18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
20 березня 2018 року Справа № 925/1661/17
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Козоріз О.І.,
за участі представників сторін:
від позивача - представник не з'явився,
від відповідача - ОСОБА_1- представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “СКС”, м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Черкаська продовольча компанія”, м. Черкаси
про стягнення 6 097 грн. 20 коп.
До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “СКС” до товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Черкаська продовольча компанія” про стягнення боргу в сумі 9 489 грн. 53 коп., 1 888 грн. 14 коп. інфляційних втрат та пені в сумі 3 047 грн. 79 коп., з підстав неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань по договору поставки від 03 січня 2012 року за №2942.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26 грудня 2017 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25 січня 2018 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25 січня 2018 року підготовче засідання відкладено на 22 лютого 2018 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22 лютого 2018 року закрито провадження у справі в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Черкаська продовольча компанія” 8 328 грн. 26 коп. основного боргу, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Також ухвалою господарського суду Черкаської області від 22 лютого 2018 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 20 березня 2018 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Про дату та час проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову в частині стягнення 1 161 грн. 27 коп. основного боргу заперечував, проте відзиву на позов суду не надав.
В судовому засіданні, яке відбулося 20 березня 2018 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1661/17.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору поставки продав відповідачу товар на умовах визначених договором 03 січня 2012 року за №2942, проте свій обов'язок щодо оплати придбаного товару відповідач не виконав, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 9 489 грн. 53 коп. боргу.
Крім того на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 1 888 грн. 14 коп. інфляційних втрат та 3 047 грн. 79 коп. пені з урахуванням вимог п. 6.1. договору.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 03 січня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю “СКС” (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Черкаська продовольча компанія” (покупець) було укладено договір поставки за №2942 (а.с. 22-23).
Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар (далі-товар), а покупець - прийняти та оплачувати його в порядку та на умовах, викладених цим договором.
Асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначається в товарно-транспортних накладних, які оформлюються постачальником згідно отриманого від покупця замовлення (п. 1.2. договору).
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Прийняття товару здійснюється шляхом підписання покупцем особисто або через уповноважених осіб ТТН, виписаної постачальником, яка є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.2. договору).
Позивач на виконання умов договору здійснив поставку товару на загальну суму 9 489 грн. 53 коп., що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних:
- №С0000061006 від 11 серпня 2016 року на суму 2 579 грн. 15 коп.;
- №С0000061816 від 13 серпня 2016 року на суму 301 грн. 29 коп.;
- №С0000062226 від 16 серпня 2016 року на суму 297 грн. 98 коп.;
- №С0000062216 від 16 серпня 2016 року на суму 129 грн. 48 коп.;
- №С0000062906 від 17 серпня 2016 року на суму 963 грн. 14 коп.;
- №С0000062932 від 17 серпня 2016 року на суму 820 грн. 57 коп.;
- №С0000062905 від 17 серпня 2016 року на суму 414 грн. 56 коп.;
- №С0000062907 від 17 серпня 2016 року на суму 432 грн. 25 коп.;
- №С0000063199 від 18 серпня 2016 року на суму 837 грн. 51 коп.;
- №С0000063116 від 18 серпня 2016 року на суму 162 грн. 42 коп.;
- №С0000063194 від 18 серпня 2016 року на суму 306 грн. 96 коп.;
- №С0000064708 від 23 серпня 2016 року на суму 180 грн. 00 коп.;
- №С0000064392 від 23 серпня 2016 року на суму 81 грн. 48 коп.;
- №С0000064389 від 23 серпня 2016 року на суму 161 грн. 69 коп.;
- №С0000064707 від 23 серпня 2016 року на суму 76 грн. 74 коп.;
- №С0000064379 від 23 серпня 2016 року на суму 105 грн. 45 коп.;
- №С0000065139 від 24 серпня 2016 року на суму 149 грн. 50 коп.;
- №С0000065534 від 25 серпня 2016 року на суму 231 грн. 71 коп.;
- №С0000065538 від 25 серпня 2016 року на суму 192 грн. 00 коп.;
- №С0000066224 від 27 серпня 2016 року на суму 463 грн. 48 коп.;
- №С0000066218 від 27 серпня 2016 року на суму 221 грн. 92 коп.;
- №С0000066600 від 30 серпня 2016 року на суму 271 грн. 10 коп.;
- №С0000066684 від 30 серпня 2016 року на суму 109 грн. 15 коп.
Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи та відтиском печатки підприємства у вищенаведених товарно-транспортних накладних.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно п. 4.1. договору оплата товару здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту передачі партії товару.
Отже, з урахуванням умов п. 4.1. відповідач повинен був розрахуватися з позивачем за поставлений товар 11 серпня 2016 року до 25 серпня 2016 року, за поставлений товар 13 серпня 2016 року до 27 серпня 2016 року, за поставлений товар 16 серпня 2016 року до 30 серпня 2016 року, за поставлений товар 17 серпня 2016 року до 31 серпня 2016 року, за поставлений товар 18 серпня 2016 року до 01 вересня 2016 року, за поставлений товар 23 серпня 2016 року до 06 вересня 2016 року, за поставлений товар 24 серпня 2016 року до 07 вересня 2016 року, за поставлений товар 25 серпня 2016 року до 08 вересня 2016 року, за поставлений товар 27 серпня 2016 року до 10 вересня 2016 року та за поставлений товар 30 серпня 2016 року до 13 вересня 2016 року (включно).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного здійснення, на підставі умов договору поставки, розрахунку з позивачем за поставлений товар.
Крім того, відповідач відзиву на позов не надав, підприємство своїм правом на захист не скористалося.
