Головуючий І інстанції: Сліденко А.В.
13 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4926/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П.
за участю:
секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.
представника відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 (суддя Сліденко А.В.; м. Харків; повний текст постанови складено 05.12.2017) по справі № 820/4926/17
за позовом ОСОБА_2
до Міністерства юстиції України
про визнання бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Позивач - ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив суд:
- визнати бездіяльність відповідача у виконавчому провадженні ВП №5 5448435, що призвело до невиконання рішення Європейського суду з прав людини від 15.06.2017 р. у справі ОСОБА_3 проти України та інші 191 заява в частині рішення національного суду, а саме постанови судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 01.12.2011 р. по справі №22-а-26172/2011;
- зобов'язати відповідача вжити заходів відповідно до ст.ст. 9, 19, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів", ст.ст.1, 5, 18, 78 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини забезпечити виконання рішення Європейського суду з прав людини від 15.06.2017 р. у справі ОСОБА_3 проти України в частині та інші 191 заява в частині рішення національного суду, а саме: постанови судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 01.12.2011 р. по справі №22-а-26172/2011;
- зобов'язати відповідача надати звіт у порядку ст. 267 КАС України.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України з невиконання рішення Європейського суду з прав людини №10035/07 від 15.06.2017 р. в частині рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 27.08.2010 р., зміненого постановою Апеляційного суду Харківської області від 01.12.2011 р. у справі №22-а-26172/11 на підставі Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Зобов'язано Міністерство юстиції України виконати рішення Європейського суду з прав людини №10035/07 від 15.06.2017 в частині рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 27.08.2010 р., зміненого постановою Апеляційного суду Харківської області від 01.12.2011 р. у справі № 22-а-26172/11на підставі Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
В решті вимог позов - залишено без задоволення.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, Закону України “Про виконавче провадження”, Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 р. № 228, ст. 19 Конституції України, ст. 14, п. 4 ч. 1 ст. 238, ст. 370 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Позивачем відзив на апеляційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що відповідач оскаржує постанову суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що рішенням від 15.06.2017 р. у справі за заявою №10035/07 ОСОБА_3 проти України та 191 інша заява Європейський суд з прав людини взяв до уваги декларації Уряду України як держави-відповідача з приводу визнання тривалості виконання рішень національних судів, взяття зобов'язань по виконанню рішень національних судів, виплаті суми у розмірі 1.000,00 євро та вилучив заяви зі свого реєстру справ відповідно до п.п. “с” п.1 ст.37 Конвенції.
У пункті 57 додатку до цього рішення зазначений ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) за фактом тривалого невиконання рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 27.08.2010р., зміненого рішенням Апеляційного суду Харківської області від 01.12.2011р.
24.07.2017 р. Уряд України одержав від Європейського суду з прав людини повідомлення про прийняття рішення відносно схвалення умов односторонньої декларації.
Постановою КМУ від 31.05.2006 р. №784 на Міністерство юстиції покладено виконання функції Органу представництва, визначено, що Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини є заступником Міністра юстиції.
03.08.2017 р. листом Міністерства в особі Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини за вих..№4749/7613-0-30-17/12.0.1-17 гр. ОСОБА_2 був сповіщений 1) про факт одержання рішення, 2) про стислий виклад рішення, 3) про порядок виконання рішення в частині виплати відшкодування, 4) про можливість ініціювання повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення наскільки це можливо попереднього юридичного стану, який заявник мав до порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки і Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, і Департамент державної виконавчої служби України організаційно є структурними підрозділами Міністерства юстиції України зі статусом самостійних та незалежних суб'єктів владних повноважень, то службовою запискою від 03.08.2017 р. автентичний переклад означеного рішення Європейського суду з прав людини було передано від Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини до Департаменту державної виконавчої служби України.
Постановою від 17.08.2017 р. по ВП №54484435 було відкрито виконавче провадження з виконання рішення Європейського суду з прав людини №10035/07 від 15.06.2017 р. в частині рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 27.08.2010 р. по справі №2-1148/2010 та постанови Апеляційного суду Харківської області від 01.12.2011 р. по справі №22а-26172/11 р.
Платіжним дорученням №2940 від 07.09.2017 р. позивачу було перераховано 30.999,38 грн.
25.10.2017р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за №10035/0720.1/22 на адресу Державної казначейської служби України була спрямована вимога про включення рішень національних судів до Реєстру рішень, складеного за процедурою Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державною (затверджено постановою КМУ №440 від 03.09.2014р.) або за процедурою Порядку виконання рішень про стягнення коштів державних та місцевих бюджетів або боржників (затверджено постановою КМУ №845 від 03.08.2011р.).
Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність під час виконання рішення Європейського суду з прав людини від 15.06.2017р. у справі ОСОБА_3 та інші проти України в частині виконання рішень національних судів, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у спірних відносинах щодо виконання рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15 червня 2017 року в частині виконання постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 27.08.2010 р. по справі №2-1148/2010 та постанови Апеляційного суду Харківської області від 01.12.2011р. по справі №22а-26172/11р. допустив протиправну бездіяльність, внаслідок чого постановлене відносно позивача рішення ЄСПЛ залишається невиконаним у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР (надалі - Конвенція), високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Європейського суду з прав людині в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.
Відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України, урегульовано, зокрема, Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі по тексту - Закон № 3477-ІV).
За визначенням виконання ст.1 цього Закону виконання Рішення - а) виплата Стягувачеві відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру; б) вжиття заходів загального характеру.
Відповідно до ст.2 Закону № 3477-ІV Рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції ( 995_004 ).
Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.
Статтею 5 Закону №3477-IV встановлено, що протягом десяти днів від дня одержання повідомлення про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва надсилає стислий виклад Рішення Стягувачеві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, всім державним органам, посадовим особам та іншим суб'єктам, безпосередньо причетним до справи, за якою постановлено Рішення.
За визначенням ст.1 Закону №3477-IV орган представництва - орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та координацію виконання його рішень.
Пунктом 1 постанови КМУ № 784 від 31.05.2006 року “Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" функції органу, відповідального за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень, покладено на Міністерство юстиції.
Відповідно до пп. “б” ч.2 ст. 7 Закону №3477-IV протягом десяти днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України. Автентичність перекладу засвідчується Органом представництва.
Державна виконавча служба впродовж десяти днів з дня надходження документів, зазначених у пп. “б” цієї частини, відкриває виконавче провадження.
Згідно з пунктом 9 Порядку взаємодії Державної виконавчої служби України та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 23.09.2013 року № 1989/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 вересня 2013 р. за N 1642/24174 (далі по тексту - Порядок № 1989/5), у разі невиконання рішення національного суду на дату постановлення рішення Європейським судом з прав людини Державна виконавча служба України протягом місяця з дати отримання автентичного перекладу рішення Європейського суду з прав людини організовує перевірку стану виконання рішення національного суду, вживає заходів щодо його виконання, при неможливості виконання рішення без зміни порядку та способу його виконання повідомляє Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини з подальшим вжиттям заходів, передбачених пунктами 10, 11 та 12 цього Порядку.
У свою чергу, відповідно до п.10 Порядку № 1989/5, якщо рішення суду не виконано, його виконання знаходиться на постійному контролі ДВС до повного виконання рішення національного суду. Щомісяця до 7 числа наступного за звітним періодом місяця ДВС подає Секретаріату інформацію про стан виконання такого рішення суду.
Якщо Європейським судом постановлено рішення, за яким передбачається вжиття додаткових заходів індивідуального характеру шляхом виконання рішення національного суду майнового характеру, Секретаріат протягом десяти днів після отримання офіційного повідомлення Європейського суду про набуття його рішенням статусу остаточного повідомляє ДВС про необхідність вжиття таких заходів шляхом виплати стягувачу коштів відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2007 року N 408 (п.12 Порядку № 1989/5).
Якщо кошти, присуджені заявнику рішенням Європейського суду, було виплачено з порушенням строку, встановленого у рішенні Європейського суду, ДВС протягом трьох днів з дати отримання підтвердження сплати пені повідомляє про це Секретаріат із зазначенням причин пропуску строку виплати та дати сплати пені. До зазначеної інформації має бути додано копії платіжних документів, що підтверджують сплату пені (п.13 Порядку № 1989/5).
Згідно з частиною 3 статті 8 Закону № 3477-IV протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Орган представництва надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті “б” частини першої статті 7 цього Закону.
Відповідно до ч.ч.4-6 ст.8 Закону № 3477-IV Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом 10 днів від дня надходження зазначених у частині третій цієї статті документів здійснює списання на вказаний Стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України "Про виконавче провадження".
Підтвердження списання відшкодування, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, резолютивній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.
Державна виконавча служба протягом трьох днів надсилає Органу представництва постанову про закінчення виконавчого провадження та підтвердження списання коштів.
