м. Вінниця
19 березня 2018 р. Справа № 802/2543/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, Державної казначейської служби України про визнання протиправним рішення та відшкодування моральної шкоди, -
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці ДФС (відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві (відповідач 2), Державної казначейської служби України (відповідач 3) про визнання протиправним рішення та відшкодування моральної шкоди.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить призначити судово-психологічну експертизу, яке суд розцінює як клопотання.
Дане клопотання мотивоване тим, що позивачем заявлено, одночасно із вимогою публічно-провового характеру, вимога про відшкодування шкоди, заподіяної протиправним рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому необхідним є проведення у справі судово-психологічної експертизи та поставити на розгляд наступні питання:
1. Чи була ситуація, що пов'язана з неповерненням коштів внаслідок прийняття рішення Київською Митницею ДФС про відмову у повернені вилученої валюти за протоколом про порушення митних правил від 29.01.2017 №0052/125120103/17 психотравмуючою для ОСОБА_1?
2. Які інтенсивність та тривалість психотравмуючого впливу зазначеної ситуації?
3. Якщо дана ситуація була психотравмуючою, то чи нанесено ОСОБА_1 внаслідок зазначеного моральна шкода, з психологічної точки зору?
4. Якщо так, то який можливий розмір відшкодування нанесеної ОСОБА_1 моральної шкоди з психологічної точки зору?
5. Чи є у досліджуваної особи індивідуально-психологічні особливості, які могли б вплинути на інтенсивність і глибину суб'єктивних переживань досліджуваним подій, які стали предметом спору? Якщо є, то які?
6. Чи є у досліджуваної особи ознаки несприятливих психологічних змін (страждання, суб'єктивні переживання) в зв'язку з діями заподіювана шкоди, якщо є, то в чому вони виражаються?
7. Якщо такі зміни виявлені, чи вони в причинному зв'язку з діями відповідача (з досліджуваними подіями)?
Також, проведення експертизи просить доручити Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
13.03.2018 від відповідача надійшло клопотання, в якому представник відповідача зазначає про заперечення щодо задоволення клопотання про призначення судово-психологічної експертизи та просив відмовити у задоволенні клопотання позивача. Водночас, вказує, що у разі задоволення вказаного клопотання просить також поставити на розгляд наступні питання:
1. Який був моральний, емоційний стан ОСОБА_1 у період з 01.01.2017 по 30.01.2017?
2. Чи можуть складні сімейні обставини ОСОБА_1 стати підставою для сильного душевного хвилювання та моральних страждань?
3. Чи здійснює (з 01.01.2017 по 30.01.2017) такий моральний стан вплив ра повсякденне життя ОСОБА_1?
4. Чи завдали такі моральні страждання та переживання шкоди здоров'ю ОСОБА_1 та чи були вони психотравмуючими?
5. Чи мас ОСОБА_1 індивідуально-психологічні особливості, які можуть суттєво впливати на його поведінку та моральний стан?
6. Чи перебував ОСОБА_1 в стані сильного емоційного збудження або емоційного напруження з 01.01.2017 по 01.07.2017?
Позивач у судове засідання не з'явився, проте подав суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Представники відповідачів у судове засідання також не з'явились, однак про розгляд справи у судовому засіданні повідомлені належним чином та завчасно, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши подане клопотання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Аналіз викладеного свідчить, що суд може назначити експертизу з метою з'ясування обставин справи, що в свою чергу потребує спеціальних знань у відповідній галузі.
Згідно з частинами 3 та 4 ст. 102 КАС України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Пунктом 1 статті 103 КАС України визначено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Доказами в адміністративному судочинстві, як встановлено ст. 72 КАС України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
На підставі викладеного, враховуючи, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини не можливо, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника позивача про призначення у справі судово-психологічної експертизи.
Разом з тим, згідно із п. 4 ч. 2 ст. 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі призначення судом експертизи - до одержання її результатів.
Таким чином, наявні підстави для зупинення провадження у адміністративній справі №802/2543/17-а до моменту одержання результатів призначеної експертизи.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. ч. 2 ст. 236, 248, 256 КАС України, суд -
Клопотання позивача задовольнити.
Призначити по справі за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці ДФС (відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві (відповідач 2), Державної казначейської служби України (відповідач 3) про визнання протиправним рішення та відшкодування моральної шкоди судово-психологічну експертизу.
Поставити перед експертом з проведення судово-психологічної експертизи наступні питання:
1. Чи була ситуація, що пов'язана з неповерненням коштів внаслідок прийняття рішення Київською Митницею ДФС про відмову у повернені вилученої валюти за протоколом про порушення митних правил від 29.01.2017 №0052/125120103/17 психотравмуючою для ОСОБА_1?
2. Які інтенсивність та тривалість психотравмуючого впливу зазначеної ситуації?
3. Якщо дана ситуація була психотравмуючою, то чи нанесено ОСОБА_1 внаслідок зазначеного моральна шкода, з психологічної точки зору?
4. Якщо так, то який можливий розмір відшкодування нанесеної ОСОБА_1 моральної шкоди з психологічної точки зору?
5. Чи є у досліджуваної особи індивідуально-психологічні особливості, які могли б вплинути на інтенсивність і глибину суб'єктивних переживань досліджуваним подій, які стали предметом спору? Якщо є, то які?
6. Чи є у досліджуваної особи ознаки несприятливих психологічних змін (страждання, суб'єктивні переживання) в зв'язку з діями заподіювана шкоди, якщо є, то в чому вони виражаються?
7. Якщо такі зміни виявлені, чи вони в причинному зв'язку з діями відповідача (з досліджуваними подіями)?
8. Який був моральний, емоційний стан ОСОБА_1 у період з 01.06.2017?
9. Чи можуть складні сімейні обставини ОСОБА_1 стати підставою для сильного душевного хвилювання та моральних страждань?
10. Чи здійснює (з 01.06.2017) такий моральний стан вплив на повсякденне життя ОСОБА_1?
11. Чи завдали такі моральні страждання та переживання шкоди здоров'ю ОСОБА_1 та чи були вони психотравмуючими?
12. Чи мас ОСОБА_1 індивідуально-психологічні особливості, які можуть суттєво впливати на його поведінку та моральний стан?
13. Чи перебував ОСОБА_1 в стані сильного емоційного збудження або емоційного напруження з 01.06.2017?
Доручити проведення експертизи Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Витрати на проведення експертизи покласти на позивача.
Після проведення відповідної експертизи направити на адресу суду відповідний висновок.
Справу направити для проведення судово-економічної (бухгалтерської) експертизи до Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (м. Вінниця, вул. В. Порика, 8).
Провадження у справі №802/2543/17-а за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці ДФС (відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві (відповідач 2), Державної казначейської служби України (відповідач 3) про визнання протиправним рішення та відшкодування моральної шкоди зупинити до одержання результатів експертизи.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Чернюк Алла Юріївна