копія
13 березня 2018 року Справа № 804/43/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2
за участі:
представника позивача представника відповідача представника третьої особи ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - товариство з обмеженою відповідальністю «Фарма-Кит» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
02.01.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_6 з позовом до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - товариство з обмеженою відповідальністю «Фарма-Кит», в якому, з урахування заяви про зміну предмета позову від 05.03.2018 року, просить суд:
- визнати протиправними дії Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській області щодо не надання товариству з обмеженою відповідальністю «Фарма-Кит» розпорядження прибрати з зовнішніх рекламних конструкцій аптечного закладу за місцем провадження діяльності: м. Дніпро, вул. Харківська, 7а, позначення «Аптека копійка», що містить вказівку щодо рівня або іншої ознаки цін, яка може вплинути на наміри споживача щодо придбання товарів у такому закладі;
- зобов'язати Державну службу з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській області надати товариству з обмеженою відповідальністю «Фарма-Кит» розпорядження прибрати з зовнішніх рекламних конструкцій аптечного закладу за місцем провадження діяльності: м. Дніпро, вул. Харківська, 7а, позначення «Аптека копійка», що містить вказівку щодо рівня або іншої ознаки цін, яка може вплинути на намір споживача щодо придбання товарів у такому закладі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, ОСОБА_6 зазначила, що у період травень - червень 2017 року аптечним закладом товариства з обмеженою відповідальністю «Фарма-Кит» (далі - ТОВ «Фарма-Кит»), що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Харківська, 7а, були порушені її права як споживача, бо на вивісці вказаної аптеки зазначено «Аптека копійка» на зовнішніх рекламних конструкціях аптечного закладу за місцем провадження діяльності: м. Дніпро, вул. Харківська, 7а. Тим самим позивач був уведений в оману, бо вважає, що термін «копійка» позначає грошову одиницю України із найнижчим номіналом. Тобто, на думку позивача, використання такого терміну у назві аптеки вказує на вкрай низький рівень цін в аптечному закладі та їх «копієчність», доступність для населення. Однак, як виявив позивач, ціни в мережі таких аптек не є нижчими, аніж в інших аптечних закладах, а отже ніякої копієчності у їх діяльності немає. Тому ОСОБА_6 вважає, що зазначаючи на зовнішніх рекламних конструкціях на рівень цін в аптечному закладі, недобросовісний суб'єкт господарювання - ТОВ «Фарма-Кит» порушує чинне законодавство України. А це призвело і до порушення її прав як споживача та завищення витрат на лікарські засоби.
З урахуванням цього вона звернулась з повідомленням про порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року №929 (далі - Ліцензійні умови) до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській області, а саме щодо порушення товариством вимог п. 161 Ліцензійних умов. Однак, Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській області (далі - ОСОБА_7 у Дніпропетровській області) проігнорувала її звернення та не вжила жодних заходів, а лише направила лист №416/02-17 від 23.06.2017 року, яким повідомила, що у період з 20.06.2017 року по 22.06.2017 року нібито було проведено позапланову перевірку ТОВ «Фарма-Кит» за місцем провадження діяльності за адресою: м. Дніпро, вул. Харківська, 7а, в рамках якої порушень законодавства, зокрема п. 161 Ліцензійних умов, не було виявлено.
На думку ОСОБА_6, відповідачем помилково не було визнано позначення «Аптека копійка» порушенням Ліцензійних умов, а така бездіяльність відповідача призвела до того, що на вивісці аптечного закладу ТОВ «Фарма-Кит» і досі міститься вказівка щодо рівня цін у такому закладі, а відповідач з невідомих причин не реагує на повідомлення про допущені порушення. Тому позивач вважає, що дії з приводу не проведення погодженої перевірки суперечать вимогам чинного законодавства України, з приводу чого і оскаржує їх в судовому порядку.
Ухвалою суду від 05.01.2018 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження, встановлено строки для подання відповідачем відзиву на позов та заперечень на відзив, позивачем відповіді на відзив, а третьою особою пояснень щодо позову.