Статтею 3 Закону № 3477-ІV встановлено, що виконання Рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
У відповідності до положень статті 22 Бюджетного кодексу України та пункту 1 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 року № 408 (далі по тексту - Порядок № 408), відповідальним виконавцем за бюджетною програмою “Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України” та головним розпорядником цих бюджетних коштів є Міністерство юстиції України.
Однією з підстав для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, є, зокрема, рішення закордонного юрисдикційного органу (п. 3 Порядку № 408).
Підпунктами 1, 8 пункту 2 Порядку № 408 встановлено, що бюджетні кошти спрямовуються, зокрема, на: виплату грошових сум за рішеннями закордонних юрисдикційних органів - міжнародного судового, в тому числі Європейського суду з прав людини, міжнародного арбітражного органу, згода на здійснення юрисдикції яким щодо України надана відповідно до укладеного належним чином міжнародного договору України або в інший спосіб згідно із законами України, а також судового, арбітражного органу іноземної держави, - прийнятими проти держави Україна; витрати, пов'язані із здійсненням додаткових заходів індивідуального характеру на виконання рішень Європейського суду з прав людини, у тому числі виконання рішень національних судів, невиконання яких стало підставою для звернення до Європейського суду з прав людини, та витрати, пов'язані із здійсненням заходів загального характеру на виконання рішень Європейського суду з прав людини.
Згідно з п.3 Порядку № 408 підставою для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, є, зокрема, вимога державного виконавця у разі стягнення пені, неустойки та штрафу або додаткової сплати інших коштів, передбачених рішенням юрисдикційного органу.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів зазначає, що Законом № 3477-ІV та Порядком № 408 чітко визначено послідовність та строки вчинення дій Органу представництва, тобто, відповідача по справі, а також його структурного підрозділу - Державної виконавчої служби, які повинні бути вчинені на виконання рішення національного суду в рамках виконання рішення Європейського Суду з прав людини.
Цими нормативними актами передбачено, що виплата коштів за рішенням Європейського суду з прав людини в частині виконання рішень національного суду та сплати пені здійснюються за вимогами державного виконавця Державної виконавчої служби України.
При цьому, виплата коштів на виконання рішення національного суду відбувається не за рахунок коштів відповідача за рішенням національного суду, а за рахунок коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до службової записки від 03.08.2017 року, поданої Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, повідомлення про ухвалення Європейським Судом з прав людини рішення у справі “ОСОБА_3 проти України та 191 інші заява” отримано 24.07.2017 року (а.с. 104).
Вказана доповідна записка отримана Департаментом ДВС 07.08.2017 року.
Разом з вказаною доповідною запискою Департаментом ДВС отримано автентичний переклад рішення українською мовою та копію листа ЄСПЛ про набуття рішенням статусу остаточного.
Отже, саме з цієї дати починає спливати строк для виконання рішення ЄСПЛ, зокрема, в частині виконання рішення національного суду.
Матеріалами справи підтверджено, що постановою від 17.08.2017р. по ВП №54484435 було відкрито виконавче провадження з виконання рішення Європейського суду з прав людини №10035/07 від 15.06.2017р. в частині рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 27.08.2010 р. по справі №2-1148/2010 та постанови Апеляційного суду Харківської області від 01.12.2011 р. по справі №22а-26172/11 р. (а.с. 10)
Зазначену постанову 18.08.2017 року направлено на адресу Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства юстиції України, а також на адресу Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (а.с.113).
Разом з тим, державним виконавцем не виконано приписів ч.3 ст. 8 Закону №3477-IV та не надіслано протягом місяця з дня відкриття виконавчого провадження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів - Державної казначейської служби України - постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті “б” частини першої статті 7 цього Закону, що призвело до нездійснення списання коштів на користь позивача в рахунок виконання вищезазначених рішень Барвінківського районного суду Харківської області та Апеляційного суду Харківської області.
Як вбачається з матеріалів справи, вимогу № 10035/07/22 надіслано державним виконавцем до Державної казначейської служби України лише 25.10.2017 року (а.с.116).
Проте, ця вимога не містить приписів щодо списання коштів з відповідного рахунку за бюджетною програмою “Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України”, а лише вимагає від Державної казначейської служби України повідомити відділ Примусового виконання рішень ДВС про наявність зазначених у Додатку рішень національних судів у Реєстрі рішень для подальшого його виконання у спосіб, передбачений Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженим постановою КМУ № 440 від 03.09.2014 р. або Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою КМУ № 845 від 03.08.2011 року, у разі наявності зазначених у Додатку рішень національних судів у Реєстрі рішень - повідомити відділ про стан їх виконання.
