10.2.4
Іменем України
16 березня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/162/18
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Басової Н.М.
при секретарі судового засідання: Солошенка П.В.,
за відсутності сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірними дій під час визначення розміру грошового утримання, -
До Луганського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі УПФУ в Попаснянському районі Луганської області) про визнання неправомірними дій під час визначення розміру грошового утримання, в якому просив суд:
- визнати неправомірними дії УПФУ в Попаснянському районі Луганської області під час визначення розміру довічного грошового утримання судді у відставці щодо не зарахування до його стажу роботи на посаді судді періоду навчання курсантом Курганського вищого військово-політичного авіаційного училища з 01 серпня 1988 року по 30 червня 1992 року, який прирівнюється до проходження строкової військової служби;
- зобов'язати УПФУ в Попаснянському районі Луганської області провести йому розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з моменту призначення, а саме з 19 червня 2017 року, із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді періоду навчання курсантом Курганського вищого військово-політичного авіаційного училища з 01 серпня 1988 року по 30 червня 1992 року, а всього 03 роки 10 місяців 29 днів, що дає право на отримання щомісячного довічного утримання судді у відставці у розмірі 88% від суми суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання;
- зобов'язати УПФУ в Попаснянському районі Луганської області, починаючи з 19 червня 2017 року призначити йому, як судді у відставці, щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 88% від суми моєї суддівської винагороди на посаді судді районного суду, зазначеної у довідці ТУ ДСА України в Луганській області від 16.06.2017 №1053/17вих, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання та здійснити перерахунок довічного грошового утримання з моменту призначення щомісячного грошового утримання з розміру 80% до 88% (а.с.4-6).
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що, починаючи з 30 листопада 2000 року працював на посаді судді Попаснянського районного суду Луганської області.
Відповідно до рішення ОСОБА_2 Правосуддя від 06 червня 2017 року №1408/0/15-17 звільнений з посади судді Попаснянського районного суду Луганської області у зв'язку з поданням заяви про відставку, відповідно до п. 5 ч. 5 статті 126 Конституції України.
Наказом голови Попаснянського районного суду Луганської області від 16 червня 2017 року №2 відрахований зі штату Попаснянського районного суду Луганської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
19 червня 2017 року він звернувся до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання, надавши при цьому передбачений діючим законодавством України перелік документів, в тому числі й розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. При цьому, згідно зазначеного розрахунку, його загальний стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, складає 24 роки 06 місяців 10 днів, який складається з наступних періодів:
- 03 роки 10 місяців 29днів - період навчання в Курганському ОСОБА_2 військово-політичному авіаційному училищі;
- 02 роки 04 місяці 27 днів - половина строку стаціонарного навчання в Національній юридичній академії України імені ОСОБА_3;
- 01 рік 07 місяців 27днів - період роботи на посаді начальника Попаснянського районного управління юстиції Луганської області;
- 16 років 06 місяців 17 днів - період роботи на посаді судді Попаснянського районного суду Луганської області.
Таким чином, надавши на адресу відповідача передбачений діючим законодавством України перелік документів для призначення та нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивач був впевнений в тому, що розмір такого грошового утримання буде складати 88% від розміру суддівської винагороди, що працює на відповідній посаді.
Отримавши в перший раз 10 липня 2017 року щомісячне довічне грошове утримання, він дізнався про те, що розмір грошового утримання складає лише 80% від розміру суддівської винагороди. 11 липня 2017 року звернувся до відповідача із письмовою заявою, в якій просив повідомити, чи був зарахований період навчання з 01.09.1988 по 30.06.1992 у Курганському ОСОБА_2 військовому політично-авіаційному училищі під час визначення та нарахування розміру щомісячного довічного грошового утримання.
20 липня 2017 року отримав від відповідача письмову відповідь, із змісту якого дізнався про те, що період навчання у Курганському ОСОБА_2 військовому політично-авіаційному училищі було зараховано до загального страхового стажу, але не зараховано при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання згідно вимог статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Позивач вважає, що такі дії відповідача є протиправними, які не ґрунтуються на Законі та які порушують його права, як судді у відставці, на належне з боку держави матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень.
