ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" березня 2018 р. справа № 809/66/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
при секретарі судового засідання Драгомирецькому І.М.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Мельника Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000031407 від 06.12.2016, на підставі якого застосовано штрафні санкції в розмірі 27 855,20 гривень, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі, також - позивач, ФОП ОСОБА_3) 17.01.2018 звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, Головного управління ДФС в області) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000031407 від 06.12.2016, на підставі якого застосовано штрафні санкції в розмірі 27 855,20 гривень.
За наслідками виконання ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху, 12.02.2018 на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та викликом сторін.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно прийнято рішення №0000031407 від 06.12.2016 про застосування фінансових санкцій в розмірі 27 855,20 гривень так як жодних порушень під час здійснення підприємницької діяльності позивачем не вчинялося. Про проведення розрахункової операції при продажі 4 котлет в тісті за ціною 9,00 гривень за одну котлету, 1 пляшку води "Дюшес" за ціною 10,00 гривень, 100 грам горілки "Воздух" за ціною 16,00 гривень та пачки сигарет за ціною 18,19 гривень перевіряючим Головного управління ДФС в області видано роздрукований відповідний чек, який включений у звіт. Щодо позивача особисто перевірку посадовими особами відповідача не було проведено, будь яких пояснень з приводу порушень, зафіксованих в акті перевірки №686/09/03/РРО/НОМЕР_1 від 16.11.2016 безпосередньо позивачем та її працівниками не надавалися. В свою чергу, ОСОБА_4, в присутності якої складений акт перевірки не є працівником бару "Берегиня", і на момент проведення перевірки виконувала певну роботу згідно цивільно-правової угоди. Вважає вказане рішення протиправним та таким, що прийняте без належних доказів.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 26.02.2018 (а.с. 43-48). В даному відзиві відповідач зазначив, що не погоджується із позовними вимогами позивача, вважає їх безпідставними та необґрунтованими виходячи з наступного. Працівниками Головного управління ДФС в області проведено перевірку господарської одиниці - бару (кафе) "Берегиня", який розташований по вулиці вул. Шухевича, 4А, м. Бурштин, Галицького району Івано-Франківської області. В ході проведення даної перевірки відповідачем, серед іншого, виявлено порушення пунктів 1, 2, 7, 12, 13 статті 3 та статті 8 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України та Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України №481 від 16.09.2013. Зокрема, проведення розрахункової операції на суму покупки без застосування РРО та невидачу розрахункового документа встановленого взірця; незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій; незабезпечення подачі до органів ДФС по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці РРО або пам'яті модемів, що до них приєднані протягом; порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. Вказані порушення зафіксовані в акті перевірки №686/09/03/РРО/НОМЕР_1 від 16.11.2016, за наслідками розгляду якого Калуською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в області винесено податкове повідомлення-рішення №0000031407 від 06.12.2016, яким застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 27 855,20 гривень. За фактом незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій штрафна санкція до позивача не застосовувалася. В той же час, всі порушення, які виявлені і зафіксовані в акті перевірки підтверджені належними та допустити доказами. Зокрема, згідно листа ДФС України від 29.06.2016 з додатком та інформацією з відповідної бази реєстратор розрахункових операцій за фіскальним номером 903001208, який зареєстрований у ФОП ОСОБА_3, не забезпечив почекову передачу даних з РРО на протязі 5 місяців (з січня по травень 2016 року). Під час перевірки продавець ОСОБА_5 надала письмове пояснення, в якому зазначила, що нею 16.11.2016 здійснено продаж товарів без застосування РРО і роздрукування розрахункового документа, а також підтвердила факт не ведення Книги обліку доходів і витрат. Відповідач, посилаючись на акт перевірки від 16.11.2016 зазначив, що продавцем ОСОБА_5 вчинено запис про відсутність зауважень до акту перевірки. У зв'язку із порушенням порядку ведення товарних запасів за місцем їх реалізації перевіряючими встановлено вартість товарів, отриманих для їх збуту, в сумі 13 842,10 гривень. Виходячи із вказаного штрафні санкції в розмірі 27 855,20 гривень застосовані до позивача правомірно, а тому просив в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у адміністративному позові. Суду пояснив, що фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 27 855,20 гривень, застосовані до позивача з порушенням чинного законодавства. Зазначив, що перевірка проведена за відсутності ФОП ОСОБА_3, а ОСОБА_5 не є тою відповідальною особою, яка може бути присутньою під час перевірки і надати згоду на її проведення. На підтвердження даної обставини надав суду постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.05.2017 у справі про адміністративні правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 22.03.2017.
В судовому засіданні представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав, вказаних в письмовому відзиві на позовну заяву.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, відзив на позовну заяву, додаткові пояснення позивача і відповідача, встановив наступне.
В ході розгляду справи, 14.03.2018, представник позивача заявив клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні так ні він, ні позивач не отримали відзиву на позовну заяву.
Розглядаючи дане клопотання судом встановлено, що відповідач до письмового відзиву долучив завірену копію фіскального чеку про оплату послуг за здійснене поштове відправлення (рекомендоване із повідомленням про вручення) за №7601843790010 (а.с. 68).
Із офіційного веб-сайта ПАТ "Укрпошта" (розділ "відстеження") судом встановлено, що за поштовим відправленням №7601843790010 містяться дані про особисте отримання 28.02.2018 одержувачем вказаного відправлення за 14 днів до проведення судового засідання з розгляду справи (73-74).
Представник позивача після оголошення судом даної інформації не зміг надати жодного пояснення. Належних доказів від структурного підрозділу ПАТ "Укрпошта" про те, що поштове відправлення Головного управління ДФС в області за №7601843790010 не було доставлено особисто позивачу чи іншій особі, яка спільно проживає з ФОП ОСОБА_3, за адресою зазначеною нею у позові, представник позивача суду не надав.
Відтак, дане клопотання представника позивача судом відхилено як необґрунтоване із роз'ясненням, що весь зміст відзиву на позовну заяву буде оголошено в судовому засіданні з дослідженням всіх доказів по справі.
У відповідності до статті 244 КАС України, суд вирішуючи питання, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин та враховуючи період, в якому тривали спірні правовідносини, а також дати застосування фінансових санкцій зазначає, що до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню норми права, які діяли в часі на момент їх виникнення.
Предмет адміністративного позову між позивачем та відповідачем був врегульований положеннями Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 за №265/95-ВР (надалі, також - Закон №265/95-ВР), Податковим кодексом України та Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України за №481 від 16.09.2013 (надалі, також - Порядок №481).
Із наявних у матеріалах справи письмових доказів судом встановлено, що 01.07.1997 ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець.
16.11.2016 посадовими особами Головного управління ДФС в області на підставі направлень на перевірку від 15.11.2016 за №№1485, 1486 та наказу від 15.11.2016 за №1195, проведено перевірку дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної із здійсненням розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, господарської одиниці бару "Берегиня", що знаходиться за адресою вул. Шухевича, 4А, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область. Вказана господарська одиниця належать суб'єкту господарської діяльності - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (а.с. 49-50).
При здійсненні перевірки посадовими особами Головного управління ДФС в області, серед іншого, виявлено порушення вимог пунктів 1, 2, 7, 12, 13 статті 3 та статті 8 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України та Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №481 від 16.09.2013, а саме:
- проведення ОСОБА_5 розрахункової операції на суму покупки без застосування РРО та невидача розрахункового документа встановленого взірця;
- незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій;
- незабезпечення подачі до органів ДФС по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці РРО або пам'яті модемів, що до них приєднані (протягом січня-травня 2016 року);
- порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
Вказані порушення зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення за №69 від 16.11.2016 року, який підписаний продавцем ОСОБА_5 (а.с. 59-60). В даному протоколі остання власноруч підтвердила факт вчинення нею даних порушень, будь яких зауважень до протоколу не вписала.
