вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"13" березня 2018 р. Справа№ 910/18299/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Дідиченко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Ігнатюк Г.В.
за участю представників сторін:
позивача -Павленко О.В. довіреність № 300-02\20 від 20.02.2018 року ;
відповідача - Мальський О.М. договір про надання правової допомоги № LS\01\02\2018 від 01.02.2018 року
представники ДВС: Медведєв О.В. довіреність № 3908\20.3-3 від 29.12.2017 року
Скалецька І.О. довіреність № 3927\20.3-03 від 29.12.2017 року
розглядаючи апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Газпром» на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2018 року на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва Олександра В'ячеславовича по справі № 910\18299\16 за позовом Антимонопольного комітету України до публічного акціонерного товариства «Газпром»
про стягнення 85 965 927 000 грн. штрафу і 85 965 927 000 грн. пені та зобов'язання виконання пункту 4 рішення від 22.01.2016 № 18-р , -
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2016 у справі № 910/18299/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2017 року - позов задоволено.
17.03.2017 року на виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2016 року видано відповідні накази.
09.01.2018 року публічне акціонерне товариство «Газпром» звернулось до господарського суду міста Києва з скаргою на дії департаменту державної виконавчої служби, в якій просило скасувати постанову державного виконавця від 28.12.2017 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме оцінки цінних паперів, що обліковуються в ТОВ «Об'єднана реєстраційна компанія», а саме акцій простих іменних ПАТ «Інститут ЮЖНІГІПРОГАЗ» номінальною вартістю 651500,00 грн. у кількості 1303000 штук, заблокованих 01.06.2017 на рахунку в цінних паперах НОМЕР_2, що належать ПАТ «Газпром».
Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.01.2018 року по справі № 910\18299\16 в задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «Газпром» від 09.01.2018 року на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Україні Медведєва Олександра В'ячеславовича у справі № 910\18299\16 відмовлено.
Мотивуючи судове рішення, суд першої інстанції зазначив на те, що дії державного виконавця, щодо призначення суб'єкта оціночної діяльності для оцінки цінних паперів є правомірними, оскільки сторони у 10 - денний строк не повідомили державного виконавця про визначену ними вартість майна та він був зобов'язаний самостійно вжити заходи для визначення вартості майна. Також, суд першої інстанції звернув увагу, що необґрунтованими є посилання скаржника на те, що державний виконавець невірно послався на п. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідно до вимог вищевказаної норми права визначається перелік майна, для оцінки якого державний виконавець зобов'язаний залучити суб'єкта оціночної діяльності, одночасно в даному випадку, відповідно до діючого законодавства, державному виконавцю надано можливість призначення суб'єкта оціночної діяльності.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, публічне акціонерне товариство «Газпром» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2018 року та прийняти нове рішення про задоволення вимог скарги на дії державного виконавця в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що висновки суду є неправильними та такими, що суперечать нормам матеріального та процесуального права. При розгляді справи суд першої інстанції був зобов'язаний зупинити провадження у справі, оскільки ПАТ «Газпром» було подано скаргу на постанову про арешт майна від 06.12.2017 року і питання законності дій державної виконавчої служби, щодо прийняття відповідної постанови на даний момент є предметом розгляду господарського суду м. Києва. Таким чином, питання законності оскаржуваної постанови не могло розглядатися без попереднього розгляду скарги щодо постанови про арешт майна. Невірним є також висновок суду першої інстанції про те, що суб'єкта оціночної діяльності для оцінки цінних паперів було призначено правомірно, оскільки за згодою сторін не було погоджено вартість арештованого майна, та постанова про арешт оскаржується в господарському суді м. Києва. Окрім того, вказав на те, що господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали було невірно застосовано норми Закону України «Про виконавче провадження», а саме щодо встановлення порядку оцінки арештованого майна. Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не врахував, що державним виконавцем не було здійснено необхідних заходів примусового виконання рішень, які відповідають способу та порядку, що встановлені виконавчим документом та Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Руденко М.А., судді: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2018 року поновлено публічному акціонерному товариству «Газпром» строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 22.01.2018 року у справі № 910\18299\16 та призначено справу до розгляду на 13.03.2018 року.
