15 березня 2018 року о/об 15 год. 53 хв.Справа № 808/2997/17 м.Запоріжжя
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, Кам'янка-Дніпровська, Кам'янсько-Дніпровський район, Запорізька область,71304)
до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (вул. Богомольця, буд. 10, ОСОБА_3, 01601)
третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, Кам'янка-Дніпровська,Кам'янсько-Дніпровський район, Запорізька область,71304)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
за участі:
позивач - не прибув
представника відповідача - ОСОБА_5
(діє на підставі довіреності № 19/1-1009 від 18.01.2018 року)
представника відповідача - ОСОБА_6
(діє на підставі довіреності № 19/1-4542 від 07.03.2018 року)
третя особа - не прибула
06 жовтня 2017 року до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від ОСОБА_2 (далі - позивач) до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 (далі по тексту - третя особа), в якому позивач, з наступним уточненням, просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача по не допуску звернення ОСОБА_2 на розгляд спеціального засідання Експертно - Кваліфікаційної комісії МВС України про позбавлення судового експерта ОСОБА_7 кваліфікації судового експерта, чим порушив пункт 2.4 Положення про Експертно-кваліфікаційну комісію МВС та атестацію судових експертів Експертної служби МВС Формою роботи ЕКК є засідання;
- зобов'язати відповідача Державного науково-дослідного, експертно-криміналістичного центру МВС України передати звернення позивача від 06 липня 2017 року на розгляд спеціального засідання Експертно-Кваліфікаційної комісії МВС України про позбавлення судового експерта ОСОБА_7 кваліфікації судового експерта.
Ухвалою суду від 09 жовтня 2017 року позовну заяву залишено без руху.
06 листопада 2017 року ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду Татаринова Д.В. відкрито провадження в адміністративній справі, призначено судове засідання на 29 листопада 2017 року.
Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року розгляд справи відкладено до 21 грудня 2017 року.
Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року призначено проведення судового засідання 21 грудня 2017 року у режимі відеоконференції.
Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 22 січня 2018 року, судове засідання призначено провести у режимі відеоконференції.
Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України щодо проведення судового засідання в режимі відео конференції, у зв'язку з технічною неможливістю.
Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року розгляд справи відкладено до 19 лютого 2018 року.
Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про закриття провадження у справі.
Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року підготовче провадження закрито, розгляд судової справи по суті призначено на 15 березня 2018 року.
В судовому засіданні розглянуто клопотання представників відповідача стосовно необхідності залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України. Аналогічне клопотання заявлено ОСОБА_1 науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України.
В задоволені наведених клопотань відмовлено, на підставі статті 49 КАС України, оскільки вони заявлені після закінчення підготовчого провадження, а також суд вважає, що рішення у справі не може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки саме ОСОБА_1 науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Позовна заява обґрунтована тим, що 06 липня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до експертно-кваліфікаційної комісії МВС України про призначення спеціального засідання про позбавлення судового експерта ОСОБА_7 кваліфікації судового експерта та звільнення з посади, оскільки експерт склав завідомо неправдивий висновок №0-114 від 13 травня 2017 року по кримінальному провадженню №12017080260000169. 16 серпня 2017 року позивач отримав лист відповідача від 08 серпня 2017 року №19/12-1/10836/56-Д за підписом заступника директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_3, яким ОСОБА_2 відмовлено в призначенні спеціального засідання експертно-кваліфікаційної комісії МВС України про позбавлення ОСОБА_7 кваліфікації судового експерта та звільнення з посади. Позивач вважає, що ОСОБА_3 не є секретарем комісії, тому не має повноважень на вирішення розгляду звернення ОСОБА_2 Також на думку позивача, ОСОБА_3 умисно не допустив звернення ОСОБА_2 на комісію.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, заяв або клопотань від нього на адресу суду не надходило.
Представники Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України проти позову заперечили з підстав викладених у письмових запереченнях (від 27 листопада 2017 року вх.№32979) відповідно до яких зазначили, що Положенням про експертно-кваліфікаційну комісію МВС України та атестацію судових експертів Експертної служби МВС України від 08 лютого 2017 року №102 не передбачено здійснення такою комісією розгляду питання про дисциплінарну відповідальність судового експерта за рішенням суду та без наявності в діях судового експерта порушень. Відповідач вказує, що перевіркою, проведеною Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за зверненням ОСОБА_2 встановлено, що підстав вважати оскаржуваний висновок експерта завідомо неправдивим, а також що при проведенні судової експертизи, результати якої оформлені оскаржуваним висновком експерта, експертом допущено порушення вимог нормативно-правових актів - не вбачається, отже відсутні підстави для проведення спеціального засідання комісії з розгляду питання про дисциплінарну відповідальність судового експерта, який його склав.
