14 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 638/15709/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Кононенко З.О.
суддів: Калиновського В.А. , Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.,
позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.11.2017, суддя І інстанції Подус Г.С., місце складання пр. Перемоги, 52в, м. Харків, Харківська, 61202, повний текст складено 09.11.17 по справі № 638/15709/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про зобов'язання вчинити певні дії по перерахунку пенсії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України, в якому просив суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2017 року на підставі довідки № 2.2.1-39-269 від 17.08.2017 року з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про розмір грошового забезпечення.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що вважає відмову відповідача у перерахунку та виплаті пенсії безпідстаною, протиправною та такою, що порушує його права, свободи та інтереси.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.11.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії по перерахунку пенсії - задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2017 року на підставі довідки № 2.2.1-39-269 від 17.08.2017 року з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про розмір грошового забезпечення.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову частково та прийняти в цій частині нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представник відповідача посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що наказом наказом Міністра оборони України від 19.10.1999 року №600 за згодою позивача його було відрядженого у розпорядження Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» із залишенням на військовій службі та на підставі наказу ДП ОПР України від 01.12.1999 року №272/о був призначений з 19.11.1999 року на посаду згідно із штатним розкладом від 06.09.1999 року №10.18, та зарахований до списків особового складу Харківського регіонального структурного підрозділу з наданням грошового забезпечення з 01.12.1999 року. Проходив службу у Харківському РСП на різних посадах. Звільнений з військової служби у запас наказом ЗМО України від 25.04.2005 року №12 та звільнений з посади у Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України «Украерорух» НАКАЗОМ ВІД 18.05.2005 РОКУ №210/о.
Пенсію отримує як військовослужбовець відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 19.05.2005 року.
В 2008 році йому була перерахована пенсія на підставі постанови КМУ №1294 від 07.11.2007 року, з 05.05.2008 року на підставі Постанови КМУ від 09.04.2008 року №322; та з 01.10.2012 року на підставі рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2013 року.
02.10.2017 до ГУ ПФУ в Харківській області позивач отримав відповідь про те, що надані для перерахунку пенсій довідки не відповідали вимогам чинного законодавства.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають частковому задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є ОСОБА_3 України від 09 квітня 1992 року N 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - ОСОБА_3 № 2262-ХІІ).
Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбено, що всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом № 911-VIII від 24.12.2015, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 гривень.
Рішенням Конституціного Суду України у справі за №7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII зі змінами, а саме: частина сьома статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень; перше речення частини першої статті 54, відповідно до яких тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру","Про судоустрій та статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.
При цьому, положення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Разом з тим, з 01 січня 2017 року із введенням в дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774, набрали чинності положення статті 43 Закону № 2262-ХІІ, які не були предметом розгляду Конституційного Суду України та регулювали норми статті в межах дії іншого бюджетного року. Згідно вказаної норми, тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії, (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплат до надбавки окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.
Оскільки зазначені зміни не визнавались такими, що не відповідають Конституції України, підстави для їх не застосування та виплати пенсії у розмірі, що перевищує 10 740 гривень з 01.01.2017 відсутні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії з 01.01.2017 на даний час неконституційними не визнавалися та є чинними, дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача з 01.01.2017 є правомірними.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з 01 січня 2017 року із введенням в дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774, набрали чинності положення статті 43 Закону № 2262-ХІІ, які не визнавались такими, що не відповідають Конституції України, підстави для їх не застосування та виплати пенсії у розмірі, що перевищує 10 740 гривень з 01.01.2017 відсутні.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Дзержинського райооного суду м. Харкова від 09.11.2017 року по справі № 638/15709/17 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.11.2017 по справі № 638/15709/17 залишити без задоволення.
Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.11.2017 по справі №638/15709/17 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5
Повний текст постанови складено 19.03.2018.