вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"15" березня 2018 р. Справа№ 910/18195/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Верховця А.А.
Пантелієнка В.О.
участю секретаря судового засідання: Сотнікової І.О.
у присутності представників сторін:
від позивача-1: Маленко О.М. - довіреність № 17-10 від 17.10.17
від позивача-2: Оганесян А.Г. - договір № 18102017 від 18.10.2017
від відповідача-1: Потоцький М.Ю. - довіреність № 2434-03/65 від 02.02.18
Тюріна Л.А. - довіреність № 2434-03/63 від 02.02.18
від відповідача-2: Білицький П.В. - довіреність № б/н від 25.01.18
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Київський БКК" на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.12.2017 року
у справі № 910/18195/17 (суддя Мандриченко О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Київський БКК" та
Публічного акціонерного товариства „Київхліб"
до 1. Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 2. Дочірнього підприємства „Кондитерська корпорація „Рошен"
про визнання незаконним та скасування рішення
У жовтні 2017 року ТОВ „Київський БКК" (позивач-1) та ПАТ „Київхліб" (позивач-2) звернулися до господарського суду міста Києва із позовом до Державної служби інтелектуальної власності України (відповідач-1) та ДП „Кондитерська корпорація „Рошен" (відповідач-2) про визнання незаконним та скасування рішення Апеляційної Палати Державної служби інтелектуальної власності України 10.05.2017 року, затверджене наказом ДСІВ №61-Н від 10.05.2017 року, про визнання знаку „Рошен, зобр." добре відомим.
Як на підставу своїх позовних вимог позивачі вказують, що відповідне рішення Апеляційної Палати Державної служби інтелектуальної власності України від 10.05.2017 року порушує їхні права як відомих виробників хлібобулочних виробів.
07.12.2017 року представником відповідача-2 заявлено письмове клопотання про припинення провадження у справі № 910/18195/17 на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017 року, оскільки позовні вимоги позивачів не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
За наслідками розгляду заявленого клопотання, ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2017 року припинено провадження у справі №910/18195/17 на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду позивач-1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 07.12.2017 року, а справу передати на розгляд до господарського суду міста Києва, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями, вищевказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Пантелієнко В.О.
Ухвалою суду від 22.01.2018 року вищевказаною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ „Київський БКК" на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.12.2017 року у справі №910/18195/17, встановлено строк для подання відзиву та призначено справу до розгляду на 15.02.2018 року за участю повноважних представників сторін.
До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу.
В свою чергу, представником позивача-1 подано відповідь на відзив, який долучено судом до матеріалів справи.
Під час розгляду справи судом встановлено, що в матеріалах справи містяться клопотання позивачів про заміну відповідача-1 належним відповідачем, а саме: Державної служби інтелектуальної власності України на Міністерство економічного розвитку та торгівлі України.
У зв'язку з необхідністю повідомлення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України про розгляд справи та витребування доказів з метою встановлення статусу відповідача-1, ухвалою суду від 15.02.2018 року відкладено розгляд справи на 15.03.2018 року на підставі ст. 216 ГПК України, повідомлено Міністерство економічного розвитку та торгівлі України про дату, час та місце розгляду справи № 910/18195/17 та зобов'язано останнього надати суду докази на підтвердження правонаступництва Державної служби інтелектуальної власності України.
Ухвалою суду від 15.03.2018 року замінено відповідача-1 - Державну службу інтелектуальної власності України її правонаступником - Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. При цьому, представники Мінекономрозвитку зазначили, що до розгляду справи в даному судовому засіданні готові, з матеріалами справи ознайомлені і немає необхідності у відкладенні розгляду справи з цією метою.
Представники позивачів в судовому засіданні 15.03.2018 року вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 07.12.2017 року, а справу передати на розгляд до господарського суду міста Києва.
Представники відповідачів в судовому засіданні проти вимог позивача, викладених в апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 07.12.2017 року - без змін.
15.03.2018 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ „Київський БКК" підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду міста Києва від 07.12.2017 року - скасуванню з направленням справи до місцевого господарського суду для подальшого розгляду, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у чинній редакції у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Так, припиняючи провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 80 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017 року, суд першої інстанції виходив з того, що вимога позивачів про визнання незаконним та скасування рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України 10.05.2017 року, затверджене наказом ДСІВ № 61-Н від 10.05.2017 року, про визнання знака „Рошен, зобр." добре відомим носить публічно-правовий характер, а тому має бути розглянута в порядку адміністративного судочинства України.
