копія
05 березня 2018 року Справа № 804/7577/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
при секретарі Скупейко І.М.
за участю:
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради до Державної служби з питань праці (Держпраці) Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу та постанов про накладення штрафу, -
15 листопада 2017 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради(далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами, з урахуванням уточнень, про:
1. визнання протиправним та скасування наказу від 12.09.2017 р. № 108-І про призначення інспекційного відвідування, виданого Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області;
2. визнання дій Державної служби з питань праці (Держпраці) Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області неправомірними, які обумовлені у наступному:
- направлення головним державним інспектором Засядьвовк Т.Т. вимог про надання документів до прийняття рішення уповноваженої особи щодо призначення інспекційного відвідування;
- внесення головним державним інспектором Засядьвовк Т.Т. відомостей до акту перевірки № 143/4.3-4 від 18.09.2017 р. щодо інформації по цивільно-правовим договорам;
- зазначення в акті перевірки № 143/4.3-4 від 18.09.2017 р. посилань на неіснуючі додатки;
- перевірки питань, що не є предметом визначеним змістом предмету перевірки згідно направлення від 12.09.2017 р. № 133/4.3-н;
- витребування документів та пояснень з питань, що не стосуються предмету перевірки згідно направлення від 12.09.2017 р. № 133/4.3-н;
- складання припису № 143/4.3-4-117 від 18.09.2017 р. до отримання відповіді на зауваження до акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 21.09.2017 р. вих. № 576/17;
- скасування припису № 143/4.3-4-117 від 18.09.2017 р. супровідним листом про надання відповіді від 26.09.2017 р. № 184/4.3-17;
- складання та направлення припису № 143/4.3-4-127 від 27.09.2017 р. без скасування припису № 143/4.3-4-117 від 18.09.2017 р. в установленому законодавством порядку;
- порушення порядку та способу вручення акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування№ 143/4.3-4 від 18.09.2017 р.;
- перевірки питань за періоди, які не включені до змісту предмету інспекційного відвідування;
3. скасування постанови про накладення штрафу від 10.10.2017 р. № 143/4.3-4/667;
4. скасування постанови про накладення штрафу від 10.10.2017 р. № 143/4.3-4/668.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначили наступне. Інспекційне відвідування Комунального підприємства «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради, як і оформлення результатів відвідування та винесення рішень за результатами відвідування здійснені з численними процедурними порушеннями. Вказані в позові процедурні порушення призводять до незаконності інспекційного відвідування та, як наслідок, незаконності всіх рішень, прийнятих за результатами відвідування. Порушення законодавства, вказані в акті, насправді не мали місця. Відповідачем не доведено фактів порушень підприємством вимог Кодексу законів про працю України. Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області не вірно кваліфіковано договірні стосунки, які склалися між позивачем та фізичними особами, застосування до цих осіб трудового законодавства без їх згоди є неправомірним. Всі розрахунки з працівниками підприємства здійснені в повному обсязі на момент проведення інспекційного відвідування.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши свою позицію наступним. За результатами інспекційного відвідування Комунального підприємства «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради було встановлено порушення підприємством вимог Кодексу законів про працю України. Позивачем укладені з працівниками цивільно-правові договори, які мають ознаки трудових договорів, а всі виплати по ним є заробітною платою. Також, встановлено порушення порядку оформлення трудових відносин та термінів виплати заробітної плати. Наявність вказаних порушень не спростована позивачем.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.
12.09.2017 р. Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено наказ № 109-І про призначення інспекційного відвідування.
Відповідно до вказаного наказу на підставі інформації органу Пенсійного фонду України щодо роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної та у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу належало провести інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у Комунального підприємства «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради.
На підставі наказу складено направлення на проведення інспекційного відвідування № 133/4.3-н від 12.09.2017 р.
18.09.2017 р. Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області проведено інспекційне відвідування Комунального підприємства «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради.
За результатами відвідування складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 143/4.3-4 від 18.09.2017 р.