На підставі викладеного просив суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач адміністративний позов не визнав, заперечував проти його задоволення, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при розрахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 було зараховано стаж роботи на посаді судді, що складає 16 років 06 місяців 18 днів, що в свою чергу складає 80% суддівської винагороди. Період навчання у Курганському ОСОБА_2 військовому політично-авіаційному училищі було зараховано до страхового стажу, але не зараховано при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання. На підставі викладеного, просив у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.43).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2018 після усунення недоліків позовної заяви по справі відкрито провадження, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.1-2).
В судове засідання сторони не прибули, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи належним чином (а.с.61.62).
Позивач надав заяву від 14.02.2018, в якій просив розгляд справи провести без його участі (а.с.54).
Відповідач просив провести розгляд справи без його представника, зазначивши про це у відзиві на позовну заяву (а.с.43-зворотній бік).
Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
З огляду на викладене, суд вирішив розглянути адміністративну справу за відсутності позивача та відповідача.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.90 КАС України, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено і це не оскаржується сторонами, що ОСОБА_1 рішенням ОСОБА_2 ради правосуддя від 06 червня 2017 року за №1408/0/15-17 звільнений з посади судді Попаснянського районного суду Луганської області у зв'язку з поданням заяви про відставку, відповідно до п. 5 ч. 5 статті 126 Конституції України (а.с.13,74-зворотній бік).
Наказом голови Попаснянського районного суду Луганської області від 16 червня 2017 року №2 відрахований зі штату Попаснянського районного суду Луганської області у зв'язку з поданням заяви про відставку (а.с.13,74).
На підставі заяви позивача від 19 червня 2017 року УПФУ в Попаснянському районі Луганської області провело розрахунок розміру довічного грошового утримання із встановленням 80 % заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді, що підтверджується протоколом №805 від 26.06.2017 (а.с.20, 64, 65 - зворотній бік).
Розмір щомісячного довічного грошового утримання обрахований виключно відповідно до стажу роботи позивача на посаді судді, який згідно з розрахунком стажу складає 16 років 6 місяців 18 днів (64,64-зворотній бік).
При цьому, як зазначив відповідач, 03 роки 10 місяців 29 днів - період навчання позивача в Курганському ОСОБА_2 військово-політичному авіаційному училищі, не увійшли у зарахування до стажу роботи позивача на посаді судді, оскільки ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачено зарахування навчання у такий стаж.
Між тим, з такими висновками відповідача, суд погодитись не може з наступних підстав.
На час звірення позивача до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання (19.06.2017) спірні правовідносини регулювались Законом України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” та Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів” (в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII “Про забезпечення права на справедливий суд” із змінами).
Абзацом першим пункту 25 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (Відомості Верховної ОСОБА_2 України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону (абзац другий пункту 25 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів”).
При цьому, абзацом четвертим пункту 34 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” закріплено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Відповідно до частини третьої статті 141 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів” (в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII “Про забезпечення права на справедливий суд” з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 у справі № 1-8/2016 про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
На час призначення ОСОБА_1 на посаду судді Попаснянського районного суду Луганської області (30.11.2000) діяв Закон України «Про статус суддів» від 15.12.1992 р. № 2862-XII, положення ст.43 якого передбачали, що кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді. До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, ОСОБА_2 арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
У той же період, коли позивач працював на посаді судді, абзацом 2 пункту 3-1 ОСОБА_4 Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 р. № 545, до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Також, відповідно до Указів Президента України № 584/95 від 10 липня 1995 року «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» та № 1061/2002 від 25 листопада 2002 року «Про внесення змін до Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584», до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку і навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Отже у період призначення позивача на посаду судді до стажу судді, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання входив і період проходження строкової військової служби.
Визначаючи поняття «проходження строкової військової служби», суд зазначає, що статтею 11 Закону СРСР від 12 липня 1967 року «Про загальний військовий обов'язок», на громадян, які були прийняті до військово-навчальних закладів, перебували на дійсній військовій службі, розповсюджувалися обов'язки, які встановлені для військовослужбовців строкової служби.
ОСОБА_4 Міністрів СРСР від 17 лютого 1981 року №193, якою було затверджено Положення про пільги військовослужбовців, військовозобов'язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, було передбачено зарахування часу перебування громадян на дійсній військовій службі у Збройних Силах СРСР до загального трудового стажу та стажу роботи за спеціальністю.
ОСОБА_4 Верховної ОСОБА_4 України від 12 вересня 1991 року № 1545-XXII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території Республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
25 березня 1992 року ухвалено Закон України № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу», у частині першій ст.25 якого було зазначено, що навчання у військово-навчальних закладах зараховується курсантам як строкова військова служба.
При цьому вказаний закон набув чинності 12 травня 1992 року, тобто в період навчання позивача у Курганському ОСОБА_2 військово-політичному авіаційному училищі, що підтверджується дипломом серія ФВ №552084 від 30.06.1992 та військовим квитком ОСОБА_1 серія ГР №073465, виданий Попаснянським райвоєнкоматом Луганської області 09.10.1992 (а.с.14-15,16).
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Тобто, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, строк навчання ОСОБА_1 у період з серпня 1988 року по червень 1992 року - курсантом Курганського вищого військово-політичного авіаційного училища - прирівнюється до строкової військової служби, яка підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання. Таким чином загальний стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 24 ріки 06 місяців та 19 днів, що у відсотковому співвідношенні дорівнює 88% суддівської винагороди.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що дії УПФУ в Попаснянському районі щодо не зарахування до стажу роботи на посаді судді позивачу період навчання курсантом Курганського вищого військово-політичного авіаційного училища з 01 серпня 1988 року по 30 червня 1992 року є протиправними у зв'язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню.
При цьому, для повного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту, який полягає у зобов'язанні відповідача вчинити певні дії, а саме: провести розрахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19 червня 2017 року із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді період навчання ОСОБА_1 курсантом Курганського вищого військово-політичного авіаційного училища з 01 серпня 1988 року по 30 червня 1992 року, а саме: 03 роки 10 місяців 29 днів, - що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88% суддівської винагороди; здійснити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19 червня 2017 року з 80% до 88% суддівської винагороди; здійснити виплату ОСОБА_1 недоотриманого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 червня 2017 року.
Що стосується зазначення позивачем у прохальній частині позову «без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання», то матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 не підтверджено встановлення обмежень з боку відповідача граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання позивачу, а тому такі вимоги є передчасними.
Оскільки позовні вимоги фактично задоволені, лише з корегуванням належного способу захисту порушених прав позивача, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с.3).
Керуючись ст.ст.2, 90, 139, 242, 245, 246, 255, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірними дій під час визначення розміру грошового утримання - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо не зарахування до стажу роботи на посаді судді Закопайлу Віталію Анатолійовичу період навчання курсантом Курганського вищого військово-політичного авіаційного училища з 01 серпня 1988 року по 30 червня 1992 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області провести розрахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19 червня 2017 року із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді період навчання ОСОБА_1 курсантом Курганського вищого військово-політичного авіаційного училища з 01 серпня 1988 року по 30 червня 1992 року, а саме: 03 роки 10 місяців 29 днів, - що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88% суддівської винагороди.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області здійснити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19 червня 2017 року з 80% до 88% суддівської винагороди.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області здійснити виплату ОСОБА_1 недоотриманого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 червня 2017 року.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (код ЄДРПОУ: 21792608, місцезнаходження: 93300, Луганська область, Попаснянський район, м.Попасна, вул.Шкільна,2) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст повного судового рішення складено 20.03.2018.
Суддя ОСОБА_5