Представники Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в судовому засіданні проти позову заперечили, просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки до суду не повідомила, заяв або клопотань від неї на адресу суду не надходило.
Відповідно до статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 15 березня 2018 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення представників відповідача, суд з'ясував наступне.
ОСОБА_2 звернувся до експертно-кваліфікаційної комісії МВС України про призначення спеціального засідання про позбавлення судового експерта ОСОБА_7 кваліфікації судового експерта та звільнення з посади.
Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України листом від 08 серпня 2017 року №19/12-1/10836/56-Д «Про результати розгляду звернення» повідомив позивача, що звернення розглянуто Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, в ході розгляду вивчено оскаржуваний висновок експерта від 13 травня 2017 року №9-114, складений судовим експертом ОСОБА_1 НДЕКЦ МВС України ОСОБА_7 Також зазначено, що в результаті вивчення висновку встановлено, що обставини, які на думку ОСОБА_2 дають підстави вважати висновок експерта від 13 травня 2017 року №9-114 завідомо неправдивим - не мають свого об'єктивного підтвердження в наявних матеріалах. Вказано, що підстав вважати оскаржуваний висновок завідомо неправдивим, а також що при проведенні судової інженерно-транспортної експертизи з транспортно-трасологічних досліджень, результати якої оформлено зазначеним висновком експерта, допущено порушення вимог нормативно-правових актів з питання проведення судової експертизи, методик проведення судових експертиз, не вбачається, тому відсутні підстави для проведення спеціального засідання Експертно-кваліфікаційної комісії МВС України з розгляду питання про позбавлення ОСОБА_7 кваліфікації судового експерта.
ОСОБА_2 не погоджуючись із такими діями відповідача, звернувся до суду з адміністративним позовом.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1 Положення про Експертну службу Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03 листопада 2015 року № 1343, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за № 1390/27835 (далі - Положення про Експертну службу МВС України) Експертна служба Міністерства внутрішніх справ України (далі - Експертна служба МВС) є системою державних спеціалізованих установ судової експертизи, діяльність якої спрямовується і координується Міністерством внутрішніх справ України. Експертна служба МВС безпосередньо підпорядковується Міністру внутрішніх справ України.
Експертна служба МВС складається з Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (далі - ДНДЕКЦ) та територіальних підрозділів - науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів (далі - НДЕКЦ), перелік яких наведено в додатку до цього Положення.
Згідно пункту 7 Положення про Експертну службу МВС України Експертна служба МВС здійснює свої повноваження через ДНДЕКЦ та НДЕКЦ.
Організаційно-управлінське та науково-методичне керівництво діяльністю Експертної служби МВС покладається на ДНДЕКЦ.
За приписами пункту 8 Положення про Експертну службу МВС України ДНДЕКЦ і НДЕКЦ діють на підставі положень, що затверджуються Міністром внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 9 Положення про Експертну службу МВС України керівником Експертної служби МВС є керівник ДНДЕКЦ.
Першим заступником керівника Експертної служби МВС є перший заступник керівника ДНДЕКЦ.
Заступниками керівника Експертної служби МВС є заступники керівника ДНДЕКЦ.
Підпунктом 10 пункту 12 Положення про Експертну службу МВС України передбачено, що керівник Експертної служби МВС у межах наданих повноважень заохочує та притягає до дисциплінарної відповідальності працівників Експертної служби МВС, крім зазначених у підпункті 9 цього пункту.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 січня 2017 року №77 (далі - Положення про Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України) Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України (далі - ДНДЕКЦ) - це державна спеціалізована установа судової експертизи, яка є головним підрозділом Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України (далі - Експертна служба МВС), що належить до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України.
ДНДЕКЦ є науково-дослідною установою, діяльність якої спрямовується та координується керівником Експертної служби МВС.
За приписами підпунктів 9, 17 пункту 4 Положення про Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України ДНДЕКЦ відповідно до покладених на нього завдань:
організовує роботу Експертно-кваліфікаційної комісії МВС з проведення атестації, присвоєння особам та позбавлення осіб кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судового експерта та видає відповідні свідоцтва;
організовує розгляд звернень та запитів з питань, що належать до його компетенції.
