20 березня 2018 року м. Кропивницький справа № П/811/359/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін (в порядку письмового провадження) у м.Кропивницький адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачі звернулися до суду з заявою до Управління про визнання протиправними та скасування рішень, якими відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Водночас, просили зобов'язати відповідача повторно розглянути звернення, надавши згадані дозволи.
У позовній заяві зазначають, що Управління незаконно двічі відмовило надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, оскільки законодавством не передбачена можливість отримання земельної ділянки у власність лише згідно з переліком, який формує суб'єкт владних повноважень, котрий уповноважений на розпорядження землями сільськогосподарського призначення.
Управління заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.93-96).
Зазначило, що вправі вирішувати, які землі можна передавати у власність.
Також, пояснило, що позивачі не дотрималися всіх вимог законодавства для надання дозволу, а тому не набули права "правомірного очікування", яке б підлягало судовому захисту.
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, 10 серпня 2017 року позивачі подали до Управління заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Іванковецької сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області (а.с.43, 55, 67).
Разом із заявою надали графічні матеріали щодо бажаного місця розташування земельної ділянки.
26 жовтня 2017 року Управління прийняло рішення, якими відмовило їм у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, запропонувавши кожному визначити бажане місце розташування земельної ділянки, виходячи з сформованим ним переліком земельних ділянок, що можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території області (а.с.34, 46, 58, 70).
Рішення не містять пояснення, чому позивачам не може бути передано у власність земельна ділянка, на яку претендують.
У рішеннях не зазначено, що бажане місце розташування земельної ділянки неможливо встановити.
30 жовтня 2017 року позивачі повторно звернулися до Управління з такою ж заявою (а.с.32, 44, 56, 68).
Разом із заявою подали графічні матеріали щодо бажаного місця розташування земельної ділянки.
07 листопада 2017 року Управління прийняло рішення, якими їм повторно відмовило у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, запропонувавши позивачам визначити бажане місце розташування земельної ділянки, виходячи з сформованим ним переліком земельних ділянок, що можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території області (а.с.35, 47, 59, 71).
У рішеннях зазначено, що з графічних матеріалів місця розташування земельної ділянки неможливо його встановити.
Рішення не містять пояснення, чому позивачам не може бути передано у власність земельна ділянка, на яку претендують.
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, приписами частин 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проаналізувавши ці норми права, суд зробив висновок, що відмови Управління у наданні дозволів не ґрунтуються на приписах закону.
Земельні ділянки (2 га), які прагнуть отримати у власність позивачі, не обтяжені жодним сервітутом, а їх розмір не перевищує максимально-допустимої величини, котра встановлена законом (пункт б частини 1 статті 121 Земельного кодексу України).
Відповідач не надав доказів, які б спростували такий факт.
Відмовляючи у задоволенні заяв уперше, Управління не зазначало про неможливість встановити бажане місце розташування.
А тому, пояснення відповідача щодо неналежного оформлення графічних матеріалів з урахуванням двох заяв є безпідставними.
Управління жодного разу не пояснило, чому земельні ділянки не можуть бути передані у власність позивачів.
А тому, оскаржені рішення Управління прийняті не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.
Це ж є ознакою їх протиправності відповідно до припису пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України.
Другу позовну вимогу суд оцінює як прохання зобов'язати відповідача надати відповідні дозволи.
Ця вимога підлягає також задоволенню, оскільки відповідач вже двічі відмовляє у задоволенні заяв, не пояснивши належних причин.
Отже, позов належить задовільнити.
Сторони не понесли судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області від 26 жовтня та 07 листопада 2017 року, яким ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на підставі заяв від 10 серпня та 26 жовтня 2017 року.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Іванковецької сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_6