вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"20" березня 2018 р. Справа№ 910/21156/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів: Жук Г.А.
Мальченко А.О.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Газовий альянс» про відвід суддів Суліма В.В. та Майданевича А.Г., подану при розгляді апеляційної скарги Остексперт Лімітед
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2017
у справі № 910/21156/16 (суддя Демидов В.О.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний
комерційний промислово-інвестиційний банк»
до 1) Остексперт Лімітед
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвінтум»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ГК «Газовий альянс»
про звернення стягнення на предмет застави 280 227 000,00 грн.
Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Остексперт Лімітед та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвінтум», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ГК «Газовий альянс», про звернення стягнення на предмет заставив в розмірі 280 227 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 у справі № 910/21156/16 позов задоволено повністю.
В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Газовий Альянс» за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-3782/2-1 від 05.11.2012 в загальному розмірі 1045 264 143, 54 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 857 483 266, 41 грн.; заборгованість за процентами - 138 710 272, 21 грн.; нарахована пеня за несвоєчасно сплаченим кредитом - 38 141 605, 40 грн.; нарахована пеня за несвоєчасно сплаченими процентами - 6 208 267, 56 грн.; сума збільшення заборгованості за процентами з застосуванням індексу інфляції - 107 033, 17 грн.; 3% за кредитом - 2 600 564, 00 грн.; 3% за процентами - 463 134, 79 грн.; сума штрафу згідно п. 5.5 або 10.4 кредитного договору - 1 550 000, 00 грн., звернуто стягнення на заставне майно, що є предметом застави за Договором застави акцій №20-3782/3-1 від 05.11.2012, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Явдюк H.A. 05.11.2012 за реєстровим №1218, шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» права власності на 5 601 493 простих іменних акцій бездокументарної форми існування ISIN UA 4000082390, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство «Пласт», що належать компанії Остексперт Лімітед, із визначенням вартості предмету застави в розмірі 280 227 000, 00 грн. на підставі п. 1.4 Договору застави акцій №20-3782/3-1 від 05.11.2012.
Зобов'язано депозитарну установу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвінтум» виконати безумовну облікову операцію переказу 5 601 493 простих іменних акцій бездокументарної форми існування ISIN UA 4000082390, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство «Пласт» з депозитарного рахунку у цінних паперах №404921-CY20005264 компанії Остексперт Лімітед, відкритий у депозитарній установі Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвінтум», на рахунок у цінних паперах №404921-UA30005070 Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відкритий у депозитарній установі Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвінтум».
Стягнуто з компанії Остексперт Лімітед на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» витрати зі сплати судового збору в розмірі 208 078, 00 грн.
Не погодившись із вищезгаданим рішенням, Остексперт Лімітед оскаржило його в апеляційному порядку, просило скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
15.03.2018 під час розгляду справи судом апеляційної інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Газовий альянс» про відвід суддів Суліма В.В. та Майданевича А.Г. від участі у розгляді апеляційної скарги Остексперт Лімітед у справі № 910/21156/16.
Заява про відвід цих суддів мотивована тим, що в рамках справи № 575/33972/16-ц винесено ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 14.12.2018, якою зупинено апеляційне провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 911/1348/16. Згадане рішення мотивовано судом з посиланням на існування спору з основним боржником з приводу тих саме правовідносин та щодо тих саме вимог, що і до поручителя, відтак наслідки розгляду справи до основного боржника матимуть вплив на розгляд вимог до поручителя. Отже судом встановлено, що розгляд справи щодо заходів забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором (договір поруки у справі № 575/33972/16-ц) потрібно зупинити до вирішення спору щодо основного кредитного договору. Натомість, у рамках справи № 910/21156/16 клопотання учасників справи про зупинення провадження судом відхилено, що свідчить, що суд не зацікавлений у повному та об'єктивному розгляді справи № 910/21156/16 й це, в свою чергу, свідчить про упередженість та необ'єктивність суддів при розгляді справи № 910/21156/16.
За приписами п.п. 1-3 ст. 39 ГПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Розглянувши вищенаведену заяву, колегія суддів в складі: головуючого судді Гаврилюка О.М., суддів Суліма В.В. та Майданевича А.Г. дійшла висновку про її необґрунтованість, адже наведені заявником доводи на її обґрунтування, не можуть бути підставою в розумінні статей 35, 36 ГПК України для відводу суддів Суліма В.В. та Майданевича А.Г. від розгляду справи. Заява про відвід колегії суддів не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів. З огляду на наведене ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2018 заяву про відвід суддів Суліма В.В. та Майданевича А.Г. від участі у розгляді апеляційної скарги Остексперт Лімітед у справі № 910/21156/16 визнано необґрунтованою. Зупинено провадження у справі № 910/21156/16. Передано справу для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Газовий альянс» про відвід суддів Суліма В.В. та Майданевича А.Г. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Дикунської С.Я., суддів Жук Г.А., Мальченко А.О.
За змістом п. п. 7, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, в у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Розглянувши заяву про відвід суддів Суліма В.В. та Майданевича А.Г., апеляційний суд дійшов висновку про її безпідставність та необґрунтованість.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява № 7577/02) від 3 травня 2007 року встановлено, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
За рішенням у справі «Олександр Волков проти України» від 9 січня 2013 (104) як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (її) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії», від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява N 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії», Series A, № 86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі «Сасілор-Лормін проти Франції», заява № 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
За приписами ст. 35 ГПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи встановлено положеннями ст. 36 ГПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017).
За рішенням у справі «Білуха проти України» (Заява №33949/02) від 09.11.2006 «стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас, згідно п. 1 ст. 43 ГПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Газовий альянс» про відвід суддів Суліма В.В. та Майданевича А.Г., апеляційний суд не знайшов підстав для її задоволення, адже наведені заявниками доводи в розумінні ст.ст. 35, 35 ГПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), не можуть бути підставою для відводу, а відмова у задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі не свідчить про неупередженість та необ'єктивність згаданих вище суддів.
За таких обставин, керуючись ст. ст. ст. 35, 36, 39, 234 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Газовий альянс» про відвід суддів Суліма В.В. та Майданевича А.Г. відмовити.
Головуючий суддя С.Я. Дикунська
Судді Г.А. Жук
А.О. Мальченко