10.10.2017 р. Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 143/4.3-4/668, якою на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України на Комунальне підприємство «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської радинакладено штраф у розмірі 3 200,00 грн.
10.10.2017 р. Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 143/4.3-4/667, якою на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України на Комунальне підприємство «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради накладено штраф у розмірі 192 000,00 грн.
Порушення законодавства викладені в акті перевірки та постановах про накладення штрафів ідентично.
Відповідно до постанови від 10.10.2017 р.№ 143/4.3-4/668 підприємством допущено наступне порушення.
В порушення п.п. 2, 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників», при влаштуванні на роботу працівників, направлених Нікопольським міськрайонним центром зайнятості на працевлаштування на громадські та інші роботи тимчасового характеру, трудові книжки працівниками до КП «Міські автомобільні дороги-1» НМР не подані, оформлення в установленому порядку не проведено, трудові книжки на підприємстві відсутні і відповідно, в порушення абз. 3 п.п. б) п. 7.1 гл. 7 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, прийнятої на виконання я статей 4 та 48 КЗпП України, в Книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них не зареєстровані.
Зокрема, за направленням Нікопольського міськрайонного центру зайнятості на працевлаштування на громадські та інші роботи тимчасового характеру КП «Міські автомобільні дороги-1» НМР укладено трудовий договір на тимчасові роботи з благоустрою з ОСОБА_4 від 02.06.2017 № 9, проте його трудова книжка на підприємстві відсутня та не зареєстрована у Книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них.
Аналогічні трудові договори на тимчасові роботи з благоустрою уклаладено із ОСОБА_5 від 31.05.2017 № 8 та ОСОБА_6 від 29.05.2017 № 7.
До перевірки наданий Колективний договір між адміністрацією та представником трудового колективу КП «Міські автомобільні дороги-1» НМР на 2016 рік, зареєстрований УПСЗН Нікопольської міськради 21.11.2016 за № 99/03-12/16.
Згідно п. 4.7 Колективного договору, сторони домовилися виплату заробітної плати здійснювати згідно чинного законодавства, не рідше ніж двічі на місяць: перший раз з 15 по 22 число та другий раз з 1 по 6 число місяця, що передує місяцю, за який проводяться розрахунки, але не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Перевіркою дотримання строків виплати заробітної плати за наданою Інформацією про терміни виплати заробітної плати працівникам КП «Міські автомобільні дороги-1» НМР за період з 01.01.2017 по 13.09.2017 встановлено, що заробітна плата виплачувалась з порушенням встановлених строків виплати.
Так, основна частина заробітної плати за січень 2017 в сумі 115162,71, терміном виплати 07.02.2017 виплачена 21.02.2017 з порушенням встановлених строків виплати більш як за один місяць;
заробітна плата за 1 половину лютого 2017 термінами виплати 22.02.2017 виплачена 22.02.2017 частково лише в сумі 4610,35 із загальної суми до виплати 208591,35 грн.;
заробітна плата за березень терміном виплати 07.04.2017 виплачена - 10.04.2017;
заробітна плата за квітень 2017 термінами виплати 21.04.2017 та 05.05.2017 виплачена 24.04.2017 та 12.05.2017;
заробітна плата за травень 2017 термінами виплати 22.05.2017 та 07.06.2017 виплачена 24.05.5.2017 та 16.06.2017;
заробітна плата за червень 2017 термінами виплати 22.06.2017 та 07.07.2017 виплачена 30.06.2017, 03.07.2017 та 12.07.2017;
заробітна плата за серпень 2017 терміном виплати 07.09.2017 виплачена 14.09.2017.
В ході інспектування встановлено, що заробітна плата 21 працівнику КП «Міські автомобільні дороги-1» НМР за весь час щорічних відпусток, виплачена з порушенням, строків, передбачених законодавством про працю.
