ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" березня 2018 р. справа № 809/159/18
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап'юк С.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про зобов'язання вчинити певні дії, -
30.01.2018 ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України про зобов'язання першого заступника Генеральної прокуратури України прийняти на особистий прийом для розгляду скарги.
20.02.2018 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
14.03.2018 ОСОБА_1 подав до суду клопотання від 12.03.2018 про: скасування відзиву на позовну заяву Генеральної прокуратури України (вих. № 05/3-11704-18); розгляд клопотання від 12.03.2018 як адміністративного позову; відкриття провадження у справі за клопотанням від 12.03.2018; винесення ухвали про забезпечення позову; об'єднання клопотання від 12.03.2018 та адміністративного позову від 30.01.2018 в одне провадження; забезпечення звукозапису та відеозапису судових засідань та надання їх копій позивачу; винесення ухвали про забезпечення скарги від 2014 року; забезпечення доказів по скаргах; забезпечення свідків.
Суд, розглянувши матеріали даної адміністративної справи та клопотання від 12.03.2018 щодо скасування відзиву на позовну заяву Генеральної прокуратури України (вих. № 05/3-11704-18), зазначає наступне.
Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Згідно з частиною 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного) (частина 1). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина 2).
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина 2). Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у визначених цим Кодексом випадках (частина 3).
Відповідно до частини 1 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Згідно з частиною 1 статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.
Таким чином, суд, враховуючи аналіз Кодексу адміністративного судочинства України, зазначає, що цим Кодексом не передбачено оскарження відзиву на позовну заяву, однак, у відповідності до частини 1 статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може подати відповідь на відзив, з врахуванням статтей 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як наслідок, клопотання позивача щодо скасування відзиву на позовну заяву Генеральної прокуратури України (вих. № 05/3-11704-18), є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання позивача від 12.03.2018 про розгляд даного клопотання як адміністративного позову та відкриття провадження у справі за даним клопотанням, суд встановив, що згідно з частиною 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Відповідно до частин 1, 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (частина 1). Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина 2).
Частина 5 статті 160, стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює вимоги до позовної заяви.
Відповідно до частини 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Враховуючи аналіз статтей 160, 161, 168, 171, суд зазначає, що вказаними нормами Кодексу адміністративного судочинства України встановлено спосіб, порядок звернення до суду, вимоги до позовної заяви та її форма.
Таким чином, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви, позовна заява подається в письмовій формі позивачем, з дотриманням вимог статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі вирішується на підставі позовної заяви, з викладом своїх вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Як наслідок, клопотання позивача від 12.03.2018 про розгляд даного клопотання як адміністративного позову не є адміністративним позовом, а відкриття провадження у справі за таким клопотанням Кодексом адміністративного судочинства не передбачено, тому вказані клопотання є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Щодо клопотання про забезпечення свідків, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо.
Суд, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження не встановив необхідності виклику свідків. Крім того, позивач всупереч вимогам частини 2 статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України не зазначив ім'я свідків, місце їхнього проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких вони можуть дати показання.
Таким чином, клопотання про забезпечення свідків, є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Клопотання позивача про об'єднання клопотання від 12.03.2018 та адміністративного позову від 30.01.2018 в даній адміністративній справі в одне провадження задоволенню не підлягає, оскільки клопотання від 12.03.2018 не є адміністративною справою.
Щодо клопотання про забезпечення звукозапису та відеозапису судових засідань та надання їх копій позивачу суд за зазначає, що ухвалою суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з статтею 10 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 статті 229 даного Кодексу у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Оскільки, розгляд даної адміністративної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), то відповідно фіксування судового засідання за допомогою за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, і як наслідок клопотання про забезпечення звукозапису та відеозапису судових засідань та надання їх копій позивачу, є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання про забезпечення позову, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 152 даного Кодексу заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: найменування суду; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Таким чином, суд встановив, що заява позивача про забезпечення позову не відповідає вимогам статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 7 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, заява позивача про забезпечення позову необхідно повернути позивачу без розгляду.
Клопотання про забезпечення скарги від 2014 року за своїм змістом, є клопотання про забезпечення доказів.
Відповідно до статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина 1). Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (частина 3).
Відповідно до частини 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 167 даного Кодексу якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Будь-яких поважних причин неможливості подання клопотань, пов'язаних з розглядом справи у підготовчому провадженні, позивачем не наведено.
Таким чином, заява позивача про забезпечення доказів, у відповідності до частини статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає залишенню без розгляду.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 4, 10, 12, 152, 154, 159, 160 - 163, 204, 229, 243, 248, 257, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Відмовити в задоволенні клопотань ОСОБА_1 про: скасування відзиву на позовну заяву Генеральної прокуратури України (вих. № 05/3-11704-18), розгляд клопотання від 12.03.2018 як адміністративного позову, відкриття провадження у справі за клопотанням від 12.03.2018, об'єднання клопотання від 12.03.2018 та адміністративного позову від 30.01.2018 в одне провадження, забезпечення звукозапису та відеозапису судових засідань та надання їх копій позивачу, забезпечення свідків, відмовити.
Заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про зобов'язання вчинити певні дії, повернути позивачу без розгляду.
Заяву про забезпечення доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про зобов'язання вчинити певні дії, залишити без розгляду.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає, у відповідності до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Суддя Остап'юк С.В.