Ухвалою суду від 07.02.2018 року було задоволено клопотання представника позивача та призначено розгляд справи у судовому засіданні, на яке викликано сторони та третю особу.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Також відповідно до ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ураховуючи положення ч. 3 та ч. 4 ст. 257, ст. 261, ст. 262 КАС України, суд розглянув цю адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відтак, у встановлений судом строк від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому він зазначив, що вважає адміністративний позов ОСОБА_6 необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають. Адже відповідачем проводилась перевірка по факту звернення позивача та за її результатами винесено розпорядження, яким зобов'язано ТОВ «Фарма-Кит» усунути порушення Ліцензійних умов, що були виявлені при перевірці деяких структурних підрозділів ліцензіата. Однак, використання аптекою № 15, яка знаходиться у м. Дніпрі по вул. Харківська, 7а, знаку для товарів і послуг «Аптека копійка», на думку відповідача, є абсолютно правомірним.
За результатами проведеної перевірки було складно акт та винесено розпорядження щодо усунення порушень Ліцензійних умов, але не в частині прибрання з зовнішніх рекламних конструкцій аптечного закладу знаку для товарів і послуг «Аптека копійка». Оскільки в ході перевірки не було виявлено порушень ТОВ «Фарма-Кит» п. 161 Ліцензійних умов, бо ТОВ «Фарма-Кит» надано дозвіл використовувати знак для товарів і послуг «Аптека копійка», відповідно до умов ліцензійного договору від 12.12.2014 року. Також перевіряючі оглянули висновок судового експерта ОСОБА_8, який після проведеної експертизи підсумував, що знак для товарів та послуг за свідоцтвом України №201246 «Аптека копійка» від 10.07.2015 року не містить вказівки на цінність товарів і послуг. Крім того, на думку відповідача, виходячи зі змісту позову, позивач фактично намагається компетенцію відповідача по контролю за дотриманням законодавства, яке регулює порядок здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами, перекласти на адміністративний суд, що є незаконним і неприпустимим.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що повністю не погоджується з доводами відповідача, викладеними ним у відзиві на позов. При цьому повідомлені суду обставини та доводи позивача певним чином повторюють те, що було зазначено ним в позові. Відтак, 12.05.2017 року ОСОБА_6 звернулась до ОСОБА_7 у Дніпропетровській області з повідомленням про порушення ТОВ «Фарма-Кит» Ліцензійних умов, бо на вивісці його аптечного закладу за адресою: м. Дніпро, вул. Харківська, 7а, зазначено найменування «Аптека копійка». На її думку, це позначення є прямою вказівкою на рівень цін у вказаній аптеці, які нібито мають бути нижчими, ніж в інших аптеках. Крім того, таке позначення вводить позивача в оману як споживача та потенційного клієнта для придбання ліків за нижчими, вигіднішими цінами через їх «копієчність», тобто доступність для населення. Через це позивач інтуїтивно вже не бажає звертатись до інших аптечних закладів аби хоча б порівняти рівень цін на одні й ті самі лікарські засоби. Після отримання повідомлення позивача ОСОБА_7 у Дніпропетровській області звернулась до Державної регуляторної служби України за погодженням у проведенні перевірки ТОВ «Фарма-Кит» за адресою: м. Дніпро, вул. Харківська, 7а.
У свою чергу, Державна регуляторна служба України погодила звернення позивача та визнала його обґрунтованим, у зв'язку із чим була проведена перевірка ТОВ «Фарма-Кит», і наразі позивачем ставиться питання лише про правильність оцінки ОСОБА_7 у Дніпропетровській області результатів такої перевірки. Оскільки позивач вважає помилковим висновок відповідача про відсутність порушень ТОВ «Фарма-Кит» Ліцензійних умов в частині використання для свого аптечного закладу найменування «Аптека копійка».
На думку позивача, до цього призвело неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків. При цьому у відповіді на відзив в обґрунтування неправомірності використання назви «Аптека копійка» ОСОБА_6 посилається на висновок науково-правової експертизи щодо доктринального тлумачення змісту деяких понять законодавства України у сфері інтелектуальної власності, що виконаний Інститутом держави і права імені ОСОБА_9 23.02.2018 року. Відповідно до цього висновку, експертизою виявлено, що знак для товарів та послуг «Аптека копійка» у прямій чи завуальованій формі містить вказівку на рівень або іншу ознаку цін, яка може вплинути на наміри споживача щодо придбання товарів у такому закладі, а відтак його використання є порушенням п. 161 Ліцензійних умов.