Так, наприклад, відповідно до наказу від 12.04.2017 № 35/к працівнику з благоустрою ОСОБА_7 надана відпустка з 18.04.2017, проте, виплату коштів проведено - 24.04.2017;
відповідно до наказу від 15.05.2017 № 44/к надана відпустка з 16.05.2017 майстру дільниці ОСОБА_8, проте, виплату коштів проведено - 24.05.2017 в день виплати заробітної плати, що є порушенням ч.4 ст. 115 КЗпП України та ст. 21 Закону України «Про відпустки» від 11.1996 № 504.
Згідно наказів з особового складу за січень-вересень 2017 р. з підприємства звільнено 27 працівників, проте виплата розрахункових сум у день звільнення проведена лише одному звільненому працівнику.
Згідно до постанови від 10.10.2017 р. № 143/4.3-4/668 підприємством допущено наступне порушення.
За наявності вакантних посад водій КП «Міські автомобільні дороги-1» НМР укладено цивільно-правові договори з громадянами ОСОБА_9, ОСОБА_10
При цьому, чисельність водіїв становила 10 штатних одиниць, а згідно відомості за червень, працювало лише 6 осіб.
Інспектуванням встановлено, що роботи, які виконуються працівниками за укладеними цивільно-правовими договорами відповідають вакантним посадам, виконуються регулярно (носять постійний характер), виплата винагороди за виконану роботу здійснюється на рівні розміру мінімальної заробітної плати, наявність обмежень щодо розподілу своєї роботи у часі на власний розсуд, самостійної організації, виконання роботи/надання послуги, свідчить про те, що укладені цивільно-правові договори містять ознаки трудових, а всі виплати по ним є заробітною платою.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:відбиратизразкипродукції, призначатиекспертизу, одержуватипояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, щовиникаютьпід час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом.
Згідно до ч. 10 ст. 4 вказаного Закону України посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясуванняобставин, якімаютьзначення для повнотипроведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, оглядтериторійабоприміщень, яківикористовуються для провадженнягосподарськоїдіяльності, а також будь-якихдокументівчипредметів, якщоцепередбачено законом.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про оплату праці» контроль за додержаннямзаконодавства про оплату праціздійснюють:центральний орган виконавчоївлади, щореалізуєдержавнуполітику з питаньнагляду та контролю за додержаннямзаконодавства про працю;органидоходів і зборів.
Не допускаєтьсяприховуваннявідзазначенихорганів будь-якоїінформації з питань оплати праці.
Зазначені державні органи мають право одержувати від суб'єктів господарювання та найманих ними осіб інформацію, документи і матеріали та відвідувати місця здійснення господарської діяльності під час виконання трудової функції такими найманими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України трудовийдоговірукладається, як правило, в письмовійформі. Додержанняписьмовоїформи є обов'язковим:
1) приорганізованомунаборіпрацівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливимиприроднимигеографічними і геологічнимиумовами та умовамипідвищеногоризику для здоров'я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівникнаполягає на укладеннітрудового договору у письмовійформі;
5) при укладеннітрудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);
6) при укладеннітрудового договору з фізичною особою;
7) в іншихвипадках, передбаченихзаконодавствомУкраїни.
При укладеннітрудового договору громадянинзобов'язаний подати паспорт абоінший документ, щопосвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбаченихзаконодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та іншідокументи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чирозпорядженнямвласникаабоуповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчоївлади з питаньзабезпеченняформування та реалізаціїдержавноїполітики з адмініструванняєдиноговнеску на загальнообов'язковедержавнесоціальнестрахування про прийняттяпрацівника на роботу в порядку, встановленомуКабінетомМіністрівУкраїни.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудовудіяльністьпрацівника.
Трудові книжки ведуться на всіхпрацівників, якіпрацюють на підприємстві, в установі, організаціїабо у фізичної особи понадп'ятьднів. Трудові книжки ведутьсятакож на позаштатнихпрацівників при умові, якщо вони підлягаютьзагальнообов'язковому державному соціальномустрахуванню, студентіввищих та учнівпрофесійно-технічнихнавчальнихзакладів, якіпроходятьстажування на підприємстві, в установі, організації.
