Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 березня 2018 р. Справа№805/4162/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шувалової Т.О.,
секретаря судового засідання - Шемет Я.О.
за участю:
представника позивача: Захарової Є.В., за догов.;
представника відповідача: Хмельницької І.О., за довір.;
представника третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації в особі Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальний заклад “Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 м. Маріуполя” про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Донецької обласної державної адміністрації в особі Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальний заклад “Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 м. Маріуполя” в якому просив: зобов'язати Донецьку обласну державну адміністрацію в особі Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації перереєструвати видане ОСОБА_2 27 січня 1993 року Донецькою обласною державною адміністрацією на підставі Постанови КМУ від 18 липня 1991 року № 44 безстрокове посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС синього кольору категорії 2 та видати позивачу безстрокове посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС у 1986 році категорії 2 серії А, зразок якого затверджений Постановою КМУ №51 від 20 січня 1997 року (з урахуванням уточнених позовних вимог, том 1 арк.спр. 164).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з наказом Жданівського міського відділу охорони здоров'я від 06 травня 1986 року № 63 «к» був направлений у відрядження в Поліський район Київської області в розташування Поліського райздороввідділу для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АС в 30 кілометрову зону відчуження: с. Бобер, с.Денисовичі, с. Діброво, де знаходився відповідно: з 08 травня по 17 травня 1986 року, з 23 червня по 02 липня 1986 роки (88 години) та з 21 жовтня по 20 листопада 1986 року, працюючи водієм в складі медичної бригади. 27 січня 1993 року Донецька обласна державна адміністрація видала йому безстрокове посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2 серії НОМЕР_1 , в якому міститься запис, що ОСОБА_1 брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році.
Протокольним рішенням Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства праці та соціальної політики України від 27 січня 2005 року № 3 позивачу (без його участі) було відмовлено в наданні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, у зв'язку з відсутністю первинних документів, що підтверджують роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безпосередньо в зоні відчуження. Як з'ясувалося пізніше, відповідач не надав документи на комісію. В подальшому Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства праці та соціальної політики України протокольним рішенням від 26.08.2015 року № 89 було повторно відмовлено позивачу у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач зазначає, що оскаржив рішення Комісії у судовому порядку, в наслідок чого, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року по справі № 05/1516/16-а зобов'язано Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства праці та соціальної політики України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 стосовно підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії на черговому засіданні з урахуванням всіх наданих ОСОБА_1 підтверджуючих документів.
Виконуючи рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року по справі № 05/1516/16-а, Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства праці та соціальної політики України доручила Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації розглянути питання щодо встановлення ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації в свою чергу почав затягувати процес вирішення цього питання, а саме: направив лист на адресу позивача від 07.08.2017 року № 04527/01- 10, в якому вимагає додаткові документи та довідку про заробітну плату форма якої затверджена Наказом Мінсоцполітики від 12 жовтня 2012 року № 644. З метою отримання довідки про заробітну плату, форма якої затверджена Наказом Мінсоцполітики від 12 жовтня 2012 року № 644 позивач звертався до Комунального закладу “Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 м. Маріуполя”, який є правонаступником підприємства, в якому він працював на час відрядження у 1986 році, але отримав усну відмову у наданні таких відомостей, у зв'язку із їх відсутністю.
На підставі викладеного, позивач вважає, що в матеріалах його особової справи достатньо документів, для вирішення питання щодо перереєстрації та видачи посвідчення учасника з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2, тому просить суд задовольнити позов та зобов'язати відповідача перереєструвати та видати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії.
Ухвалою суду від 20 грудня 2017року судом було відкладено розгляд справи та витребувані від відповідача докази.
У зв'язку з набранням чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою суду від 26 грудня 2017 року було призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження з наданням учасникам справи строку для подання до суду відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.
Ухвалою від 26 грудня 2017 року суд відклав підготовче засідання у зв'язку з технічними проблемами, що унеможливили участь представника позивача у режимі відеоконференції та витребувані додаткові докази за клопотанням представника позивача.
Ухвалою суду від 15 лютого 2018 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 26 лютого 2018 року.
Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засіданні від 26 лютого 2018 року відкладено судове засідання для надання позивачем додаткових доказів.
Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 14 березня 2018 року задоволено клопотання позивача та оголошено перерву в судовому засіданні до 16 березня 2018 року.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що відповідно до статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є відповідне посвідчення. Відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.1997 року №135 до 01 жовтня 1998 року підлягали перевірці правильності їх видачі учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51 та у разі правильності їх видачі в посвідченні проставлявся штамп “Перереєстровано”. Посвідчення без штампу “Перереєстровано” вважається не дійсним починаючи з 01 жовтня 1998 року. Оскільки у позивача посвідчення категорії 2 серії НОМЕР_2 видане 27.01.1993 року не містить такого штампу, на даний час воно є недійсним (том.1 арк. спр. 86-88).
В доповненнях до відзиву відповідач зазначив, що перереєстрація посвідчень не відносить до компетенції Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, оскільки перереєстрація проводилась одноразово у період з 04.02.1997 року по 01.05.1998 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.1997 року №135 та постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51 (том 1 арк.спр. 120-121).
На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Третя особа до суду не з'явилася, про дату час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, на адресу суду від представника третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
В судовому засіданні представник позивач підтримав доводи викладені в позовні заяві та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі, додатково пояснив, що перереєстрація посвідчення не відбулась ще з 1998 року і саме відповідач у відповідності з приписами Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ від 20 січня 1997 року № 51 має повноваження проводити перереєстрацію посвідчення. Також представник позивача вважає, що видача посвідчення категорії 2 не потребує додаткового рішення про встановлення статусу, оскільки видача посвідчення відповідної категорії і є встановленням статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
В судовому засіданні представник відповідача додатково пояснив, що відповідно до вимог Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ від 20 січня 1997 року № 51 видача посвідчень провадиться учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року - не меньше 5 віднесеним до 2 категорії.
Довідка, видана позивачу Маріупольськім міським відділом охорони здоров'я від 04 січня 1993 року № 5, на думку відповідача, не повно відображає кількість днів перебування позивача у відрядженні в кожному із вказаних селищ: с.Бобер, с. Діброве, с.Денисовичи, що унеможливлює встановити чи відноситься позивач до 2 категорії учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Оскільки це питання є спірним, тому за рішенням Донецького окружного адміністративного суду перебуває на розгляді Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства праці та соціальної політики України.
В судовому засіданні під час розгляду справи по суті, суд ухвалою від 14 березня 2018 року, із занесенням до протоколу судового засідання, керуючись ч.9 статті 79 та статтею 20 КАС України визнав поважними причини неподання відповідачем доказів у підготовчому провадженні, у зв'язку з тим, що відповідні докази були складені Департаментом соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації після закриття підготовчого провадження у справі 15 лютого 2018 року, тому з метою повного та об'єктивного розгляду справи, суд задовольнив клопотання відповідача та приєднав подані відповідачем докази до матеріалів справи, а саме:
подання Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 20 лютого 2018 року разом № 00788/01-20 з пояснювальною запискою;
лист Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 20.02.2018 року № 04327/-01-10;
докази надсилання поданих до суду документів на адресу позивача та представника позивача 03 березня 2018 року рекомендованим поштовим відправленням, у відповідності з ч.9 статтею 79 КАС України (том 2 арк.спр.35-43).
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
27 січня 1993 року Донецькою обласною державною адміністрацією було видано ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2 серії НОМЕР_3 (том 1 а.с. 10). На даний час посвідчення є недійсним, що сторонами не заперечується.
З наявного в матеріалах справи протоколу засідання Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства праці та соціальної політики України (ділі - Комісія) від 27 січня 2005 року №3 вбачається, що Комісією було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у відновленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зв'язку із відсутністю первинних документів (том 1, арк.спр. 11-12).
В подальшому, Комісією прийнято рішення, оформлене протоколом засідання Комісії від 26.08.2015 року №89 про підтвердження вищенаведеного рішення від 27 січня 2005 року №3 (том1 арк.спр 14).
Не погодившись з рішенням Комісії від 26.08.2015 року №89 позивач оскаржив його у судовому порядку.