Тож, як вважає позивач, наявність у ТОВ «Фарма-Кит» свідоцтва на знак для товарів і послуг не є і не може бути доказом правомірності використання знака для товарів і послуг, а відповідач як орган, на який покладено обов'язок здійснювати контроль за виконанням Ліцензійних умов, зобов'язаний не перевіряти наявність свідоцтва на знак для товарів і послуг, а з'ясувати чи містить такий знак інформацію, вказану в п. 161 Ліцензійних умов та за результатами перевірки прийняти рішення про наявність чи відсутність порушень. А дії відповідача, який за результатами перевірки не зважив на порушення Ліцензійних умов, позивач вважає необґрунтованими.
Також свої письмові пояснення надала третя особа, яка зазначила, що положення п.161 Ліцензійних умов дають право ТОВ «Фарма-Кит» розміщувати на вивісці та на зовнішніх рекламних конструкціях свого аптечного закладу знак для товарів і послуг (логотип), яким товариство користується на законних підставах. Крім того, відповідно до умов ліцензійного договору від 12.12.2014 року, товариству надано дозвіл використовувати знак для товарів і послуг «Аптека копійка» (свідоцтво № 201246), у зв'язку з чим ним абсолютно правомірно розміщено цей знак для товарів і послуг на аптеці № 15, яка знаходиться у м. Дніпро по вул. Харківська, 7а. А за результатами перевірки відповідачем не виявлено порушень Ліцензійних умов в частині розміщення вивіски. В той же час за результатами перевірки по факту звернення позивача відповідачем було винесене розпорядження №5/4-ОР від 23.06.2017 року, тобто бездіяльності з боку відповідача, на думку третьої особи, не було.
А твердження позивача про «копієчність» цін або низьку вартість лікарських засобів в аптеці «Аптека копійка», за твердженнями третьої особи, є суб'єктивною думкою позивача, яка може вважатись упередженою та не ґрунтується на жодному доказі, адже позначення «Аптека копійка» є зображенням зареєстрованого знаку для товарів і послуг (логотипа), який використовується ТОВ «Фарма-Кит» на законних підставах та не вказує на рівень або іншу ознаку цін, яка може вплинути на наміри споживача щодо придбання товарів, не вводить споживачів в оману щодо рівня цін на лікарські препарати. Адже знак «Аптека копійка» є комбінованим, а не описовим, як зазначає позивач, та являє собою композиційне зображення, до якого входять словесні та зображувальні елементи «Аптека» та «Копійка», що розташовані на стилізованому зображенні монети та прямокутника зі смужкою по горизонталі. Знак «Аптека копійка» є фантазійним і на відміну від описових знаків, є штучно створеним позначенням, яке призначено виключно для цілей використання як знак для товарів і послуг. На думку третьої особи, зазначене позначення не може викликати у споживача уявлення про ціну (вартість) послуг, а також про те, що ліки, товар в аптеці продають за заниженими цінами, в назві позначення відсутня вказівка на ціну (вартість) товарів та послуг чи інше відображення їх цінності.
Тож, за поясненнями третьої особи, у даному випадку відсутній факт порушення та у відповідача при прийнятті рішення є право та повноваження діяти на власний розсуд, а виходячи зі змісту позову, позивач фактично намагається компетенцію відповідача по контролю за дотриманням законодавства, яке регулює порядок здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами, перекласти на адміністративний суд, що є незаконним і неприпустимим.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та пояснив обставини справи таким чином, як про це зазначено вище.
Представник відповідача та представник третьої особи заперечували проти задоволення цього адміністративного позову та надали свої пояснення, представник відповідача - відповідно до відзиву на позов, а представник третьої особи - відповідно до своїх пояснень.
Заслухавши думки представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні цього адміністративного позову, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу правомірності чи протиправності дій Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській області щодо не надання товариству з обмеженою відповідальністю «Фарма-Кит» розпорядження прибрати з зовнішніх рекламних конструкцій аптечного закладу за місцем провадження діяльності: м. Дніпро, вул. Харківська, 7а, позначення «Аптека копійка», що містить вказівку щодо рівня або іншої ознаки цін, яка може вплинути на наміри споживача щодо придбання товарів у такому закладі.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі звернення позивача від 23.05.2017 року про порушення ТОВ «Фарма-Кит» Ліцензійних умов в частині використання назви в одному з його аптечних закладів «Аптека копійка», що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Харківська, 7а, та погодження цього звернення Державною регуляторною службою України від 16.06.2017 року №4445 відповідачем була проведена позапланова перевірка додержання ліцензіатом ТОВ «Фарма-Кит» Ліцензійних умов.