По завершенню перевірки, 16.11.2016, посадовими особами Головного управління ДФС в області складено акт за №686/09/03/РРО/НОМЕР_1, за наслідками розгляду якого Калуською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в області 06.12.2016 винесено податкове повідомлення-рішення №0000031407, яким на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, пунктів 1, 9 статті 17, статті 20 Закону №265/95-ВР застосовано до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу в загальному розмірі 27 855,20 гривень (а.с. 12).
Вказане рішення отримане позивачем 10.12.2016, про що зазначено останньою в адміністративному позові (а.с. 6).
Як слідує з матеріалів справи і матеріалів перевірки ОСОБА_5 надала письмове пояснення, яким підтвердила факт продажу нею 4-ох котлет в тісті за ціною 9,00 гривень за одну котлету, 1 пляшки води "Дюшес" за ціною 10,00 гривень, 100 грам горілки "Воздух" за ціною 16,00 гривень та пачку сигарети за ціною 18,19 гривень, а також зазначила що Книга обліку доходів і витрат не ведеться. В поясненні зафіксувала про відсутність претензій до перевіряючих (а.с. 58).
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За приписами підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
У відповідності до пунктів 80.1, 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій.
В даному випадку фактична перевірка дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної із здійсненням розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками у спірних відносинах проводилась на підставі направлень на перевірку від 15.11.2016 за №№1485, 1486 та наказу від 15.11.2016 за №1195 (а.с. 49-50).
Такі направлення пред'явлені продавцю ОСОБА_5, про що останньою особисто вчинено на них запис і підпис. Також ОСОБА_5 вручено під розписку копію наказу №1195 від 15.11.2016.
Підставою для здійснення перевірки була відповідна інформація ДФС України від 29.06.2016 за №22067/7/99-99-05-01-17, за змістом якої РРО за фіскальним номером 903001208, що зареєстрований у ФОП ОСОБА_3, не забезпечував почекову передачу даних з РРО на протязі трьох місяців з березня по травень 2016 року (а.с. 64-66).
Щодо правомірності оскаржуваного рішення по суті суд зазначає наступне.
Досліджуючи доводи позивача про відсутність факту вчинення порушення з приводу не роздрукування відповідного розрахункового документа, суд зазначає наступне.
Згідно статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу; фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті; денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 вказаного Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно вимог пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема: непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
- вчинене вперше - 1 гривня;
- за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
Як слідує з акту перевірки №686/09/03/РРО/НОМЕР_1 від 16.11.2016 продавець ОСОБА_5 здійснила продаж 4-ох котлет в тісті за ціною 9,00 гривень за одну котлету, 1 пляшки води "Дюшес" за ціною 10,00 гривень, 100 грам горілки "Воздух" за ціною 16,00 гривень та пачки сигарет за ціною 18,19 гривень, без застосування РРО та не видачі чека, про що особисто надала письмове пояснення (а.с. 51-54, 58).
За вказане порушення до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 гривні (а.с. 63).
Щодо незабезпечення подачі до органів ДФС по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці РРО або пам'яті модемів, що до них приєднані протягом січня-травня 2016 року, суд виходить із наступного.
Відповідно до абзацу 2 пункту 7 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, що до них приєднані.
Згідно пункту 9 статті 17 Закону №265/95-ВР в разі неподання суб'єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), до органів доходів і зборів звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв'язку, в разі обов'язковості її подання, застосовуються фінансові санкції в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 не забезпечено подачу до органів ДФС по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці РРО або пам'яті модемів щодо них приєднані протягом січня-травня 2016 року. Вказана обставина підтверджується листом ДФС України від 29.06.2016 за №22067/7/99-99-14-05-17 з додатком, за змістом якого РРО за фіскальним номером 903001208, який зареєстрований у ФОП ОСОБА_3, не забезпечив почекову передачу даних з РРО на протязі 3 місяців (з березня по травень 2016 року). Крім того, дане порушення підтверджується інформацією з аналітичної системи Податковий блок, в якій також по РРО за фіскальним номером 903001208 відсутня інформація за період з 01.01.2016 по 31.05.2016 щодо почекової передачі даних з РРО до органу ДФС (а.с. 56-57, 64-65, 66).