Так, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року, яка набрала законної сили 05 листопада 2016 року, у справі № 805/1516/16-а було скасовано рішення Комісії від 26 серпня 2015 року № 89 та зобов'язано Міністерство праці та соціальної політики України в особі Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС повторно розглянути звернення ОСОБА_1 стосовно підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії на черговому засіданні з урахуванням всіх наданих ОСОБА_1 підтверджуючих документів ( том 1 арк.спр. 66-68).
Тобто, судовим рішенням було зобов'язано Комісію розглянути питання щодо підтвердження ОСОБА_1 статусу 2 категорії учасника ліквідації аварії на ЧАЕС.
30 червня 2017 року Комісією було прийнято рішення, зміст якого було викладено в протоколі № 110: “Матеріали справи щодо визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 розглянуто. Підтвердити статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3” (том 1 арк.спр. 228-229).
При цьому, встановити, що мала Комісія під висловом “питання розглянуто”, суду не вдається можливим, оскільки протокол не містить висновку, до якого дійшла Комісія щодо категорії 2: або відмовлено ОСОБА_1 у підтвердженні статусу 2 категорії або підтверджено йому статус 2 категорії учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
11 липня 2017 року заступником голови Комісії було скеровано лист № 314/0/78-17 на адресу Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, в якому було зазначено: розглянути питання щодо визначення ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії з урахуванням документів, які містяться в справі та про результати розгляду повідомити Мінсоцполітики і представника позивача (том 1 арк.спр. 16-17).
При цьому, суд звертає увагу, що протокол засіданні Комісії від 30 червня 2017 року № 110, прийнятий на виконання судового рішення, не містить того, що Комісія, як колегіальний орган, дійшла висновку направити Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації документи особової справи ОСОБА_1 для вирішення питання визначення статусу 2 категорії. Тобто, не зрозуміло чому заступником голови Комісії було самостійно прийнято рішення про направлення матеріалів особової справи ОСОБА_1 на адресу Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, без відповідно рішення про це Комісії. При цьому, саме за судовим рішенням вирішення цього питання було покладено судом на Комісію, а не на Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, який також виступав у справі у якості відповідача (том 1, арк. спр. 66-68).
При цьому, ані протокол засідання Комісії від 30 червня 2017 року №110, ані лист заступника голови Комісії від 11 липня 2017 року №314/078-17 не містить підтвердження Комісією статусу 2 категорії позивачу або висновку, що Комісія доручає Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації видати позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії (том1 арк.спр. 16-17).
07 серпня 2017 року Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації виконуючи лист заступника голови Комісії, скерував на адресу позивача лист за № 04327/01-10, в якому зазначив, що для позитивного вирішення питання про визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, позивачу необхідно надати: посвідчення про відрядження в зону відчуження або довідку про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту), (арк.спр. 18-19).
Позивач, не надаючи відповідь на вищевказаний лист, звернувся з даним позовом до суду вважаючи, що в матеріалах його особової справи достатньо документів, для вирішення питання щодо перереєстрації та видачі посвідчення учасника з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2, однак, на його думку, відповідачем офіційно не відмовляється у встановленні статусу позивачу, але затягується процес встановлення статусу учасника 2 категорії та неправомірно вимагається довідка про заробітну плату, форма якої затверджена Наказом Мінсоцполітики від 12 жовтня 2012 року № 644. При цьому, позивач вказує на те, що третьої особою - Комунальним закладом “Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 м. Маріуполя” - не видається йому довідка про заробітну плату, форма якої затверджена Наказом Мінсоцполітики від 12 жовтня 2012 року № 644.
Суд наголошує, що на час звернення позивача до суду з даним позовом, відповідачем не було розглянуто лист заступника голови Комісії Мінсоцполітики від 11 липня 2017 року № 314/0/78-17 та не надано жодної відповіді ані Комісії, ані позивачу.
Однак, позивач в даній позовній заяві не просить суд визнати дії або бездіяльність відповідача протиправною щодо несвоєчасного виконання відповідачем листа заступника голови Комісії Мінсоцполітики від 11 липня 2017 року № 314/0/78-17 та не оскаржує вимоги листа відповідача від 07 серпня 2017 року № 04327/01-10. Позивач просить суд зобов'язати відповідача перереєструвати та видати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.
