15 березня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2465/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Канигіної Т.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Скорика С.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянув у судовому засіданні адміністративну справу за позовом
позивача ОСОБА_1
до відповідача третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області Головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області
про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
28.12.2017 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (надалі - ГУ МВС України в Полтавській області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області (надалі - третя особа) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме просить:
- стягнути з ГУ МВС України в Полтавській області заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 30.09.2011 до дати фактичного поновлення ОСОБА_1 на підставі рішення (постанови, ухвали) суду та згідно з наказом від 25.07.2017 № 694.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає про наявність обов'язку відповідача здійснити позивачу виплату суми заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з наступного дня після дати звільнення (29.09.2011) - 30.09.2011 до дати фактичного поновлення позивача на підставі рішення суду відповідно до наказу УМВС України в Полтавській області від 25.07.2017 № 694.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 816/2465/17, призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 14.02.2018.
12.02.2018 до суду надійшов відзив на позов відповідача від 08.02.2018, у якому відповідач зазначив, що згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.02.2015 у справі № 2а-45699/09/1670 скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2010 та залишено в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2009, якою позивача поновлено на посаді з 08.07.2009. На виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 у справі № 2а-45699/09/1670, 30.09.2015 судом видано виконавчий лист № 2а-45699/09/1670. Відповідач також зазначив, що 07.10.2015 відділом примусового виконання рішень ГТУЮ у Полтавській області відкрито виконавче провадження ВП № 48921718 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-45699/09/1670; 31.12.2015 відділом примусового виконання рішень ГТУЮ у Полтавській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду в справі № 2а-45699/09/1670; проте, позивач, не погоджуючись із постановою державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження, оскаржив її до суду. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2017 у справі № 816/26/16 (№ К/800/9664/16) скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016 та залишено в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2016, якою судом скасовано постанову відділу примусового виконання рішень ГТУЮ у Полтавській області про закінчення виконавчого провадження. На виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 у справі № 2а-45699/09/1670 та ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.06.2017 у справі № 816/26/16 (№ К/800/9664/16) та постанови про відновлення виконавчого провадження від 05.07.2017 відповідачем поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України в Полтавській області з 08.07.2009 (наказ від 25.07.2017 №694 о/с). Водночас відповідач стверджує, що наказом УМВС України в Полтавській області від 29.09.2011 № 298 о/с ОСОБА_4 звільнено з органів внутрішніх справ згідно з пунктом 64 "г" Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (у запас через скорочення) та правомірність звільнення позивача з 29.09.2011 підтверджена судовим рішенням у справі № 2а-1670/7848/11, яке набрало законної сили. У зв'язку із викладеним, відповідач зазначає, що підстави для виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30.09.2011 по 25.07.2017 відсутні /а.с. 90-97/.
14.02.2018 до суду позивачем надано заперечення (відповідь) на відзив, у яких позивач вказав, що фактично у ГУ МВС України в Полтавській області виник обов'язок здійснити ОСОБА_1 виплату за час вимушеного прогулу за період з 30.09.2011 до моменту поновлення його на посаді на підставі рішення суду та згідно з наказом від 25.07.2017 № 694 о/с, оскільки наказ про поновлення ОСОБА_1 видано відповідачем лише 25.07.2017 та без зазначення строку, по який необхідно здійснити поновлення особи /а.с. 190-192/.
У судовому засіданні 14.02.2018 оголошено перерву до 14.03.2018 з огляду на приписи частини другої статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України.
У судовому засіданні 14.03.2018 оголошено перерву до 15.03.2018 з огляду на приписи частини другої статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України.
У судовому засіданні 15.03.2018 позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.
У судовому засіданні 15.03.2018 представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач з 27.06.1994 проходив службу в органах внутрішніх справ /а.с. 203/.
Наказом ГУ МВС України в Полтавській області від 06.08.2009 №403 позивач звільнений з органів внутрішніх справ у зв'язку із притягненням його до дисциплінарної відповідальності /а.с.101/.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 у справі №2а-45699/09/1670 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ МВС України в Полтавській області, Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України в Полтавській області про визнання нечинними та скасування наказів, поновлення на роботі, визнання дій неправомірними /а.с. 13-21/.
