Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" березня 2018 р.Справа № 922/3842/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Руденко О.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м.Харків,
до Комунального підприємства "Харківводоканал", м.Харків,
про стягнення 503712,63 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 01-16/3128 від 22.05.2017);
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 01.01-14/7657-17 від 29.12.2017),
Акціонерна компанія "Харківобленерго", м.Харків, звернулась до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Харківводоканал", м.Харків, заборгованості за Договором на експлуатаційне і технічне обслуговування об'єктів № 6/01/12 від 01.12.2006 в розмірі 503712,63 грн., у тому числі: плати за експлуатаційне і технічне обслуговування в сумі 477930,57 грн., пені в сумі 21932,43 грн. та 3% річних у сумі 3849,63 грн. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням з боку відповідача договірних зобов'язань в частині своєчасної оплати за надані позивачем послуги.
У відзиві на позовну заяву, який було надано до суду 04.01.2018, відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем у Рахунках-фактурах не було враховано об'єктивні індекси інфляції поточних місяців. Крім того, позивачем порушено передбачене умовами Договору зобов'язання щодо забезпечення надійної, безпечної, економічної роботи об'єктів, що орендуються (трансформаторів).
У відповіді на відзив, який надійшов до суду 01.02.2018, позивач зазначив, що при індекс інфляції травня 2017, помилково застосований за червень 2017 року є меншим порівняно з індексом інфляції, який повинен застосовуватися при розрахунку плати за експлуатаційне і технічне обслуговування за червень 2017, а тому і плата за експлуатаційне і технічне обслуговування за цей місяць відповідачу нарахована в меншому розмірі, ніж це передбачено умовами Договору. Відповідачем не був наданий контррозрахунок на підтвердження своїх доводів щодо завищення вартості плати за експлуатаційне і технічне обслуговування. Під час укладання та підписання Договору та Актів прийому-передачі в експлуатаційне і технічне обслуговування відповідач був обізнаний зі строками вводу в експлуатацію трансформаторів та будь-яких нарікань або заперечень з приводу вводу в експлуатацію та строку експлуатації, а також щодо роботи трансформаторних підстанцій, в нього не виникало, як під час укладання Договору, так і під час його дії.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.02.2018 за клопотанням відповідача до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Харківську міську раду.
26.02.2018 відповідачем надано письмові заперечення на відповідь позивача на відзив на позовну заяву, в яких відповідач не погоджується з доводами позивача та наполягає на невиконанні позивачем зобов'язання у межах п. 3.1. Договору у формі забезпечення надійної, безпечної, економічної роботи об'єктів, що, на думку відповідача, становить під сумнів обґрунтованість пред'явлених до сплати рахунків. У зв'язку з цим, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути з АК "Харківобленерго" штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) робіт та послуг.
07.03.2018 позивачем надано до суду додаткові письмові пояснення на заперечення відповідача в обґрунтування безпідставності доводів відповідача про невиконання АК "Харківобленерго" умов Договору, у тому числі п. 3.1. щодо забезпечення надійної, безпечної, економічної роботи об'єктів, що орендуються.
У судовому засіданні 19.03.2018 представник відповідача звернулась до суду з клопотанням про закриття провадження у справі в частині стягнення 400000,00 грн. за експлуатацію та технічне обслуговування підстанцій, у зв'язку зі сплатою заборгованості в цій частині, та просила відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог, оскільки сума позовних вимог повинна бути зменшеною на двадцять відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг) на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, та має становити 382344,46 грн., а нарахування пені та 3% річних, на думку відповідача, є хибним, оскільки здійснено на невірну суму коштів за експлуатаційне і технічне обслуговування.
Представник позивача підтвердила факт часткової оплати відповідачем заборгованості в сумі 400000,00 грн. та підтримала заявлені позовні вимоги в іншій частині у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача і відповідача, суд встановив наступне.
01.12.2006 між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (позивачем) та Комунальним підприємством "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" було укладено Договір на експлуатаційне і технічне обслуговування об'єктів № 6/01/12.
Відповідно до п. 1 рішення IV сесії VI скликання Харківської міської ради від 12.01.2011 № 132/11 було вирішено реорганізувати в порядку, встановленому чинним законодавством, Комунальне підприємство "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" шляхом приєднання його до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод".
Згідно п. 2 Додаткової угоди від 29.09.2011 № 10 до Договору, КП КГ "Харківкомуночиствод" прийняло на себе всі права та зобов'язання КП "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" за Договором на весь період його дії.
