16 березня 2018 року м.Житомир
справа № 806/198/18
категорія 10.3.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Горовенко А.В.,
за участю секретаря судового засідання Галайби І.Б,
за участю:
позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - ОСОБА_3 (за довіреністю від 02.01.2018);
представника відповідача Державної казначейської служби України - ОСОБА_4 (за довіреністю від 04.01.2018),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов"язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 21.02.2018 за вхідним№4009/18, просить суд:
- визнати неправомірними дії та бездіяльність ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Державної казначейської служби України щодо ненарахування та виплати компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, передбачену ст.50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 09.08.2010;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області та Державну казначейську службу України нарахувати та виплатити компенсацію частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, передбачену ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 09.08.2010, додаткова пенсія нараховувалась відповідно до постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2011 та складала 2834,03 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Богунського районного суду м.Житомира від 15.03.2011 у справі №2-а-851/11, з урахуванням змін внесених постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2011 позовні вимоги задоволено: визнано неправомірними дії ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виплати ОСОБА_1 щомісячної основної пенсії та додаткової пенсії з 09.08.2010 у розмірах менших, ніж визначено ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов"язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю передбачену ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, з 09.08.2010 з урахуванням проведених виплат.
Державною казначейською службою України перераховано суму 1096,41 грн, на виконання рішення суду, лише в серпні 2017 року.
На звернення позивача до Державної казначейської служби України про нарахування та виплату компенсації частини доходів у зв"язку з порушенням строків виплати додаткової пенсії - відмовлено. Останнім надана відповідь про відмову у виплаті заявленої компенсації, з посиланням на те що, постанова мала зобов"язальний характер, а також відсутня ухвала про зміну способу виконання постанови Богунського районного суду м.Житомира у справі №2-а-851/2011, з урахуванням зазначеного у Державної казначейської служби України відсутні підстави для нарахування компенсації (а.с.5-7, 46-47).
Також позивач надав письмові відповіді на відзиви та на письмові заперечення за вхідними №4129/18 та №4130/18 від 23.02.2018, в яких додатково зазначає, що відповідачі у запереченнях безпідставно посилаються на Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" в той час, як позивач просить здійснити виплату компенсації у відповідності до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати", вважаючи дії відповідачів протиправними та наявність у позивача права на вказану компенсацію, звернувся за захистом порушеного права до суду.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 26.01.2018 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
21 лютого 2018 року відповідно до протокольної ухвали суду під час розгляду справи по суті оголошена перерва до 16.03.2018, з мотивів надання сторонам часу для подання додаткових доказів у справі, відзивів на позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог щодо обґрунтування позовних вимог, відповіді на відзив на позовну заяву.
Відповідно до ухвали суду від 16.03.2018 у задоволенні клопотання ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, з мотивів викладених у позовній заяві (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 21.02.2018) та відповіді на відзиви (вхідний №4130/18, №4129/18) та наголошував, що компенсація за порушення строків виплати пенсії за рішенням суду, проводиться незалежно від порядку і підстав її нарахування самими підприємствами, установами чи організаціями добровільно чи на виконання судового рішення. Право на зазначену компенсацію наявне у позивача, оскільки порушено строки її виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати", у даному випадку порушено строк виплати донарахування та стягнення таких доходів за рішенням суду.
Представник відповідача ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (від 14.02.2018 за вх.№3306/18) та клопотанні (від 16.03.2018 за вх.№5728/18).
В обґрунтування своєї правової позиції по справі відповідач зазначає, що на виконання рішення Богунського районного суду м.Житомира у справі №2-а-851/2011 від 15.03.2011, відповідачем здійснено перерахунок та виплата додаткової пенсії позивачу за період з 09.08.2010 по 15.03.2011 в сумі 1737,62 грн, що зараховано на рахунок пенсіонера в квітні 2011 року. В подальшому постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2011, змінено постанову Богунського районного суду м.Житомира від 15.03.2011. Органом Пенсійного фонду здійснено доплату пенсії за період з 16.03.2011 по 22.07.2011 в розмірі 1096,41 грн.
Оскільки рішення про перерахунок пенсії, мало зобов"язальний характер, боржником (Пенсійним фондом) проведено перерахунок та передано органам Державної виконавчої служби виконавчий лист для ведення обліку рішень виконання яких, гарантуються державою, який в свою чергу для вжиття заходів з погашення сум заборгованості, передано до органу казначейської служби. Так, згідно з пунктом 50 та 51 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, компенсація за порушення строків перерахування коштів нараховується безпосередньо Казначейством на підставі рішення, тому позовні вимоги в частині зобов"язання ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вчинити дії є безпідставними (а.с.26-27).