Згідно до п.п. 4, 5 Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 175 від 20.03.2013 р. на осіб, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, поширюються державні соціальні гарантії, передбачені законодавством про працю та зайнятість населення і загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Громадські та іншіроботитимчасового характеру виконуютьсявиключно на створених для цьоготимчасовихробочихмісцях. Роботодавціподаютьтериторіальним органам інформацію про потребу в робочійсилі для укомплектуваннятимчасовихробочихмісць, відповідно до якоїтериторіальніорганиздійснюютьнаправленняосіб, зазначенихупункті 3 цього Порядку.
З особами, якіберуть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, роботодавціукладають в письмовійформістроковітрудові договори на строк, щосумарнопротягом року не можеперевищувати 180 календарнихднів.
Про участь осіб у таких роботахроботодавцівносять записи до трудовихкнижоквідповідно до законодавства про працю.
Відповідно до ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачуєтьсяпрацівникам регулярно в робочідні у строки, встановленіколективним договором абонормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинноїпрофспілковоїорганізаціїчиіншимуповноваженим на представництвотрудовимколективом органом (а в разівідсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженимитрудовимколективом), але не рідшедвохразів на місяць через проміжок часу, що не перевищуєшістнадцятикалендарнихднів, та не пізніше семи днівпіслязакінченняперіоду, за якийздійснюєтьсявиплата.
Уразі коли день виплатизаробітної плати збігається з вихідним, святковимабонеробочим днем, заробітна плата виплачуєтьсянапередодні.
Розмірзаробітної плати за першу половину місяцявизначаєтьсяколективним договором абонормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинноїпрофспілковоїорганізаціїчиіншимуповноваженим на представництвотрудовимколективом органом (а в разівідсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженимитрудовимколективом), але не менше оплати за фактичновідпрацьований час з розрахункутарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Заробітна плата працівникам за весь час щорічноївідпусткивиплачується не пізнішеніж за три дні до початку відпустки.
Згідно до ч.ч. 1-3 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачуєтьсяпрацівникам регулярно в робочідні у строки, встановленіколективним договором абонормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинноїпрофспілковоїорганізаціїчиіншимуповноваженим на представництвотрудовимколективом органом (а в разівідсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженимитрудовимколективом), але не рідшедвохразів на місяць через проміжок часу, що не перевищуєшістнадцятикалендарнихднів, та не пізніше семи днівпіслязакінченняперіоду, за якийздійснюєтьсявиплата.
Уразі, коли день виплатизаробітної плати збігається з вихідним, святковимабонеробочим днем, заробітна плата виплачуєтьсянапередодні.
Розмірзаробітної плати за першу половину місяцявизначаєтьсяколективним договором абонормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинноїпрофспілковоїорганізаціїчиіншимуповноваженим на представництвотрудовимколективом органом (а в разівідсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженимитрудовимколективом), але не менше оплати за фактичновідпрацьований час з розрахункутарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України призвільненніпрацівникавиплатавсіхсум, що належать йомувідпідприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщопрацівник в день звільнення не працював, то зазначенісумимають бути виплачені не пізнішенаступного дня післяпред'явленнязвільненимпрацівникомвимоги про розрахунок. Про нарахованісуми, належніпрацівникові при звільненні, власникабоуповноважений ним орган повинен письмовоповідомитипрацівника перед виплатоюзазначенихсум.
Згідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу законів про працю України вразіневиплати з вини власникаабоуповноваженого ним органу належнихзвільненомупрацівниковісум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їхрозмірпідприємство, установа, організаціяповиннівиплатитипрацівниковійогосереднійзаробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до абз. 2, абз. 8 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформленняпрацівника на неповнийробочий час у разі фактичного виконанняроботиповнийробочий час, установлений на підприємстві, та виплатизаробітної плати (винагороди) без нарахування та сплатиєдиноговнеску на загальнообов'язковедержавнесоціальнестрахування та податків - у тридцятикратномурозмірімінімальноїзаробітної плати, встановленої законом на момент виявленняпорушення, за кожного працівника, щодоякогоскоєнопорушення;порушенняіншихвимог трудового законодавства, крімпередбачених абзацами другим - сьомимцієїчастини, - у розмірімінімальноїзаробітної плати.
Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, якімістятьінформаціющодо предмета доказування. Суд не бере до розглядудокази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїйсукупностідаютьзмогудійтивисновку про наявністьабовідсутністьобставинсправи, яківходять до предмета доказування.
Питання про достатністьдоказів для встановленняобставин, щомаютьзначення для справи, суд вирішуєвідповідно до своговнутрішньогопереконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести тіобставини, на якихґрунтуютьсяїївимоги та заперечення, крімвипадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єктвладнихповноважень не можепосилатися на докази, які не булипокладені в основу оскаржуваногорішення, за виняткомвипадків, коли віндоведе, що ним буловжитовсіхможливихзаходів для їхотримання до прийняттяоскаржуваногорішення, але вони не булиотримані з незалежнихвіднього причин.
Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами інспекційного відвідування Комунального підприємства «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області встановлено низку порушень вимог законодавства.
Так, при влаштуванні на роботу працівників, направлених Нікопольським міськрайонним центром зайнятості на працевлаштування на громадські та інші роботи тимчасового характеру, трудові книжки працівниками до КП «Міські автомобільні дороги-1» НМР не подані, оформлення в установленому порядку не проведено, трудові книжки на підприємстві відсутні, в Книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них не зареєстровані.
Крім того, підприємством порушено встановлені законодавством строки виплати заробітної плати працівникам.
Також, інспектуванням встановлено факти укладення позивачем з працівниками цивільно-правових договорів, які містять ознаки трудових, а всі виплати по ним є заробітною платою.
Положеннями ст. 48 Кодексу законів про працю України, Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру встановлено обов'язок роботодавця вносити до трудових книжок працівників, працевлаштованих на громадські та інші роботи тимчасового характеру, відповідні записи про працевлаштування, зберігання трудових книжок та їх реєстрації.
Нормами ст. 115 Кодексу законів про працю України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці» чітко встановлено строки виплати заробітної плати, які обов'язково мають бути дотримані роботодавцями.
Відповідно до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Цивільно-правовий договір - це угода між громадянином і організацією (підприємством тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.
За договором підряду, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядчик, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо. За підрядним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата.
Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами. Водночас відповідно до п. "а" ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у в'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та охованням", загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форм власності та господарювання, або фізичних осіб. Особи ж, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами (угодами), беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах.
Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.
Таким чином, замість цивільно-правових договорів підприємством мали бути укладені з працівниками трудові договори.
З матеріалів справи вбачається, що Комунальним підприємством «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради було допущено посадову особу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до проведення інспекційного відвідування.
В разі якщо, на думку особи, що перевіряється, перевірка здійснюється контролюючим органом безпідставно, право такої особи підлягає захисту шляхом не допущення посадових осіб контролюючого органу до перевірки.
Наказ Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 12.09.2017 р. № 108-І про призначення інспекційного відвідування на момент розгляду справи вичерпав свою дію, так як на підставі цього наказу вже проведена перевірка.
Доводи представників позивача щодо наявності процедурних порушень з боку відповідача щодо призначення, проведення, оформлення результатів інспекційного відвідування не приймаються судом до уваги.
Як вже зазначалося, за результатами інспекційного відвідування було встановлено певні порушення законодавства, допущені Комунальним підприємством «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради.
Позивачем не надано доказів в спростування наявності зафіксованих в акті та в оскаржуваних постановах порушень законодавства.
За таких умов, процедурні порушення, навіть при їх наявності, не нівелюють порушень законодавства, допущених позивачем.
Таким чином, постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 10.10.2017 р. № 143/4.3-4/688, № 143/4.3-4/687 відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Комунального підприємства «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст. ст. 244, 245, 255, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради до Державної служби з питань праці (Держпраці) Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу та постанов про накладення штрафу - відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову в адміністративній справі № 804/7577/17, вжиті ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 р.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складенняповного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 15.03.2018 р.
Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили станом на 15.03.2018 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_11 ОСОБА_12