Справа № 474/172/18
Провадження № 2-сз/474/4/18
про повернення судового збору
19.03.18 року смт. Врадіївка
Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф.Г. розглянув заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про повернення судового збору, -
встановив:
06.03.2018р. ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2000 року по день смерті ОСОБА_3
Ухвалою суду від 07.03.2018р. заяву ОСОБА_1 залишено без руху, в тому числі у зв'язку з не сплатою судового збору в порядку та розмірах встановлених Законом України “Про судовий збір”.
19.03.2018р. представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 05.03.2018р., зареєстрованої в реєстрі за № 191, звернулася до суду із заявою, в якій просить повернути помилково сплачений судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп. представнику заявника ОСОБА_2
У відповідності до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частинами 1 та 2 ст. 64 ЦПК України визначено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Відповідно до нотаріально посвідченої довіреності наданої заявником на ім'я представника ОСОБА_2 від 05.03.2018р., зареєстрованої в реєстрі за № 191, остання має право від імені заявника представляти її інтереси в суді з усіма процесуальними правами, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі, здійснювати всі процесуальні дії.
Статтею 2 Закону України “Про судовий збір” (далі - Закон) визначено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 9 Закону, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як вбачається з матеріалів заяви під час подачі до суду заяви в порядку окремого провадження ОСОБА_1 був сплачений судовий збір в сумі 640 грн. 00 коп., на р/р 31215256700001, МФО 820019, ЄДРПОУ 37993783, отримувач ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, що підтверджується квитанцією № 0.0.978418663.1 від 02.03.2018р.
Вказаний банківські реквізити відповідають реквізитам для стягнення судового збору за рішеннями суду де стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Водночас, судовий збір за подачу заяв до Врадіївського районного суду Миколаївської області сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів Державний Врадіївський район 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38029445, банк отримувача ГУ ДКСУ у Миколаївській області, код банку отримувача (МФО) 826013, рахунок отримувача 31214206700131, код класифікації доходів бюджету 22030101.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, з комплексного аналізу чинного законодавства слідує, що повернення судового збору можливо за заявою представника заявника, однак судовий збір повертається ухвалою суду лише платнику, тобто в даному випадку ОСОБА_1, а не її представнику, і лише у визначених ч. 1 ст. 7 Закону випадках, перелік яких є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Вказана позиці висвітлена також у п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах” роз'яснено судам, що статтею 7 Закону № 3674-VI врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI “Про судовий збір”). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.
Крім того слід зазначити, що Законом не врегульовано порядок вирішення питання щодо повернення помилково сплаченого судового збору, при цьому згідно п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах” встановивши, що судовий збір сплачено не за місцем розгляду справи, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та пропонує сплатити судовий збір до бюджету за місцем розгляду справи (статті 121 ЦПК) і одночасно цією ж ухвалою відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, вирішує питання про повернення помилково сплаченого судового збору.
Однак, з огляду на вищевказані роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, слід зазначити, що у відповідності до пункту п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013р., повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Отже, згідно приписів чинного законодавства повернення помилково сплаченого судового збору вирішується згідно Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013р., а не згідно правил визначених ст. 7 Закону України “Про судовий збір”.
Таким чином, в сукупності вищевикладеного слідує, що заява представника заявника про повернення помилково сплаченого судового збору не відповідає приписам чинного законодавства, а відтак не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 133, 259, 260 ЦПК України, ст. 7 ЗУ “Про судовий збір”, -
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про повернення судового збору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.Г. Сокол