Відповідно до п. 1 рішення XII сесії VI скликання Харківської міської ради від 23.12.2011 № 577/11 було вирішено перейменувати Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" на Комунальне підприємство "Харківводоканал".
Згідно п. 2.1. Статуту КП "Харківводоканал", підприємство є юридичною особою згідно з чинним законодавством України, та правонаступником Виробничого управління каналізаційного господарства міста Харкова, державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", перейменованого на Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод".
Тобто КП "Харківводоканал" (відповідач) є правонаступником КП КГ "Харківкомуночиствод".
Як визначено у п. 1.1. Договору, відповідач, як замовник, доручає, а позивач, як виконавець, забезпечує експлуатацію, технічне обслуговування, плановий та аварійний ремонт наданих відповідачу за Договором оренди № 5/01/12 від 01.12.2006 підстанцій, розташованих у Харківській області:
- 110/10 кВ "III підйом", Лозівський район, с.Трійчате;
- 110/10 кВ "Краснопавлівка", Лозівський район, с.Краснопавлівка;
- 110/10 кВ "Єлізаветівка", Лозівський район, с.Єлізаветівка;
- 35/6 кВ "Водозабір", Харківський район, смт.Пісочин;
- 110/35/6 кВ "Кочеток", Чугуївський район, с.Кочеток;
- 110/35/6 кВ "Рогань", Чугуївський район, с.Рогань.
Факт передачі відповідачем в експлуатацію об'єктів, що орендуються підтверджується актами приймання-передачі в експлуатаційне і технічне обслуговування майна від 01.12.2006 у кількості 6 шт.
Відповідно до пункту 5.1 Договору, цей Договір набуває чинності та діє одночасно з Договором оренди № 5/01/12 від 01.12.2006.
Згідно Додаткової угоди № 70 від 22.12.2017 до Договору оренди № 5/01/06 від 01.12.2006, строк дії Договору оренди продовжено до 30.06.2017.
За умовами пункту 2.1. Договору, в редакції Додаткової угоди № 6 від 31.01.2010, плата за експлуатаційне і технічне обслуговування об'єктів сплачується відповідачем у безготівковому порядку на поточний рахунок АК "Харківобленерго" не пізніше 25 числа кожного місяця, наступного за розрахунковим, на підставі наданого рахунку.
Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання, встановлені пунктом 3.1.2. Договору виконав у повному обсязі, що підтверджується Актами здачі-приймання виконаних робіт (послуг) до договору, а саме: від 31.01.2017 на суму 1144175,02 грн., від 28.02.2017 на сумі 1156760,94 грн., від 31.03.2017 на суму 1168328,54 грн., від 30.04.2017 суму 1189358,45 грн., від 31.05.2017 на суму 1200062,68 грн., від 30.06.2017 на суму 1215663,49 грн.
Згідно п. 3.2.2. Договору, відповідач зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати на поточний рахунок позивача всі платежі, передбачені пп. 2.1.-2.6. цього Договору.
У грудні 2016 року відповідачем були здійснені авансові платежі, зокрема: 27.12.2016 п/д № 17764 на суму 245245,43 грн., п/д 10920 на суму 1133969,29 грн., п/д № 17762 на суму 1133969,29 грн., 28.12.2016 п/д № 17861 на суму 883432,50 грн., п/д № 17860 на суму 888723,86 грн., 29.12.2016 п/д № 17898 на суму 250536,79 грн., п/д № 17899 на суму 926572,10 грн. та п/д № 17897 на суму 1133969,29 грн. Всього відповідачем були перераховані кошти в сумі 6596418,55 грн.
Згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 31.01.2017, плата за експлуатаційне і технічне обслуговування в січні 2017 року складає 1144175,02 грн. Згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 28.02.2017, плата за експлуатаційне і технічне обслуговування в лютому 2017 року становить 1156760,94 грн. Згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 31.03.2017, плата за експлуатаційне і технічне обслуговування в березні 2017 року складає 1168328,54 грн. Згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 30.04.2017, плата за експлуатаційне і технічне обслуговування в квітні 2017 року складає 1189358,45 грн. Згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 31.05.2017, плата за експлуатаційне і технічне обслуговування в травні 2017 року становить 1200062,68 грн. Згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 30.06.2017, плата за експлуатаційне і технічне обслуговування в червні 2017 року становить 1215663,49 грн. Всього на загальну суму 7074349,12 грн.