Пунктом 9 Положення про Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України встановлено, що для присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюється Експертно-кваліфікаційна комісія. Положення, кількісний та персональний склад комісії затверджуються МВС.
Згідно пункту 11 Положення про Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України ДНДЕКЦ очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади Міністром внутрішніх справ.
Директор ДНДЕКЦ має першого заступника та заступників, які призначаються на посади та звільняються з посад державним секретарем Міністерства внутрішніх справ за поданням директора ДНДЕКЦ.
Відповідно пункту 12 Положення про Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України директор ДНДЕКЦ є керівником Експертної служби МВС.
Першим заступником керівника Експертної служби МВС є перший заступник директора ДНДЕКЦ.
Підпунктами 1, 2, 20, 30 пункту 15 Положення про Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України встановлено, що директор ДНДЕКЦ:
очолює Експертну службу МВС, здійснює керівництво її діяльністю;
очолює ДНДЕКЦ, здійснює керівництво його діяльністю;
заохочує та притягує до дисциплінарної відповідальності працівників Експертної служби МВС крім своїх першого заступника, заступників та директорів НДЕКЦ;
розглядає та організовує перевірку за зверненнями громадян, забезпечує їх своєчасний розгляд та вирішення.
За правилами пункту 16 Положення про Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України у разі відсутності начальника ДНДЕКЦ його обов'язки виконує перший заступник.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про судову експертизу» №4038-XII від 25 лютого 1994 року метою атестації судового експерта є оцінка професійного рівня фахівців, які залучаються до проведення судових експертиз або беруть участь у розробках теоретичної та методичної бази судової експертизи. Залежно від спеціалізації їм присвоюється кваліфікація судового експерта з правом проведення певного виду експертизи.
Згідно частини 3 статті 16 Закону України «Про судову експертизу» залежно від спеціалізації і рівня підготовки працівникам державної спеціалізованої установи присвоюються кваліфікація судового експерта і кваліфікаційний клас.
Частиною 4 статті 16 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, що порядок проведення атестації та присвоєння чи позбавлення кваліфікаційних класів судового експерта визначається міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.
За приписами частини 1 статті 17 Закону України «Про судову експертизу» для присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії при міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.
Відповідно до пункту 1 Розділу І Положення про Експертно-кваліфікаційну комісію МВС та атестацію судових експертів Експертної служби МВС, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 08 лютого 2017 року №102, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 березня 2017 року за №275/30143 (далі - Положення про Експертно-кваліфікаційну комісію МВС та атестацію судових експертів Експертної служби МВС), це Положення визначає:
1) організаційно-правові засади діяльності, функції та порядок формування Експертно-кваліфікаційної комісії МВС (далі - ЕКК);
2) порядок та умови присвоєння та підтвердження кваліфікації судового експерта та (або) кваліфікаційного класу працівникам Експертної служби МВС (далі - Експертна служба);
3) порядок та умови припинення діяльності працівників Експертної служби як судових експертів;
4) порядок розгляду питання про дисциплінарну відповідальність судових експертів Експертної служби;
5) порядок видачі свідоцтва про присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта, його дубліката та заміни свідоцтва про присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта.
Згідно пункту 2 розділу ІІ Положення про Експертно-кваліфікаційну комісію МВС та атестацію судових експертів Експертної служби МВС організаційне, матеріально-технічне, фінансове, науково-методичне та інформаційне забезпечення діяльності ЕКК здійснює Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС (далі - ДНДЕКЦ).
Підпунктом 4 пункту 3 розділу ІІ Положення про Експертно-кваліфікаційну комісію МВС та атестацію судових експертів Експертної служби МВС передбачено, що ЕКК відповідно до покладених на неї завдань розглядає питання щодо працівників Експертної служби про дисциплінарну відповідальність судового експерта.
ЕКК розглядає питання щодо присвоєння (підтвердження) та позбавлення працівників Експертної служби кваліфікації судового експерта, а також припинення їх діяльності як судових експертів з правом проведення тих видів судової експертизи, що наведені в переліку видів судової експертизи та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта працівникам Експертної служби МВС (додаток 2) (пункт 13 розділу ІІ Положення про Експертно-кваліфікаційну комісію МВС та атестацію судових експертів Експертної служби МВС).
За правилами пункту 1 розділу VII Положення про Експертно-кваліфікаційну комісію МВС та атестацію судових експертів Експертної служби МВС працівники Експертної служби, які атестовані як судові експерти, відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу" можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог нормативно-правових актів з питань проведення судової експертизи та (або) методик проведення судових експертиз.