За вказане порушення до позивача застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 170,00 гривень (а.с. 63).
З приводу доводів про відсутність порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, судом з'ясовано.
Відповідно до пункту 12 статті 3 №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
За приписами пункту 177.10 пункту 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Відповідно до Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 за №481, фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
У Книзі обліку доходів і витрат передбачено дев'ять граф, що підлягають заповненню. Так, у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг. У графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за підсумками дня.
Тобто, облік товарних запасів повинен відображатися у графі 5 та 6 шляхом зазначення будь якого первинного документа (в тому числі видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні) з кількісними та якісними характеристиками придбаних (отриманих для реалізації) товарів та їх вартість.
Виходячи з аналізу зазначених норм слід зазначити, що позивач при здійсненні господарської діяльності несе обов'язок вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), які відображені в такому обліку, а виконанням вказаного обов'язку є ведення Книги обліку доходів і витрат. Дана книга ведеться в обов'язковому порядку фізичними особами-підприємцями, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність за затвердженою формою.
З матеріалів справи слідує, що під час проведення перевірки Книга обліку доходів і витрат не була надана посадовим особам Головного управління ДФС в області.
ОСОБА_5 в письмовому пояснення вказала, що така Книга не ведеться, дана обставина відображена в пункті 2.1.11 акту перевірки від 16.11.2016 (а.с. 51-54, 58).
Позивач не скористався своїм правом пред'явлення Книги обліку доходів і витрат контролюючому органу в період з 16.11.2016 по день розгляду судом справи по суті.
В матеріалах справи наявна складена перевіряючими відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 16.11.2016, з якої судом встановлено, що сума вартості товарів, наявних і отриманих за місцем перевірки для їх реалізації становить 13 842,10 гривень. Дана відомість підписана особисто ОСОБА_5 (а.с. 61-62).
За приписами статті 20 Закону №265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи відсутність Книги обліку доходів і витрат, а також обставини з приводу встановлених відомостей щодо фактичних залишків запасів позивача станом на 16.11.2016 на місці здійснення реалізації таких товарів, відповідачем за вказаним порушенням до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 застосовані фінансові санкції в розмірі 27 684,20 гривень як подвійна вартість необлікованих товарів - 13 842,10 гривень * 2 (а.с. 63).
Як встановлено вище, під час проведення перевірки посадовими особами Головного управління ДФС в області також виявлено порушення - не відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, становила 98,60 гривень, за яке передбачена відповідальність у відповідності до пункту 13 статті 3 Закону №265/95-ВР (а.с. 55).
Однак, згідно пояснень представника відповідача та розрахунку фінансових санкцій до акту перевірки від 16.11.2016, за вказане порушення фінансова санкція до позивача не застосовувалась (а.с. 43-48, 63).
Як наслідок, рішенням Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в області від 06.12.2016 за №0000031407, застосовано до відповідача фінансові санкції у вигляді штрафу в загальному розмірі 27 855,20 гривень (а.с. 12).
Суд не погоджується з твердженням позивача та його представника щодо необґрунтованості і протиправності рішення відповідача про застосування фінансових санкцій з посиланням на ту обставину, що позивачем особисто не вчинялося жодного правопорушення під час здійснення підприємницької діяльності, з наступних підстав.
Відповідно до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відповідальність за порушення норм цього Закону покладається саме на суб'єкта господарювання, а не на його уповноваженого працівника чи іншу особу, яка фактично провела розрахункову операцію.
У спірних правовідносинах такою особою є суб'єкт господарювання - ФОП ОСОБА_3, з торгової точки (місця торгівлі) якої здійснено продаж.