Представник відповідача Державної казначейської служби України, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (від 21.02.2018 за вх.№3922/18 та від 22.02.2018 за вх.№4066/18). Правова позиція відповідача обґрунтована тим, що рішення суду про перерахунок та виплату пенсії має зобов"язальний характер, а відповідно до ст. 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про зобов"язання вчинити певні дії щодо майна, божником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа здійснюється в порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Щодо компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду, відповідач вважає також безпідставним, оскільки відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №440 від 03.09.2014, компенсація за порушення строку перерахунку коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується Казначейством, якщо божник є державний орган. Проте в даному випадку рішення має зобов"язальний характер, а спосіб і порядок виконання рішення не змінено, тому вищевказаним порядком визначено лише порядок погашення заборгованості за рішенням суду зобов"язального характеру, а не механізм його виконання, таким чином компенсація у зазначеній категорії справ та в даному випадку не може бути нарахована (а.с.34-37).
Заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідно до постанови Богунського районного суду м.Житомира від 15.03.2011 у справі №2-а-851/11, яку змінено постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2011, позовні вимоги задоволено: визнано неправомірними дії ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виплати ОСОБА_1 щомісячної основної пенсії та додаткової пенсії з 09.08.2010 у розмірах менших, ніж визначено ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов"язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю передбачену ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, з 09.08.2010 року з урахуванням проведених виплат (а.с.11, 12-13, 14).
15 листопада 2017 року позивач звернувся до Державної казначейської служби України із заявою в якій просив нарахувати та виплатити компенсацію частини доходів у зв"язку з порушенням строків виплати додаткової пенсії з 16.03.2011 по 22.07.2011, яка складала 1096,41 грн та була нарахована в серпні 2017 року, а мала бути виплачена не пізніше 04.07.2011, неправомірність такої не виплати встановлена судовим рішенням у справі №2-а-851/2011, компенсація має бути нарахована за 77 місяців. У своєму зверненні позивач посилається на Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати».
У листі №5-13/7804-21209 від 18.12.2017 Державною казначейською службою України відмовлено в нарахуванні компенсації з тих мотивів, що положеннями Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" компенсація у справах зобов"язального характеру не нараховується (а.с.15-16).
ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відповідно до розрахунку від 11.04.2011 перераховано та виплачено ОСОБА_1 додаткову пенсію відповідно до постанови Богунського районного суду м.Житомира від 15.03.2011 у справі №2-а-851/2011, за період з 09.08.2010 по 15.03.2011 в сумі 1737,62 грн, виплата здійснена відповідно до повідомлення про доручення на одноразову виплату пенсії пенсіонеру від 26.04.2011.
На виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2011, ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області проведено розрахунок, з рахуванням проведених виплат, пенсіонеру ОСОБА_1 нараховано 1096,41 грн. за період з 16.03.2011 по 22.07.2011 відповідно до довідки про здійснення нарахування на виконання рішень суду №1729/38/32-33/19 від 17.11.2014.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною другою статті 46 Закону України "Про загальнобов"язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані цим Законом та Порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України для реалізації згаданого Закону.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
З огляду на викладене, Законом №2050-ІІІ передбачене право позивача на отримання компенсації втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати.
Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 18.11.2014 та від 07.11.2012 по справі № 6-131цс12.
Судом встановлено та позивачем у судовому засіданні не заперечувався той факт, що позивач звертався із заявою про виплату компенсації на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ внаслідок несвоєчасної виплати пенсії лише до Державної казначейської служби України.
Однак до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відповідного звернення від позивача не надходило.
Відповідно до положень статей 6 та 7 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
З огляду на викладене та беручи до уваги те, що позивач із відповідною заявою про виплату компенсації до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України у Житомирській області не звертався, а Державна казначейська служба України не є суб"єктом, який відповідно до Закону №2050-ІІІ уповноважений здійснювати виплату такої компенсації, тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій та бездіяльності ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Державної казначейської служби України і як наслідок зобов'язання відповідачів нарахувати та виплатити компенсацію частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, передбачену ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 09.08.2010.
Суд критично ставиться до посилань відповідачів в обґрунтування відзиву на позовну заяву на положення Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901, оскільки вказаний закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання, а не порядок виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, тобто не поширюється на спірні правовідносини.
Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки звернення позивача, щодо нарахування компенсації частини доходу у зв"язку з порушенням строків виплати додаткової пенсії, було надіслане лише до Державної казначейської служби України, в якої відсутній обов"язок нарахування та розрахунку такої компенсації.
Керуючись статтями 6, 7, 8, 9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10005, ІПН НОМЕР_1) до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Ольжича,7 м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) та Державної казначейської служби України (вул.Бастіонна,6, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов"язання вчинити дії, - відмовити.
Вступну та резолютивну частини рішення виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 16 березня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко
Рішення складене у повному обсязі 21 березня 2018 року.