Доказів, що підтверджують повне виконання грошового зобов'язання відповідач суду також не надав.
Наданий суду акт звірки взаєморозрахунків (а.с.59-64) не підписано зі сторони позивача, а тому вказаний документ судом до уваги не приймається.
Водночас, надані позивачем суду докази є достатніми в розумінні ст. 79 ГПК України, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема, про поставку товару на суму вказану у позові та наявність невиконаного грошового зобов'язання відповідача перед позивачем по договору поставки №2942 від 03 січня 2012 року.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки, як зазначалося вище, ухвалою суду від 22 лютого 2018 року закрито провадження у справі в частині стягнення 8 328 грн. 26 коп. основного боргу, то з відповідача підлягає стягненню 1 161 грн. 27 коп. заборгованості за поставлений товар.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Згідно п. 6.1. договору поставки при порушенні строку оплати, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу.
Так, з урахуванням вищенаведених умов договору позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 047 грн. 79 коп. пені (розрахунок пені а.с. - 9 (зворот) -16 (зворот)).
Проте, позивачем при нарахуванні пені порушено вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому судом враховано, що п. 6.1. договору не містив умови нарахування пені понад строки, що встановлені ч. 6 ст. 232 ГК України.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, розмір пені нарахований за період з 26 серпня 2016 року (дата визначена позивачем) по 24 лютого 2017 року (дата визначена з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 6.1. договору) на суму боргу в розмірі 2 579 грн. 15 коп. за товар поставлений 11 серпня 2016 року складає 371 грн. 60 коп.;
розмір пені нарахований за період з 29 серпня 2016 року (дата визначена позивачем) по 26 лютого 2017 року (дата визначена з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 6.1. договору) на суму боргу в розмірі 301 грн. 29 коп. за товар поставлений 13 серпня 2016 року складає 43 грн. 11 коп.;
розмір пені нарахований за період з 31 серпня 2016 року (дата визначена позивачем) по 28 лютого 2017 року (дата визначена з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 6.1. договору) на суму боргу в розмірі 427 грн. 46 коп. за товар поставлений 16 серпня 2016 року складає 61 грн. 09 коп.;
розмір пені нарахований за період з 01 вересня 2016 року (дата визначена позивачем) по 28 лютого 2017 року (дата визначена з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 6.1. договору) на суму боргу в розмірі 2 630 грн. 52 коп. за товар поставлений 17 серпня 2016 року складає 373 грн. 70 коп.;
розмір пені нарахований за період з 02 вересня 2016 року (дата визначена позивачем) по 01 березня 2017 року (дата визначена з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 6.1. договору) на суму боргу в розмірі 1 306 грн. 89 коп. за товар поставлений 18 серпня 2016 року складає 185 грн. 56 коп.;
розмір пені нарахований за період з 07 вересня 2016 року (дата визначена позивачем) по 05 березня 2017 року (дата визначена з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 6.1. договору) на суму боргу в розмірі 605 грн. 36 коп. за товар поставлений 23 серпня 2016 року складає 85 грн. 25 коп.;
розмір пені нарахований за період з 08 вересня 2016 року (дата визначена позивачем) по 06 березня 2017 року (дата визначена з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 6.1. договору) на суму боргу в розмірі 149 грн. 50 коп. за товар поставлений 24 серпня 2016 року складає 21 грн. 04 коп.;
розмір пені нарахований за період з 09 вересня 2016 року (дата визначена позивачем) по 07 березня 2017 року (дата визначена з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 6.1. договору) на суму боргу в розмірі 423 грн. 71 коп. за товар поставлений 25 серпня 2016 року складає 59 грн. 60 коп.;
розмір пені нарахований за період з 12 вересня 2016 року (дата визначена позивачем) по 09 березня 2017 року (дата визначена з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 6.1. договору) на суму боргу в розмірі 685 грн. 40 коп. за товар поставлений 27 серпня 2016 року складає 95 грн. 72 коп.;
розмір пені нарахований за період з 14 вересня 2016 року (дата визначена позивачем) по 12 березня 2017 року (дата визначена з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 6.1. договору) на суму боргу в розмірі 380 грн. 25 коп. за товару поставлений 30 серпня 2016 року складає 53 грн. 33 коп.
В зв'язку з вищенаведеним розрахунком з відповідача підлягає стягненню 1 350 грн. 00 коп. пені, в решті вимог про стягнення пені в розмірі 1 697 грн. 79 коп. слід відмовити, у зв'язку з безпідставним нарахуванням.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 1 888 грн. 14 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції (розрахунок міститься в матеріалах справи).
Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій “ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.5.3.” судом встановлено, що інфляційні нараховано позивачем в меншому розмірі, однак позивач самостійно визначив суму інфляційних, а тому з відповідача підлягає стягненню 1 888 грн. 14 коп. інфляційних.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі, крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом.
Згідно ч. 2 ст. 7 вищевказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Частиною другою ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки сума сплаченого позивачем судового збору становить 1 600 грн. 00 коп. (мінімальний розмір встановлений Законом України “Про судовий збір” на день звернення до суду), то наслідки передбачені п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону не застосовуються.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Черкаська продовольча компанія”, вул. Смілянська, 122/1, м. Черкаси, ідентифікаційний код 37400134 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “СКС”, вул. Куренівська, 14-Б, м. Київ, ідентифікаційний код 36088095 - 1 161 грн. 27 коп. боргу, 1 888 грн. 14 коп. інфляційних втрат, 1 350 грн. 00 коп. пені та 1 154 грн. 40 коп. витрат на сплату судового збору.
3. В решті вимог - в позові відмовити.
Видати наказ після набрання рішення суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 21 березня 2018 року.
Суддя А.В.Васянович