пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
"16" березня 2018 р. Справа № 903/96/16
Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,
при секретарі судового засідання Лівандовському Т.Г.
за участю представників:
від (скаржника) боржника: ОСОБА_1 - адвокат
від стягувача: н/з
від органу ДВС: ОСОБА_2 - державний виконавець
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ Торговий дім "Екотехнології”
на дії Другого відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області
у справі № 903/96/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Еталон"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Екотехнології"
про розірвання договору фінансового лізингу №000117 від 24.10.2013р., вилучення предмета лізингу
встановив: 02.03.2018р. ТОВ “Екотехнології” звернулося до господарського суду із скаргою на дії ДВС, в якій просить:
- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області, які полягають у винесенні постанови про накладення арешту на кошти боржника від 12.02.2018 року у виконавчому провадженні №55218517;
- скасувати постанову старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області про накладення арешту на кошти боржника від 12.02.2018 року у виконавчому провадженні №55218517.
Обгрунтовуючи подану скаргу, скаржник заначає, що дії державного виконавця при винесенні постанови про накладення арешту на кошти боржника від 12.02.2018 року є протиправними та порушують права скаржника, оскільки системний аналіз положень статей 10, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. № 1404-VIII свідчить про те, що у разі невжиття у виконавчому провадженні заходів примусового виконання рішення, відсутні і підстави для справляння виконавчого збору. Обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: фактичне виконання судового рішення; вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення. Вимога суду про вилучення трактора як предмету лізингу є вимогою немайнового характеру, відповідно передбачено стягнення виконавчого збору 12800 грн. Однак, фактично, постанова про накладення арешту на кошти боржника з невідомих причин була винесена на більшу суму - 26000 грн.
Вважає, що постанова про арешт коштів боржника від 12.02.2018 року, винесена у ВП №55218517, є незаконною, оскільки на даний час відсутні підстави для стягнення виконавчого збору, так як рішення суду, а саме вилучення у боржника та передача тракторів стягувачу не виконане. Відповідно, оскаржувана постанова є передчасною.
Зазначає, що на даний час рішення суду не виконане через обставини не залежні від ТОВ "Торговий дім "Екотехнології" як боржника, оскільки предмети лізингу (трактори) фактично у товариства відсутні, а тому не має можливості їх повернути.
З метою сприяння виконання рішення суду та закриття виконавчих проваджень №55219713 та №5521517, скаржником 8 грудня 2017 року на адресу директора ДП «Лугінське державне лісогосподарське агропромислове підприємство «Лугінський держлісгосп АПК» було надіслано лист-вимогу про надання інформації щодо місцезнаходження двох тракторів МТЗ-82.1.26, які знаходяться у них за договором оренди, або ж надати акти про повернення техніки Товариству. На даний час відповідь не отримана.
Скаржником 16 лютого 2018 року на адресу директора ДП «Лугінське ДЛГАП «Лугінський держлісгосп АПК» було надіслано адвокатський запит з проханням повідомити обставини щодо оренди двох тракторів МТЗ-82.1.26 та реальні факти щодо їх місцезнаходження. Про зазначені обставини листом від 20.02.2018 року також було повідомлено старшого державного виконавця Другого відділу ДВС міста ОСОБА_3 ГТУЮ у Волинській області.
Зазначене свідчить про сприяння скаржника щодо фактичного виконання рішення господарського суду. Однак, на даний час такий захід виконавчого провадження як «вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні» не здійснений, а, відповідно, відсутні підстави для стягнення виконавчого збору. Тому постанова про арешт коштів боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору в сумі 26000грн. є незаконною через необґрунтованість та безпідставність.
Ухвалою суду від 07.03.2018р. скаргу прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.03.2018р. з повідомленням про день та час його проведення скаржника, боржника та орган ДВС.
В судовому засіданні представник скаржника вимоги, викладені у скарзі, підтримав. Також, надав суду копію відповіді ДП "Лугинське державне лісогосподарське агропромислове підприємство" щодо інформації про місцезнаходження предмета лізингу.
Представник органу ДВС в судовому засіданні та у відзиві на скаргу (вх.№01-55/2802/18 від 16.03.2018р.) проти скарги заперечив. При цьому зазначив, що ДВС на виконання наказу суду здійснено вихід за адресою місцезнаходження боржника та виявлено, що предмет лізингу знаходиться в смт. Лугини Житомирської області в лісогосподарському підприємстві. До Лугинського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області надіслано Доручення на вчинення виконавчих дій. На даний час доручення не виконано. Згідно ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчою службою здійснено арешт рахунків боржника та одночасно виставлено платіжну вимогу для списання коштів. Оскільки боржником не сплачено виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, а законом не встановлено терміну стягненя виконавчого збору, боржник зобов'язаний його сплатити. Державний виконавець зобов'язаний накласти арешт на майно і рахунки боржника в разі їх виявлення, а тому вважає дії ДВС законними та правомірними.
