20 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 473/7/18
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Вуїв О.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Градовського Ю.М., суддів: Крусяна А.В., Романішина В.Л., розглянувши клопотання управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 3 січня 2018р. про відмову у відкритті провадження по справі за адміністративним позовом управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, Вознесенська міська рада Миколаївської області, про зобов'язання знести самочинно збудовані будівлі, -
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 3 січня 2018р. відмовлено у відкритті провадження за вказаним адміністративним позовом.
На вказану ухвалу УДАБІ у Миколаївській області подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2018р. залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору та надано апелянту строк для усунення вказаного недоліку.
12.03.2018р. апелянт звернувся із клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Вище вказане клопотання мотивовано тим, що у апелянта відсутні кошти для сплати судового збору.
Вирішуючи питання щодо відстрочення сплати судового збору, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст.73,74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для застосування судом положень ч.1 ст.133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності відстрочення сплати судового збору не підтверджуються належними і допустимими, у розумінні ст.ст.73,74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною підставою для відстрочення сплати судового збору, відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, а тому судова колегія зазначає, що таке клопотання задоволенню не підлягає.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що ч.1 ст.133 КАС України кореспондується зі ст.8 ЗУ «Про судовий збір», згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, законодавець надає вичерпний перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору.
Із врахуванням викладеного, судова колегія вважає, що у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Як зазначено в ч.2 ст.298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, застосовуються правила ст.169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).
У відповідності до приписів п.1 ч.4 ст.169 КАС України, апеляційна скарга повертається апелянту, якщо він не усунув недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі наведеного, зважаючи на те, що апелянтом не виконано вимоги ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2018р. щодо сплати судового збору за подану апеляційну скаргу, судова колегія вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу апелянту.
Керуючись ст.ст.169, 296, 298 КАС України, -
У задоволенні клопотання управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу - відмовити.
Апеляційну скаргу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 3 січня 2018р. про відмову у відкритті провадження по справі за адміністративним позовом управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, Вознесенська міська рада Миколаївської області, про зобов'язання знести самочинно збудовані будівлі - повернути апелянту.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.
ОСОБА_4 Градовський
Судді А.В. Крусян
ОСОБА_5