В судовому засіданні 13.03.2018 року представник скаржника - публічного акціонерного товариства «Газпром» вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення, яким скасувати постанову державного виконавця від 28.12.2017 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме оцінки цінних паперів, що обліковуються в ТОВ «Об'єднана реєстраційна компанія», а саме акцій простих іменних ПАТ «Інститут ЮЖНІГІПРОГАЗ» номінальною вартістю 651500,00 грн. у кількості 1303000 штук, заблокованих 01.06.2017 року на рахунку в цінних паперах НОМЕР_2, що належать ПАТ «Газпром».
Представник позивача у справі - Антимонопольного комітету України вказав на те, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вказав на те, що ухвала суду першої інстанції є законною, такою, що винесена з дотримання норм матеріального та процесуального права.
Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - державний виконавець Медведєв О.В. вказав на те, що при винесення оскаржуваної постанови дотримувався норм Закону України «Про виконавче провадження» .
Заслухавши пояснення представника скаржника - ПАТ «Газпром», позивача - Антимонопольного комітету України, представника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, особи дії, якої оскаржуються - головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Медвєдєва О. В., вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами у справі, рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2016 у справі № 910/18299/16, залишеним без змін, відповідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 та постанови Вищого господарського суду України від 16.05.2017 року позовні вимоги Антимонопольного комітету України задоволено: стягнуто з публічного акціонерного товариства «Газпром» з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, в дохід загального фонду Державного бюджету України 85 965 927 000, 00 грн. штрафу і 85 965 927 000, 00 грн. пені.
17.03.2017 на виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2016 року видано відповідні накази. Зазначені накази були пред'явлені позивачем - Антимонопольним комітетом України до виконання, зокрема, виконавчий документ - наказ господарського суду міста Києва від 17.03.2017 у справі № 910/18299/16 до виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.10.2017 року у справі № 910\18299\16 змінено спосіб виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2016 року шляхом звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної власності, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
06.12.2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим Олександром В'ячеславовичем у межах виконавчого провадження №53823056 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 17.03.2017 у справі № 910/18299/16 винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника (а. с. 11-12), а саме акції прості іменні ПАТ «Інститут ЮЖНІІППРОГАЗ» код ЄДРПОУ 00158741, номінальною вартістю 651 500,00 грн., у кількості 1 303 000 штук, заблоковані 01.06.2017 на рахунку в цінних паперах № 402842-RU20267157, що належать ПАТ «Газпром».
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О.В. від 28.12.2017 року ВП № 53823056 (а.с. 14-15) призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання товариство з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», який має сертифікат, виданий 17.06.2016 року за № 449\16, виданий Фондом державного майна України ( строк дії до 17.06.2019 року) у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу № 910\18299\16, виданого 17.03.2017 року та зобов'язано суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання товариство з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група» надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань арештованого майна, а саме: цінні папери, що обліковуються в ТОВ «Об'єднана реєстраційна компанія», а саме акції прості іменні ПАТ «Інститут ЮЖНІІГІПРОГАЗ» код ЄДРПОУ 00158741, номінальною вартістю 651 500,00 грн., у кількості 1 303 000 штук, заблоковані 01.06.2017 року на рахунку в цінних паперах № 402842-RU20267157, що належать ПАТ «Газпром».
Не погодившись з постановою державного виконавця від 28.12.2017 року ВП №53823056 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, заявник - публічне акціонерне товариство «Газпром» звернувся до суду з скаргою на дії державної виконавчої служби, посилаючись на порушення державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Відмовляючи в задоволенні вимог скарги заявника на дії органу державної виконавчої служби, суд першої інстанції прийшов до висновку, що дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови від 28.12.2017 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме оцінки цінних паперів, що обліковуються в ТОВ «Об'єднана реєстраційна компанія», а саме акцій простих іменних ПАТ «Інститут ЮЖНІГІПРОГАЗ» номінальною вартістю 651500,00 грн. у кількості 1303000 штук, заблоковані 01.06.2017 на рахунку в цінних паперах НОМЕР_2, що належать ПАТ «Газпром» є законними та такими, що відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Як унормовано вимогами ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ст. 340 Господарського процесуального кодексу України).
Разом з тим, відповідно до змісту ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності. Експерт, спеціаліст і суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги. Винагорода та інші витрати, пов'язані з проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, належать до витрат виконавчого провадження. Експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.
При цьому, вимогами статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Також, п. 18 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 передбачено, що у разі якщо сторони виконавчого провадження або їх представники, а також заставодержатель у десятиденний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна, про що складає відповідний акт. У випадках, передбачених абзацом другим частини третьої статті 57 Закону, виконавець для оцінки майна залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Визначення вартості майна боржника виконавцем проводиться за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, з урахуванням фактичного стану майна, у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту проведення опису й арешту майна. Для визначення вартості майна виконавець використовує власні знання, дані засобів масової інформації, повідомлення сторін виконавчого провадження та інших осіб, яких виконавець у разі необхідності може залучити до проведення визначення вартості майна. З метою належного визначення вартості окремих видів майна виконавець може в установленому порядку залучати до процесу опису майна експертів чи спеціалістів.
Як вже зазначалось вище, 28.12.2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим Олександром В'ячеславовичем у межах виконавчого провадження №53823056 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 17.03.2017 у справі № 910/18299/16 винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою постановлено: призначити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання товариство з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», який має сертифікат, виданий 17.06.2016 за № 449/16, виданий Фондом державного майна України, у виконавчому провадженні з примусового виконання: наказу №910/18299/16, що виданий 17.03.2017; суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту господарювання Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група» надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань арештованого майна, а саме: цінні папери, що обліковуються в ТОВ «Об'єднана реєстраційна компанія», а саме акції прості іменні ПАТ «Інститут ЮЖНІІППРОГАЗ», код ЄДРПОУ 00158741, номінальною вартістю 651500,00 грн., у кількості 1303000 штук, заблоковані 01.06.2017 на рахунку в цінних паперах НОМЕР_2, що належать ПАТ «Газпром».
Таким чином, після винесення постанови про арешт майна від 06.12.2017 року ВП № 53823056 жодна з сторін у 10 денний строк письмово не повідомила державного виконавця про визначену ними вартість майна, внаслідок чого державний виконавець на виконання ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» був зобов'язаний самостійно вжити заходи для визначення вартості майна.
При цьому необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем не було надано погодження вартості майна, так як постанова про арешт майна, якою було надано сторонам відповідний строк, оскаржується заявником в господарському суді м. Києва, оскільки про вищевказані дії скаржник не повідомляв державного виконавця, та на час винесення ухвали суду першої інстанції, про відмову в задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «Газпром» від 09.01.2018 року на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. у справі № 910\18299\16 постанова про арешт майна від 06.12.2017 року була чинною.
Також, скаржник в обґрунтування вимог скарги на дії державного виконавця посилався на те, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови невірно посилався на ч.3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», у якій чітко визначено перелік майна, для оцінки якого необхідно залучення експерта. З приводу даних тверджень колегія суддів зазначає на наступне.
За змістом ч.3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» - для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Водночас, відповідно до ч. 4 вказаної статті Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі коли визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Вказаною нормою встановлюється перелік майна, для оцінки якого державний виконавець зобов'язаний залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, а не перелік майна, оцінка якого може проводитись взагалі, тоді як приписи ч. 4 вказаної статті Закону України «Про виконавче провадження» надано право виконавцю залучити відповідного суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання - у разі, якщо самим державним виконавцем здійснити визначення вартості майна складно.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до змісту оскаржуваної постанови державного виконавця від 28.12.2017 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні державний виконавець посилався на статтю 57 Закону України «Про виконавче провадження» в цілому, при цьому процитував ч.3 ст. 57 Закону України, що не вказує на те, що ст. 57 вищевказаного Закону не застосовується при винесенні оскаржуваної постанови в повному обсязі.
Також, в оскаржуваній постанові від 28.12.2017 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, державний виконавець правомірно посилався на ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до ч.1 якої для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Аналізуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на виконання ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» з метою належного визначення вартості майна (цінних паперів, що належать ПАТ «Газпром») державним виконавцем було правомірно винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
Відносно доводів скаржника про те, що оскаржувана постанова є такою, що порушує спосіб та порядок виконання рішення відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державним виконавцем не було здійснено необхідних заходів примусового виконання рішень, які відповідають способу та порядку, що встановлені виконавчим документом та Законом України «Про виконавче провадження», колегія суддів зазначає на наступне.
