вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про часткове задоволення скарги
20.03.2018м. ДніпроСправа № 904/9200/17
За скаргою: Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ"
на дії та бездіяльність державного виконавця Центрально-міського відділу державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Матвієнко А.О.
у справі:
за позовом Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ",
м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Фізичної особи - підприємця Максименко Анатолія Михайловича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості у розмірі 4 984,65 грн. за договором купівлі - продажу теплової енергії
Суддя Назаренко Н.Г.
За участю секретаря судового засідання Булана Ю.М.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Від ВДВС: не з'явився
Публічне акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Максименко Анатолія Михайловича про стягнення 3 004,07 грн. - основного боргу, 1 743,12 грн. - інфляційних втрат, 237,46 грн. - 3 % річних за Договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 678 від 15.10.2013.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2017 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
27.12.2017 на виконання зазначеного рішення видано наказ.
12.03.2018 від Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" надійшла скарга, в якій скаржник просить:
- скасувати постанову державного виконавця Центрально-міського відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання від 30.01.2018 та відкрити виконавче провадження з примусового виконання документа № 904/9200/17 від 27.12.2017 виданого Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з фізичної особи-підприємця Максименко Анатолія Михайловича на користь Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" 3 004,07 грн. - основного боргу, 1 743,12 грн. - інфляційних втрат, 237,46 грн. - 3% річних, 1 600,00 грн. - витрат по сплаті судового збору;
- визнати незаконними дії державного виконавця Центрально-міського відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Матвієнко А.О., щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 30.01.2018;
- вжити усіх необхідних заходів стосовно фактичного виконання рішення суду на користь Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ".
Скарга на бездіяльність посадових осіб органів державної виконавчої служби обґрунтована наступними обставинами:
На виконанні в Центрально - міському відділі державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області знаходився на виконанні виконавчий документ по справі № 904/9200/17 від 27.12.2017 р., виданий Господарським судом Дніпропетровської області, про стягнення заборгованості з Фізичної особи-підприємця Максименко Анатолія Михайловича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» 3 004,07 грн. - основного боргу, 1 743,12 грн. - інфляційних втрат, 237,46 - 3% річних, 1 600,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
30.01.2018 року державним виконавцем Державної виконавчої служби Матвієнко А.О. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 3 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», з посиланням на те, що у виконавчому документі обов'язково зазначаються дата народження боржника - фізичної особи.
Звертаючись до суду і скаргою на дії державного виконавця скаржник зазначає, що відповідно до положень Цивільного кодексу України до боржника, який є фізичною особою - підприємцем мають бути застосовані положення про юридичну особу, а отже зазначати дату його народження є недоречним.
Скаржник зазначає, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання від 30.01.2018 року, винесена державним виконавцем Центрально - міського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Матвієнко А.О. з порушенням вимог чинного законодавства, відповідно є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2018, прийнято скаргу до розгляду та призначено її розгляд у засіданні на 20.03.2018.
19.03.2018 на адресу суду від Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" надійшла заява про відкладення розгляд скарги, у зв'язку з погодними умовами.
Від Центрально - міського відділення державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 19.03.2018 на адресу суду надійшло клопотання, в якому він просить розглянути справу без його участі.
Також 19.03.2018 Центрально - міське відділення державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надало заперечення в яких зазначило, що відповідно до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження Розділ ІІ частина 2 під час реєстрації виконавчого документа відповідальна особа зобов'язана внести до Системи такі відомості як прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), число , місяць, рік народження для фізичної особи або повне найменування, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для юридичної особи-боржника.
Сторони у судове засідання 20.03.2018 не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про відкладення розгляду скарги на підставі наступного.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Крім того, суд вважає, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для розгляду скарги на дії та бездіяльність державного виконавця Центрально-міського відділу державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Матвієнко А.О.
Розглянувши скаргу на дії посадових осіб органів державної виконавчої служби, суд вважає за необхідне скаргу задовольнити частково, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Європейським судом з прав людини в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року зроблено висновок про те, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Отже, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
При цьому затримка у виконанні судового рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції, у зв'язку з чим саме на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Судом встановлено, що на виконанні у Центрально - міському відділі державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області знаходився на виконанні виконавчий документ у справі № 904/9200/17 від 27.12.2017р., виданий Господарським судом Дніпропетровської області, про стягнення з Фізичної особи-підприємця Максименко Анатолія Михайловича на користь Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" 3 004,07 грн. - основного боргу, 1 743,12 грн. - інфляційних втрат, 237,46 грн. - 3 % річних, 1 600,00 грн. - судового збору (а.с.65).
30.01.2018 року державним виконавцем Державної виконавчої служби Матвієнко А.О. винесено повідомлення №2819 від 30.01.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження».
