19 березня 2018 року
м. Київ
Справа № 916/2019/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.
розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства "Укрмедпром"
про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 16.11.2017
у складі колегії суддів: Куровського С.В. (головуючий), Поліщука В.Ю., Удовиченка О.С.
у справі
за заявою Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України"
до Дочірнього підприємства "Одеський завод бактеріальних та вірусних препаратів "Державної акціонерної компанії "Укрмедпром"
про визнання банкрутом, -
Супровідним листом Верховного Суду України від 11.01.2018 № 3-1565г17 заяву Публічного акціонерного товариства "Укрмедпром" (далі в тексті - Заявник) про перегляд судового рішення від 16.11.2017 з доданими до неї матеріалами направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Відповідно підпункту 1 пункту 1 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017), заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією суддів у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2018 заяву Публічного акціонерного товариства "Укрмедпром" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 16.11.2017 у справі № 916/2019/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Жуков С.В. - головуючий, доповідач, Білоус В.В., Ткаченко Н.Г.
Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2018 у справі № 916/2019/13 заяву Публічного акціонерного товариства "Укрмедпром" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16.11.2017 у справі № 916/2019/13 залишено без руху; надано строк до 19.02.2018 для усунення недоліків, а саме для подання належним чином засвідченої копії постанови Вищого господарського суду України, на яку здійснюється посилання у заяві як на доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм права.
16.02.2018 до Верховного Суду від Публічного акціонерного товариства "Укрмедпром" надійшла заява про усунення недоліків до якої додано, на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 05.02.2018 у справі №916/2019/13, копію постанови Вищого господарського суду України від 29.11.2016 у справі № 916/2019/13, яка прийнята колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: Куровського С.В., Катеринчук Л.Й., Ткаченко Н.Г. Також у вказаній заяві про усунення недоліків Заявник просить прийняти уточнення вимог до заяви про перегляд судового рішення у наступній редакції:
"1. Прийняти заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 16.11.2017 та допустити справу до провадження.
2. Скасувати постанову Вищого господарського суду України від 16.11.2017, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2017, постанову господарського суду Одеської області від 11.04.2017 та передати справу на новий розгляд до господарського суду Одеської області."
02.03.2018 суддею Верховного Суду Ткаченко Н.Г. подано заяву про самовідвід у розгляді заяви Публічного акціонерного товариства "Укрмедпром" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16.11.2017 у справі № 916/2019/13.
Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2018 заяву судді Ткаченко Н.Г. про самовідвід у розгляді заяви Публічного акціонерного товариства "Укрмедпром" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16.11.2017 у справі № 916/2019/13 задоволено.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи для розгляду заяви ПАТ "Укрмедпром" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16.11.2017 у справі № 916/2019/13 визначено колегію суддів у складі: Жуков С.В. - головуючий, Погребняк В.Я., Білоус В.В.
Розглянувши Заяву про перегляд постанови суду касаційної та інстанції та додані до неї матеріали, Касаційний господарський суд вважає за необхідне відмовити в допуску справи до провадження з таких підстав.
Згідно приписів пунктів 1, 2 частини першої статті 111-16 ГПК України в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана: з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підвідомчості або підсудності справ.
При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.
В якості прикладу неоднакового застосування норм права судом касаційної інстанції, Заявник, додав до своєї заяви копію постанови Вищого господарського суду України від 27.06.2007 у справі № 19/205.
У постанові Вищого господарського суду України від 16.11.2017 у справі № 916/2019/13, про перегляд якої подано заяву, встановлено наступне:
- постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2016 скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 та постанову господарського суду Одеської області від 10.08.2016, справу №916/2019/13 направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області в іншому складі суду;
- скасовуючи вказані судові рішення, суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій обставини щодо наявності укладених договорів оренди нерухомого майна, їх державної реєстрації у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", а також виконання грошових зобов'язань за вказаними договорами з'ясовано не було, в той час як із наявного в матеріалах справи звіту про результати проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства ДП "Одеський завод бактерійних і вірусних препаратів" за 2012 - 2013 роки вбачається, що ДП здавало приміщення (200 кв. м.) в оренду. Також не було з'ясовано судами попередніх інстанцій власника (користувача) земельної ділянки, на якій знаходяться виробничі приміщення боржника. З урахуванням вищенаведеного суд касаційної інстанцій зазначив, що можливість виведення підприємства із кризи без застосування ліквідаційної процедури не була досліджена судами попередніх інстанцій у повному обсязі;
- за результатами нового розгляду судом першої інстанції постановою від 11.04.2017 ДП "Одеський завод бактерійних і вірусних препаратів" (завод "Біопром-Одеса") ПАТ "Укрмедпром" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. Постанова мотивована тим, що вартості майнових активів боржника не достатньо для погашення всієї існуючої кредиторської заборгованості та відсутності інших реальних джерел відновлення платоспроможності боржника;
