15.03.2018 року, м.Дніпро Справа № 904/9291/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)
суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіо-Прес 2013", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
на рішення господарського суду Дніпропетровської області ухвалене 14 грудня 2017 року суддею Загинайко Т.В. повний текст якого складено 19 грудня 2017 року у справі № 904/9291/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіо-Прес 2013", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпро
про скасування оперативно-господарської санкції
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіо-Прес 2013» звернувся до відповідача - Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» із позовом про скасування оперативно-господарської санкції у розмірі 29 967 грн. 00 коп., застосовану відповідачем на підставі рішення засідання комісії з розгляду акту про порушення від 05.08.2016р. №105206, оформленого протоколом від 10.10.2017р. №10-7.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2017 року (суддя Загинайко Т.В.) у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіо-Прес 2013» - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіо-Прес 2013», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції допущено чисельні помилки, невірно зазначені номер та дата оскаржуваного протокольного рішення відповідача, період нарахувань та нарахована до сплати сума, номер ТП, де розміщено прилад обліку.
Позивач зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що відповідачем повторно застосовано оперативно-господарську санкцію, що суперечить статті 61 Конституції України.
Крім того, апелянт вважає, що суд не врахував того, що саме відповідач є відповідальним за збереження цілостності пломби на шафі приладу обліку, а акт про пломбування засобів обліку від 10.10.2013 року не відповідає вимогам ПКЕЕ.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду та задоволення позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» заперечував проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін.
Відповідач у відзиві зазначив, що описка у номері протоколу не є підставою для скасування законного рішення суду, а може бути виправлена судом за заявою сторони або за ініціативою суду.
Доводи апелянта про подвійне притягнення позивача до відповідальності за одне й те саме порушення, є необґрунтованою, оскільки протокол № 7-1 від 11.07.2016 року було скасовано самим відповідачем і позивач не надав доказів того, що за цим протоколом він вже сплатив застосовану санкцію.
Крім того, у відзиві відповідач зазначає, що суд першої інстанції правильно зазначив межі балансової відповідальності сторін та відповідальність за збереження пломб саме позивача по справі.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 січня 2018 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у порядку письмового провадження на 27 лютого 2018 року, колегією суддів у складі : головуючий суддя Березкіна О.В.( доповідач), судді: Іванов О.Г., Дармін М.О.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2018 року розгляд апеляційної скарги було відкладено у порядку письмового провадження на 15 березня 2018 року, колегією суддів у складі : головуючий суддя Березкіна О.В. ( доповідач), судді: Іванов О.Г., Дармін М.О.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу та відповідь на відзив, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 25.09.2013р. між відповідачем - Публічним акціонерним товариством „ДТЕК Дніпрообленерго”, як постачальником, та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіо-Прес 2013", як споживачем, було укладено договір №065229 про постачання електричної енергії (надалі - Договір), відповідно до розділу 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 20 кВт, величини якої по об'єктах споживача визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору; точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками „ОСОБА_1 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін” та/або „Загальна схема електропостачання”, які є невід'ємними частинами даного договору.
Звертаючись до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» із позовом про скасування оперативно-господарської санкції у розмірі 29 967 грн. 00 коп., позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіо-Прес 2013" посилався на те, що відповідач двічі розглянув один і той же акт про порушення ПКЕЕ, але повторне застосування оперативно-господарської санкції з визначенням її розміру на підставі одного й того самого акту про порушення не можливо.
Крім того, позивач зазначив, що порушення пломби на металевій шафі, у якій розташовано прилад обліку, відноситься до межі балансової відповідальності саме відповідача, а не позивача, а тому відсутні підстави для застосування оперативно-господарської санкції у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, відповідно до акту про пломбування засобів обліку від 10.10.2013р. №7420, позивач прийняв на відповідальне зберігання всі пломби, встановлені на перелічених в акті засобах обліку та обладнанні, у тому числі пломбу №С10467082 та зобов'язався нести повну відповідальність згідно зі статтею 27 Закону України "Про електроенергетику", ПКЕЕ та умов Договору, а саме, несанкціонований доступ до приладів обліку та ланцюгів обліку, втручання в роботу обліку електроенергії, порушення цілісності пломб та пломбувального матеріалу, пошкодження приладів обліку.
Крім того, пошкоджена пломба №С10467082 знаходилася в зоні балансової належності та експлуатаційної відповідальності позивача відповідно до ОСОБА_1 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток №2 до Договору).
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Взаємовідносини, що виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, а їх дія поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.
Як встановлено судом першої інстанції, 05.08.2016р. при проведенні відповідачем перевірки дотримання позивачем ОСОБА_2 користування електричною енергією було встановлено, що споживачем при користуванні електричною енергією за адресою: пр. Б.Хмельницького, 8 було порушено статтю 27 Закону України „Про електроенергетику”, пункти 3.2, 3.3, 6.40 ОСОБА_2 користування електричною енергією, а саме: • пошкоджений лічильник електричної енергії (пошкоджений корпус електричного лічильника і стойка кріплення кожуха); • при підключенні показового лічильника PWS2 №32582 розрахунковий засіб обліку №6305531 недообліковує спожиту електроенергію та має похибку “-” 83%; • споживачу продемонстровано порушення; за результатами перевірки було складено акт від 05.08.2016р. №105206 про порушення, який підписаний представником споживача ОСОБА_1 без зауважень (а.с. 33).
У пункті 2 ОСОБА_1 від 05.08.2016р. №105206 про порушення зазначено, що пломби енергопостачальника клемної кришка №С10467081, шафи обліку №С10467082 в наявності, упаковані у сейф-пакет №UF00145015.
Пунктом 3.3 ПКЕЕ передбачено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Як вбачається з акту про пломбування засобів обліку від 10.10.2013 року, енергопостачальником були встановлені пломба клемної кришки №С10467081, та пломба шафи обліку №С10467082.
