20 березня 2018 року справа № П/811/397/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін (в порядку письмового провадження) в м.Кропивницький адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду з заявою до Управління про визнання протиправним та скасування рішення, яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Водночас, просила суд надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель фермерського господарства.
У позовній заяві зазначає, що відповідач повторно незаконно відмовив у наданні дозволу.
Управління заперечило щодо задоволення позову, надавши відзив на нього (а.с.48-53).
Зазначило, що заява позивача не задовільняє вимоги закону, оскільки вид цільового призначення земельної ділянки не відповідає видам такого призначення, які встановленні Земельним кодексом України.
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, ОСОБА_1 є членом фермерського господарства "Гнєдича Петра Пилиповича" (далі - Господарство) (а.с.28-34).
Головою Господарства є ОСОБА_2
У 2012 році ОСОБА_2 уклав з Добровеличківською районною державною адміністрацією договір оренди земельної ділянки площею 35,70 га сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства (19-25).
Строк дії правочину становить 20 років.
16 лютого 2017 року відбулись загальні збори членів Господарства, де вирішено питання про розпаювання земельної ділянки (а.с.17-18).
Складено схему поділу і визначено розмір земельних ділянок (5,95 га).
Згідно довідки територіального підрозділу Управління середній розмір земельної частки (паю) КСП "Дружба" на території Дружелюбівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області становить 5,91 умовних кадастрових гектарів (а.с.26).
24 лютого 2017 року позивач подала до Управління заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель Господарства у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території згаданого органу місцевого самоврядування (а.с.14).
Разом із заявою позивач надав перелік із 11 документів, серед яких інформацію щодо земельної ділянки, котру видав державний кадастровий реєстратор (а.с.14).
20 березня 2017 року Управління прийняло рішення, яким відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу, мотивуючи відсутністю інформації щодо думки органу місцевого самоврядування у питанні розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності (а.с.36).
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року, яка набрала законної сили 06 грудня того ж року, визнано протиправним та скасовано рішення Управління (а.с.37-39, 54-55).
Водночас, суд зобов'язав Управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 лютого 2017 року.
26 січня 2018 року відповідач повторно відмовив у задоволенні заяви (а.с.40).
Підставою прийняття рішення є невідповідність виду цільового призначення земельної ділянки видам такого ж призначення, які зазначені у приписі частини 6 статті 118 Земельного кодексу України.
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, частинами 2 і 3 статті 13 Закону України "Про фермерське господарство" (далі - Закон) встановлено, що членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).
Дія частин першої та другої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).
Закон не визначає переліку документів, які подаються членами фермерського господарства для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.
Однак, список таких документів передбачено приписами статті 118 Земельного кодексу України.
Частинами 6 та 7 згаданої норми Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проаналізувавши обставини справи, суд зробив висновок, що позивач вправі клопотати про отримання у власність земельної ділянки із земель, які перебувають у користуванні у Господарства, оскільки раніше не набула право на земельну частку (пай).
Приписами частини 6 статті 118 Земельного кодексу України встановлено цільове призначення земельної ділянки, яка може бути надана у власність.
Ними є ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів.
Згідно приписів частини 1 статті 33 Земельного кодексу України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.
Вказавши мету використання земельної ділянки (ведення товарного сільськогосподарського виробництва), ОСОБА_1 повідомила, що цільовим призначенням є ведення особистого селянського господарства.
А тому, Управління повторно протиправно відмовило у задоволенні заяви, оскільки прийняло рішення з порушенням припису пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України.
Така повторність змушує суд прийняти рішення про зобов'язання Управління надати дозвіл на розробку проекту землеустрою.
Підсумовуючи, суд робить висновок про задоволення позову.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 26 січня 2018 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на підставі заяви від 24 лютого 2017 року.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель фермерського господарства "Гнєдича Петра Пилиповича" у розмірі 5,91 умовних кадастрових гектарів на території Дружелюбівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 704,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_4