Головуючий І інстанції: Д.Д. Андрієць
19 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 524/9032/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Донець Л.О.
суддів: Бенедик А.П. , Гуцала М.І.
за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Поліцейського роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Кодак Станіслава Костянтиновича на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.02.2018 (суддя Андрієць Д.Д.) по справі № 524/9032/17
за позовом ОСОБА_2
до Поліцейського роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в м.Кременчуці ДПП Кодак Станіслава Костянтиновича треті особи Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
28 листопада 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду позовом до поліцейського роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Кодак Станіслава Костянтиновича (далі - відповідач), третя особа - Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції, в якому просила скасувати постанову серії БР № 521555 по справі про адміністративне правопорушення від 18 листопада 2017 року, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 13 лютого 2018 року позов задоволено.
Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БР №521555, винесену 18 листопада 2017 року відповідачем, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрито.
Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач посилається порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 18 листопада 2017 року о 07:50 год., в м. Кременчуці по вул. Гранітна, 38 позивач керувала транспортним засобом з порушенням п. 30.2 Правил дорожнього руху України, та під час перевірки не мала при собі посвідчення водія, чим порушила п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.
Відповідачем 18.11.2017 року була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БР №521555, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог КУпАП України, а тому є незаконною і підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Правила дорожнього руху у відповідності до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - Правила дорожнього руху України) встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У відповідності до ч.1 статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з п. 30.2 Правил дорожнього руху України, на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка.
На трамваях і тролейбусах наносяться реєстраційні номери, що надаються відповідними уповноваженими на те органами.
Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими.
Щодо порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення, то колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до ст.222 КУпАП до компетенції органів Національної поліції віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, щодо порушень правил дорожнього руху.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.
Згідно з п.9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Згідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КпАП. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.
Зідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Матеріали справи свідчать про те, що 18 листопада 2017 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
За викладеними в постанові серії БР № 521555 від 18.11.2017 року вбачається, що позивач, керуючи транспортним засобом DAIHATSU TERIOS д.н.з. НОМЕР_1, о 07:50 год. в місті Кременчуці по вулиці Гранітна, 38, з порушенням п. 30.2 Правил дорожнього руху, та під час перевірки не мала при собі посвідчення водія, чим порушила вимоги пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», та на п. 2.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до положень яких, водій зобов'язаний мати при собі посвідчення водія.
Як вбачається з матеріалів справи 19.09.2017 року відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Позивачу 29.09.2017 року було видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами категорії В, серії НОМЕР_2, а постанова у справі про адміністративне правопорушення була винесена 04.01.2018 року.
Згідно ст.265-1 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник уповноваженого підрозділу тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1086 «Про затвердження Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення», до винесення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею законної сили поліцейський видає водієві тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом строком не більше ніж на три місяці з дати вилучення посвідчення. Форма зазначеного тимчасового дозволу затверджується МВС.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що на момент перевірки відповідачем документів, строк дії тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами категорії В, серії НОМЕР_2 не закінчився.
Крім того, відповідач вказує, що позивач керувала транспортним засобом з номерним знаком, котрий був закритий стороннім предметом.
Колегія суддів зазначає про необґрунтованість вказаних доводів, оскільки відповідно до прийнятої відповідачем постанови позивача притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, відповідно до якої відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що позивачу було повідомлено про розгляд справи, роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порядок та строки оскарження постанови, порядок та строки її виконання.
Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження встановлення відповідачем факту порушення позивачем Правил дорожнього руху України.
Відеозапис нагрудної відеокамери, на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, в матеріалах справи відсутній.
Так, відповідачем передчасно винесено постанову, оскільки не було встановлено обставини, що мають значення для справи та не наведено докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 78 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Колегія суддів зазначає, що вказана обставина безумовно свідчить про порушення відповідачем норм чинного законодавства, та ставить під сумнів правомірність винесеної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому колегія суддів, апеляційну скаргу залишає без задоволення, а судове рішення без змін.
В силу приписів ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Згідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що нрішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Поліцейського роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Кодак Станіслава Костянтиновича залишити без задоволення.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.02.2018 по справі № 524/9032/17 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.О. Донець
Судді А.П. Бенедик М.І. Гуцал
Повний текст постанови складено 19.03.2018.