15.03.2018р. на адресу суду від стягувача надійшов лист (вх.№01-55/2733/18), в якому він повідомив, що письмові пояснення по суті скарги не може надати, оскільки не отримував скарги від ТОВ “Екотехнології”.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши додані до скарги докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників скаржника та органу ДВС, господарський суд встановив наступне.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 року по справі № 903/96/16 постановлено вилучити у ТОВ "Торговий дім "Екотехнології" предмет лізингу - трактор МТЗ-82.1.26 (номер кузова НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, 2013 року випуску) і документи та приналежності: свідоцтво про реєстрацію машини серія ЕА №068767 від 22.11.2013 року, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 у кількості 2 шт., комплект ключів, сервісну книжку, паспорт на трактор та передати ТОВ "Лізингова компанія "Еталон".
На виконання даної постанови 21.06.2016р. судом видано наказ №903/96/16-1.
22.11.2017р. державним виконавцем Другого відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55218517, якою постановлено виконати боржнику - ТОВ «Торговий дім «Екотехнології» рішення суду протягом 10 робочих днів та стягнути з боржника виконавчий збір/ основну винагороду приватного виконавця у розмірі 12800 грн.
12.02.2018 року органом ДВС у виконавчому провадженні №55218517 було винесено постанову про арешт коштів боржника, а саме накладено арешт на грошові кошти, що містяться у Приватбанку та всіх інших відкритих рахунках у банках у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 26000грн.
Не погоджуючись з винесеною постановою ДВС, скаржник звернувся до суду із скаргою.
Скаржник зазначає, що відсутні підстави для стягнення виконавчого збору, оскільки рішення суду не виконане, а постанова від 12.02.2018р. є передчасною.
Статтею 124 Конституції України, з якою кореспондуються положення статті 115 Господарського процесуального кодексу України, встановлено імперативний припис, згідно якого судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії . Державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. (ч.1, п.1 ч.2 ст.18 Закону № 1404-VIII).
Згідно пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII за заявою стягувача про примусове виконання рішення виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частиною 1 ст. 27 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Згідно ч.3 ст. 27 Закону № 1404-VIII за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Статтею 10 Закону № 1404-VIII встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об"єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно частин 1-3 ст. 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Як вбачається із постанови ДВС про відкриття виконавчого провадження №55218517 від 22.11.2017р., з боржника стягується виконавчий збір/основна винагорода приватного виконавця у розмірі 12800грн. (що становить чотири мінімальних розмірів заробітної плати, передбаченої на 1 січня 2017р. - 3200грн). Водночас, у постанові про арешт коштів боржника від 12.02.2018 року органом ДВС у виконавчому провадженні №55218517 накладено арешт на грошові кошти боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на значно більшу суму - 26000грн.
Як усно пояснив представник органу ДВС в судовому засіданні, наказ суду №903/96/16-1 від 21.06.2016р. на даний час не виконаний, при винесенні постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №55218517, ним було враховано наявність щодо боржника двох виконачих проваджень по виконанню рішень немайнового характеру. А тому, в суму 26000грн. входить виконавчий збір також і по іншому виконавчому провадженні.
Судом встановлено, що постанова про арешт коштів боржника від 12.02.2018р. винесена на примусове виконання лише наказу суду №903/96/16-1 від 21.06.2016р. (ВП №55218517). Про інші виконавчі провадження у постанові не зазначено. Отже, накладення арешту на грошові кошти боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на суму - 26000грн. є неправомірним. А постанова про накладення арешту на кошти боржника від 12.02.2018 року у виконавчому провадженні №55218517 підлягає скасуванню.
Заперечення представника органу ДВС на скаргу є безпідставними та необгрунтованими, оскільки державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та Законом України "Про виконавче провадження".
У відповідності із частиною 1 ст.74 Закону№ 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частинами 1 та 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи вищезазначене, дії старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області, які полягають у винесенні постанови про накладення арешту на кошти боржника від 12.02.2018 року у виконавчому провадженні №55218517 є неправомірними, а тому суд приходить до висновку про задоволення скарги ТОВ "Торговий дім "Екотехнології" та скасування зазначеної постанови.
Керуючись Законом України “Про виконавче провадження”, ст.ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ Торговий дім "Екотехнології”
задовольнити.
2. Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області, які полягають у винесенні постанови про арешт коштів боржника від 12.02.2018 року у виконавчому провадженні №55218517.
3. Скасувати постанову старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області від 12.02.2018 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №55218517.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 21.03.2018р.
Суддя О. Г. Слободян