Надаючи оцінку доводам позивача про те, що відповідач має повноваження на проведення перереєстрації посвідчення позивача, виданого у 1986 році, суд виходить з наступного.
04 лютого 1997 року Кабінетом Міністрів України №135 було прийнято Постанову №135 “Про перевірку правильності видачі посвідчень “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” (далі- Постанова КМУ №135).
Відповідно до пункту 1 Постанови КМУ №135 визнано за необхідне провести у період до 1 травня 1998 року перевірку правильності видачі посвідчень “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” згідно з Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. N 51.
Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям для проведення цієї перевірки утворити тимчасові комісії та затвердити відповідні положення, в яких, зокрема, повинно бути визначено, що:
головами тимчасових комісій є заступники керівників цих органів, які займаються проблемами, пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи;
до складу тимчасових комісій входять фахівці управлінь у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, архівних органів, військових комісаріатів, громадських організацій чорнобильців;
тимчасові комісії розглядають первинні документи, на підставі яких видано посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС", заслуховують пояснення громадян, представників державних органів, громадських організацій, перевіряють інші докази;
рішення тимчасових комісій щодо перевірки правильності видачі посвідчень оформляються протоколами, які підписуються головою та секретарем комісії.
Згідно пункту 2 Постанови КМУ №135, матеріали проведеної перевірки та рішення тимчасових комісій передаються відповідно Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям.
Пунктом 3 Постанови КМУ № 135 визначено, що Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями у посвідченнях, щодо правильності видачі яких немає сумнівів, на правій сторінці по діагоналі зліва направо ставиться штамп червоного кольору "Перереєстровано" і на вільному місці сторінки робиться запис про дату перереєстрації за підписом заступника керівника, який скріплюється печаткою.
У разі коли документи, згідно з якими було видано посвідчення, не дають змоги підтвердити статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, посвідчення підлягає вилученню за рішенням органу, яким це посвідчення видано, а якщо це питання є спірним, відповідні матеріали надсилаються органами, якими вони видані, на розгляд спірної комісії при Міністерстві з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Так, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. N 51 було затверджено нові зразки посвідчень, що видаються та дозволено тимчасово до виготовлення нових посвідчень видавати виготовленні бланки посвідчень затверджених Постановою КМУ від 25 серпня 1992 року №501.
Згідно пункту 3 Порядку №51, зокрема, у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору "Перереєстровано" і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 р. зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним.
Відповідно абзацу 2 пункту 12 Порядку №51 спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Таким чином, з аналізу вищенаведених нормативно-правових актів вбачається, що у чітко визначений термін - до 01 травня 1998 року перевірка правильності раніше виданих посвідчень покладалась на тимчасово утворені комісії, до складу якої повинні були входити фахівці управлінь у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, архівних органів, військових комісаріатів, громадських організацій чорнобильців. Рішення тимчасових комісій, у разі відсутності сумнівів у їх видачі передавалось, серед іншого, обласним державним адміністраціям для проставляння в посвідченні штампу “Перереєстровано”. У разі коли документи не давали змоги підтвердити статус і це питання було спірним, документи передавалась органом, який видав посвідчення, на розгляд спірної комісії при Міністерстві.
Тобто, повноваження обласних державних адміністрацій чітко регламентовані приписами Порядку №51 та Постанови КМУ №135, зокрема, наділяють їх правом проводити перереєстрацію раніше виданих посвідчень лише за відповідним висновком або тимчасової комісії, або за рішенням спірної Комісії про підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Позивач у позовній заяві вказував на те, що посвідчення у нього вилучалось та в травні 1998 року було йому повернуто. Разом з цим, посвідчення позивача наявне в матеріалах справи видане у 27 січня 1993 року не містить штампу “Перерееєстровано” (том1, арк.спр 10).
З наданої позивачем копії листа Управління у справах захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виконавчого комітету Донецької обласної Ради народних депутатів від 21 травня 1998 року вбачається, що рішенням Тимчасової комісії облдержадміністрації від 28 квітня 1998 року (протокол №89-К) документи на постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 були скеровані на спірну комісію МЧС України для вирішення питання як постраждалого наслідок аварії на ЧАЕС (том 2, арк.спр.116).