За результатами перевірки було складено акт від 22.06.2017 року №14/4-ОР. Як зазначив відповідач, в ході цієї перевірки одним з питань, що перевірялось, було питання дотримання ТОВ «Фарма-Кит» вимог п.161 Ліцензійних умов в аптеці № 15 у м. Дніпрі по вул. Харківська, 7а.
Водночас висновки, зроблені в ході перевірки, стали підставою для винесення відповідачем розпорядження №5/4-ОР від 23.06.2017 року «Про усунення порушень Ліцензійних умов», яким було зобов'язано ТОВ «Фарма-Кит» усунути порушення Ліцензійних умов, що були виявлені при перевірці деяких структурних підрозділів ліцензіата. Однак, в частині поставленого позивачем питання про правомірність використання аптекою № 15 у м. Дніпрі по вул. Харківська, 7а, знаку для товарів і послуг «Аптека копійка», відповідач підсумував, що ТОВ «Фарма-Кит» абсолютно правомірно розмістив та використовує цей знак для товарів і послуг.
З урахуванням цього, 23.06.2017 року ОСОБА_7 у Дніпропетровській області надала позивачу відповідь на його звернення. На думку відповідача, з його боку відсутня бездіяльність щодо не надання розпорядження за результатами перевірки. Адже під час перевірки було вирішено питання про правомірність використання ТОВ «Фарма-Кит» знаку для товарів і послуг «Аптека копійка». В ході перевірки доводи позивача не знайшли свого підтвердження, а правомірність використання такої назви підтверджується ліцензійним договором, свідоцтвом на знак для товарів і послуг, а також висновком експерта ОСОБА_8, що досліджувався під час проведення перевірки.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 7, п. 4 ч. 9, ч. 14, ч. 15, ч. 16 ст. 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Позапланові перевірки додержання ліцензіатами вимог ліцензійних умов проводяться у разі наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про те, що внаслідок порушення ліцензіатом вимог ліцензійних умов такій особі (особам) було завдано матеріальної шкоди або порушено її (їхні) законні права чи інтереси, - з метою перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов у відповідній частині.
Позапланова перевірка додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов з підстав, передбачених пунктами 2, 4 та 5 частини дев'ятої цієї статті, здійснюється лише за наявності погодження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, яке надається на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування за зверненням органу ліцензування.
Звернення органу ліцензування повинно містити документальне підтвердження виявлення інформації, передбаченої пунктом 2 частини дев'ятої цієї статті, або завірену ним копію відповідного звернення чи повідомлення, передбачених пунктами 4 або 5 частини дев'ятої цієї статті.
Акт перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов складається в останній день проведення перевірки.
В акті відображаються питання, що перевірялися, та встановлений стан додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов.
Розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов видається органом ліцензування не пізніше трьох робочих днів з останнього дня проведення перевірки у разі виявлення за результатами її проведення порушень ліцензіатом вимог ліцензійних умов.
Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення порушень вимог ліцензійних умов, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати до органу ліцензування інформацію про усунення зазначених у такому акті порушень.
Також і Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, зокрема у ч. 1 ст. 6 та ч. 6, ч. 7 ст. 7, що підставами для здійснення позапланових заходів перевірки суб'єктів господарювання є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) у разі необхідності протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно з вимогами Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» таким актом реагування є саме розпорядження про усунення порушень, що були виявлені в ході перевірки. При цьому слід наголосити на тому, що зазначення в Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» переліку можливих актів реагування, що може прийняти орган державного нагляду (контролю), свідчить про дискреційність повноважень контролюючого органу.
У ст. 9 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначено, що розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).
Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості: дату складення; тип заходу (плановий чи позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); термін усунення порушень; посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення; найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід; прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.
