19 березня 2018 року № 810/2268/17
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в місті Києві в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Віаланд» до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, Головного управління державної Казначейської служби України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення пені,
ДП "Віаланд" звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову та заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить зобов'язати Києво-Святошинську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області внести необхідні дані щодо відшкодування позивачу суми податку на додану вартість за березень 2015 у розмірі 15245,00 грн. до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та стягнути з Державного бюджету України пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ за період з 29.05.2015 по 04.07.2017 у розмірі 11532,74 грн..
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 14.04.2015 ним подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 року. По даній декларації позивач мав суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку яка розрахована згідно з п.200.1 ст.200 ПК України в розмірі 15245,00 грн.. Позивач стверджує, що відповідачами у встановлений законом термін та на підставі поданих позивачем документів не відшкодовано суму заявленого бюджетного відшкодування за березень 2015 року у розмірі 15245,00 грн.. Таким чином позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 25.07.2017.
Представник відповідача - 2 24.07.2017 подав до суду письмові заперечення в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог та просив подальший розгляд справи здійснювати без його участі. Зазначив, що висновки відповідача - Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про відшкодування позивачу суми податку на додану вартість у розмірі 15245,00 грн. за грудень 2014 року не надходили. Зазначає, що органи Державної казначейської служби України не приймають участі у процесі стягнення податків, зборів та інших доходів. Роль органів Державної служби України зводиться лише до здійснення контролю за бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень, прийняті зобов'язань та проведенні платежів та ведення обліку всіх надходжень, що належать Державному бюджету України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2017 року суд зупинив провадження в адміністративній справі до 13.09.2017 за обґрунтованим клопотанням сторони.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2017 року суд поновив провадження у справі та в подальшому зупинив провадження в адміністративній справі до 23.10.2017 за обґрунтованим клопотанням сторони.
Представником відповідача - Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 13.09.2017 подано до суду письмові заперечення в яких у задоволенні позову останній просив відмовити, в обґрунтування чого зазначив, що у відповідача відсутні правові підстави подати органу, що здійснює казначейське обслуговування, бюджетних коштів, висновок про відшкодування ДП «Віаланд» суми податку на додану вартість у розмірі 15245,00 грн. за березень 2015 року, тому немає підстав для стягнення пені.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2017 року суд поновив провадження у справі та в подальшому зупинив провадження в адміністративній справі до 15.11.2017 за обґрунтованим клопотанням сторони.
Представник відповідача - Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 23.10.2017 подав до суду додаткові письмові пояснення, в обґрунтування яких зазначив, що Києво-Святошинська ОДПІ як територіальний орган ДФС не має жодного відношення до процедури проведення бюджетного відшкодування ПДВ платнику за березень 2015 року в силу відсутності правових підстав, функціональних повноважень, відповідних структурних підрозділів і працівників, а також відповідних службових матеріалів тв. Допусків до інформаційно-аналітичних баз даних ДФС України та реєстру.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 року суд поновив провадження у справі та в подальшому зупинив провадження в адміністративній справі до 11.12.2017 за обґрунтованим клопотанням сторони.
11 грудня 2017 року судове засідання знято з розгляду та призначено на 23.01.2018 року.
Ухвалою від 23 січня 2018 року суд поновив провадження у справі та перейшов до розгляду справи за новими процесуальними правилами.
Представник позивача 23.01.2018 подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідачів в судове засідання призначене на 23.01.2018 не прибули, повідомлені належним чином, явку своїх представників не забезпечили, жодних заяв чи клопотань до суду не подали.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, 14.04.2015 ДП “Віаланд” подано до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 року з додатками, як то розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, в які була зазначена сума бюджетного відшкодування в розмірі 15245,00 грн.
Згідно даних податкової декларації податкові зобов'язання складають 6028, 00 грн.; податковий кредит - 21273,00 грн.; від'ємне значення - 15245,00 грн.; бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, з урахуванням уточнених розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2015, підлягає 15245, 00 грн.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Відповідно до ч. 2 п. 200.18 ст. 200 ПК України автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.
Згідно з ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Як слідує з матеріалів справи, камеральна перевірка податковим органом не проводилася, акт не складався.
Виходячи з вимог ст. 76 ПК України, згідно якої камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком, ст. 86 ПК України щодо оформлення результатів перевірки та ст. 200 ПК України щодо порядку та термінів відшкодування бюджетної заборгованості, посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області допущено протиправні дії стосовно не проведення камеральної перевірки податкової звітності позивача та порушено терміни відшкодування бюджетної заборгованості ДП “Віаланд” за декларацією з податку на додану вартість за березень 2015 року, в тому числі, вимог п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 200.5 ст. 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
У разі відсутності права на отримання бюджетного відшкодування згідно з Додатком 7 до “Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків”, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012 №1236 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 року за №2135/22447 податковий орган зобов'язаний направити на адресу позивача податкове повідомлення-рішення форма “В3”.
Проте, податковий орган не надав суду доказів складання та направлення позивачу податкового повідомлення-рішення форми “В3”, яким було виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування у сумі 15245,00 грн., заявленій у податковій декларації за березень 2015 року.