За умовами Договору, відповідач кожного місяця отримував рахунки на сплату орендної плати, сума яких відповідала підписаним сторонами вищевказаним Актам здачі-приймання виконаних робіт (послуг).
Таким чином, враховуючи, що плата за експлуатаційне і технічне обслуговування за Договором за період - 01.01.2016 по 30.06.2017 становить 7074349,12 грн., відповідачем були сплачені кошти в сумі 6596418,55 грн., заборгованість відповідача перед АК "Харківобленерго" за експлуатаційне і технічне обслуговування станом на день подання позову до суду становила 477930,57 грн. (частково несплаченим залишився рахунок від 30.06.2017 № 48748_201706_ТОП-КОР).
Платіжними дорученнями № 3930 від 13.03.2018 на суму 200000,00 грн. та № 909 від 14.03.2018 на суму 200000,00 грн. відповідачем було частково погашено заборгованість за експлуатацію і технічне обслуговування ПС за червень 2017 року у загальній сумі 400000,00 грн.
Таким чином, залишок заборгованості відповідача перед позивачем з оплати за експлуатацію і технічне обслуговування підстанцій становить 77930,57 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до п. 4.2. Договору, у разі несвоєчасного внесення відповідачем плати за експлуатаційне і технічне обслуговування, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту сплати.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 9.5. Договору сторони визначили, що закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. Крім того, такі положення передбачені статтею 631 ЦК України та частиною 7 статті 180 ГК України.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача, у зв'язку з неповною сплатою рахунку від 30.06.2017 № 48748_201706_ТОП_КОР, пені в розмірі 21932,43 грн. за період з 26.07.2017 по 30.09.2017 та 3% річних за період з 26.07.2017 по 31.10.2017 в розмірі 3849,63 грн. законними та обґрунтованими.
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 103712,63 грн., у тому числі: 77930,57 грн. основного боргу, 21932,43 грн. пені та 3849,63 грн. - 3% річних.
Позивач листами від 13.09.2017 № 02-15/5284 та від 27.10.2017 № 02-15/5108 звертався до відповідача з проханням провести повний розрахунок за Договором, проте ані відповіді, ані задоволення своїх вимог не отримав.
Щодо посилання відповідача на збільшення витрат на експлуатацію трансформаторів, суд зазначає наступне.
Плата за експлуатацію і технічне обслуговування трансформаторів встановлена Додатком 1 до Договору, тобто є погодженою та прийнятою відповідачем, який упродовж дії Договору не оскаржував та не заперечував встановлену ціну за експлуатацію і технічне обслуговування. При цьому, позивач самостійно не збільшував плату, а її нарахування відбувалося згідно з умовами Договору. Крім того, як зазначає позивач, відповідач протягом дії Договору не звертався до позивача з вимогою переглянути плату за експлуатаційне і технічне обслуговування, в тому числі і з причини, як він зазначає, перевищення граничного строку використала трансформаторів.
Під час укладання та підписання Договору та Актів прийому-передачі в експлуатаційне і технічне обслуговування відповідач був обізнаний зі строками вводу в експлуатацію трансформаторів та будь-яких нарікань або заперечень з приводу вводу в експлуатацію та строку експлуатації в нього не виникало, як під час укладання Договору, так і під час його дії.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач посилається на ГОСТ 11677 та ДСТУ ГОСТ 1983-2003 "Трансформатори напруги. Загальні технічні умови" та зазначає, що загальноприйнятий оптимальний строк експлуатації трансформатора - 25 років. Проте, це не відповідає дійсності, оскільки п. 3.4. ГОСТу 11677-85 "Трансформаторы силовые. Общие технические условия" встановлений не загальноприйнятий оптимальний строк служби трансформатора, а зазначено, що повний строк служби трансформаторів становить не менше 25 років (п. 3.4.). Тобто, трансформатор може експлуатуватися і більше ніж 25 років. Пунктом 6.19.2 ГОСТу 1983-2003 визначено середній строк служби трансформаторів.
Порядком проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687, зокрема п. 21, встановлено, що експертне обстеження устаткування проводиться у разі: закінчення граничного строку експлуатації; реконструкції (перебудови) або модернізації, якщо це обумовлено нормативно-правовими актами з охорони праці; аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру, з метою визначення можливості відновлення; виявлення під час проведення технічного огляду зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складових частин, деталей або їх елементів, що перевищують допустимі значення. В інших випадках експертне обстеження устаткування проводиться відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці або за ініціативою роботодавця.
Пунктом 22 вищевказаного Порядку передбачено, що граничний строк експлуатації устаткування обчислюється від дати введення в експлуатацію за умови його поставки виробником або постачальником спеціально законсервованим для довготривалого зберігання (більш ніж протягом місяця після виготовлення). У разі коли дата введення в експлуатацію невідома, граничний строк експлуатації устаткування обчислюється починаючи з дати його виготовлення. Якщо граничний строк експлуатації в експлуатаційних документах не зазначено, цей строк встановлюється за організаційно-методичиним документами.
Відтак, враховуючи, що ані в нормативних документах, ані в організаційно- методичних документах не встановлений граничний строк експлуатації трансформаторів, тому відповідно до п. 21 вищезазначеного Порядку експертне дослідження устаткування повинно проводитися відповідно до вимог нормативно- правових актів з охорони праці або за ініціативою роботодавця, тобто позивача.
Крім того, відповідно до п. 12.3.1 ГКД 34.20.507-2003 "Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила" під час експлуатації трансформаторів (автотрансформаторів) і оливних реакторів повинна бути забезпечена їх тривала і надійна робота шляхом дотримання навантажувальних і температурних режимів, рівня напруги, характеристик напруги, характеристик оливи й ізоляції у межах встановлених норм та утримання у справному стані пристроїв охолодження, регулювання напруги, захисту оливи та інших елементів.
Відповідачем на підтвердження своїх доводів щодо порушення позивачем п.3.1. Договору не надано ніяких доказів.
Натомість, наявні у матеріалах справи копії двостороннє підписаних Актів здачі-приймання виконаних робіт (послуг) у період січень-червень 2017 року свідчать про прийняття відповідачем наданих позивачем послуг з експлуатації і технічного обслуговування підстанцій, передбачених Договором № 6/01/12 від 01.12.2006, без будь-яких претензій та згоду на їх оплату.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Також у запереченнях на відповідь АК "Харківобленерго" на відзив відповідач посилається на ч. 2 ст. 213 Господарського кодексу України, якою передбачена відповідальність підприємств державного сектору економіки за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг). При цьому, як зазначалося вище доказів щодо порушення таких зобов'язань позивачем відповідачем надано не було. Лише факт належності АК "Харківобленерго" до суб'єктів господарювання державного сектору економіки не є підставою для застосування відповідальності за вказаною статтею.
Крім того, у запереченнях відповідачем заявлено вимогу до АК "Харківобленерго" щодо сплати штрафу у розмірі 20% вартості неякісних (некомплектних) робіт та послуг на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України.
Зазначені вимоги відповідача не підлягають розгляду, оскільки чинним законодавством не передбачено пред'явлення вимоги про стягнення штрафу шляхом подання заперечень на відповідь на відзив. З метою доведення правомірності та задоволення заявленої вимоги відповідач повинен звернутися до суду, виклавши такі вимоги у позовній заяві або у зустрічному позові, які мають відповідати вимогам ст. 162 ГПК України.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерної компанії "Харківобленерго" в частині стягнення заборгованості з оплати за експлуатаційне і технічне обслуговування в сумі 77930,57 грн., пені в сумі 21932,43 грн. та 3% річних у сумі 3849,63 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
В частині стягнення 400000,00 грн. плати за експлуатаційне і технічне обслуговування суд вважає за необхідне закрити провадження у справі за відсутністю предмету спору.
Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 29, 42, 86, 91, п. 1 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м.Харків, вул.Шевченка, буд. 2; код ЄДРПОУ: 03361715; п/р НОМЕР_1 в ПАТ "Мегабанк" м.Харків, МФО 351629) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м.Харків, вул.Плеханівська, 149; код ЄДРПОУ: 00131954; п/р 26005474695 в АТ "ОСОБА_3 Аваль" м.Київ, МФО 380805) - заборгованість за Договором на експлуатаційне і технічне обслуговування об'єктів № 6/01/12 від 01.12.2006 в розмірі 103712,63 грн. (у тому числі: плати за експлуатаційне і технічне обслуговування в сумі 77930,57 грн., пені в сумі 21932,43 грн. та 3% річних у сумі 3849,63 грн.); а також витрати з оплати судового збору в розмірі 1555,69 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 400000,00 грн. плати за експлуатаційне і технічне обслуговування закрити провадження у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 21.03.2018 р.
Суддя ОСОБА_4