20 березня 2018 року № 810/3059/17
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до Державного спеціалізованого підприємства "Екоцентр" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Вишгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області з позовом до Державного спеціалізованого підприємства "Екоцентр" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за період: з 01.07.2017 по 28.08.2017 в сумі 15575,75 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що обов'язок відповідача вчасно сплачувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, передбачений приписами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі - Закон України № 1058-IV).
Оскільки зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач з огляду на положення частини другої Прикінцевих положень Закону України №1058-IV та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1), просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.
Ухвалою суду від 11.09.2017 відкрито скорочене провадження у справі.
Відповідач 25.09.2017 подав до суду письмові заперечення в яких просить у задоволенні позову відмовити, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що застраховані особи, яким виплачені пільгові пенсії, працювали на Державному спеціалізованому науково-виробничому підприємстві "Екоцентр", правонаступником прав та обов'язків якого є Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильський спецкомбінат".
Ухвалою від 02.10.2017 суд здійснив розгляд справи за загальними правилами КАС України та призначено справу до судового розгляду на 25.10.2017.
Ухвалою суду від 25.10.2017 за обґрунтованим клопотанням сторони провадження у справі зупинено до надання відповідачем додаткових доказів до 22.11.2017.
Протокольною ухвалою від 22.11.2017 за обґрунтованим клопотання відповідача відкладено розгляд питання про поновлення провадження у справі на 13.12.2017.
У зв'язку з перебуванням судді Лиска І.Г. у відпустці судове засідання призначене на 13.12.2017 знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 29.01.2018.
Протокольною ухвалою від 29.01.2018 за обґрунтованим клопотанням відповідача відкладено розгляд питання про поновлення провадження у справі на 19.02.2018.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді судове засідання призначене на 19.02.2018 знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 12.03.2018.
В подальшому ухвалою суду від 12.03.2018 суд поновив провадження по даній справі та перейшов до розгляду справи за новими процесуальними правилами.
Представник позивача 20.02.2018 подав до суду клопотання про здійснення подальшого розгляду справи без його участі. Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлений належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв'язку з чим, ухвалою від 12.03.2018 суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Державне спеціалізоване підприємство "Екоцентр" (ідентифікаційний код 40248151) зареєстроване 02.02.2016 як юридична особа, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідач перебуває на обліку у Вишгородському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області.
За твердженням позивача, у відповідача утворилась заборгованість перед Вишгородським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, з 01.07.2017 по 28.08.2017 року у розмірі 15575,75 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами щодо відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених на пільгових умовах суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон України №1058-ІV).
Пунктом 2 розділу Прикінцеві положення Закону України №1058-ІV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Крім цього, згідно із пунктом 1, 2 статті 1 та пунктом 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “а”, “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
В силу положень абзацу 36 статті 1 Закону України №1058-IV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком №1 та списком №2 визначено, зокрема, підпунктами “а”, “б” - “з” частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення”.
Тобто, пенсійне законодавство України встановлює обов'язок з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій для страхувальників, які мають або мали виробництва чи робочі місця із шкідливими умовами праці.
Отже, головною умовою для виникнення у працедавця (страхувальника) обов'язку здійснювати відшкодування Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пенсій пенсіонерам, є факт роботи таких осіб на виробництві чи за професією із шкідливими умовами праці саме у такого страхувальника.
Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники (пункт 6.3 розділу 6 Інструкції).
Як вбачається з матеріалів справи, пенсіонери ОСОБА_1 та ОСОБА_2, працювали на Державному спеціалізованому науково-виробничому підприємстві "Екоцентр", яке було припинене згідно наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 09.12.2010 №1086 "Про реформування державних підприємств зони відчуження".
Даним же наказом утворене Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильський спецкомбінат", яке визнано правонаступником Державного спеціалізованого науково-виробничого підприємства "Екоцентр" (пункт 3 наказу від 09.12.2010 №1086).
У свою чергу Державне спеціалізоване підприємство "Екоцентр", яке є відповідачем у справі, створене наказом Державного агентства України з питань управління зоною відчуження від 24.11.2015 №128 шляхом виділу з Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильський спецкомбінат" Відділення експлуатації водоохоронних споруд і систем, Вимірювального центру радіаційно-екологічного моніторингу та радіаційно-дозиметричного контролю "Екоцентр".
Пунктом 3 наказу Державного агентства України питань управління зоною відчуження від 24.11.2015 №128 новоутворене державне спеціалізоване підприємство "Екоцентр" визнано правонаступником прав та обов'язків Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильський спецкомбінат" у частині прав та обов'язків, пов'язаних з діяльністю Відділення експлуатації водоохоронних споруд і систем, Вимірювального центру радіаційно-екологічного моніторингу та радіаційно-дозиметричного контролю "Екоцентр".
Суд зазначає, що позивачем не надано доказів, що пенсіонери ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали у Відділенні експлуатації водоохоронних споруд і систем та/або Вимірювальному центрі радіаційно-екологічного моніторингу та радіаційно-дозиметричного контролю "Екоцентр" Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильський спецкомбінат".
За таких обставин відсутні підстави вважати, що відповідач має обов'язок відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пенсій вказаним пенсіонерам.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на зазначене та беручи до уваги фактичні обставини, за яких виникли спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 у розмірі 15575,75 грн. є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лиска І.Г.