Постанова від 12.03.2018 по справі 820/4144/17

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4144/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калиновського В.А.

суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.

представник відповідача ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017, суддя Бадюков Ю.В., м. Харків, по справі № 820/4144/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просила суд: скасувати рішення №130/20-30-40/НОМЕР_1 від 18.11.2016 року; скасувати рішення №131/20-30-40/НОМЕР_1 від 18.11.2016 року; скасувати рішення №132/20-30-40/НОМЕР_1 від 18.11.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 2002 року вона є приватним підприємцем. Діяльність здійснюється на торгівельній точці по вул. Григорівське шосе, 57А. 13.07.2016 року ніби-то у кіоску позивача відбувся факт продажу пляшки пива неповнолітньому. Будь - яких документів складено не було. Податковим органом було прийнято рішення на підставі недійсного протоколу, оскільки перевірка не була здійснена.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", ст. 238 ГК України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 28.10.2002 за № 24800170000042290, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія В00 №964682 (а.с. 42)

12.09.2016 року працівниками Новобаварського ВП ГУНП у Харківській області був складений протокол про адміністративне правопорушення серія ХА №002409 у відношенні гр. ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 156 КУпАП (а.с. 6).

У вищевказаному протоколі зазначено, що 13.07.2016 року з торгівельного кіоску розташованому за адресою: м. Харків, вул. Пермська, 12/14, що належить гр. ОСОБА_2 було здійснено продаж пива без відповідної ліцензії на здійснення такого продажу.

Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.12.2016 року по справі №639/7227/16-ц адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_2 за ч.1 ст. 156 КУпАП повторно повернуто до Новобаварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області - для належного оформлення (а.с.7).

Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серія ХА №002409 від 12.09.2016 прийнято рішення про застосування фінансових санкцій:

- № 130/20-30-40/НОМЕР_1 від 18.11.2016 про застосування фінансових санкцій за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявної ліцензії у розмірі 17000 грн. (а.с.32);

- № 131/20-30-40/НОМЕР_1 від 18.11.2016 про застосування фінансових санкцій за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру у розмірі 17000 грн. (а.с. 33);

- № 132-20-30-40-2236110168 від 18.11.2016 про застосування фінансових санкцій за продаж алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 річного віку у розмірі 6800 грн. (а.с. 34).

Не погодившись із зазначеними рішеннями, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач, при прийнятті спірних рішень діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом - сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" місцем зберігання алкогольних напоїв визначено місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Відповідно до частини дванадцятої статті 15 Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.

Частиною першою статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що за порушення норм цього закону посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Абзацом 5 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та абзацом 11 частини другої статті 17 цього Закону визначена відповідальність за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, яка застосовується до суб'єктів господарювання.

Так, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема: порушення вимог статті 15- 3 цього Закону - 6800 гривень; оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Відповідно до п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» затвердженого постановою КМУ від 2 червня 2003 року № 790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно приписів статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб'єкту господарювання протягом семи календарних днів від дня подання заяви.

Враховуючи викладене, обов'язок у суб'єкта господарювання щодо внесення до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів виникає після отримання останнім ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у тому випадку, коли місце зберігання продукції не співпадає з місцем здійснення торгівлі.

Судом встановлено, що працівниками підрозділу ювенальної превенції Новобаварського ВП Київського ВП ГУНП в Харківській області був виявлений факт продажу пива неповнолітнім, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 реалізатором торгівельного кіоску «ПП Самойленко», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Пермська, 12/14 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка працює реалізатором вищевказаного кіоску у приватного підприємця ОСОБА_2, та складено протокол за порушення ч. 2 ст. 156 КУПАП (а.с.53). Листом від 28.10.2016 року № 3801/119-65/01/20-2016 Центральну ОДПІ м. Харкова повідомлено про зазначену обставину (а.с.37).

Згідно рішення виконавчого комітету Єфремівської сільської ради Первомайського району Харківської області від 20.10.2016 року №47 накладено на громадянку ОСОБА_6 адміністративний штраф у розмір 510 гривень за порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними і тютюновими виробами (а.с.44).

Згідно з пунктом 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Фінансові санкції, визначені у статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», можуть бути застосовані тільки за вчинення суб'єктом господарювання порушень вимог цього закону.

