Головуючий І інстанції: Шляхова О.М.
19 березня 2018 р. Справа № 820/6128/17
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача: Ральченка І.М.,
суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017, по справі № 820/6128/17
за позовом ОСОБА_2
до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини , Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання дій незаконними,
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати неправомірними дії Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо нерозгляду заяв від 25.08.2017 року, 06.10.2017 року; зобов'язати Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини скласти протоколи про адміністративну відповідальність начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області; визнати неправомірними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області, зобов'язати начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області прийняти позивача на особистому прийомі; стягнути моральну шкоду у розмірі 10000 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року адміністративний позов ОСОБА_3 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви, а саме сплатити судовий збір у сумі 2560,00 грн. на розрахунковий рахунок Харківського окружного адміністративного суду, а саме: отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Хоченьаркова, КОД ОКПО 37999628, МФО 851011, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31217206784011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу - "судовий збір, код ЄДРПОУ суду 34390710, пункт 3.1".
Привести позовні вимоги у відповідність до ч. 4 ст. 105 КАС України, а також надати до позовної заяви додатки до адміністративного позову, які містять докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, прийняття рішення судом першої інстанції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів частково погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 106 КАС України (в редакції, діючій на момент звернення позивача до адміністративного суду) до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
У відповідності до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк достатній для усунення недоліків.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_2 без руху суд першої інстанції виходив із порушення заявником вимог ст. 106 КАС України (в редакції, діючій на момент звернення позивача до адміністративного суду), а саме несплату судового збору за умови відсутності підстав звільнення від такої сплати, невідповідність позовної заяви ст. 105 КАС України, відсутність доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, в обґрунтування якого надано довідку МСЕК № 463777 від 31.07.2017 року про встановлення третьої групи інвалідності, довідку Шевченківського ОУПФУ м. Харків про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії за період 01.06.2016 року по 30.11.2017 року.
Питання щодо справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 88 КАС України (в редакції, що діяла на момент звернення позивача до адміністративного суду) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведена норма кореспондується зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Застосування вказаних положень Закону підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою, зокрема, для звільнення від сплати судового збору.
У даному випадку заявник, мотивуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилається на скрутне матеріальне становище, надаючи довідку пенсійного органу про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії.
Колегія суддів зазначає, що загальний дохід фізичної особи може складатися, крім пенсійного забезпечення, з інших доходів, облік яких не здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Отже, інформація, надана пенсійним органом, не є повним відображенням доходів фізичної особи за певний період, та у свою чергу для фізичної особи громадянина України для отримання інформації про джерела/суми отриманих доходів передбачена можливість звернення до податкового органу із заявою встановленої форми.
Таким чином, колегія суддів підтримує твердження суду першої інстанції, що надання інформації щодо матеріального становища особи у такому вигляді та обсязі не дає можливості у повній мірі оцінити майновий стан заявника та зробити висновок про наявність підстав звільнення від сплати судового збору.
Також, колегія суддів вважає за необхідне додати, що факт встановлення позивачу третьої групи інвалідності не звільняє його від сплати судового збору в силу ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Інших обставин в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем не наведено.
Отже, в цій частині колегія суддів вважає ухвалу суду першої інстанції обгрунтованою.
У той же час, колегія суддів зауважує, що на виконання ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018 року про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_2 надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період 2016-2017 років, відповідно до яких інформація про доходи заявника відсутня.
Отже, позивачем підтверджено незадовільний майновий стан у відповідному періоді, чим фактично виконано вимоги оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про залишення адміністративного позову без руху в частині сплати судового збору, що має бути враховано судом першої інстанції при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4
Крім того, на думку суду першої інстанції, позивачем не конкретизовано позовні вимоги в порушення ч. 4 ст. 105 КАС України (в редакції, що діяла на момент звернення позивача до адміністративного суду), адміністративний позов ОСОБА_2 не містить визначення позовних вимог до відповідачів, зокрема не зазначено, які саме дії відповідачів позивач вважає неправомірними.
Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Положеннями ст. 105 КАС України визначено форму і зміст адміністративного позову. Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Під змістом позовних вимог мається на увазі визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною четвертою статті 105 КАС України, який повинен формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Частина 4 ст. 105 КАС України містить перелік вимог, які може містити адміністративний позов.
Статтею 106 КАС України встановлено вимоги до позовної заяви, відповідно до яких в позовній заяві повинні зазначатися зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду із вказаними позовними вимогами, позивачем було дотримано вимоги щодо форми та змісту адміністративного позову, конкретизовано відповідачів та сформульовано вимоги до суб'єктів владних повноважень.
У той же час, якщо суд першої інстанції вважає такі вимоги позивача не зрозумілими та неконкретними, виходячи з принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд може обрати інший спосіб захисту, який вважає більш ефективним для поновлення порушених прав або уточнити позовні вимоги безпосередньо в судовому засіданні.
Стосовно висновків суду першої інстанції щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження обставин, якими обгрунтовуються позовні вимоги, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Одночасно, згідно з ч. 5 ст. 71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи.
Крім того, ст.ст. 105-106 КАС України не встановлено вимог щодо якості викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у зв'язку з чим незрозумілість викладу обставин справи не може бути підставою для залишення позовної заяви без руху.
При цьому, необґрунтованість позовних вимог або недоведеність їх доказами може бути підставою для відмови в задоволенні позову, однак, не для залишення позовної заяви без руху.
Разом з тим, у випадку виникнення у суду будь-яких питань щодо уточнення позовних вимог та їх обґрунтування, щодо визначення фактів, які необхідно встановити для вирішення спору, та щодо з'ясування доказів, якими сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, нормами КАС України передбачена можливість проведення попереднього судового засідання, де вищезазначені питання і мають бути з'ясовані.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що приймаючи оскаржувану ухвалу в частині зобов'язання ОСОБА_2 привести позовні вимоги у відповідність до ч. 4 ст. 105 КАС України, а також надати до позовної заяви додатки до адміністративного позову, які містять докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд першої інстанції необґрунтовано залишив позовну заяву без руху.
Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши ухвалу суду першої інстанції, дійшла висновку, що при її прийнятті суд першої інстанції частково дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.
Керуючись ст. 243, 250, 311 , 315, 317 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 р. по справі № 820/6128/17 за позовом ОСОБА_2 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій незаконними - змінити.
Виключити із мотивувальної частини ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 р. по справі № 820/6128/17 вимоги щодо зобов'язання ОСОБА_2 привести позовні вимоги у відповідність до ч. 4 ст. 105 КАС України, а також надати до позовної заяви додатки до адміністративного позову, які містять докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року по справі № 820/6128/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов