Октябрський районний суд м.Полтави
м. Полтава, вул. Навроцького, 5, 36002, (05322) 53-25-10
РІШЕННЯ Іменем України
17 червня 2011 року.
Октябрський районний суд м.Полтави в складі:
Головуючої судді Сороки K.M.
При секретарі Кучарській Т.Є.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,-
Встановив:
Позивач ОСОБА_3 обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі ПОКВ ПТГ «Полтаватеплоенерго») 30.03.2011 року звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 карнаух Л.М. про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,посилаючись на те,що відповідачі отримують послуги теплопостачання в квартиру №6 по бульвару Маршала Конєва в м.Полтаві,де вони проживають. Заборгованість складає 5152грн.43 коп . за період часу з 1 листопада 2002 року по 01.03.2011 року.
Позивачі відмовляються сплачувати за отримані послуги і тому позивач звернувся до суду для примусового стягнення зазначених платежів.
Окрім того позивач просив стягнути з відповідачів солідарно індекс інфляції з 2008 року по лютий 2011 року в сумі 1494 грн.44 коп. та штрафні санкції в розмірі 3% річних з 2008 року в сумі 327 грн.48 коп. а всього просив стягнути 6974грн.35 коп.
В судовому засіданні представник ПОКВ ПТГ «Полтаватеплоенерго» ОСОБА_4 позов підтримала та просила його задовольнити.
Відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в суд не з»явилися, надали суду заяву в якій просили справу розглянути у їх відсутність ,з позовом не згідні та просили в задоволенні його відмовити, посилаючись на те,що в позові не враховано строк позовної давності при зверненні до суду, а також не враховано пільги,передбачені Законом України «Про статус суддів».
Суд,заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановленого відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_5 проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1 в трикімнатній квартирі житловою площею 36,65 кв.м.
У відповідності до договору про надання послуг теплопостачання від 19 липня 2002 року укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 ПОКВ ПТГ «Полтаватеплоенерго» надає послуги відповідачам з теплопостачання -опалення квартири,підігрів води.
У відповідності до наданого суду розрахунку заборгованість за надані послуги у відповідачів зазначена з 1.11.2002 року по даний час - березень 2011 року (на час подачі заяви до суду).
У відповідності до ст..257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позивач звернувся до суду 30.03.2011 року. Отже трирічний термін, за який повинно бути пред»явлено позов складає з березня 2008 року по березень 2011 року.
Відповідач з 21.12.1993 року працював суддею Ленінського районного суду м.Полтави а з 03.квітня 2003 року на посаді судді Апеляційного суду Полтавської області, тому має пільги,передбачені ст..44 Закону України «Про статус суддів» в редакції 15.12.1992 року., а саме суддям надається 50% знижка плати за займане ними та членами їх сімей житло , комунальні послуги(водопостачання,газ,електрична та теплова енергія,установка і користування індивідуальним домашнім телефоном).
ОСОБА_6 діяв до 07.07.2010 року до вступу в дію Закону України «Про судоустрій та статус суддів».Отже до липня 2010 року відповідачі користувалися пільгою,передбаченою ст..44 Закону України «Про статус суддів».
У відповідності до рішення Конституційного суду України від 18.06.2007 року по справі №1-23/2007 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) окремих положень статей 29,36.69, пунктів13,20,30,33,49,50 статті 71,статей 97,98,104,105,106,111, Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-У (489-16) стосовно гарантій незалежності суддів та соціальних гарантій працівників апарату судів, зазначено, що відповідно до пункту 6 статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетною установою є орган,установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної республіки Крим чи органами місцевого самоврядування ,яка повністю утримується за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевих бюджетів .За частиною першою статті 130 Конституції України фінансування судів та діяльності суддів здійснюється за рахунок Державного бюджету України.Таким чином суди є бюджетними установами, і стаття 36 Закону поширюється на суддів як працівників бюджетних установ.
У частині першій статті 126 Основного Закону України закріплено положення ,згідно з яким незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією України.Складовою цих гарантій є обов»язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів через визначення у Державному бюджеті України окремо видатків на утримання судів (ч.І.ст.130 Конституції України), що і передбачено в Законі.
Відповідно до ч.З ст.11 Закону України «Про статус суддів» гарантії незалежності суддів ,включаючи заходи їх правового захисту ,матеріального і соціального забезпечення ,поширюється на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України. Це положення узгоджується з частиною третьою ст..22 Конституції України.
Конституційний Суд України у рішенні від 1 грудня 2004 року№20-рп/2004 сформулював правову позицію , згідно з якою норми про матеріальне і побутове забезпечення суддів,встановлені ст..44 Закону України «Про статус суддів" не можуть бути скасовані чи знижені без відповідної компенсації. Надання суддям передбачених цим Законом пільг,компенсацій і гарантій не може ставитись у залежність від грошових доходів суддів і тим самим не можуть знижуватися гарантії їх незалежності .
Отже вказана гарантія поширюється на відповідачів до закінчення дії Закону України «Про статус суддів» - до липня 2010 року.
Згідно наданого позивачем розрахунку починаючи з березня 2008 року по липень 2010 відповідач повинен був сплатити 50% вартості наданих послуг , а з липня 2010 року по березень 2011 року (дань подачі заяви до суду) повинен сплачувати 100%.
Відповідно позивачі сплатили з 01.03.2008 року по 1.07.2010 року -2974грн.85 коп. при нарахованих платежах 5458,08 грн.повинні були сплатити з 50% знижкою 2729 грн. а починаючи з 1.07.2010 року по 1.04.2011року нараховано 1932.26 грн. сплачено за цей період 1541.85 грн. переплата за період часу з 1.03.2008 року по 1.07.2010 року становить 245грн.81 коп. а за період часу з 1.07.2010 року по 01.03.20Д1-року недоплата становить 390.41грн. Отже відповідачам належить сплатити борг за період в межах позовної давності в сумі 144грн.60 коп. з 1.03.2008 року по 01.03.2011 року.
У відповідності до ст.,625 ЦК України боржник,який прострочив виконання грошового зобов»язання,на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення ,а також три проценти річних від простроченої суми,якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже з відповідачем на вказаний період часу взагалі не було укладено договору, а в тому,який наданий позивачами не передбачено відповідальність за ст.,625 ЦК України.
Отже в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
Таким чином суд прийшов до висновку,що заборгованість відповідачів перед позивачем на день звернення до суду по сплаті за отримані послуги становить 144 грн.60 коп. Підлягають також стягненню судові витрати та витрати на ІТЗ судового розгляду.
Керуючись ст..5,10,60.212-215,218 ЦПК України, ст..256,257, ст..ст.525,526,541, 625 ЦК України,ст..44 Закону України «Про статус суддів» в редакції 15 грудня 1992 року ,суд,-
Позов ПОКВ ПТГ «Полтаватеплоенерго» задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги з теплопостачання з 1.03.2008 року по 1.03.2011 року в сумі 144грн.60 коп. та витрати на ІТЗ судового розгляду в сумі 30 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 солідарно судові витрати на користь держави в сумі 51 грн.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави.
Суддя К.М.Сорока