Ухвала від 20.03.2018 по справі 921/541/16-г/6

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

"20" березня 2018 р. Cправа №921/541/16-г/6

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

суддів Гриців В.М.

Кордюк Г.Т.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Порохні Олександра Володимировича, м. Пологи, Запорізька область від 01.03.2013 (вх. № ЛАГС 01-05/866/18 від 15.03.2018) та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (вх. № ЛАГС 01-05/885/18 від 15.03.2018)

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 15.02.2018 (суддя Шумський І.П., м. Тернопіль) про задоволення подання старшого державного виконавця

Пологівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, м. Пологи, Пологівський район, Запорізька область

у справі господарського суду Тернопільської області № 921/541/16-г/6

про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» від 22.07.2016

у справі № 8/2016

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт", м. Пологи, Запорізька область, 70600

до відповідача Фізичної особи - підприємця Порохні Олександра Володимировича, м. Пологи, Запорізька область

про стягнення 1099683,48 грн., з яких: 806475,50 грн. - основного боргу з урахуванням курсової різниці; 111174,53 грн. - пені; 160450,45 грн. - штрафу та 15583,00 грн. - три проценти річних.

встановив:

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 15.02.2018 задоволено подання старшого державного виконавця Пологівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Ревіної Крістіни Геннадіївни про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, Відповідач оскаржив рішення суду до Львівського апеляційного господарського суду, подавши 01.03.2018 апеляційну скаргу через господарський суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга подана за формою та змістом, які визначені ст. 258 ГПК України.

Позивач та державний виконавець не використали своє право на подання своїх заперечень щодо відкриття апеляційного провадження, що передбачено ч. 2 ст. 262 ГПК України.

В клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку, Апелянт вказує про те, що повний текст оскаржуваної ухвали був отриманий Відповідачем 23.02.2018, що підтверджується даними з веб-порталу Укрпошти. Натомість як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення № 07494000, ухвала суду від 15.02.2018 була вручена Відповідачу 22.02.2018 (а.с. 219).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Відповідно до ч. 5, п. 3 ч. 6 ст. 262 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Частиною 1 статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Позиція ЄСПЛ засвідчує, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

При цьому, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14.102003).

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03).

Враховуючи, що право на апеляційне оскарження судових рішень, крім випадків, встановлених законом, гарантоване ст. 129 Конституції України і як конституційна засада судочинства становить невід'ємну складову права на судовий захист, суд апеляційної інстанції, беручи до уваги обґрунтування причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, визнає причини його пропуску поважними і вважає за доцільне задовольнити клопотання Скаржника та відновити пропущений строк на оскарження ухвали місцевого господарського суду.

Враховуючи вищенаведене, суд визнав достатніми подані матеріали для відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 42, 119, 120, 121, 234, 235, 258, 262 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Тернопільської області від 15.02.2018(вх. № ЛАГС 01-05/885/18 від 15.03.2018) задоволити. Поновити строк для подання апеляційної скарги.

2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Порохні Олександра Володимировича, м. Пологи, Запорізька область від 01.03.2013 (вх. № ЛАГС 01-05/866/18 від 15.03.2018) на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 15.02.2018 у справі господарського суду Тернопільської області № 921/541/16-г/6 про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» від 22.07.2016 у справі № 8/2016.

3. Позивачу - подати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу до 27.03.2018. До відзиву додати докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів Відповідачу та державному виконавцю.

4. Державному виконавцю - подати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу до 27.03.2018. До відзиву додати докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів Сторонам у справі.

5. Копію ухвали надіслати Сторонам та державному виконавцеві з повідомленням про вручення.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.Л. Давид

суддя В.М. Гриців

суддя Г.Т.Кордюк

Попередній документ
72854008
Наступний документ
72854010
Інформація про рішення:
№ рішення: 72854009
№ справи: 921/541/16-г/6
Дата рішення: 20.03.2018
Дата публікації: 26.03.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Львівський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори