15 березня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/1065/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.,
суддів: Головея В.М., Колоколова С.І.,
при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.
за участю представника позивача - ОСОБА_1, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія МК № 001271 від 03.11.2017р. ; довіреність № 007Др-9-1217, дата видачі : 20.12.17; /відповідач не використав законного права на участь у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлений належним чином (див. - рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.02.18р.)/ розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївгаз Збут”
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.12.2017року, проголошене о 12.50 суддею Ковалем Ю.М. у м.Миколаєві, повний текст якого складено 20.12.2017,
у справі №915/1065/17
за позовом скаржника
до Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова
про стягнення 21326,41грн. ,
встановив:
12 жовтня 2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - ТОВ) “Миколаївгаз Збут” звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова (далі по тексту - Університет) про стягнення 21326,41 грн штрафу за перевищення обсягів споживання природного газу.
Позовні вимоги з посиланням на приписи ст.ст. 11, 526, 530, 629 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193 ГК України та умови договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 27.02.2017 за № 1141021UKXAB027 мотивовані тим, що Університет у лютому 2017 року фактично спожив 171,024 тис. куб.м. природного газу проти погодженого планового обсягу на рівні 150,00 тис. куб.м..
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 15.12.2017 року, (суддя Коваль Ю.М.) у позові відмовлено у повному обсязі, оскільки суд дійшов висновку про відсутність вини відповідача у перевищенні договірних величин споживання природного газу.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ТОВ “Миколаївгаз Збут” звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, за яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з Університету на користь позивача штраф за перевищення обсягу постачання природного газу у розмірі 21 326,41 грн..
Скаржник вважає, що оскаржене рішення судом є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
ТОВ “Миколаївгаз Збут” зазначило, що судовий розгляд даної справи повинен був відбуватися з дотриманням вимог ГПК України в редакції Закону №2147-VIII, а не на підставі попередньої редакції ГПК. Дане рішення є незаконним, тому що прийняте з порушенням вимог ст. 236 ГПК України.
Позивач наголошує на тому, що судом не враховано, що з боку Університету взагалі не вчинялись дії щодо організації закупівлі природного газу для власних потреб і розпочато процедуру укладання договору лише після того, як оператором газорозподільчої мережі /далі-ГРМ/ йому було вручено повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання за № 1776 від 17.02.2017р. Крім того, ТОВ “Миколаївгаз Збут” стверджує, що оскільки договір було підписано лише 27.02.2017р., тобто практично в останній день спірного періоду, споживач мав можливість збільшити обсяг, визначений цим договором, до фактично спожитого, але не зробив цього.
ТОВ “Миколаївгаз Збут” також стверджує, що висновок господарського суду стосовно відсутності вини споживача у перевищені договірної величини споживання природного газу, оскільки він має договір від 29.12.2016р. за № 00531/17-ТЕ(Т)-22, укладений з ПАТ “НАК Нафтогаз України", щодо постачання того обсягу газу, на який мало місце перевищення, є хибним і не грунтується на нормах чинного законодавства, оскільки відповідно до ст.ст.617,618 ЦК України недодержання своїх обов'язків контрагентом відповідача, зокрема ПАТ "НАК Нафтогаз України", яке не поставило Університету газ за цим договором, не може слугувати підставою для звільнення останнього від відповідальності, встановленої за його договором з позивачем. Оскільки фактичний обсяг спожитого відповідачем у лютому 2017р., згідно акту про фактичний обсяг спожитого природного газу від 28.02.2017р. склав 171,024 тис. куб. м., що перевищує підтверджений обсяг газу понад допустиме відхилення в 5%, відповідач зобов'язаний оплатити штраф, встановлений п.6.2.3 за договору сторін від 27.02.2017 № 1141021UKXAB027 на постачання природного газу
Крім того, судом першої інстанції не було надано оцінки умовам п.п. 5.1.6 договору від 29.12.2016р. за № 00531/17-ТЕ(Т)-22 від ПАТ “НАК Нафтогаз України” та відповідачем, у відповідності до якого постачальник має право визначити в порядку, передбаченого розділом ІІ договору обсяг споживання газу, у сукупності з п.2.2.2, відповідно до якого постачання здійснюється лише за умови відсутності заборгованості у споживача за минулі періоди, а в лютому постачання не відбулося через те, що відповідача існувала заборгованість за спожитий газ у січні 2017р..
У відзиві на апеляційну скаргу Університет не погоджувався з доводами позивача та просив рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.12.2017року у справі № 915/1065/17 залишити в силі, а в задоволенні апеляції відмовити, стверджуючи, що йому стало відомо про відсутність у лютому 2017р. постачання газу за договором від 29.12.2016р. за № 00531/17-ТЕ(Т)-22 з боку ПАТ “НАК Нафтогаз України” лише 21.03.2017 після отримання листа з означеною інформацією у відповідь на надіслані акти приймання-передачі.
У відповіді на відзив, поданий відповідачем, ПАТ “Миколаївгаз Збут” зазначив, що доводи Університету є такими, що не заслуговують на увагу, зокрема тому, що відповідач на підставі п. 17 розділу ІІ “Правил постачання природного газу” не мав права здійснювати відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи та зобов'язаний надати оператору ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на об'єкт, Університет же, порушуючи законодавство, протиправно здійснював відбір газу аж до 21.02.2017, аж поки його об'єкти не були відключені позивачем.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 лютого 2017 року між ТОВ “Миколаївгаз Збут” (постачальник) та Університетом (споживач) укладено договір за №1141021UKXAB027 на постачання природнього газу для потреб не побутових споживачів (а.с. 9-13).
За умовами даного договору ТОВ “Миколаївгаз Збут” зобов'язалося передати у власність університету у лютому 2017 року природний газ в обсязі 150 тис. куб. м за ціною 10143 грн. 84 коп. з ПДВ, а споживач - оплатити вартість газу в розмірах, у строки та в порядку, що визначені договором (п.п. 1.1, 1.2, 3.2 договору).
Умовами договору передбачено, що обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті відповідачем, визначається на межі балансової належності між оператором газорозподільної системи (ПАТ “Миколаївгаз”, оператор ГРМ) та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ) (п.п. 2.3).
В свою чергу місячний обсяг відбору (споживання) газу споживачем не повинен перевищувати підтверджений обсяг газу більш ніж +/-5% (п.п. 2.4).
Згідно п.п. 2.9 договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку. За підсумками розрахункового періоду споживач до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог кодексу ГРМ. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.
Приписами п.п. 2.5 - 2.7 передбачено, що коригування (перегляд) планових місячних обсягів газу на 01 число розрахункового місяця здійснюється за письмовою заявою споживача постачальником у разі, якщо споживач повідомив постачальника про зміну планових обсягів газу не менше ніж за 15 календарних днів до початку розрахункового місяця; на 15 число розрахункового місяця - здійснюється за письмовою заявою споживача постачальником у разі, якщо споживач повідомив постачальника про зміну планових обсягів газу не менше ніж за 6 робочих днів відповідно до 15 числа розрахункового місяця; на 25 число розрахункового місяця - здійснюється за письмовою заявою споживача постачальником у разі, якщо споживач повідомив постачальника про зміну планових обсягів газу не менше ніж за 6 робочих днів відповідно до 25 числа розрахункового місяця.
У відповідності п.п. 11.1 сторонами погоджено, що договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01.02.2017 до 28.02.2017, а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення.
Згідно до п.п. 5.4.1 договору споживач зобов'язався дотримуватися дисципліни споживання газу, визначеної розділом 2 договору, а також Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827.
Споживач самостійно може обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадку, зокрема, відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу, виділеного споживачу; перевитрат добового та/або місячного підтвердженого обсягу газу без узгодження з постачальником (п.п. 5.4.5).
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно договору та чинного законодавства (п. 6.1 договору).
П.п. 6.2.3 встановлено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач сплачує постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою:
В = (Vф - Vп) * Ц * К, де:
Vф - обсяг фактично поставленого природного газу споживачу протягом розрахункового періоду за договором;
Vп - підтверджний обсяг газу на розрахунковий період;
Ц - вартість газу за договором;
K - коефіцієнт, який дорівнює 0,1 (при цьому, якщо перевищення обсягу газу стало наслідком відмови в доступі до об'єкта споживача, у результаті чого постачальник не здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах споживача, або оператор ГРМ/ГТС не здійснив обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу споживачу, або коли споживач не обмежив (припинив) споживання газу на письмову вимогу постачальника, коефіцієнт дорівнює 1).
Також між НАК “Нафтогаз України” та ТОВ “Миколаївгаз Збут” було укладено договір на постачання природного газу від 29.12.2016 за № 00531/17-ТЕ(Т)-22, однак у листі від постачальника зазначилось, що Університетом було порушено п. 17 постанови КМУ від 01.01.2015р. за №758 щодо оплати спожитого у попередній період газу, внаслідок чого у лютому 2017р. той не поставив замовлений Університетом природній газ на лютий 2017р. та не підписав подані університетом акти приймання - передачі, на що посилався суд першої інстанції у своєму рішенні.
З поданим позовом Університет не погоджувався, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним. Перевищення планового обсягу споживання природного газу університет визнавав та пояснював, що у спірний період він замовляв газ у двох постачальників: НАК “Нафтогаз України” - для потреб населення і у ТОВ “Миколаївгаз Збут” на інші потреби. Здійснити розмежування обсягу природного газу, поставленого кожним з указаних постачальників, неможливо. В свою чергу НАК “Нафтогаз України” лише в березні 2017 року повідомив університет, що компанією не поставлявся газ для категорії населення, тому тільки з цього моменту відповідачу стало відомо про перевищення планового обсягу споживання природного газу, поставленого позивачем.
Місцевий господарський суд, відмовляючи в позові, посилався на рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.06.2017р. у справі № 915/283/17 яким з Університету на користь ТОВ “Миколаївгаз Збут” стягнуто 337 779,2грн. - основної заборгованості за січень-лютий 2017 року за природний газ за договором, 997,94грн. - 3% річних та 2000грн. - пені..
За висновками суду першої інстанції Університет, споживаючи природний газ у спірний період, у тому числі для населення (опалення гуртожитків), був позбавлений можливості скористатися своїм правом та у визначені п.п. 2.5 - 2.7 укладеного ТОВ “Миколаївгаз Збут” договору строки звернутися до постачальника з відповідною заявою про коригування (перегляд) планових місячних обсягів газу на спірний період, або у порядку п. 5.4.5 договору обмежити (припинити) його споживання, так як договір між ними укладено тільки 27.02.2017р.
Згідно з п.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами по справі, що загальний обсяг спожитого природнього газу здійснений відповідачем у лютому 2018р. становить 171,024 тис. куб. м.. Дана кількість порушує умови договору, а саме п.п. 2.4 де зазначено, що місячний обсяг відбору (споживання) газу споживачем не повинен перевищувати підтверджений обсяг більш ніж на 5% (п.п. 1.3 плановий обсяг на рівні 150 тис. куб. м.).
Відповідач порушив умови договору та допустив перебір газу, що підтверджується двостронніми актами приймання передачі № МКЗ 00005137 від 28.02.2017р. та за № МКЗ 00005136 від 28.02.2017р., тобто наступного дня після укладання договору. /а.с. 15-16/.
Судова колегія не погоджується з висновком суду та доводами відповідача, щодо відсутності його вини та наявності обґрунтованих причин перевищення планового обсягу споживання природного газу через непостачання газу від НАК “Нафтогаз України” та не підписання нею актів приймання-передачі. Посилання відповідача на повідомлення НАК “Нафтогаз України” отримане в березні 2017 р. не може слугувати обґрунтованою підставою для понад нормованого відбору природнього газу в порушення вимог п.п. 2.4 договору з ТОВ “Миколаївгаз Збут”, тим більше, що йому було відомо про наявність підстав для припинення газопостачання з боку НАК “Нафтогаз України” внаслідок несплати заборгованості.
Суд апеляційної інстанції погоджується з твердженнями позивача, що Університет перевищив допустимий фактичний обсяг спожитого у лютому 2017р. природнього газу на понад допустиме відхилення 5%., а отже нарахування позивачем штрафу у розмірі 21326 грн. 41 коп. є законним і правомірним.
З огляду на вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги ТОВ “Миколаївгаз Збут” та скасування рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.12.2017 року із задоволенням позову.
Згідно із ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подачу позову та апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275,п.3 ч.1 ст. 277, ст.ст. 282,288 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївгаз Збут” задовольнити, рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.12.2017 року у справі №915/1065/17 скасувати.
Позов ТОВ “Миколаївгаз Збут” задовольнити.
Стягнути з Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївгаз Збут” 21326 грн. 41 коп. штрафу за перевищення обсягу постачання природного газу та 1600 грн. судового збору, сплаченого за подачу позовної заяви.
2. Стягнути з Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївгаз Збут” судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 2400 грн.
Видачу наказів за постановою з зазначенням повних реквізитів сторін доручити Господарському суду Миколаївської області.
Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і згідно з ч.2 ст282 та п.2 ч.3 ст.287 касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків наведених у п.п.а-г п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.
Повний текст складено 20.03.2018 о 10.50год.
Головуючий суддя Г.П. Разюк
Суддя В.М. Головей
Суддя С.І. Колоколов