Як унормовано вимогами ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов'язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 1 ст. 121 ГПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Як вже зазначалось вище, коштів, які знаходилися на банківських рахунка ПАТ «Газпром» на території України, не було достатньо для виконання вказаного рішення, тому стягувач відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) та статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2016 у справі № 910/18299/16, за наслідками розгляду якої ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2017 у справі № 910/18299/16, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017, задоволено вказану заяву та змінено спосіб та порядок виконання рішення суду рішення господарського суду від 05.12.2016 у справі № 910/18299/16, а саме: стягнуто з публічного акціонерного товариства "Газпром" (публичного акционерного общества "Газпром"; 117420, Российская Федерация, г. Москва, ул. Наметкина, 16; основний державний ідентифікаційний код 1027700070518; ідентифікаційний номер платника податків 7736050003) в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у Солом'янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, Банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106) 85 965 927 000 (вісімдесят п'ять мільярдів дев'ятсот шістдесят п'ять мільйонів дев'ятсот двадцять сім тисяч) грн. штрафу і 85 965 927 000 (вісімдесят п'ять мільярдів дев'ятсот шістдесят п'ять мільйонів дев'ятсот двадцять сім тисяч) грн. пені, шляхом звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб від інших осіб, або божник володіє ними спільно з іншими особами; стягнути з публічного акціонерного товариства "Газпром" (Публичного акционерного общества "Газпром"; 117420, Российская Федерация, г. Москва, ул. Наметкина, 16; основний державний ідентифікаційний код 1027700070518; ідентифікаційний номер платника податків 7736050003) на користь Антимопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45; ідентифікаційний код 00032767) 206 700 (двісті шість тисяч сімсот) грн. судового збору, шляхом звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб від інших осіб, або божник володіє ними спільно з іншими особами.
Отже, враховуючи те, що ухвалою господарського суду м. Києва від 18.10.2017 року у справі № 910\18299\16 було змінено спосіб виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2016 року, доводи апелянта про те, що оскаржувана постанова є такою, що порушує спосіб та порядок виконання рішення відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» спростовуються вищезазначеним.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції був зобов'язаний зупинити провадження у справі, оскільки оскаржувана постанова винесена на підставі постанови державного виконавця від 06.12.2017 року про опис та арешт майна боржника, яка теж оскаржується заявником скарги на дії державного виконавця в даній справі, колегія суддів зазначає на наступне.
Статтею 227 ГПК України, на яку як на підставу для зупинення провадження в даній справі посилається скаржник, передбачено, що , зокрема, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. При цьому, зазначено, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справу у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Як видно з матеріалів справи заявник скарги на дії Департаменту державної виконавчої служби з обґрунтованим клопотанням про зупинення слухання даної справи до розгляду скарги на дії Департаменту державної виконавчої служби, щодо винесення постанови державного виконавця від 06.12.2017 року про опис та арешт майна (коштів) боржника та зняття арешту з майна, а саме цінних паперів, що обліковуються в ТОВ «Об'єднанна реєстраційна компанія», а саме акцій простих іменних ПАТ «Інститут ЮЖНІІПРОГАЗ» , номінальною вартістю 651 500,00 грн., у кількості 1 303 000 штук, заблокованих 01.06.2017 року на рахунку в цінних паперах НОМЕР_2, що належать ПАТ « Газпром» не звертався. Окрім того, в матеріалах справи відсутня ухвала про відкриття провадження у господарської справі з цього приводу.
Отже, враховуючи вищевказані обставини, у суду першої інстанції були відсутні підстави для обов'язкового зупинення провадження у даній справі, а доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставним та не відповідають нормам процесуального права, а саме вимогам ст.227 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Дослідивши матеріали, наявні у справі, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну і обґрунтовану ухвалу, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, колегія суддів погоджується із ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2018 року у справі № 910/18299/16, отже підстав для скасування або зміни не вбачається.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Газпром» на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2018 р. у справі № 910/18299/16 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2018 року у справі № 910/18299/16 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/18299/16 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 19.03.2018 р.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Дідиченко
Є.Ю. Пономаренко