4-с/130/4/2018
130/541/18
20.03.2018 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Шепеля К.А.,
за участю секретаря судового засідання Бондар С.В.,
заявника ОСОБА_1,
виконавця ОСОБА_2,
стягувача ОСОБА_3,
розглянувшим у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову від 16 лютого 2018 року головного державного виконавця Жмеринського міськрайоного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2, за участі заінтересованої особи стягувача ОСОБА_3, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, -
Головним державним виконавцем Троцькою К.Г. 16 лютого 2018 року винесена постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами - у зв'язку з його ухиленням від сплати аліментів на утримання дитини по рішенню Жмеринського міськрайонного суду від 4 березня 2010 року в розмірі 500 грн щомісячно до досягнення сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття.
7 березня 2018 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на цю постанову, в якій просив її скасувати, оскільки він утримує свою хвору мати - інваліда 2 групи, часто автомобілем доставляє її в лікарню. Крім цього, виконавець не ознайомила його з розміром заборгованості по аліментах та не роз'яснила йому його права, що є порушенням Закону України "Про виконавче провадження". Просив скасувати постанову про встановлення тимчасового обмеження у його праві керування транспортними засобами.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 свою скаргу підтримує. На питання учасників розгляду скарги та головуючого пояснює, що він не працює, статусу безробітного не має, статусу особи, яка доглядає за інвалідом, не має. Про свій обов'язок утримувати свою дитину знає, але не має можливості його виконувати у зв'язку з відсутністю грошових коштів. Крім цього, автомобіль є єдиним засобом для його існування, оскільки він періодично займається приватним перевезенням пасажирів. Ліцензії на право зайняття такою діяльністю не має. Просить скасувати постанову державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Головний державний виконавець Троцька К.Г. у судовому засіданні скаргу не визнає і пояснює, що у ОСОБА_1 заборгованість по сплаті аліментів на утримання дитини в сумі 32900 грн за період з 9 липня 2009 року по 1 березня 2018 року, ним сплачувались аліменти один раз на рік в розмірі від 50 до 600 грн. На її думку, це є ухиленням від сплати аліментів. Вона винесла чотири постанови про встановлення тимчасових обмежень боржника ОСОБА_1, в тому числі і щодо керування транспортними засобами. Вважає, що якби боржник надавав послуги по перевезенню пасажирів, то заплатити 500 грн аліментів для нього не було б такою проблемою. Просить відмовити в задоволенні скарги.
Заінтересована особа стягувач ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу не визнає, пояснює, що заявник сплачував аліменти один раз у рік, кримінальну справу відносно нього в міліції не порушили, оскільки він сплатив 50 грн аліментів, і це було розцінено як неухилення від сплати аліментів. Він не цікавиться сином, сьогодні напевно не впізнав би його. Просить відмовити в задоволенні скарги.
Заслухавши учасників розгляду скарги, дослідивши додані до скарги матеріали, суд приходить до такого.
До своєї скарги заявник додав ксерокопії таких матеріалів : конверта, в якому він отримав документи з державної виконавчої служби; постанов виконавця ОСОБА_2 про встановлення тимчасових обмежень боржника у праві виїзду за межі України, керування транспортними засобами, користування певними видами зброї, у праві полювання; довідки-характеристики № 85 від 2 березня 2018 року голови квартального комітету ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_1 проживає разом з матір'ю, скарг від сусідів на нього не надходило; свого паспорта та довідки про свою реєстрацію; паспорта ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2; пенсійного посвідчення ОСОБА_6 інваліда 2 групи; довідки про встановлення ОСОБА_6 інвалідності 2 групи з 3 серпня 2009 року безстроково; свідоцтва про народження свого сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Заінтересована особа стягувач ОСОБА_3 надала суду довідку № 8399 від 19 березня 2018 року про існування заборгованості по аліментах у ОСОБА_1 в розмірі 32900 грн.
Оцінюючи вищевказані докази, надані заявником на підтвердження свої скарги, суд відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, згідно з положеннями статті 77 цього ж Кодексу вважає ці докази неналежними, оскільки вони не містять інформацію щодо предмета доказування. Водночас відповідно до статті 80 ЦПК України вони є достатніми, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Зокрема, у довідці-характеристиці № 85 від 2 березня 2018 року голови квартального комітету не вказано, що заявник доглядає свою хвору матір; у довідці про інвалідність ОСОБА_6 від 3 серпня 2009 року не вказано, що вона потребує сторонньої допомоги, є тільки застереження про протипоказання важкої праці. Тому факт використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на його утриманні особи з інвалідністю першої або другої групи не знайшов підтвердження у судовому засіданні.
Заявник також не довів, що встановлення обмеження у праві керування транспортними засобами позбавить його основного законного джерела засобів для існування, оскільки не представив суду доказів про це.
Довідку № 8399 від 19 березня 2018 року начальника відділу ДВС про заборгованість по аліментах заявника на суму 32900 грн суд приймає до уваги, вважає цей доказ належним та допустимим, так як він містить інформацію щодо предмета доказування, одержаний у встановленому законом порядку та визнаний заявником.
Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12 і 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 76 і 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При вирішенні скарги суд застосовує норми права, на які також посилались учасники справи у судовому засіданні.
Статтею 447 ЦПК України закріплене право сторін виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Таке право дублюється частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з частиною першою статті 450 цього ж Кодексу, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Відповідно до положень пункту 2 частини дев'ятої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Відповідно до частин першої та третьої статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, аналізуючи вище викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про безпідставність та недоведеність вимог скарги ОСОБА_1 в заявлених ним межах та про відсутність існування правових підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 447, 450, 451 ЦПК України, статтями 71, 74 Закону України "Про виконавче провадження", суд
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову від 16 лютого 2018 року головного державного виконавця Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2, за участі заінтересованої особи стягувача ОСОБА_3, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області на протязі п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий К.Шепель