Дата документу 20.03.2018
Справа № 334/6793/17
Провадження № 1-кп/334/260/18
20 березня 2018 року колегія суддів Ленінського районного суду м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
потерпілої ОСОБА_8
захисника потерпілої адвоката ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 та ч.4 ст.296 КК України,-
В провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 та ч.4 ст.296 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, мотивуючи тим, що строк тримання під вартою закінчується 23 березня 2018 року, а судовий розгляд кримінального провадження не завершено, ризики не зменшились, більш мякий запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, спробам переховуватись від суду та впливати на свідків. При цьому наголошує, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а тому є достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПК України, що у сукупності із наведеним свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. В обґрунтування свого клопотання прокурором додані до матеріалів справи заява потерпілої щодо забезпечення її безпеки шляхом тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 .
Обвинувачений в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просить обрати щодо нього більш мякий запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зобовязується зявлятися на виклики в суд, не впливати на свідків.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 заперечувала проти клопотання прокурора, пояснивши, що прокурором не надано доказів, які свідчать про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Крім того, ОСОБА_7 тривалий час перебуває під вартою, розумні строки розгляду справи вже сплинули. Тому просить відмовити прокурору у задоволенні клопотання щодо продовження строку запобіжного заходу та не приймати письмові докази, оскільки заява потерпілої та інші письмові докази, на які посилається прокурор були написані потерпілої при обранні запобіжного заходу щодо її підзахисного, а на теперішній час прокурор не обґрунтував ризики, передбачені ст.. 177 КПК України.
Потерпіла підтримала клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою виходячи з наступного.
ОСОБА_7 органами досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 та ч.4 ст.296 КК України.
22.08.2017 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.115 КК України, а 30.08.2017 року повідомлено про підозру за ч.4 ст.296 КК України.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 23.08.2017 року до підозрюваного ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
29.08.2017 року за ОСОБА_7 було внесено заставу у сумі 160 000 грн., і того ж дня останній був звільнений з Запорізького слідчого ізолятора, в якому утримувався під вартою.
31.08.2017 року ухвалою Ленінського районного суду м.Запоріжжя до підозрюваного ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
З матеріалів справи та клопотання прокурора про продовження терміну тримання під вартою вбачається, що вагомість здобутих слідством доказів, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 тяжкого кримінального правопорушення. Крім того що злочини, в яких обвинувачується ОСОБА_7 є особливо тяжкими згідно із ст.12 КК України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів від 7 до 15 років позбавлення волі за ч.1 ст.115 КК України, що дає достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може, з метою уникнення від покарання, незаконно впливати на потерпілу та свідків, які підлягають виклику до суду, уникати явки до суду, а також, що він іншим чином може перешкоджати кримінальному провадженню, про що зазначено в ухвалах слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 31.08.2017 року.
Таким чином, ризики, передбачені ст.177 КПК України і зазначені в ухвалах слідчого судді про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та про продовження строку тримання під вартою не зменшилися та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Відтак, колегія суддів прийшла до переконання, що обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, що є ризиком, передбаченим ст.177 КПК України та підставою для продовження строку тримання останнього під вартою.
Отже, для запобігання вказаним ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, а також виходячи з міркувань забезпечення доступності ОСОБА_7 під час судового розгляду кримінального провадження колегія суддів вважає виправданим тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою та недостатнім для застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, не встановлено.
Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 5 п. 1 підпункт с Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Згідно ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ст. 194 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1ст.177 КПК України, на який вказує прокурор, який був врахований судом при застосуванні під час досудового розслідування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, існує, та що для запобігання вказаному ризику застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у вигляді домашнього арешту, про обрання якого просить захисник, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115, ч.4 ст.296 КК України, а саме позбавлення волі на строк до 15 років, що у своїй сукупності вказує на реальну небезпеку можливості його ухилення від правосуддя та суду.
А тому з метою запобігти спробам переховуватися від суду, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, обвинуваченому ОСОБА_7 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. Керуючись ст. 7- 20, 22-29, 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 182, 194, 369-372, 539 КПК України суд,-
Клопотання прокурора про продовження міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 19 травня 2018 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та самостійному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3