19 березня 2018 р.Справа № 554/9274/17
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Лях О.П., суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І. , перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 13.12.2017р. по справі № 554/9274/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання надати довідку,
Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 13.12.2017р. частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання надати довідку.
На зазначену постанову суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області 010318 року подано апеляційну скаргу, до якої долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку із відсутністю коштів для сплати судового збору.
Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання про відстрочення сплати судового збору, вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, чинній на час подання апеляційної скарги) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, чинній на час подання апеляційної скарги) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
З наведеного випливає, що звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, чинній на час подання апеляційної скарги) повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
При цьому, слід враховувати, що наведені положення кореспондуються із приписами ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя.
В той же час, обмежене або несвоєчпсне фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Отже, незабезпечення державою достатнього та своєчасного фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст. 133, 143, 169, 298, 321, 325, 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)О.П. Лях
Судді(підпис) (підпис)М.М. Яковенко М.І. Старосуд