За приписами пункту 2 розділу VII Положення про Експертно-кваліфікаційну комісію МВС та атестацію судових експертів Експертної служби МВС підставою для розгляду ЕКК питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта є подання директора ДНДЕКЦ (НДЕКЦ) за результатами проведеної перевірки, під час якої було встановлено порушення судовим експертом вимог законодавства з питань проведення судової експертизи та (або) методик проведення судових експертиз.
Пункт 3 розділу VII Положення про Експертно-кваліфікаційну комісію МВС та атестацію судових експертів Експертної служби МВС встановлює, що отримавши письмове звернення про допущення судовим експертом порушення вимог нормативно-правових актів з питань проведення судової експертизи та (або) методик проведення судових експертиз, голова ЕКК або заступник голови ЕКК призначає перевірку.
Судом встановлено, що на підставі звернення ОСОБА_2 про призначення спеціального засідання про позбавлення судового експерта ОСОБА_7 кваліфікації судового експерта та звільнення з посади - відповідачем проведено перевірку інформації стосовно складання завідомо неправдивого висновку старшим судовим експертом ОСОБА_1 НДЕКЦ МВС України ОСОБА_7 під час проведення судової інженерно-транспортної експертизи з транспортно-трасологічних досліджень.
За результатами перевірки складено Висновок від 08 серпня 2017 року, затверджений Директором ДНДЕКЦ МВС України Керівником Експертної служби МВС України ОСОБА_8, у якому зазначено, що: висновок Експерта від 13 травня 2017 року №9-114, складений старшим судовим експертом сектору авто технічних досліджень, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності ОСОБА_1 НДЕКЦ МВС України ОСОБА_7 - визнано обґрунтованим, повним та складеним в межах компетенції експерта-автотехніка; факти, викладені в зверненні громадянина ОСОБА_2, визнано такими, що не підтвердилися; підстави, передбачені пунктом 6 Положення про Експертно-кваліфікаційну комісію МВС та атестацію судових експертів Експертної служби МВС, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 08 лютого 2017 року №102, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 березня 2017 року за №275/30143, для позбавлення кваліфікації судового експерта, відсутні.
Отже, оскільки відповідач в ході перевірки встановив відсутність порушень норм чинного законодавства з питання проведення судової експертизи, методик проведення судових експертиз судовим експертом ОСОБА_7 при проведенні судової інженерно-транспортної експертизи з транспортно-трасологічних досліджень, а висновок такого експерта від 13 травня 2017 року №9-114 визнано обґрунтованим, повним та складеним в межах компетенції експерта, то, відповідно, подання директора ДНДЕКЦ (НДЕКЦ) за результатами проведеної перевірки не виносилось, отже відсутня підстава для розгляду ЕКК питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.
Інші доводи сторін не є юридично значимими та не впливають на правильність вирішення адміністративної справи по суті.
Разом з тим, необхідно зазначити, що питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, а також забезпечення громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення визначені Законом України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР від 02 жовтня 1996 року.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Так, відповідно до адміністративного позову позивач вказує на те, що він звернувся до ДНДЕКЦ 06 липня 2017 року.
Представником Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України до суду надано копію звернення ОСОБА_2 з вхідним №56-д від 11 липня 2017 року.
Відповідно до матеріалів справи Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України розглянуто звернення ОСОБА_2 та надана останньому відповідь 08 серпня 2017 року за вих.№19/12-1/10836/56-Д.
Таким чином суд приходить до висновку що Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України звернення ОСОБА_2 розглянуто у строки визначені частиною 1 статті 20 Закону України «Про звернення громадян».
Таким чином, дослідивши наявні матеріали справи суд дійшов висновку що, при розгляді звернення ОСОБА_2 про призначення спеціального засідання про позбавлення судового експерта ОСОБА_7 кваліфікації судового експерта та звільнення з посади - відповідач діяв обґрунтовано, на підставі та у межах чинного законодавства України.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач проти позову заперечив, доводи позивача спростував.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, Кам'янка-Дніпровська, Кам'янсько-Дніпровський район, Запорізька область,71304) до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (вул. Богомольця, буд. 10, ОСОБА_3, 01601) третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, Кам'янка-Дніпровська, Кам'янсько-Дніпровський район, Запорізька область, 71304) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі 21 березня 2018 року.
Суддя Д.В. Татаринов