Аналіз вищевикладених норм та обставин справи показує, що відповідачем були дотримані всі процедурні етапи проведення позапланової перевірки ТОВ «Фарма-Кит» на підставі звернення позивача та погодження Державної регуляторної служби України. Як зазначалось вище, відповідач перевірив дотримання товариством вимог п. 161 Ліцензійних умов та прийшов до висновку про дотримання ним вимог цього пункту, з огляду на що в ході перевірки визнана правомірність використання ТОВ «Фарма-Кит» знаку для товарів і послуг «Аптека копійка» на підставі ліцензійного договору, свідоцтва на знак для товарів і послуг. Також в ході перевірки було досліджено висновок експерта про те, що назва «Аптека копійка» не містить вказівок на рівень цін в аптечному закладі.
Суд зазначає, що відповідно до п. 161 Ліцензійних умов, на фасаді будівлі, в якій розміщується аптечний заклад, установлюється вивіска із зазначенням виду закладу. На видному місці перед входом до аптечного закладу розміщується інформація про найменування ліцензіата, режим роботи аптечного закладу.
На вивісці та зовнішніх рекламних конструкціях аптечного закладу дозволяється, крім використання позначення виду аптечного закладу, розміщувати найменування ліцензіата, найменування аптечного закладу та/або знака для товарів і послуг (логотипа), який належить ліцензіату на законних підставах, за умови, що найменування ліцензіата, найменування аптечного закладу та/або знак для товарів та послуг (логотип) не містить:
- вказівки щодо рівня або іншої ознаки цін, яка може вплинути на наміри споживача щодо придбання товарів у такому закладі;
- інформації, що може вводити споживача в оману, про орієнтованість аптечного закладу на обслуговування певних соціальних груп населення;
- порівнянь з іншими аптечними закладами.
Згідно з ч. 8 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору.
В ході перевірки відповідачем було встановлено, що ТОВ «Фарма-Кит» на законних підставах розміщує на вивісці та на зовнішніх рекламних конструкціях свого аптечного закладу знак для товарів і послуг (логотип) «Аптека копійка».
З огляду на це, суд не вбачає ознак протиправності в діях відповідача щодо не зазначення в розпорядженні, прийнятому за результатами проведеної перевірки, прибрати з зовнішніх рекламних конструкцій аптечного закладу за місцем провадження діяльності: м. Дніпро, вул. Харківська, 7а, позначення «Аптека копійка», що містить вказівку на рівень або інші ознаки цін, та може вплинути на наміри споживача щодо придбання товарів у такому закладі. А повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Водночас суд не має правових підстав надавати оцінку знаку для товарів і послуг «Аптека копійка», який використовує у своїй господарській діяльності ТОВ «Фарма-Кит», на що посилаються сторони та третя особа, зокрема, що стосується ознак цього знаку про його комбінованість або описовість тощо. Адже у цій площині правовідносин спір між ТОВ «Фарма-Кит» та позивачем з приводу знаку для товарів і послуг «Аптека копійка», чим, на думку позивача, були порушені його права як споживача, є спором про об'єкт права інтелектуальної власності та пов'язаний із захистом прав інтелектуальної власності, та не може вирішуватись адміністративним судом. Тому суд не бере до уваги наданий позивачем експертний висновок Інституту держави і права імені ОСОБА_9, яким підтверджуються його доводи про наявність вказівки на рівень цін в аптечному закладі, в якому ТОВ «Фарма-Кит» використовує назву «Аптека копійка».
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, суд може зобов'язати відповідача-суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача за наявності двох умов у сукупності: якщо для його прийняття виконані умови, визначені законом; прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, тому у суду відсутні підстави для задоволення розглядуваного адміністративного позову. Таким чином, у задоволенні розглядуваного адміністративного позову суд вважає за необхідне відмовити повністю.
Що стосується вирішення питання про розподіл судових витрат, то суд зазначає, що позивач надав суду документальне підтвердження розміру сплаченого ним судового збору, а саме оригінал квитанції №0.0.914795602.1 від 13.12.2017 року на суму 640 грн., який міститься в матеріалах адміністративної справи №804/43/18, а відповідач не надав суду письмових доказів про наявність у нього судових витрат. Тому, відповідно до положень ч. 5 ст. 139, ст. 143 КАС України, враховуючи рішення суду про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд зазначає, що понесені позивачем судові витрати у розмірі судового збору йому не компенсуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243 - 246 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Текст рішення суду у повному обсязі складений 19.03.2018 року.
Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 19 березня 2018 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_1