Зокрема, суд визнав нечинним і скасував наказ ГУ МВС України в Полтавській області від 06.08.2009 №403 в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ та поновив позивача на посаді заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2009 встановлено порядок виконання рішення суду, а саме: ОСОБА_1 слід поновити на посаді заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України в Полтавській області з 08.07.2009.
На виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 у справі №2а-45699/09/1670 ГУМВС України в Полтавській області видано наказ від 04.01.2010 №4 о/с, яким підполковника міліції ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС з 08.07.2009 /а.с.105/.
Водночас постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2010 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 у справі №2а-45699/09/1670 скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо поновлення на посаді заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України в Полтавській області та прийнято в цій частині нову постанову, якою ОСОБА_1 поновлено в органах внутрішніх справ України з 06.08.2009 /а.с. 22-30/.
На виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2010 у справі №2а-45699/09/1670 УМВС України в Полтавській області видано наказ від 07.02.2011№33 о/с, яким скасовано пункт наказу ГУ МВС України в Полтавській області від 04.01.2010 № 4 о/с "Відповідно до постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 та постанови про відкриття виконавчого провадження підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 17.12.2009 поновити підполковника міліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованої злочинністю ГУ МВС з 08.07.2009", наказано "Відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2010 ОСОБА_1 оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з корупцією УБОЗ ГУ МВС, з 06.08.2009 поновити в органах внутрішніх справ" /а.с. 107-108/.
При цьому, відповідно до постанов Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2010 (справа № 2а-293/10/1670), від 04.11.2010 (справа № 2а-1120/10/1670) та постанови ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області від 16.09.2011 ВП № 2176592, наказом УМВС України в Полтавській області від 28.09.2011 № 295 о/с підполковника міліції ОСОБА_1 поновлено в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС з 27.01.2010 /а.с. 109/.
Водночас наказом Управління МВС України в Полтавській області від 29.09.2011 №298 о/с ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ України за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у запас за скороченням штатів) /а.с. 110/.
Зазначений наказ оскаржено ОСОБА_1 у судовому порядку.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2014 у справі №2а-1670/7848/11 у задоволенні позову ОСОБА_1 до УМВС України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів (у т.ч. наказу від 29.09.2011 №298 о/с), поновлення на посаді - відмовлено /а.с. 149/.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2014 у справі №2а-1670/7848/11 скасовано в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до УМВС України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу УМВС України в Полтавській області від 28.09.2011 №295 о/с і в цій частині провадження у справі - закрито; у іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2014 у справі №2а-1670/7848/11 залишено без змін /а.с. 156-160/.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.04.2014 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 та змінену постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2014 /а.с. 161/.
За приписами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній станом на 10.04.2014) постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Таким чином, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2014 у справі №2а-1670/7848/11 у частині відмови у скасуванні наказу від 29.09.2011 №298 о/с та в частині відмови у поновленні ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області набрала законної сили.
Отже, правомірність звільнення позивача з 29.09.2011 за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у зв'язку зі скороченням штатів) підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач не міг бути допущений до виконання службових обов'язків, оскільки правовідносини щодо проходження ОСОБА_1 служби в органах внутрішніх справ остаточно припинилися після звільнення позивача за скороченням штатів на підставі наказу УМВС України в Полтавській області від 29.09.2011 №298 о/с.
Суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, судовим рішенням від 08.12.2016 у справі № 816/1987/16, яке набрало законної сили 09.02.2017, за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Полтавській області про зобов'язання нарахувати та виплатити заробітну плату за період із 07.02.2011 по 25.12.2015 на час проходження служби в органах внутрішніх справ України на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу по боротьбі з корупцією УБОЗ встановлено, зокрема наступне.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.02.2015 у справі № К/9991/1683/11 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2010, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 залишено в силі /а.с. 31-38/.
Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 30.09.2015 № 2а-45699/09/1670, з виконання якого відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 07.10.2015 відкрито виконавче провадження ВП №48921718.
