Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" березня 2018 р.Справа № 922/19/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Маріупольського комунального підприємства зеленого будівництва, м. Маріуполь
до Приватного підприємства "Інтелект-Право", м. Харків
про стягнення 41398,56 грн.
за участю представників учасників справи:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився,
Позивач, Маріупольське комунальне підприємство зеленого будівництва, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Інтелект-Право" в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість (попередню оплату робіт) у розмірі 38096,83 грн. та пеню у розмірі 3301,73 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору підряду №768 від 18.10.2017 щодо повного та своєчасного виконання підрядних робіт. В якості правової підстав позивач посилається на ст.ст. 526, 549, 550, 625, 638 ЦК України та ст.ст. 173-175, 193 ГК України.
Ухвалою суду від 04.01.2018 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.02.2018 о 10:15.
Ухвалою суду від 05.02.2018 підготовче засідання було відкладене до 21.02.2018 до 10:25. В цьому ж засіданні судом було задоволено клопотання позивача про розгляд справи у відсутності представника позивача.
Ухвалою суду від 21.02.2018 було закрите підготовче провадження та справа №922/19/18 була призначена до судового розгляду по суті на 14.03.2018 о 10:30.
05.03.2018 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він вказує на те, що відповідач частково погасив заборгованість, а саме, суму попередньої оплати робіт у розмірі 38096, 83 грн., шляхом виконання робіт за договором № 768 від 18.10.2017 саме на цю суму, в зв'язку з чим позивач зменшує суму позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 3301,73 грн. та суму судового збору у розмірі 1600,00 грн.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні 14.03.2018 не скористався, причину неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача, відповідно до статті 202 ГПК України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.
Між Маріупольським комунальним підприємством зеленого будівництва і Приватним підприємством “Інтелект-Право” був укладений Договір підряду від 18.10.2017 № 768 (далі - Договір).
Згідно з пунктами 1.1. та 1.2. цього Договору, Підрядник (ПП “Інтелект-Право”) зобов'язується у 2017 році виконати за завданням Замовника (МКП зеленого будівництва) з використанням своїх матеріалів, механізмів, устаткування і транспорту на свій ризик в порядку і на умовах цього Договору роботи, які зазначені у Дефектному акті (Додаток №1 до Договору) капітальний ремонт - влаштування дитячого майданчика для дітей з обмеженими фізичними можливостями в Кальміуському районі м. Маріуполя за адресою: парк Глинки у відповідності з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (код ДК 021:2015 - 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи).
Відповідно до п. 2.1.1 Договору, термін виконання робіт складає 18 календарних днів, згідно з календарним графіком, який є невід'ємною частиною Договору. Дата початку робіт - 13.11.2017, дата завершення робіт - 30.11.2017.
Фактичний термін закінчення робіт по окремим об'єктам (обсягам, етапам, видам робіт) визначається датою підписання замовником акту приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в (п.2.3 договору).
Згідно п. 3.1 Договору, його ціна складає 126 989, 45 грн. (в т.ч. ПДВ 21164, 91 грн.)
Згідно з п. 4.4 Договору джерелом фінансування закупівлі робіт є кошти міського бюджету.
Відповідно до пункту 4.1. Договору, Замовник здійснює попередню оплату робіт, які визначені цим Договором, у розмірі 30% (38 096, 83 грн. з ПДВ) від повної вартості робіт шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Підрядника протягом 7 банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на свій реєстраційний рахунок після отримання рахунку-фактури.
Попередня оплата здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 “Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти”, згідно з пунктом 1.1.2. розпорядження міського голови від 15.02.2016 №73р “Про попередню оплату товарів, робіт і послуг, що закуповуються за кошти міського бюджету” та інших норм чинного законодавства України та здійснюється на строк не більше 45 календарних днів з дня здійснення попередньої оплати.
На виконання п. 4.1 Договору, позивачем 10 листопада 2017 року здійснено попередню оплату робіт у розмірі 30% (38096, 83 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №29 від 10.11.2017 (а.с. 22). Термін користування попередньою оплатою (45 календарних днів з дня здійснення попередньої оплати) закінчується 25 грудня 2017 року.
Проте, як зазначає позивач станом на 26.12.2017, відповідач до виконання робіт не приступив.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Господарські договори є однією з підстав виникнення між учасниками господарських відносин майново-господарських зобов'язань, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. ст. 173-175 ГК України).
Господарські договори укладаються та виконуються за правилами Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 7 ст. 179, ч. 1 ст. 193 ГК України).
Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.
Дослідивши зміст, укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.
Згідно ч. 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Згідно частини 1 ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Частиною четвертою статті 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, фактичні обставини справи свідчать, що роботи, строк виконання яких за умовами договору становить 30.11.2017, відповідачем виконані не були, що є порушенням норм чинного цивільного та господарського законодавства України, умов договору, а тому відповідач визнається судом таким, що порушив своє зобов'язання за Договором №768 від 18.10.2017 щодо строку виконання підрядних робіт.
Як зазначалося вище, 05.03.2018 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він вказує на те, що відповідач частково погасив заборгованість, а саме, суму попередньої оплати робіт у розмірі 38096, 83 грн., шляхом виконання робіт за договором № 768 від 18.10.2017 саме на цю суму, в зв'язку з чим позивач зменшує суму позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 3301,73 грн. та суму судового збору у розмірі 1600,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Підготовче провадження у справі №922/19/18 було закрите ухвалою суду від 21.02.2018. Отже, заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України, залишається без розгляду.
Разом з тим, до заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивачем був доданий акт №77 від 21.02.2018 про приймання виконаних будівельних робіт, відповідно до якого 21.02.2018 відповідачем були виконані роботи по договору № 768 від 18.10.2017 на суму 38096,83 грн.
Згідно ч. 5 ст. 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, хоча заява про зменшення розміру позовних вимог й була подана позивачем після закриття підготовчого провадження, суд не може залишити поза увагою факт виконання відповідачем підрядних робіт за спірним договором.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, враховуючи те, що підрядні роботи були виконані відповідачем після подачі цього позову до суду, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 38096,83 грн. за відсутністю предмету спору.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3301,73 грн. пені, суд зазначає наступне.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК України).
Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України (частина перша статті 199 ГК України).
Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов'язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 ЦК України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 ЦК України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов'язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.
Згідно ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
За змістом положень частини четвертої статті 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У п. 8.2 Договору, сторони погодили, що у разі порушення умов Договору штрафні санкції до підрядника застосовуються у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання Договору (в тому числі термінів усунення виявлених дефектів виконаних робіт) стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором №768 від 18.10.2017 щодо дотримання строків виконання робіт, позивачем нараховані відповідачу штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення (26 днів) у розмірі 3301,73 грн.
Перевіривши правильність нарахування пені, враховуючи те, що відповідач визнаний судом таким, що прострочив виконання свого зобов'язання по договору №768 від 18.10.2017 щодо строку виконання підрядних робіт, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 3301,73 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому судовий збір у розмірі 127,61 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що для повернення суми сплаченого судового збору у розмірі 1472,39 йому необхідно звернутись до суду з відповідним клопотанням.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 712 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 231, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 38096,83 грн. за відсутністю предмету спору.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Інтелект-Право" (61176, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35474969) на користь Маріупольського комунального підприємства зеленого будівництва (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 87, код ЄДРПОУ 03361845) - 3301,73 грн. пені та 127,61,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повне рішення складено 21 березня 2018 року.
Суддя ОСОБА_1