ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" березня 2018 р. справа № 809/68/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Микитюка Р.В.
за участю секретаря судового засідання - Костюк О.С.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Дем'яніва С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Драгомирчанської сільської ради про визнання протиправними та скасування рішень №№502-17/2017, 503-17/2017 від 31.07.2017 та зобов"язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Драгомирчанської сільської ради про визнання протиправними та скасування рішень №№502-17/2017, 503-17/2017 від 31.07.2017 та зобов"язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Драгомирчанською сільською радою 03.03.2017 за його заявою, поданою як учасником антитерористичної операції, прийнято рішення №398-03/2017 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність", яким надано позивачу дозвіл на виготовлення відповідної документації щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0879 га по АДРЕСА_1.
На виконання вказаного рішення, позивачем 12.04.2017 затверджено завдання на розроблення зазначеного проекту ліцензованим суб'єктом - ПП "Західземпроект", за результатом виконання якого, проектантами виготовлено його у повному обсязі. Зазначений проект пройшов всі необхідні погодження, а також отримав позитивний висновок державної експертизи №4414/82-17 від 19.06.2017. 13.07.2017 відомості про вказану земельну ділянку внесено до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номера.
18.07.2017 позивач подав заяву до Драгомирчанської сільської ради про затвердження вказаного проекту. Однак, сільський голова замість того, щоб винести дану заяву на розгляд сесії, направив йому листа №175 від 14.08.2017, згідно якого поданий проект не може бути затверджений, оскільки не відповідає генеральному плану населеного пункту. Як вбачається з даного листа, така невідповідність виникла внаслідок прийняття сільською радою на позачерговій сесії 31.07.2017 рішень "Про скасування рішень сільської ради" №502-17/2017 та "Про внесення змін до рішення про надання дозволу на виготовлення детального плану територій земельної ділянки" №503-17/2017.
Позивач звернувся до суду за захистом свого права та просить визнати протиправними та скасувати рішення сесії Драгомирчанської сільської ради "Про скасування рішень сільської ради" №502-17/2017 та "Про внесення змін до рішення про надання дозволу на виготовлення детального плану територій земельної ділянки" №503-17/2017 від 31.07.2017, визнати протиправною бездіяльність Драгомирчанського сільського голови щодо не внесення на розгляд сесії його заяви від 18.07.2017 про затвердження відповідного проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки та зобов'язати Драгомирчанську сільську раду розглянути на найближчому засіданні сесії заяву ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0879 га, по АДРЕСА_1.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.
20.02.2018 представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що даний спір стосується земельних відносин, відповідач у них виступає як розпорядник землі, а отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний з вирішенням питання щодо права власності на землю, а тому дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
12.03.2018 позивачем через канцелярію суду подано заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі, яке мотивоване тим, що право цивільне у будь-кого, в тому числі і в нього не виникло, а й в принципі не може виникнути саме через прийняття сільською радою незаконних оскаржуваних рішень.
Представник відповідача у судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі підтримав з підстав поданого клопотання. Просив його задовольнити, а провадження у справі закрити.
У судовому засіданні позивач проти заявленого клопотання заперечив з підстав письмового заперечення, яке міститься у матеріалах справи. Просив суд відмовити у задоволення клопотання про закриття провадження у справі.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та докази на які посилаються сторони, суд зазначає наступне.
Положенням частини 1 статті 2 КАС України (далі - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За визначеннями, наведеними у пунктах 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно - владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч.2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом, або за результатами аукціону (ч.1 ст.116 ЗК).
Згідно частини дев'ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Частиною 1 ст. 122 ЗК передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст. 118 ЗК).
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 118 ЗК).
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність або користування громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність або користування зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність або користування, за результатами розгляду яких визначені в ст.123 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність або користування.
Отже, клопотання представника відповідача у справі, що розглядається, предметом якої є визнання протиправними та скасування рішень Драгомирчанської сільської ради від 31.07.2017 "Про скасування рішень сільської ради" №502-17/2017 та "Про внесення змін до рішення про надання дозволу на виготовлення детального плану територій земельної ділянки" №503-17/2017, яким передувало рішення сільради про надання дозволу на виготовлення позивачу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність, про те, що відповідач при його винесенні не здійснював владні управлінські функції, ґрунтується на неправильному застосуванні законодавства, оскільки в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а отримання дозволу на розробку проекту не породжує цивільних прав та обов'язків у особи, яка звернулася із заявою, та не означає позитивного рішення про надання землі у власність чи користування, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.
Крім того, Конституційний Суд у рішенні від 01.04.2010 №10-рп/2010 стосовно офіційного тлумачення положень ч.1 ст.143 Конституції, пп. "а", "б", "в", "г" ст.12 Земельного кодексу, п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства (діючого до 15.12.2017) зазначив, що, вирішуючи питання розпорядження землями територіальних громад, передання земельних ділянок у власність чи користування, місцеві ради діють як суб'єкти владних повноважень, а земельні спори з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, є публічно-правовими, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Враховуючи наведене, суд вважає, що клопотання про закриття провадження у справі не підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі - відмовити.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала складена в повному обсязі 20.03.18.
Суддя Микитюк Р.В.