На виконання вказаної ухвали касаційного суду УМВС України в Полтавській області (щодо поновлення позивача на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС) 25.12.2015 відповідачем видано наказ № 659 о/с, яким скасовано пункти наказу УМВС України в Полтавській області від 07.02.2011 № 33 о/с щодо підполковника міліції ОСОБА_1; відповідно до постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС на період із 08.07.2009 по 29.09.2011.
31.12.2015 головним державним виконавцем відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_5 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 8 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження") /а.с. 51/.
Підставою для закінчення виконавчого провадження державним виконавцем визначено ту обставину, що наказом УМВС України в Полтавській області від 25.12.2015 №659 о/с скасовано пункти наказу УМВС від 07.02.2011 №33 о/с щодо підполковника міліції ОСОБА_1 та поновлено його на посаді заступника начальника УБОЗ ГУМВС з 08.07.2009 по 29.09.2011 (згідно з наказом УМВС України в Полтавській області від 29.09.2011 №298 о/с ОСОБА_1 29.09.2011 звільнено у запас за пунктом 64 "г" через скорочення штатів).
Із вищевказаною постановою про закінчення виконавчого провадження позивач не погодився та оскаржив її до адміністративного суду. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016 у справі № 816/26/16 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області Дрібної Ю.А., третя особа: ГУ МВС України в Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування постанови відмовлено. При цьому колегія суддів апеляційної інстанції виходила з того, що наказом УМВС України в Полтавській області від 25.12.2015 №659 о/с відповідачем здійснено повне фактичне виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 у справі №2а-45699/09/1670 у розумінні статті 76 Закону України "Про виконавче провадження", тому у державного виконавця були наявні підстави для закінчення виконавчого провадження за пунктом 8 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" /а.с. 56-60/.
Позивач не погодився із наказом УМВС України в Полтавській області від 25.12.2015 № 659 о/с, вказуючи, що вказаний наказ видано фактично на виконання рішення (ухвали) Вищого адміністративного суду України від 11.02.2015 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області, чим підмінено виконання судового рішення, яке набрало законної сили, прийняттям організаційно-розпорядчого документу (наказу). При цьому позивач вважав, що внесення змін до існуючих наказів після спливу чотирьох років є наміром уникнути фактичного виконання судового рішення в межах встановленого порядку виконання судових рішень.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2016 у справі № 816/623/16, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до УМВС України в Полтавській області про скасування наказу від 25.12.2015 № 659 о/с відмовлено. Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2016 у справі № 816/623/16 набрала законної сили 26.07.2016.
За змістом постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2016 у справі № 816/623/16 під час розгляду вказаної справи суд встановив наступне.
Позивач вважав, що останнє у часі судове рішення, яке набрало законної сили і з яким позивач згоден, має перевагу над іншими судовими рішеннями, що раніше набрали законної сили, у справах, де позивачем оскаржувалися інші накази відповідача з приводу проходження ним публічної служби, з якими позивач не погоджувався, незважаючи на набрання ними законної сили. Однак, за висновками суду, указані доводи позивача ґрунтувалися на хибному розумінні меж виконання судових рішень, оскільки судові рішення обов'язкові до виконання лише в межах тих правовідносин, яким була надана правова оцінка суду, за результатом якої судом встановлено певний спосіб відновлення порушеного права позивача.
Так, у межах розгляду адміністративної справи №2а-45699/09/1670 судом надавалася правова оцінка положенням наказів ГУМВС України в Полтавській області від 29.08.2008 №469 дск в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, від 16.09.2008 №488 дск в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани та від 21.10.2008 №536 дск в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність; від 19.06.2009 №310 у частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади; від 06.08.2009 №403 у частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України; від 14.10.2009 №230 о/с у частині переведення ОСОБА_1 з посади начальника УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області на іншу посаду.
Отже, за результатами розгляду адміністративної справи №2а-45699/09/1670 судами встановлений такий спосіб відновлення порушеного права позивача як поновлення на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області з 08.07.2009 за наслідками визнання протиправними та скасування наказів відповідача про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади.