Тобто, тимчасовою комісією ще в 1998 році було встановлено спірність питання статусу позивача та вирішено передати документи позивача на розгляд спірної комісії для підтвердження статусу та перевірки раніше виданого посвідчення. Матеріали справи не містять доказів того, що за результатом розгляду документів позивача рішенням спірної комісії МЧС України було визначено або підтверджено статус позивача та скеровано Донецькій обласній державній адміністрації рішення яким підтверджено статус позивача, відповідно до якого Донецька обласна державна адміністрації повинна була або видати нове посвідчення, або проставити штамп “Перереєстровано”.
Доводи представника позивача в судовому засіданні про те, що позивач ніколи не мав статус “постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС” як зазначено у листі Управління у справах захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виконавчого комітету Донецької обласної Ради народних депутатів від 21 травня 1998 року, тому тимчасова комісія у 1998 році розглядала інше питання, а не перевірку правильності раніше виданого посвідчення як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, на думку суду є безпідставними, оскільки відповідно до статті 9 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” до загального поняття: “осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” віднесено і учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і потерпілих від Чорнобильської катастрофи, і громадян, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт та інших осіб. Тобто, всі ці особи є постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Аналізуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що перереєстрація раніше виданих посвідчень мала відбуватись обласними державними адміністраціями лише у разі безспірності їх видачі за рішеннями тимчасових комісій або спірних комісії, за умови якщо цими комісіями було підтверджено правильність раніше виданих посвідчень відповідної категорії учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Оскільки, рішення тимчасової комісії у 1998 році про правильність видачі посвідчення позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії відсутнє, а також відсутнє рішення спірної комісії при МЧС України куди передавались документи позивача ще у 1998 році, а також відсутнє рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Мінсоцполітики України, на розгляді його за рішенням суду знаходиться питання визначення статусу позивача, суд вважає, що підстави для перереєстрації посвідчення позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії від 27 січня 1993 року, у Донецької обласної державної адміністрації в особі Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації відсутні.
За таких обставин, позовні вимоги в частині зобов'язання Донецьку обласну державну адміністрацію в особі Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації перереєструвати видане ОСОБА_2 27 січня 1993 року Донецькою обласною державною адміністрацією на підставі Постанови КМУ від 18 липня 1991 року № 44 безстрокове посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС синього кольору категорії 2 задоволенню не підлягають.
Надаючи правову оцінку доводам позивача щодо зобов'язання відповідача видати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 51, інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А.
Згідно абзацу 2, 3 пункту 10 Порядку № 51 видача посвідчень провадиться іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.
Посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:
а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;
б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;
в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Разом з цим, відповідно до абзаців 3-5 пункту 12 Порядку №51 спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.
У разі встановлення цими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.
З аналізу вищенаведеного нормативно-правового акту вбачається, що видача посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС віднесена до повноважень, зокрема, обласних державних адміністрацій за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання у разі відсутності спірних питань.Вирішення спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці.
Тобто, відповідач має повноваження видати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в двох випадках: самостійно, у випадку безспірності документів позивача, або за рішенням спірної Комісії при Мінсоцполітики яким підтверджено відповідний статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС.
При цьому суд наголошує, що абзацом 4 пункту 12 Порядку №51 саме рішення Комісії є підставою для видачі обласними державними адміністраціями посвідчень відповідної категорії.
Суд зазначає, що спірність питання визначення позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії перебуває на розгляді Комісії Мінсоцполітики ще з 1998 року, про що свідчить витяг з протоколу Комісії від 29.10.1998 року №288 яким вирішено безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 . В подальшому Комісією неодноразово приймались зовсім різні рішення і про підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і про відмову у відновленні статусу (протоколи Комісії: від 13.04.2000 року №368, від 27.01.2005 року №3, № 89 від 26.08.2015 року) том 1 арк.спр. 55-58).
При цьому, суд зауважує, що саме за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року по справі № 805/1516/16а вирішення питання щодо підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії було покладено судом на Комісію, а не на Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, який також виступав у справі у якості відповідача (том 1, арк. спр. 66-68).