Законодавець положеннями Податкового кодексу України визначив, що право на отримання суми податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, мають платники податків, у яких різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду має від'ємне значення (п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 ПК України) і подали відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації з розрахунком суми бюджетного відшкодування (п. 200.7 та п. 200.8 ст. 200 ПК України).
Отже, позивач мав право на отримання бюджетного відшкодування.
Верховною Радою України 21 грудня 2016 року прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" N 1797-УІІІ, який набрав чинності з 01.01.2017.
Вказаним Законом був змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який наразі не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно з пп. 200.7.1 п. 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (в чинній редакції) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до пп. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.
Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "г" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (п. 200,13 ст. 200 ПК України).
При цьому, пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, якими цей підрозділ був доповнений Законом № 1797, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.
Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок № 26), який, згідно з пунктом 3 Постанови, набирає чинності з 1 квітня 2017 року.
При цьому, Постановою встановлено, що до набрання чинності Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, здійснюється у порядку, що діяв до 1 січня 2017 року.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані: дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.
Згідно з пунктом 6 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Пунктом 12 Порядку №26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
При цьому, органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.
У зв'язку з набранням чинності Порядком №26, з 01.04.2017 втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 р. № 68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі - уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.
Пунктом 10 Порядку N 68 було передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.
Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.
При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку N 68, який діяв до 01.04.2017, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.
Водночас, з 01.04.2017 передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.
Згідно з пп. 200.7.3 п.200.7 ст. 200 Податкового кодексу України дані Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, передбачені підпунктом 200.7.1 цього пункту, крім підпункту 5 підпункту 200.7.1 цього пункту щодо реквізитів поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування, не є інформацією з обмеженим доступом та підлягають щоденному, крім вихідних, святкових та неробочих днів, оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики
Відомості щодо сум бюджетного відшкодування, зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року у розмірі 207566,00 грн. не відображені ні у Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, ні у Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, що оприлюднений на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що підтверджується відомостями з веб-сайтів Державної фіскальної служби України (https://cabinet.sfs.gov.ua/ cabinet/faces/public/reestr.jspx) та Міністерства фінансів України (http:// www.minfin.gov.ua/reestr).
Судом встановлено, що у встановлений законом строк - до 27.05.2015 року висновок органу Державного казначейства України із зазначенням сум податку, що підлягають відшкодуванню з бюджету позивачу за березень 2015 року у розмірі 15245,00 грн., не подано.
У свою чергу, після набрання чинності Порядком № 26, тобто з 01.04.2017, відповідач, як контролюючий орган, мав внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.
Відповідно до п. 19-3.1 статті 19-3 Податкового кодексу України державні податкові інспекції, серед іншого, формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи.
Згідно з п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області є територіальним органом Державної фіскальної служби України та підпорядковується ДФС та Головному управлінню ДФС у Київській області.
Таким чином, Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області як територіальний орган ДФС та податкова інспекція, в даному випадку, є відповідальним за відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.
Щодо позовних вимог в іншій частині, суд зазначає наступне.
Згідно п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
За таких обставин правомірною є вимога щодо стягнення пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму заборгованості бюджету 15245, 00 грн., з 27.05.2015 по 04.07.2017 на суму 11577,85 грн.
Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 у справі № 21-131а14 та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.09.2014 у справі №К/800/36094/14.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідно, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Щодо клопотання позивача про зобов'язання Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Так, задовольняючи адміністративний позов, суд враховує, що бездіяльність податкового органу, розумних і правових підстав якої судом під час розгляду справи не встановлено, спричинила затримку у бюджетному відшкодування ПДВ тривалістю майже у три роки.
Суд таку бездіяльність розцінює як свідчення неспроможності виконання відповідачами, зокрема, податковим органом, власних функцій та обов'язків, спрямованих на реалізацію платниками податків передбачених чинними законами та Конституцією України прав, що змушує останніх постійно звертатись до суду за їх захистом.
Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.
У Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі “Горнсбі проти Греції” суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).
Оскільки дане рішення суду в частині, що стосується бюджетного відшкодування, має зобов'язальний характер, а обставини, встановлені під час розгляду справи, дають суду обґрунтовані підстави вважати, що податковий орган може ухилятись від його виконання, суд вважає за необхідне встановити контроль за виконанням постанови у даній справі шляхом зобов'язання Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у десятиденний строк з часу набрання даним рішенням законної сили подати до суду звіт про його виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 3200,00 грн. (платіжне доручення від 29.06.2017 № 689).
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області підлягають судові витрати у сумі 3200,00 грн.
Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 241-246, 250, 255, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Зобов'язати Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Дочірньому підприємству “Віаланд” суми податку на додану вартість за березень 2015 у розмірі 15245 (п'ятнадцять тисяч двісті сорок п'ять) грн. 00 коп..
Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства “Віаланд” пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України у розмірі 11532 (одинадцять тисяч п'ятсот тридцять два) грн. 74 коп.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на користь Дочірнього підприємства “Віаланд” судові витрати у сумі 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.
Зобов'язати Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили подати до суду звіт про його виконання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лиска І.Г.