про відмову у забезпеченні адміністративного позову
02 березня 2018 рокум. Ужгород№ 807/140/18
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року відкрито провадження у адміністративній справі та розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Разом з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення адміністративного позову, якою останній просить:
- заборонити суб'єктам державної реєстрації прав, в тому числі, про те не виключно: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно в тому числі, про те не виключно - державним нотаріусам, приватним нотаріусам, громадянам України, які мають вищу освіту за спеціальністю правознавства, відповідають кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебувають у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав, державним виконавцям, приватним виконавцям, іншим суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов'язані із державною реєстрацією права власності, інших речових прав, обтяжень щодо об'єкту нерухомого майна - житлового будинку загальною площею 207,7 кв.м., житловою площею 62,8 кв.м. (опис: три кімнати) за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, село Лісарня, вулиця без назви, будинок 27а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1489390721227), в тому числі, про те не виключно: приймати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкривати (закривати) розділ в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Подану заяву про забезпечення позову, позивач мотивував тим, що підставами для вжиття заходів по забезпеченню адміністративного позову слугує те, що у мережі Інтернет позивачем знайдено оголошення про те, що спірний об'єкт нерухомого майна виставлено на продаж та вказане свідчить про поспіх, з яким власник ОСОБА_3 намагається відчужити вказану нерухомість, а відтак ускладнити попередньому власнику цього майна - позивачу по справі захистити свої права.
Додатково позивач зазначив, що дії ОСОБА_3 спрямовані на досягнення двох правових результатів: 1) на фактичну зміну власника спірного об'єкту нерухомості; 2) на юридичну зміну власника спірної нерухомості - перереєстрацію спірного об'єкту за новим власником у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Вважає, що ОСОБА_3 може декілька разів відчужувати спірний об'єкт нерухомості, що не дозволить позивачу по справі захистити свої права, адже після пред'явлення позову про скасування чергового запису про зміну власника спірної нерухомості, поточний власник зможе відчужити нерухомість невизначену кількість разів, відтак фактично позивач відставатиме на крок у захисті своїх прав.
Також зазначає, що наведені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що продаж вказаного нерухомого майна та його ймовірна перереєстрація за новим власником суттєво ускладнить або взагалі унеможливить виконання можливого рішення про задоволення даного позову, внаслідок чого порушені права залишаться незахищеними.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши необхідні для її розгляду матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступних висновків.
Порядок розгляду забезпечення позову передбачений ст. 150-158 КАС України.
У відповідності до ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити заходи забезпечення адміністративного позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, згідно з вимогами зазначеної статті підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати виключно такі обставини: неможливість чи складність захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити чи наявна хоча б одна з названих обставин та і оцінити чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди ніж та, якій можна запобігти.
Предметом розгляду даної справи є визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства юстиції України № 399/5 від 16 лютого 2018 року «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», яким скасовані запис про право власності та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.09.2017р. щодо позивача по справі ОСОБА_1
Так однією з позовних вимог по даній справі є визнання протиправним та скасування вищевказаного наказу, який є реалізованим по факту, а право власності в подальшому зареєстроване за фізичною особою ОСОБА_3 окремим рішенням про державну реєстрацію від 19.02.2018р., а підставою такої реєстрації вказано інший документ - декларацію про готовність об'єкту (а.с.29).
Тому забезпечення позову у спосіб, який просить позивач може обмежити існуюче право власності іншої особи - ОСОБА_3
З метою всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті, судом з власної ініціативи було залучено ОСОБА_3 як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки позивач на момент розгляду заяви такого клопотання не заявляв.
З огляду на це, суд зазначає наступне.
Ст. 151 КАС України визначає виключний перелік видів забезпечення позову, а саме:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Виходячи з вимог, заявлених у заяві про забезпечення позову, суд констатує, що заборона іншим особам приймати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкривати (закривати) розділ в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, про об'єкти та суб'єктів цих прав порушить інтереси іншої особи, оскільки такі дії вже фактично вчинені - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнято 19.02.2018р., а реалізація оспорюваного наказу, яким скасовано запис про право власності попереднього власника відбулася ще раніше - запис скасовано, що в сукупності унеможливлює застосування заходу забезпечення позову в спосіб, який зазначений в заяві.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що на стадії розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову ним не дається правова оцінка законності та правомірності прийняття оскаржуваних рішень.
Відповідно до ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Беручи до уваги зазначені обставини, суд приходить до висновку про відмову в задоволені заяви про забезпечення адміністративного позову.
На підставі наведеного та керуючись ст. 150, 151, 248 КАС України, суд, -
У задоволені заяви про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 КАС України.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя П.П. Микуляк