При цьому, виходячи зі змісту вимоги, державний виконавець керувався при вчиненні виконавчих дій по виконанню рішення ЄСПЛ “ОСОБА_3 та 191 інша заява” виключно положеннями Закону України “Про виконавче провадження” та вищезазначеними Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженими постановами КМУ № 440 від 03.09.2014 р. та № 845 від 03.08.2011 року, не врахувавши при цьому приписи Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Порядку № 408 та Порядку № 1989/5, які є спеціальними у спірних відносинах.
Колегія суддів відмічає, що лише 25.10.2017 року державним виконавцем було надіслано вимогу до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області (далі по тексту - УСЗН Барвінківської РДА) про надання інформації щодо виконання Рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15 червня 2017 року у справі “ОСОБА_3 проти України та інші 191 заява ” в частині рішень національних судів та надання, у разі невиконання рішень суду, розрахунку сум нарахованих до виплати стягувачу (а.с. 118).
До цього, як вбачається з матеріалів справи, до 25.10.2017 року будь-які вимоги до УСЗН Барвінківської РДА державним виконавцем не надсилалися.
Вищезазначене свідчить про те, що державним виконавцем, всупереч вимогам п. 9 Порядку № 1989/5, в місячний строк з дня отримання автентичного перекладу рішення ЄСПЛ не організовано перевірку стану виконання рішення національного суду, не вжито заходів щодо його виконання, не повідомлено Секретаріат Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ про неможливість виконання рішення національного суду.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що вжиті державним виконавцем заходи не призвели до виконання рішення ЄСПЛ “ОСОБА_3 проти України та 191 інша заява” в частині виконання рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 27.08.2010 р. по справі №2-1148/2010 та постанови Апеляційного суду Харківської області від 01.12.2011р. по справі №22а-26172/11р., кошти на підставі вказаних судових рішень на користь ОСОБА_2 не виплачені.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що державним виконавцем не вчинено дій, передбачених Законом №3477-IV, Порядку № 408 та Порядку № 1989/5, а Міністерством юстиції України, як Органом представництва, не здійснено належним чином координацію виконання рішення ЄСПЛ “ОСОБА_3 проти України та 191 інша заява” в частині виконання вищезазначених рішень національних судів на користь позивача.
Доводи відповідача про те, що рішення ЄСПЛ у справі “ОСОБА_3 проти України та 191 інша заява” є виконаним у зв'язку з тим, що позивачеві проведено виплату відшкодування за цим рішенням ЄСПЛ, спростовуються положеннями ст.1 Закону №3477-IV, за визначенням якого виконанням Рішення є не лише виплата Стягувачеві відшкодування, а й вжиття додаткових заходів індивідуального характеру, якими у відповідності до ч.2 ст.10 Закону №3477-IV, є : а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який Стягувач мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum); б) інші заходи, передбачені у Рішенні.
Пунктом 12 Порядку № 1989/5 та підпунктом 8 пункту 2 Порядку № 408 передбачено, що виконанням додаткових заходів індивідуального характеру на виконання рішень Європейського суду з прав людини, є, у тому числі, виконання рішень національних судів, невиконання яких стало підставою для звернення до Європейського суду з прав людини.
У рішенні ЄСПЛ “ОСОБА_3 проти України та 191 інша заява” констатовано, що Урядом подано односторонні декларації з метою врегулювання питань, які порушуються цими заявами, і запропоновано Суду вилучити заяви з реєстру справ відповідно до ст.37 Конвенції. У цих деклараціях Уряд зазначив, що готовий виконати рішення національних судів, зазначених у додатку, які ще підлягають виконанню, а також сплатити кожному заявнику 1000 євро, ці виплати та виконання рішень національних судів становитимуть остаточне вирішення цих справ.
Таким чином, виходячи зі змісту рішення ЄСПЛ “ОСОБА_3 проти України та 191 інша заява”, виконання останнього не може вважатися повним без вжиття Державою додаткових заходів індивідуального характеру - виконання рішень національних судів, а саме: постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 27.08.2010 р. по справі №2-1148/2010 зміненого постановою Апеляційного суду Харківської області від 01.12.2011р. по справі №22а-26172/11р. про виплату коштів на користь ОСОБА_2
Враховуючи те, що під час вирішення спору судом першої інстанції було установлено, що рішення Європейського суду з прав людини № 10035/07 від 15.06.2017р. було виконане Міністерством юстиції України не в повному обсязі, колегія суддів погоджується із висновком суду про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача у частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання зазначеного рішення у повному обсязі та зобов'язання відповідача виконати це рішення.
У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 по справі № 820/4926/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6
Повний текст постанови складено 19.03.2018.