Однак, судові рішення у цій справі не змінювали правову реальність у зв'язку із правовідносинами між позивачем та відповідачем, які виникли пізніше (після оскарження позивачем притягнення його до дисциплінарної відповідальності), а саме: скорочення останнього наказом ГУМВС від 29.09.2011 №298 о/с, законність якого підтверджена судовими рішеннями в адміністративній справі №2а-1670/7848/11, що набрали законної сили.
Проте ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2017 у справі № 816/26/16 (К/800/9664/16) скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 залишено в силі /а.с. 61-64/.
Так, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 позов ОСОБА_1 до Головного державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області Дрібної Ю.А., третя особа: ГУ МВС України в Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування постанови задоволено: визнано протиправними дії Головного державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області Дрібної Ю.А. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-45699/09/1670, виданого 30.09.2015 Полтавським окружним адміністративним судом, про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВСУ в Полтавській області, у межах виконавчого провадження № 48921718, щодо закінчення виконавчого провадження; визнано протиправною та скасовано постанову Головного державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області Дрібної Ю.А. від 31.12.2015 про закінчення виконавчого провадження у межах виконавчого провадження № 48921718.
На виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 у справі № 2а-45699/09/1670, ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.06.2017 у справі № К/800/9664/16, постанови про відновлення виконавчого провадження від 05.07.2017 наказом УМВС України в Полтавській області від 25.07.2017 № 694 о/с підполковника міліції ОСОБА_1 (С-580712) поновлено на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України в Полтавській області з 08.07.2009 /а.с. 66/.
За доводами позивача, у нього наявне право на отримання заробітної плати за період з 30.09.2011 по дату видання наказу УМВС України в Полтавській області від 25.07.2017 № 694 о/с, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із цим позовом.
Статтею 19 Закону України "Про міліцію" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог статті 19 Закону України "Про міліцію" 07.11.2007 прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", пунктом 3 якої затверджені схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу у відповідних розмірах згідно з додатками 9 - 23.
Суд зазначає, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Враховуючи те, що спеціальним законодавством, яке регулює оплату праці міліціонерів, не встановлено відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, суд дійшов висновку про можливість застосування положень Кодексу законів про працю України.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Вимушеним прогулом є час, протягом якого працівник з вини роботодавця не мав змоги виконувати трудові функції, обумовлені трудовим договором.
З огляду на зазначене, відповідач, приймаючи наказ від 25.07.2017 № 694, мав намір виконати вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.02.2015 № К/9991/1683/11, якою постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 залишено в силі, якою, зокрема суд визнав нечинним і скасував наказ ГУМВС України в Полтавській області від 06.08.2009 №403 в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ та поновив позивача на посаді заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області (ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2009 встановлено порядок виконання рішення суду, а саме: ОСОБА_1 слід поновити на посаді заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області з 08.07.2009), та вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.06.2017 у справі № К/800/9664/16, якою постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 залишено в силі, якою визнано протиправними дії державного виконавця при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-45699/09/1670, виданого 30.09.2015 Полтавським окружним адміністративним судом, про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВСУ в Полтавській області, у межах виконавчого провадження № 48921718, щодо закінчення виконавчого провадження, визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця від 31.12.2015 про закінчення виконавчого провадження у межах виконавчого провадження № 48921718.
Отже, позивач поновлений на посаді відповідно до указаних судових рішень з 08.07.2009, а з 29.09.2011 відповідно до наказу відповідача від 29.09.2011 № 298 о/с фактично звільнений з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за скороченням штатів).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
З огляду на наявність судових рішень, які набрали законної сили, якими підтверджено законність винесеного відповідачем наказу від 29.09.2011 № 298 о/с про звільнення позивача з органів внутрішніх справ України за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у запас за скороченням штатів), суд дійшов висновку, що період з 30.09.2011 по 25.07.2017 не є вимушеним прогулом.
Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30.09.2011 по дату прийняття наказу УМВС України в Полтавській області від 25.07.2017 № 694.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. Небесної Сотні, 2. кв. 7, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 08592276), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області (вул. Шевченка, 1, м. Полтава, 36011, ідентифікаційний код 37959255) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Повний текст рішення складено 20.03.2018.
Суддя Т.С. Канигіна