В акті зазначено, що Споживач приймає на відповідальне збереження всі пломби, індикатори встановлені на вказаних в цьому акті засобах обліку і на перерахованому устаткуванні ( до якого відноситься і пломба № С10467082 ( п. 3.31 ПК).
З акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін вбачається, що Споживач несе відповідальність за технічний стан та безпечну експлуатацію обладнання ПЛ-0,22 кВ від вихідних клем приладу обліку, встановленого в РЩ-0,4 кВ на фасаді ТП-675, внутрішні електричні мережі та електричне обладнання.
Тобто, пошкоджена пломба на двері шафи обліку знаходиться в межах балансової відповідальності Споживача, який є відповідальним за її збереження.
Відповідно до висновку експертного трасологічного дослідження Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 04.05.2017р. №1553-17, встановлено, що на корпусі пломби №С10467082 виявлено сліди механічного впливу, що свідчать про її розкриття та повторне навішування; пломба №С10467082 піддавалась повторному навішуванню після первинного навішування; пломба №С10467082 після первинного навішування була розкрита та повторно навішена; зовнішня та внутрішня (вставна) частина досліджуваної пломби №С10467082 є елементами однієї пломби; сліди які свідчать про розкриття та повторне навішування пломби №С10467082, виявлені при детальному дослідженні внутрішньої поверхні корпуса пломби та її якоря, за допомогою мікроскопу МБС-10 при 8-32-кратному збільшенні; візуально, без додаткового обладнання, виявити сліди сторонніх предметів, повторні сліди якоря в корпусі та зробити який-небудь висновок щодо пошкодження пломби або її перепломбування - не можливо (а.с. 34-39)
У п. 6.40 ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.
При цьому, пошкодження або відсутність пломб є окремим порушенням ОСОБА_2 і у такому випадку необхідність доведення факту втручання в роботу лічильника не передбачена.
Згідно зі ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
У ст. 236 ГК України визначено види оперативно-господарських санкцій, серед яких - встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо. Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі й інші оперативно-господарські санкції.
За змістом статей 216, 217, 218, 235, 236, 237 ГК України рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.
Пунктом 6.41 ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих ОСОБА_2 або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень; в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих ОСОБА_2 та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків; за необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень; акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві; акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача; у разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації); споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акту, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання; акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Як вбачається з акту про порушення № 105206 від 05.08.2016 року, він складений у присутності представника Споживача трьома представниками енергопостачальника, підписано всіма особами без зауважень, та один екземпляр акту вручено представнику Споживача ( а.с. 33)
Відповідно до абзацу 1 пункту 6.42 ПКЕЕ на підставі акту порушення уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Як вбачається з виписки № 40 від 22.09.2017 року з протоколу засідання комісії по розгляду спірних питань по актам про порушення, комісія вирішила протокол № 7-1 від 11.07.2016 року засідання комісії по розгляду акту про порушення № 105206 від 05.08.2016 року - скасувати, та з дотриманням процедури п. 6.42 ППЄЄ, по акту про порушення № 105206 від 05.08.2016 року провести розрахунок кількості та вартості недоврахованої електроенергії у відповідності до Методики визначення обсягу і вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ ( а.с. 41)
Відповідно до протоколу № 10-7 від 10.10.2017 року засідання комісії по розгляду актів про порушення від 05.08.2016р. №105206 (надалі - Протокол) було розглянуто акт від 05.08.2016р. №105206 з метою визначення обсягу та вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем п. 3.2, 3.3, 6.40 ПКЕЕ, яка підлягає оплаті споживачем, та прийнято рішення провести нарахування у відповідності з пунктом 2.5 за формулою 2.4 Методики визначення обсягу і вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ за період з 10.10.2013 року по 05.08.2016 року у розмірі 29 967,20 грн. (а.с. 42).
Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач склав акт про порушення та нарахував оперативно-господарську санкцію у відповідності до положень законодавства « Про електроенергетику», ОСОБА_2 користування електричною енергією та у відповідності до Методики визначення обсягу і вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ.
При цьому, доводи апелянта про неправильний розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії є безпідставними, оскільки позивач не надав свого контррозрахунку та не навів положень Методики, які неправильно застосував відповідач при здійсненні такого розрахунку.
Доводи позивача про подвійне притягнення позивача до відповідальності за одне й те саме порушення, є необґрунтованими, оскільки протокол № 7-1 від 11.07.2016 року було скасовано самим відповідачем з тієї підстави, що була неправильно зазначена дата складання протоколу - 11.07.2016 ( тобто, раніше ніж акт про порушення) і позивач не надав доказів того, що за цим скасованим протоколом він сплачував вартість нарахованої електроенергії.
З огляду на зазначене, відсутні підстави вважати позивача двічі притягнутим до відповідальності одного виду за одне й те порушення.
Посилання позивача у апеляційній скарзі на допущені помилки при зазначені номеру та дати оскаржуваного протокольного рішення відповідача, номеру ТП, де розміщено прилад обліку, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки зазначені помилки
не стосуються розрахунку, і можуть бути виправлені шляхом прийняття ухвали про виправлення описок.
Крім того, колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не надана оцінка акту контрольного огляду розрахункового засобу обліку від 15.03.2016 року, оскільки підставою для застосування оперативно-господарської санкції за порушення ПКЕЕ є акт про порушення № 105206 від 05.08.2016 року, а не акт контрольного огляду розрахункових засобів огляду.
Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіо-Прес 2013»
- залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2017року у справі № 904/9291/17- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених п.2 ч.3 статті 287 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.03. 2018 року.
Головуючий суддя О.В. Березкіна
Суддя О.Г. Іванов
Суддя М.О.Дармін