Справа № 473/2656/17
Номер провадження1-кп/473/40/2018
іменем України
"20" березня 2018 р. м. Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарів судових засідань ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
учасники процесу:
прокурори ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинувачена ОСОБА_10 ,
захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_11 ,
потерпілий ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська кримінальне провадження №12017150110001255 за обвинуваченням
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Вознесенськ, Миколаївської області, українка, громадянка України, із загальною середньою освітою, не працює, не заміжня, неповнолітніх дітей на утриманні не має, в силу ст.89 КК України не судима, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
28.06.2017 року зранку ОСОБА_10 , знаходилась за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вживала спиртні напої. Приблизно об 11-00 год. між ними виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_13 , знаходячись на подвір'ї домоволодіння, став наносити ОСОБА_10 удари в область голови та тулубу, спричинивши останній легкі тілесні ушкодження. Після цього вона втекла до будинку та зачинила вхідні двері, а ОСОБА_13 , знаходячись на подвір'ї, почав вимагати щоб ОСОБА_10 відчинила двері.
Надалі, ОСОБА_10 , маючи реальну можливість уникнути подальшого розвитку конфлікту з потерпілим, не відчиняючи двері, або викликавши поліцію, діяла іншим чином. Так, ОСОБА_10 на ґрунті стійкого виниклого неприязного відношення внаслідок її побиття, маючи на меті умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_13 , у приміщенні кухні з полиці шафи взяла кухонний ніж та пройшла до вхідних дверей житлового будинку, де, відчинивши замок, відкрила двері. ОСОБА_13 знаходився перед дверима на порозі та висловлював погрози, а ОСОБА_10 , знаходячись навпроти нього, усвідомлюючи злочинність своїх дій та бажаючи їх настання, нанесла один удар ножем в область грудної клітини ОСОБА_13 . Після вказаного удару ОСОБА_13 розвернувся спиною до ОСОБА_10 та відійшов в бік подвір'я на декілька метрів, а ОСОБА_10 з метою досягнення суспільно небезпечного наслідку у вигляді настання смерті, підійшла до ОСОБА_13 та знаходячись позаду нього, умисно нанесла 4 удари ножем в область спини потерпілого.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_10 ОСОБА_13 отримав тілесні ушкодження у вигляді: рани на передній поверхні грудної клітини зліва (рана №1). Довжина ранового каналу 12 см. Рана на задній поверхні грудної клітини зліва (рана №3). Довжина ранового каналу 11 см. Рана на задній поверхні грудної клітини справа (рана №4). Довжина ранового каналу 7 см. Рана на задній поверхні грудної клітини зліва (рана №5). Довжина ранового каналу 10 см. Рана на задній поверхні грудної клітини справа (рана №2). Довжина ранового каналу 3 см. Рана в ділянці лівої вушної раковини. Садна в ділянці на межі тім'яної та потиличної ділянки зліва, в ділянці лоба справа та зліва, верхньому повіці правого ока, у скроневій ділянці справа та зліва, у виличній ділянці справа та зліва, спинці носа, у ділянках правої та лівої щоки, верхньої та нижньої губи, підборіддя справа та зліва, правого плечового суглобу, передній поверхні, правого ліктьового суглобу, розгинальній поверхні, тильній поверхні 1, 2, 3, 4, 5 пальців правої кисті, передньої черевної стінки з права та зліва. Рани № 1, 3, 4, 5 проникаючі у порожнину грудної клітини з пошкодженням легень та серця відносяться до тяжких за ознакою небезпеки для життя. Рана у ділянці лівої вушної раковини, рана №2 на задній поверхні грудної клітини справа (не проникає в порожнину грудної клітини) відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я. Садна, крововиливи відносяться до легких тілесних ушкоджень. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_13 помер на місці події.
Своїми умисними діями ОСОБА_10 умисно, протиправно заподіяла смерть ОСОБА_13 , яка настала внаслідок гострої крововтрати, пошкодження серця та легень, проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини, які спричинено шляхом нападу з використанням гострого предмету з метою вбивства.
Обвинувачена ОСОБА_10 визнала пред'явлене їй обвинувачення та пояснила, що із ОСОБА_13 вона співмешкала із грудня 2015 року. Спочатку вони жили на квартирі, а з березня почали проживати у її мами. ОСОБА_14 не працював, був на метадоновій програмі, почав пити і пив так, що горілка була в будинку весь час. Бив її, в тому числі і ногами. Вона виганяла його, він приходив та казав, що пити не буде, але через знову починав пити. Обіцяв спалити будинок якщо вона його вижене. 28 числа він похмелився. Того дня вона сходила за метадоном, проте там вже було зачинено і вона повернулася додому. Каменщик шукав гроші, а коли знайшов - придбав пляшку горілки. Коли вона на кухні готувала їжу, він зайшов, випив 2 стакани горілки. Просила щоб не пив. Він сказав, що вийте покурить, а коли повернеться - погрожував, що щось їй зробить. Вона замкнула двері, тоді він став кричати щоб відчинила двері інакше поб'є вікна. Обвинувачена пояснила, що двері можна було легко відчинити. Каменщик став виривати двері, тому вона відчинила їх. Він почав її бити, вона впала, він був зверху на ній і бив по обличчю. