУ ПФУ Рівненській області задоволені частково: визнано протиправними та скасовано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсії, призначеної ОСОБА_4 відповідно до пункту "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", сформованих Управлінням Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області, правонаступником якого є Володимирецьке ОУ ПФУ Рівненської області, за період з лютого 2015 року по лютий 2016 року; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю; присуджено на користь позивача ВП РАЕС ДП "НАЕК "Енергоатом" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Володимирецького ОУ ПФУ Рівненської області судовий збір в сумі 1378,00грн. (а.с.8-14).
30.01.2017 Рівненським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №817/1007/16 про присудження на користь позивача ВП РАЕС ДП "НАЕК "Енергоатом" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Володимирецького ОУ ПФУ Рівненської області судовий збір в сумі 1378,00грн. (а.с.7).
06.04.2017 позивачем надіслано відповідачу лист за №001-13/2979 з проханням: прийняти до виконання виконавчий лист Рівненського окружного адміністративного суду від 30.01.2017, виданого у справі №817/1007/16; перерахувати кошти на його рахунок; про прийняття даної заяви та хід виконання судового рішення своєчасно повідомити ВП РАЕС ДП "НАЕК "Енергоатом" (а.с.15).
За результатами розгляду заяви позивача від 06.04.2017 №001-13/2979 ГУ ДКСУ у Рівненській області листом від 25.05.2017 №12-08/2604/704 повернуло виконавчий документ про стягнення коштів з боржника ВП РАЕС ДП "НАЕК "Енергоатом" у зв'язку з тим, що боржник на обслуговуванні в органах ДКСУ Рівненської області не обслуговується (а.с.16-17).
Оцінюючи правомірність поведінки органу ДКСУ щодо повернення виконавчого листа Рівненського окружного адміністративного суду від 30.01.2017 у справі №817/1007/16 без виконання суд враховує наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19, ст.ст.129 і 129-1 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
При цьому, однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI (далі - Закон №4901-VI), який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.
Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.3 Закону №4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно з п.3 розд. ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закон №4901-VI виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, Володимирецьке ОУ ПФУ Рівненської області відноситься до боржників, які підпадають під дію Закону №4901-VI.
Погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.
Відповідно до п.п.2, 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі по тексту - Порядок №845) під "безспірним списанням" розуміються операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Пунктами 6 - 8 Порядку №845 передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Виконавчі документи пред'являються до виконання протягом одного року з дня, що настає за днем набрання рішенням про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом.
У разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.
Органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку приймають їх до розгляду та реєструють у відповідному журналі. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер; здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.
Стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку (п.24 Порядку №845).
Згідно з абз.1 п.25 Порядку №845, безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
Процедура безспірного списання коштів з державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів визначена п.п.47 - 52 Порядку.
Безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством України відповідно до п.47 Порядку №845 на підставі поданих органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.
Тобто, безспірне списання коштів за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів здійснюється у разі неможливості здійснити таке списання відповідно до п.24 Порядку №845.
Відповідно до п.48 Порядку №845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі України відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.
Пунктом 49 Порядку №845 також закріплено, що у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Під час розгляду справи у суді жодні документальні докази відсутності у органів Державного Казначейства Рівненської області відповідно до ст.3 Закону №4901-VI реальної можливості здійснити списання коштів з рахунку боржника (державного органу) в межах відповідних бюджетних призначень, та/або отримання такої інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника відповідач до суду не надав.
З позицією відповідача про те, що відсутність казначейських рахунків боржника може бути легітимною підставою для невиконання відповідачем у законодавчо встановлені строки покладених на нього функцій, пов'язаних з виконанням рішення суду, суд не погоджується також з наступних мотивів.
Обов'язковість судових рішень гарантується ст.129-1 Конституції України та практикою Європейського суду з прав людини, яка в силу ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, поряд з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовується судами при розгляді справ як джерело права. Зокрема, у рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Суд вважає, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено п.1 ст.1 Першого протоколу до зазначеної Конвенції. Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.
У контексті вищезазначеного, суд бере до уваги висновки Європейського суду з прав людини, що наведені у його наступних рішеннях. Згідно з рішенням у справі "Ромашов проти України": саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вимог Конвенції.
Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою (рішення у справі "Шмалько проти України").
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України").
Також у справі "ОСОБА_5 проти Італії" Європейський суд з прав людини наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.
При цьому покликання відповідача на відсутність відповідних рахунків для виплат за виданим виконавчим листом, тощо не можуть прийматися до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").
Отже, підсумовуючи наведені позиції Європейського суду з прав людини можна дійти правового висновку про те, що виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах. Відповідно судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню у встановлений законом строк.
У випадку спірних правовідносин суд зважає на особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу, визначених ст.3 Закону №4901-VI, відповідач не позбавлений можливості в межах відповідних бюджетних призначень списати кошти з рахунків такого державного органу.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки, під час судового розгляду справи, судом встановлено факт протиправної бездіяльності Управління ДКСУ у Володимирецькому районі при відмові в прийнятті виконавчого документа до виконання, то суд вбачає наявність підстав для зобов'язання відповідача прийняти до виконання виконавчий лист, виданий Рівненським окружним адміністративним судом у справі №817/1007/16.
Враховуючи положення ч.1 ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом з тим, судом встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем внесено судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Так, відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, з урахуванням положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 №1801-VIII, судовий збір за подання даного адміністративного позову становить 1600,00грн., в той час, як сума судового збору, сплаченого на підставі платіжного доручення від 22.11.2017 №9606, становить 1684,00грн.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
При цьому, частина 1 статті 143 КАС України передбачає, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
За таких обставин, суму судового збору, внесену в більшому розмірі, ніж встановлено законом, слід повернути позивачу.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Володимирецькому районі (вул.Петлюри, 3а, смт.Володимирець, Рівненська область, 34300; ідентифікаційний код 38019856) прийняти до виконання виконавчий лист, виданий Рівненським окружним адміністративним судом 30.01.2017 у адміністративній справі №817/1007/16.
Стягнути із суб'єкта владних повноважень - Управління Державної казначейської служби України у Володимирецькому районі (вул.Петлюри, 3а, смт.Володимирець, Рівненська область, 34300; ідентифікаційний код 38019856), за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача ОСОБА_6 підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (м.Вараш, Рівненська область, 34400; ідентифікаційний код 05425046) судовий збір в сумі 1600,00грн. (одна тисяча шістсот гривень).
Повернути на користь позивача, ОСОБА_6 підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (м.Вараш, Рівненська область, 34400; ідентифікаційний код 05425046), з Державного бюджету України судовий збір в сумі 84,00грн. (вісімдесят чотири гривні), надміру сплачений на підставі платіжного доручення від 22.11.2017 №9606. Оригінал платіжного документа знаходиться в матеріалах справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд (пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 березня 2018 року.
Суддя Щербаков В.В.