Однак, колегія суддів не погоджується з даним висновком місцевого господарського суду з огляду на таке.
В силу статей 1, 4-1, 12 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017 року, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Пунктом 3.1. Постанови Пленум Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" встановлено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Відповідно до п.п. б) п. 17 вищенаведеної Постанови ВГСУ, до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, у сфері господарювання.
Пунктом 1.3. Постанови Пленум Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 12 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, пов'язаних з використанням у господарському обороті об'єктів інтелектуальної власності, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). До кола підвідомчих господарському суду спорів слід відносити й спори, пов'язані з визнанням недійсними документів, які засвідчують право на об'єкти інтелектуальної власності (свідоцтва, патенти), стосуються питань права власності на відповідні об'єкти і за своїм характером є цивільно-правовими чи господарсько-правовими й не належать до числа публічно-правових спорів.
Якщо відповідачем або одним з відповідачів у справі виступає Державна служба інтелектуальної власності України, то справа в будь-якому разі відповідно до частини п'ятої статті 16 ГПК підлягає розгляду господарським судом міста Києва, оскільки названа Державна служба є центральним органом виконавчої влади (п. 1.4 постанови).
Відповідно до розділу 9 Порядку визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.2005 року № 228, рішення Апеляційної палати щодо визнання знака добре відомим в Україні може бути оскаржено у судовому прядку.
Відповідне положення знайшло своє відображення у ч. 3 ст. 25 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".
У п. 75. вищенаведеної постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 року №12 зазначено, що відповідно до пункту 1 статті 25 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" знак визнається добре відомим на підставі рішення Апеляційної палати, яке може бути оскаржено у судовому порядку, а також за рішенням суду. У розгляді справ, пов'язаних з оскарженням відповідних рішень Апеляційної палати, господарським судам слід звертати увагу, зокрема, на те, чи існувала за станом на дату, з якої знак визнано добре відомим в Україні, та юридична особа, якій належав знак на дату прийняття рішення Апеляційною палатою. У спорах про визнання знака добре відомим Державна служба інтелектуальної власності України залежно від конкретних обставин справи повинна залучатися до участі у справі як відповідач або третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Тобто, з аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що спір підвідомчий господарському суду, якщо між сторонами існує спір про право.
Як було зазначено вище, позивачами заявлено вимогу про визнання незаконним та скасування рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України 10.05.2017 року, затверджене наказом ДСІВ № 61-Н від 10.05.2017 року, про визнання знака „Рошен, зобр." добре відомим.
Як вбачається з даного рішення, власником свідоцтв на відповідний знак „Рошен, зобр." є відповідач-2. Тобто, скасування рішення про визнання знака, який належить відповідачу-2, добре відомим, безпосередньо стосується права інтелектуальної власності відповідача-2.
При цьому, колегія суддів враховує, що відповідач-2 звернувся до суду із позовом до позивача-1 про припинення порушення права інтелектуальної власності на добре відомий в Україні знак „Рошен, зобр.".
Вказані обставини свідчать про наявність спірних правовідносин між позивачами та відповідачем-2.
Висновок суду першої інстанції про те, що спір у даній справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів не ґрунтується на правильному застосування вищенаведених норм права, оскільки до компетенції адміністративних судів належить спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
В свою чергу, як було встановлено судом апеляційної інстанції, спір даній справі фактично стосується права інтелектуальної власності ДП „Кондитерська корпорація „Рошен" на спірний знак та визнання його добре відомим в Україні, тобто в даному випадку існує спір про право цивільне, що унеможливлює розгляд справи в порядку адміністративного судочинства, з огляду на що апеляційна скарга позивача-1 підлягає задоволенню, а ухвала місцевого суду про припинення провадження у справі - скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017 року, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 280-284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Київський БКК" на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.12.2017 року у справі № 910/18195/17 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 07.12.2017 року у справі № 910/18195/17 скасувати.
3. Справу № 910/18195/17 направити до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 20.03.2018 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді А.А. Верховець
В.О. Пантелієнко