Судом встановлено, що факт спірності визначення позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 виходить з наступного.
В судовому засіданні представник позивача наголошував на тому, що відповідно до Порядку № 51 учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості днів віднесені до 2 категорії. Селище Бобер Поліського району Київської області віднесено до зони відчуження, тобто перебування у ньому незалежно від кількості днів надає право на 2 категорію учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС. Довідка Маріупольського міського відділу охорони здоров'я від 04 січня 1993 року № 5 видана позивачу, містить відомості про розмір сплаченої позивачу за часі відрядження підвищеної заробітної плати в сумі 274,52руб., та підтверджує перебування позивача у селище Бобер у період з 08 травня 1986 року по 17 травня 1986 року Також представник позивача вказує, що табелі індивідуального робочого часу також підтверджують ці обставини. Тобто, на думку представника позивача, у сукупності ці документи є належними доказом перебування позивача у зоні відчуження, яке надає йому право на встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії.
Представник відповідача в судовому засіданні посилаючи на спірність цих документів зазначив, що довідка Маріупольського міського відділу охорони здоров'я від 04 січня 1993 року № 5 містить два періоди: з 08 травня 1986 року по 17 травня 1986 року та з 23 червня 1986 року по 02 липня 1986 року і при цьому містить три населених пункту: с. Бобер , с. Діброве, с.Денисовичи, серед яких до зони відчуження відноситься лише селище Бобер. Порядком №51 визначено, що перебування особи у зоні відчуження дійсно не залежить від кількості днів, але містить граничну дату такого перебування - до 01 липня 1986 року, після 1 липня кількість перебування повинна бути не менше 5 днів. Але за наявності в довідці позивача трьох населених пунктів, без чіткого визначення в які саме періоди і яку кількість днів позивач знаходився в кожному із населених пунктів, встановити дату перебування позивача у селищі Бобер, на думку відповідача, неможливо. При цьому представник відповідача наголошував на тому, що кінцева дата перебування позивача за цією довідкою у відрядженні 02 липня 1986 року, тобто дата яка вже не надає йому право на 2 категорію, якщо позивач лише один день - 2 липня 1986 року знаходився у селищі Бобер, оскільки Порядком №51 - після 1 липня 1986 року кількість днів перебування у зоні відчуження повинна складати не менше п'яти днів. Табелі робочого часу, на думку відповідача, містять лише загальне посилання на Поліській район, при цьому до Поліського району Київської області відносяться всі три селища: с. Бобер, с. Діброве, с.Денисовичи, що також унеможливлює вирішення дати та кількості днів перебування саме в зоні відчуження - с.Бобер.
Суд в даних спірних правовідносинах не може надавати оцінку довідці Маріупольського міського відділу охорони здоров'я від 04 січня 1993 року № 5 та іншим документам особової справи позивача та робити відповідні висновки, оскільки оцінку цим документам, повинна спочатку надати Комісія, яка уповноважена розглядати та вирішувати спірні питання, і на розгляді якої за рішенням суду знаходиться вирішення цього питання. Лише після ухвалення Комісією відповідного рішення, у разі його оскарження у судовому порядку, суд має повноваження перевіряти рішення суб'єкта владних повноважень чи прийнято воно з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
За приписами пункту 12 Порядку №51 вирішення спірних питань віднесено до повноважень Комісії. Саме на розгляді Комісії за рішенням суду перебуває розгляд питання щодо підтвердження статусу позивача 2 категорії.
За приписами абзацу 4 пункту 12 Порядку №51 саме рішення Комісії є підставою для видачі обласною державною адміністрацією посвідчення відповідної категорії.
Суд зауважує, що делегування Комісією вирішення питання щодо встановлення Детюку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, який не має повноважень розглядати спірні питання, за своєю суттю не є виконанням судового рішення.
Суд зазначає, що рішення Комісії, оформлене протоколом від 30 червня 2017 року № 110 за змістом: “Матеріали справи щодо визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 розглянуто” не містить чітко визначеного висновку, яким чином воно розглянуто Комісією: або відмовлено у визначенні статусу позивачу, або підтверджено його статус, тому відсутність чіткого висновку Комісії, прийнятого у межах своїх повноважень, позбавляє Донецьку обласну державну адміністрацію в особі Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації права видавати посвідчення позивачу 2 категорії.
Суд звертає увагу позивача, що видача посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС Донецькою обласною державною адміністрацією в особі Департаменту соціального захисту населення це завершальна стадія, яка може відбутись у разі підтвердження позивачу статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства праці та соціальної політики України.
Відсутність чіткого рішення Комісії на виконання рішення суду по справі №805/1516/16а призводить до невирішення питання щодо статусу позивача як учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії, як наслідок, підстави для видачі посвідчення відповідачем, на теперішній час, відсутні.
Під час розгляду даної справи в суді, 20 лютого 2018 року відповідачем, на підставі п.12 Порядку №51, повернуто на адресу Комісії особову справу ОСОБА_1 та пояснювальну записку із зазначенням причин неможливості встановити статус позивачу, у зв'язку зі спірністю документів особової справи (том 2 арк.спр. 35-46).
Аналізуючи вищенаведене суд приходить висновку, що оскільки на даний час спірне питання щодо статусу позивача як учасника ліквідації наслідків аварії не вирішено Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства праці та соціальної політики України та не прийнято Комісією чіткого висновку щодо статусу позивача, за таких обставин, вимога позивача про видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2, є передчасною.
У зв'язку з наведеним, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача видати позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2, задоволенню не підлягають.
Доводи позивача в позовній заяві про неправомірне вимагання відповідачем довідки про заробітну плату, форма якої затверджена Наказом Мінсоцполітики від 12 жовтня 2012 року № 644 не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки в листі Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 07 серпня 2017 року за № 04327/01-10 міститься лише посилання на довідку про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту (том 1 арк.спр. 18-19) та відсутнє посилання на довідку про заробітну плату, форма якої затверджена Наказом Мінсоцполітики від 12 жовтня 2012 року № 644. Надання позивачем до суду пустого бланку довідки про заробітну плату, форма якої затверджена Наказом Мінсоцполітики від 12 жовтня 2012 року № 644, у розумінні приписів процесуального законодавства не є доказом, оскільки не містить письмової вимоги відповідача на адресу позивача, правомірність якої має бути перевірена судом (том 2 арк. спр.50) Інші письмові докази з посиланням на вимогу відповідача надати довідку такої форми, в матеріалах справи відсутні.
З пояснень відповідача суду встановлено, що представник позивача перебуваючи у відповідача на прийомі цікавилась, на підставі яких довідок про заробітну плату було встановлено статус учасників ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії колишнім колегам позивача, на що представником відповідача було надано усне роз'яснення про те, що колеги позивача на свій розсуд надавали довідки про заробітну плату, форма якої затверджена Наказом Мінсоцполітики від 12 жовтня 2012 року № 644 із чітким зазначенням міст перебування та кількості днів перебування у кожному населеному пункті.
Суд звертає увагу позивача, що пункт 10 Порядку № 51 не містить посилання на довідку, форма якої затверджена відповідним органом, тому якщо позивач вважає, що довідка яка знаходиться в особовій справі є належним доказом для вирішення цього питання, тому саме Комісія, на розгляді якої знаходиться вирішення питання щодо встановлення позивачу статусу учаснику наслідків аварії на ЧАЕС, повинна надати оцінку довідці, яку позивач вважає належною, та в межах своїх повноважень зробити відповідний висновок.
Відповідно до частини 1 статті 77 кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Підсумовуючи наведене суд зазначає, що у Донецької обласної державної адміністрації в особі Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації відсутні повноваження розглядати спірні питання визначення або підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Розгляд спірних питань визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС віднесено до компетенції Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства праці та соціальної політики України. Тому саме Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства праці та соціальної політики України повинна розглянути документи позивача та прийняти рішення по суті.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями ст. 2, 6, 10, 19-20, 22, 72, 78, 90, 132, 194, 241-246, 250, 255, 271, 293, 295, пунктом 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації в особі Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальний заклад “Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 м. Маріуполя” про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення буде виготовлено 20 березня 2018 року.
Суддя Шувалова Т.О.