ФОП ОСОБА_3 в позовній заяві не заперечує, що торгова точка і місце торгівлі вказане кафе (бар) "Берегиня", належить саме їй. Доказів на спростування обставини неприналежності такої торгової точки (місця торгівлі) позивачу чи не здійснення нею господарської діяльності в такому кафе (барі), остання суду не надала.
Не надала позивачка також будь-яких доказів на спростування пояснень ОСОБА_5 про те, що остання є продавцем в кафе (барі) "Берегиня", який належить ФОП ОСОБА_3, або станом на листопад 2016 року не працювала в ньому.
На переконання суду дії вчинені продавцем - особою, яка фактично провела розрахункову операцію, в місці торгівлі (торговій точні), яке належить позивачу, є складовою безпосередньої господарської діяльності ОСОБА_3, на яку розповсюджуються заборони і обмеження Закону №265/95-ВР, в тому числі відповідальність за його порушення.
Позивач як суб'єкт господарювання несе відповідальність за Законом №265/95-ВР, а продавці, які працюють на такого підприємця за КУпАП.
Варто зазначити, що відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Суд констатує, що позивач не скористався правом на подачу відповідачу відповідних документів і доказів після закінчення перевірки на спростування обставин допущення нею порушень.
Не заслуговують на увагу доводи представника позивача про протиправність перевірки, проведеної без особистого відома позивача, так як коментовані норми Податкового кодексу України дозволяють здійснення таких перевірок з відома особи, яка фактично проводить розрахункові операції.
У спірних правовідносинах такою особою була саме ОСОБА_5
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що ОСОБА_5, яка надавала пояснення при проведенні перевірки та в присутності, якої складено акт перевірки №686/09/03/РРО/НОМЕР_1 від 16.11.2016, не являється продавцем бару (кафе) "Берегиня", що належить позивачу, а виконувала певну роботу по цивільно-правовій угоді. Однак, жодних доказів, які б підтверджували вказану обставину, представник позивача суду не надав.
ОСОБА_5 у своєму поясненні чітко вказала, що вона є продавцем в кафе "Берегиня", і нею здійснено реалізацію товару по контрольній закупці у загаданому закладі громадського харчування (а.с. 58).
Обставина щодо працевлаштування ОСОБА_5 у ФОП ОСОБА_3 на підставі цивільно-правової угоди підтверджується постановою Апеляційного суду Івано-Франківського суду від 11.05.2017 у справі №341/217/17 (а.с. 75-79).
Суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами частин 1, 5 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 12.02.2018 суд зобов'язував позивача надати копії письмових документів (доказів), якими фізична особа-підприємець ОСОБА_3 спростовує доводи відповідача про порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, зафіксованих в акті перевірки №686/09/03/РРО/НОМЕР_1 від 16.11.2016, а саме, щодо :
- проведення розрахункової операції на суму покупки без застосування РРО та не видачі розрахункового документа встановленого взірця;
- не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена у відповідному звіті з РРО;
- не забезпечення подачі до органів ДФС по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці РРО або пам'яті модемів, що до них приєднані протягом січня-травня 2016 року;
- порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а саме: не відображення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації в низі обліку доходів і витрат - вартості товарів, отриманих для їх реалізації, в сумі 13 842,10 гривень (а.с. 1-3).
Суд констатує, що позивач і його представник не виконали вимоги вказаної ухвали суду. В судовому засіданні не представили жодного доказу на підтвердження своїх доводів, а також не вказали про будь які причин не надання чи не можливості подання відповідних доказів.
На підставі положень частини 5 статті 77 КАС України суд вирішив справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що, реалізовуючи свої повноваження щодо контролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавства, відповідач правомірно застосував штрафні санкції за порушення, які полягали у проведення розрахункової операції на суму покупки без застосування РРО та невидачі розрахункового документа встановленого взірця, незабезпечення подачі до органів ДФС по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці РРО або пам'яті модемів, що до них приєднані протягом січня-травня 2016 року, а також порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
За таких обставин позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), вул. С. Стрільців, 17/10, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111.
Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ ОСОБА_6
Рішення складене в повному обсязі 19 березня 2018 р.