15 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/2739/17
Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді - доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю: секретаряОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду по справі за позовом ОСОБА_5 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, Фастівської районної державної адміністрації Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_6, про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,-
ОСОБА_5 звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просила скасувати реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованого Інспекцією ДАБК в Київській області за №КС 062141700225 від 19.06.2014 року, замовником у якій є ОСОБА_6, скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, будівельні роботи на якому виконувалися на підставі повідомлення про початок їх виконання, зареєстрованого Департаментом ДАБІ у Київській області за №КС 142151460391 від 26.05.2015 року, замовником у якій є ОСОБА_6, скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_7 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.03.2015 року, індексний номер 19897847, на підставі якого за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на незавершене будівництво, об'єкт житлової нерухомості, розташований за адресою: Київська область, Фастівський р-н, смт. Борова, вул. Молодіжна, буд. 7.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року адміністративний позов залишений без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи свої доводи, апелянт зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті рішення у справі безпідставно дійшов висновку щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з посиланням на справу, що перебувала в провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області, оскільки предметом спору у вказаній справі було, зокрема, скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 02.06.2014 року, натомість предметом спору у даній справі є скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 19.06.2014 року. Також вважає, що суд першої інстанції передчасно залишив адміністративний позов без розгляду у повному обсязі, оскільки мав продовжити провадження в частині невирішених вимог, про які позивачу стало відомо в 2017 році.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом, оскільки про порушення своїх прав позивачу стало відомо в 2015 році.
Однак колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції передчасним, з огляду на наступне
Частиною 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами ч.3 ст.123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що приписами чинного законодавства визначено спеціальний строк звернення до суду, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, недотримання, яких є підставою для залишення такого позову без розгляду.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, в провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області знаходилась справа №381/3897/15-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Борисівської селищної ради Фастівського району, Реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання недійсним правочину ОСОБА_8І по переоформленню земельної ділянки, розташованої за адресою: смт. Борова по вул. Молодіжна, 7, на користь повіреного-відповідача ОСОБА_6; визнання недійсним рішення Борівської сільської ради про передачу у власність ОСОБА_6 земельної ділянки, кадастровий номер 32955300010030664, загальною площею 0,07га, свідоцтва про право власності, серії САК № 556759 від 06.05.2014 року, виданого Реєстраційною службою Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області; визнання недійсним Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на незавершене будівництво житлового будинку за адресою смт. Борова по вул. Молодіжна, 7, на ОСОБА_6, реєстраційний номер 593128632249, індексний номер 19897847 від 11.03.2015 року, зобов'язання Реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області скасувати реєстрацію речових прав ОСОБА_6 на земельну ділянку і незавершене будівництво житлового будинку в смт. Борова по вул. Молодіжна, 7.
Ознайомившись зі містом вказаного вище позову, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду з вимогою про скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_7 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.03.2015 року, індексний номер 19897847.
Водночас, судова колегія вважає передчасним висновок Одеського окружного адміністративного суду щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з вимогами про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт №КС062141700225 від 19.06.2014 року, скасування декларації про готовність до експлуатації об'єкта, будівельні роботи на якому виконувалися на підставі повідомлення про початок їх виконання №КС 142151460391 від 26.05.2015 року, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази у підтвердження того, що позивач достовірно знав про їх існування до 2017 року.
За викладених обставин судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що згідно п.2 ч.1 ст. 320 КАС України є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадження у справі, і направлення її для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Разом з цим, судова колегія вважає необхідним зазначити, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до ч. 1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Водночас, правові та організаційні питання містобудівної діяльності врегульовані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17 лютого 2011 року (далі Закон №3038-VI).
Згідно ч.2 ст.35 Закону №3038-VI виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт.
Частиною 9 ст. 39 вказаного Закону визначено, що зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою, у тому числі, для оформлення права власності на нього.
Частиною 2 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Характеризуючи ненормативні правові акти, Конституційний Суд України у рішенні від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 (справа N 1-9/2009) їх визначив як такі, що передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
На неможливість забезпечення реального захисту прав оскарженням актів індивідуальної дії, які вичерпали свою дію та на підставі яких виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, вказував Верховний Суд України, зокрема у постанові від 11.11.2014 року (справа №21-405а14).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване позивачем повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність об'єкту до експлуатації, як ненормативні акти індивідуальної дії, вичерпали свою дію після їхньої реалізації (оформлені права власності), а тому подальше оспорювання правомірності набуття фізичною особою права на спірний об'єкт має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про право.
Оскільки на зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості одночасно вирішувати спір щодо дотримання позивачем строків звернення до суду та розглядати питання щодо предметної підсудності справи, судова колегія вважає необхідним скасувати оскаржувану ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції та вирішення питання щодо предметної підсудності спору суду адміністративної юрисдикції.
Керуючись статтями 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду по справі №815/2739/17 - скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Судді: Л.В. Стас
ОСОБА_3
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3