Як вбачається з матеріалів справи, документами, які слугували підставою для прийняття спірних рішень, є протокол про адміністративне правопорушення серія ХА №002409 від 12.09.2016 та рішення виконавчого комітету Єфремівської сільської ради від 20.10.2016 року №47.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України (тут і далі - в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, з наданого листа начальника Новобаварського ВП Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 від 28.10.2016 р. № 3801/119-65/01/20-2016 факт продажу пива був встановлений за адресою: м. Харків, вул. Пермська, 12/14 ОСОБА_6 (а.с. 37).

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 12.09. 2016 р. № 002409 (а.с. 53) та рішення Єфремівської сільської ради №47 від 20.10.2016 року ОСОБА_6 здійснила продаж пива неповнолітній особі за адресою м. Харків, вул. Пермська, 15 (а.с. 44).

З пояснень письмових пояснень неповнолітніх ОСОБА_5 (а.с. 40-41), ОСОБА_3 (а.с. 47-49), не зазначається адреси придбання алкогольних напоїв.

В поясненнях неповнолітнього ОСОБА_4 зазначено про те, що придбання алкогольних напоїв було здійснено у кіоску сірого кольору по Григоровському шосе у м. Харкові (а.с. 50-51).

В рапорті о/у Жовтневого ВП Київського ВП ГУНП в Харківській області зазначено, що придбання алкогольних напоїв неповнолітніми було здійснено в торговому кіоску, розташованого навпроти будинку № 9 по вул. Пермська в м. Харкові на розі ближче до загальноосвітньої школи № 162 (а.с. 52).

Згідно листа т.в.о. начальника управління превентивної діяльності ОСОБА_8 продаж алкогольного пива неповнолітнім був здійснений в кіоску за адресою м. Харків, вул. Пермська, 12/14 (а.с. 10).

Відповідачем, на вимогу суду, не надано належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт здійснення позивачем господарської діяльності у липні 2016 року в магазині, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Пермська, 12/14, а також, що саме цей магазин належить позивачу у справі.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно вказав на те, що за матеріалами справи не встановлено точне місце розташування торговельного кіоску ОСОБА_2, а також розташування торгівельного об'єкту, в якому здійснювався продаж алкогольних напоїв неповнолітнім та доказів належності цих об'єктів позивачу.

Також, до суду відповідачем не надано доказів того, що особа, яка здійснювала продаж алкогольних напоїв в приміщенні, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Пермська, 12/14, неповнолітнім та відносно якої було складено протокол за ч. 2 ст. 156 КУпАП перебувала у трудових відносинах з позивачем або наявні цивільно-правові договори з реалізатором ОСОБА_9, або будь-яких інших документальних підтверджень щодо наявності між позивачем та ОСОБА_9 будь-яких інших домовленостей, змови тощо про реалізацію останньою алкогольної продукції з торгівельних кіосків (кіоску), які належать позивачу.

До суду також не надано доказів зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, оскільки не було складено опису майна торгівельної точки ПП ОСОБА_10 ніби-то за адресою: м. Харків, вул. Пермська, 12/14, та не встановлено які саме алкогольні, слабоалкогольні напої були наявні у магазині, що належить позивачу і не встановлено їх кількість.

Пунктом 1, 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 встановлено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма № ФКЧ-1 касового чека наведена в додатку 1 до цього Положення.

Касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити: найменування господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН»; для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), перед яким друкуються великі літери «ІД» (ідентифікаційні дані); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); назва товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) (для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ»; для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку. У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»; напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та найменування або логотип виробника.

Колегія суддів зазначає, що до матеріалів справи відповідачем не надано жодного розрахункового документу, що підтверджував факт продажу алкогольних напоїв саме у торгівельній точці, що належить ПП ОСОБА_2 за адресою: м. Харків, вул. Пермська, 12/14.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд повинен керуватися критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України та перевіряти чи дотримувався суб'єкт владних повноважень, приймаючі (вчиняючи) рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 року по справі 820/4144/17 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 по справі № 820/4144/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_11

Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_12 ОСОБА_13

Повний текст постанови складено 19.03.2018.

Попередній документ
72831161
Наступний документ
72831163
Інформація про рішення:
№ рішення: 72831162
№ справи: 820/4144/17
Дата рішення: 12.03.2018
Дата публікації: 21.03.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: