Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 березня 2018 р. Справа №805/526/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
23.01.2018, позивач, ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про поновлення на посаді головного спеціаліста страхових виплат відділу страхових виплат Покровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області; стягнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30.12.2017 по час постановлення рішення суду.
29 січня 2018 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначене підготовче судове засідання на 26 лютого 2018 року.
26 лютого 2018 року ухвалою суду відкладено розгляд справи за клопотанням позивача.
09 лютого 2018 року від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі оскільки даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. В обґрунтування заявленого клопотання повідомив, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Фонд соціального страхування України є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням, а отже посада головного спеціаліста страхових виплат відділу страхових виплат Покровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про поновлення на якій заявлено позов, в розумінні КАС України не є публічною службою. Відносини, що виникають між управлінням та найманими працівниками регулюються виключно нормами Кодексу законів про працю України, та не є предметом регулювання адміністративного права. Наймані працівники Фонду та його робочих органів не проходять службу, не складають присяги, їм не присвоюється ранг державного службовця, на них не поширюються спеціальні обмеження / заборони щодо прийому, проходження чи припинення служби. Отже відсутні характерні ознаки публічної служби.
19 березня 2018 року позивач до суду з'явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, проти закриття провадження у справі не заперечував.
Представник відповідача до суду з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Суд визнав за можливе розглянути матеріали справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Пунктом 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Визначення суб'єкта владних повноважень закріплено в пункті сьомому частини 1 статті 4 КАСУ, згідно з яким це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Статтею 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що Фонд соціального страхування України є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.
Пунктом 1.4 Положення про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, затвердженого наказом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України №71-ОД від 30.01.2018, визначено, що Управління у своїй діяльності керується Конституцією України, Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Кодексом законів про працю України, Законом України "Про охорону праці", іншими законами та нормативно-правовими актами та цим положенням.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. Управління виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також мають відділення в районах і містах обласного значення. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, що створюються за рішенням правління Фонду без статусу юридичної особи.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що посада головного спеціаліста страхових виплат відділу страхових виплат Покровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, яку обіймав позивач до свого звільнення та про поновлення на якій заявлено позов в розумінні ст. ст. 4, 19 КАС України не відноситься до публічної служби, а отже даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки даний спір належить до трудових, а відповідно до ст. 232 Кодексу законів про працю України та ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України трудові спори розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до вимог п.2 ч.2 ст. 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи те, що закриття провадження у справі не суперечить чинному законодавству, оскільки в даній справі не порушує будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає, що клопотання представника відповідача - про закриття провадження у справі слід задовольнити, а провадження у даній адміністративній справі -закрити.
Одночасно, суд роз'яснює позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою до адміністративного суду не допускається, а зазначені позовні вимоги віднесені до юрисдикції міськрайонного суду в порядку позовного провадження за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - закрити.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Складено та підписано 19 березня 2018 року.
Суддя Кошкош О.О.