- апеляційний господарський суд, переглянувши постанову сулу першої інстанції України відповідно до ст.ст. 99-101 ГПК України, погодився з висновком суду першої інстанції про припинення процедури розпорядження майном, визнання ДП "Одеський завод бактерійних і вірусних препаратів" (завод "Біопром-Одеса") ПАТ "Укрмедпром" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;
- судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства арбітражний керуючий Гавриш Ю.В. звернувся до аудиторської фірми ТОВ "Аудиторська допомога" на предмет проведення аудиторських процедур та складання аналізу фінансово-господарського стану підприємства. Між арбітражним керуючим Гавришом Ю.В. та ТОВ "Аудиторська допомога" був укладений договір №102-пп про надання аудиторських послуг від 06.12.2013 року;
- згідно висновків звіту ТОВ "Аудиторська допомога" про результати проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства ДП "Одеський завод бактерійних і вірусних препаратів" (завод "Біопром-Одеса") ПАТ "Укрмедпром" протягом всього часу фінансово-господарської діяльності, що аналізується, наявні ознаки неплатоспроможності, підприємство не має можливості погасити усі короткострокові зобов'язання навіть при умові реалізації усіх оборотних активів, включаючи витребування дебіторської заборгованості; показники, що виражають наявність та частку оборотних коштів та пов'язані із обсягом доходів та прибутковістю є нижчим за нормативні. Від'ємний показник поточної заборгованості підприємства зберігається протягом всього періоду, що аналізується, та, виходячи з аналізу показників фінансової стійкості, показує тривалу глибоку залежність підприємства від зовнішніх коштів. Відсутні ознаки приховування стійкої фінансової неспроможності (банкрутства) у розумінні ст. 164-15 КУпАП; боржник перебуває у стані надкритичної неплатоспроможності, обсяг кредиторської заборгованості, що має бути погашеною боржником, у 1, 3 рази перевищує вартість активів боржника; при умові відсутності інвестора спостерігається неспроможність боржника задовольнити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури відповідно до ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
- судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно інформаційних довідок ГУ Держгеокадастру в Одеській області №29-15-0.240-66/112-17 від 23.02.2017, КП "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №01-17/104-3124 від 24.03.2017, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта відомості щодо прав власності (користування) на нерухоме майно, зокрема земельні ділянки, за боржником не зареєстровані;
- як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, а саме звіту розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. та аналізу фінансово-господарського стану ДП "Одеський завод бактерійних і вірусних препаратів" (завод "Біопром-Одеса") ПАТ "Укрмедпром" за боржником нерухоме майно зареєстроване не було та за останні три роки відчуження нерухомого майна не проводилось;
- також судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно протоколу зборів комітету кредиторів ДП "Одеський завод бактерійних і вірусних препаратів" (завод "Біопром-Одеса") ПАТ "Укрмедпром" від 10.04.2017 (т.19, а.с.205-206) комітетом кредиторів, у зв'язку з відсутністю у боржника можливості відновити свою платоспроможність через відсутність будь-яких активів для задоволення вимог кредиторів, клопотати перед господарським судом Одеської області про визнання боржника банкрутом, про початок ліквідаційної процедури та про призначення ліквідатором арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.
За результатами дослідження наведених обставин, Вищим господарським судом України в постанові від 16.11.2017 у справі № 916/2019/13 зроблено наступний висновок - враховуючи, що визначений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" термін процедури розпорядження майном у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Одеський завод бактерійних і вірусних препаратів" (завод "Біопром-Одеса") Публічного акціонерного товариства "Укрмедпром" закінчився, пропозиції щодо санації боржника або укладення мирової угоди відсутні, наявність рішення комітету кредиторів про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а також з огляду на те, що фінансовий стан підприємства за час, що пройшов з моменту порушення провадження у справі і введення мораторію, не поліпшується, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для припинення процедури розпорядження майном боржника - Дочірнього підприємства "Одеський завод бактерійних і вірусних препаратів" (завод "Біопром-Одеса") Публічного акціонерного товариства "Укрмедпром" та визнання останнього банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури.
У постанові Вищого господарського суду України від 27.06.2007 у справі № 19/205, яку подано як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм права у справі № 916/2019/13 встановлено, що постановою господарського суду Запорізької області від 27.03.2007 р. (суддя Даценко Л.І.) визнано ТОВ "Корпорація-Сфера" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Персюка С.В.
В зазначеній постанові зроблено наступні висновки:
- визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити факт неоплатності боржника. У зв'язку з чим, при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд в обов'язковому порядку повинен з'ясувати як актив, так і пасив боржника та порівняти їх дані;
- як вбачається з оскаржуваної постанови, проаналізувавши фінансово - майновий стан боржника, суд першої інстанції дійшов висновку, що боржник є неоплатним. Таким чином є всі ознаки, необхідні для визнання боржника банкрутом;
- прийняття рішення стосовно доцільності визнання боржника банкрутом, незважаючи на клопотання комітету кредиторів, залишається за господарським судом, як того вимагає ст. 1 Закону.
