19 березня 2018 р.Справа № 539/753/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Мельнікової Л.В.
суддів - Бенедик А.П. , Гуцала М.І.
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 квітня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до департаменту праці та соціального захисту населення та центру по нарахуванню виплат про стягнення недоплаченої допомоги до 5 травня за 2015 рік, -
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 квітня 2017 року повернуто адміністративний позов ОСОБА_2 до департаменту праці та соціального захисту населення та центру по нарахуванню виплат про стягнення недоплаченої допомоги до 5 травня за 2015 рік.
20 лютого 2018 року судове рішення оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на її принесення.
В обґрунтування заявленого клопотання заявник просить поновити їй термін звернення до суду з апеляційною скаргою з причин того, що до 15 травня вона знаходилась на лікуванні у госпіталі, та потребує постійного лікування.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали з частиною третьою статті 160 цього. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягоЗгідно із частиною 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частинами 2 і 3 статті 298 КАС України установлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху < > у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Як убачається із матеріалів справи, копію оскаржуваної ухвали Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 квітня 2017 року позивач ОСОБА_2 отримала засобами рекомендованого поштового зв'язку 08 квітня 2017 року /а.с. 12/, а з апеляційною скаргою звертається 20 лютого 2018 року, тобто зі спливом значного часу.
В обґрунтування поважності причин, що обумовили пропуск строку на оскарження судового рішення, скаржник посилається на ту обставину, що до 15 травня вона знаходилась у госпіталі, та потребує постійного лікування.
Втім, колегія суддів зауважує, що доказів на підтвердження знаходження на лікуванні, а також тривалості такого лікування позивачем до свого клопотання не надано. При цьому, наведені скаржником обставини не посвідчуються матеріалами справи.
Статтею 129 Конституції України визначено рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» наголосив на тому, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, яке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що частина 2 ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними ті причини, що наведені заявником в клопотання про поновленні строку, та відмовляє в його задоволенні.
Колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 відповідно до положень частини 3 статті 298 КАС України підлягає залишенню без руху та скаржнику слід надати строк для визначення інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження означеного судового рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 121, ч. 3 ст. 243, ч. 2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 квітня 2017 року по справі № 539/753/17 - відмовити.
Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач (підпис)Мельнікова Л.В.
Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Гуцал М.І.
Текст ухвали складений і підписаний 19 березня 2018 року.