У повідомленні зазначено, що у виконавчому документі не вказано дату народження боржника. Згідно пункту 3 частини 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі обов'язково зазначається дата народження боржника - фізичної особи. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», ви маєте право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами (а.с.66).
Вказане повідомлення разом з наказом у справі № 904/9200/17 від 27.12.2017р., було направлено на адресу скаржника супровідним листом №2819/2 від 30.01.2018 та отримано скаржником (стягувачем) 23.02.2018 (а.с.66).
Скаржник звертаючись до суду зі скаргою на дії органів державної виконавчої служби зазначив, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання від 30.01.2018 року, винесена державним виконавцем Центрально - міського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Матвієнко А.О. з порушенням вимог чинного законодавства, відповідно є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" орган державної виконавчої служби, приватний виконавець відмовляє у прийнятті виконавчого документа до виконання, про що протягом трьох робочих днів повідомляє стягувача у разі якщо:
1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
3) боржника визнано банкрутом;
4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
5) юридичну особу - боржника припинено;
6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;
9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;
11) виконавчий документ відсутній в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів;
12) виконавче провадження щодо виконання вимог, стосовно яких подано заяву (повідомлення), вже перебуває на виконанні в іншому органі державної виконавчої служби, у приватного виконавця, органі, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;
13) стягувач відкликав свою заяву про примусове виконання рішення до відкриття виконавчого провадження.
У разі відмови у прийнятті виконавчого документа до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" повідомлення про відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання виконавець надсилає протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа стягувачу або у випадках, передбачених цим Законом, суду, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Тобто, приймаючи рішення про відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання, державний виконавець виносить повідомлення про відмову у прийнятті виконавчого документа.
Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Повідомлення про відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання є відповідним рішенням державного виконавця, а тому таке повідомлення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.
З огляду на позицію ДВС, повідомлення про повернення судового наказу від 30.01.2018 стягувачу без прийняття до виконання ґрунтувалося саме на відсутності в ньому даних, які, на його думку, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема відображення дати народження боржника - фізичної особи.
Виходячи зі змісту положень Закону України «Про виконавче провадження», даний нормативний акт оперує термінами: юридична особа, фізична особа-підприємець, та фізична особа.
Відповідно до ст. 51 Цивільного кодексу України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
За змістом положень п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», така ідентифікуюча ознака боржника, як дата його народження, застосовується по відношенню до боржника - фізичної особи, при цьому, боржником за наказом господарського суду виданим у даній справі, є фізична особа-підприємець, до якої, в силу вимог ст. 51 ЦК України, застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб.
З огляду на викладене, враховуючи повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, суд погоджується з доводами скаржника та вважає повністю доведеним зловживання державним виконавцем своїм процесуальним правом та порушення обов'язку щодо прийняття у встановленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку судового наказу до виконання.
Таким чином, скарга підлягає задоволенню в частині вимог про:
- скасування постанови державного виконавця Центрально-міського відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання від 30.01.2018 та відкрити виконавче провадження з примусового виконання документа № 904/9200/17 від 27.12.2017 виданого Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з фізичної особи-підприємця Максименко Анатолія Михайловича на користь Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" 3 004,07 грн. - основного боргу, 1 743,12 грн. - інфляційних втрат, 237,46 грн. - 3% річних, 1 600,00 грн. - витрат по сплаті судового збору;
- визнання незаконними дії державного виконавця Центрально-міського відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Матвієнко А.О., щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 30.01.2018.
Суд відмовляє в задоволенні вимоги скаржника про вжиття усіх необхідних заходів стосовно фактичного виконання рішення суду на користь Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", оскільки заяву скаржника про відкриття виконавчого провадження було повернуто. Тому в цій частині суд вважає скаргу передчасною.
Приписами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Законне і обґрунтоване рішення має бути також справедливим у моральному та соціальному аспектах - з урахуванням вимог Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Приписами статті 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" кожному гарантовано захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення (рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України від 02.11.2004 №1-33/2004).
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 232 - 236, 342 - 345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" на дії та бездіяльність державного виконавця Центрально-міського відділу державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Матвієнко А.О. - задовольнити частково.
2. Скасувати повідомлення державного виконавця Центрально-міського відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання від 30.01.2018 та відкрити виконавче провадження з примусового виконання документа № 904/9200/17 від 27.12.2017 виданого Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з фізичної особи-підприємця Максименко Анатолія Михайловича на користь Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" 3 004,07 грн. - основного боргу, 1 743,12 грн. - інфляційних втрат, 237,46 грн. - 3% річних, 1 600,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.
3. Визнати незаконними дії державного виконавця Центрально-міського відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Матвієнко А.О., щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 30.01.2018.
4. Відмовити в задоволенні вимог скарги про вжиття усіх необхідних заходів стосовно фактичного виконання рішення суду на користь Публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ".
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, але може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набрала законної сили 13.02.2018 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Н.Г. Назаренко