Колегія суддів не вбачає неоднакового застосування норм права судом касаційної інстанції у справах № 916/2019/13 та № 19/205, оскільки під час розгляду справи № 916/2019/13 застосовувались положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, яка набула чинності з 19.01.2013, а під час розгляду справи № 19/205 застосовувались положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, яка була чинна до 19.01.2013.
Разом з тим, колегія зазначає, що встановлені фактичні обставини, на підставі яких було прийнято рішення про визнання боржника у справі № 916/2019/13 банкрутом, узгоджуються з висновком Вищого господарського суду України у справі №19/205 про те, що визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити факт неоплатності боржника. У зв'язку з чим, при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд в обов'язковому порядку повинен з'ясувати як актив, так і пасив боржника та порівняти їх дані.
Також у заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України у справі № 916/2019/13 зазначено, що при розгляді зазначеної справи та справи № 911/3285/14 судами допущено різне трактування норм матеріального права, а саме - ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
В обґрунтування наведеного різного застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод заявник зазначає наступне:
- у постанові Вищого господарського суду України від 29.11.2016 у справі № 916/2019/13 зазначено, що судами не були з'ясовані обставини, що виробничі приміщення боржника знаходяться на земельній ділянці, яка відповідно до аналізу фінансово-господарської діяльності становить 4, 1149 га, і користувача цієї земельної ділянки арбітражним керуючим встановлено не було. При цьому, враховуючи що боржник є державним підприємством, земельна ділянка може перебувати у державній власності, і відчуження у ліквідаційній процедурі виробничих приміщень призведе до безоплатного передання поза конкурсом земельної ділянки, що завдасть державі значних збитків;
- в той же час в постанові Вищого господарського суду України від 16.11.2017 по справі № 916/2019/13 суд зазначає, що згідно інформаційних довідок ГУ Держгеокадастру в Одеській області №29-15-0.240-66/112-17 від 23.02.2017, КП "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №01-17/104-3124 від 24.03.2017, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта відомості щодо прав власності (користування) на нерухоме майно, зокрема земельні ділянки, за боржником не зареєстровані.
Колегія суддів зазначає, що предметом спору відповідно до якого здійснювався судовий розгляд по справі № 911/3285/14 є визнання права власності на земельну ділянку.
Зокрема в постанові Верховного Суду України у справі № 911/3285/14 зроблено висновок про те, що той факт, що спірна земельна ділянка має поштову адресу м. Ірпеня, сам по собі не свідчить про наявність у Ради повноважень передати цю ділянку в приватну власність фізичній особі. Положення статей 80, 83, 84, 116, 122 ЗК України, пункту 12 розділу X «Перехідні положення» ЗК України, а також статті 9 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», чинних на час прийняття Радою оспорюваного рішення, не наділяли орган місцевого самоврядування правом самостійного і вільного розсуду в питаннях розмежування земель на землі державної та комунальної власності.
Також у зазначеній постанові Верховного Суду України зроблено висновок, що крім того, суди першої та апеляційної інстанції послалися в рішеннях на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції та на рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства», однак не застосували, а лише процитували їх. Суди не навели в рішеннях власних висновків щодо додержання критеріїв правомірного втручання держави в право власності ТОВ «БГМ ЛТД», зокрема не перевірили, чи нестиме ТОВ «БГМ ЛТД» індивідуальний надмірний тягар унаслідок витребування з його власності земельної ділянки із огляду на те, що правовідносини, пов'язані з вибуттям земель із державної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (у разі її встановлення судом) рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України (редакція, яка була чинна до 15.12.2017), заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з таких підстав: невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
В постанові Вищого господарського суду України від 16.11.2017 по справі № 916/2019/13 перевірялося застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права щодо судового рішення про визнання боржника банкрутом.
Дослідивши фактичні обставини, які викладені у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 911/3285/14 та у постанові Вищого господарського суду України від 16.11.2017 по справі № 916/2019/13, колегія суддів не вбачає невідповідності оспорюваного судового рішення Вищого господарського суду України, висновку Верховного Суду України щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права. Зокрема прийняття рішення Вищим господарським судом України на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи про те що за боржником не зареєстровано на праві власності (користування) земельними ділянками, не свідчить про різне трактування норм матеріального права, а саме - ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у постанові Вищого господарського суду України від 16.11.2017 по справі № 916/2019/13 та у справі № 911/3285/14.
Враховуючи наведене, підстави для допуску справи № 916/2019/13 до провадження Верховного Суду відсутні.
Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, статтями 111-16, 111-21 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 ), Суд -
1. Відмовити у допуску справи № 916/2019/13 щодо перегляду постанови Вищого господарського суду України від 16.11.2017 до провадження Верховного Суду.
2. Копію ухвали разом із копією заяви надіслати особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.В. Білоус
В.Я. Погребняк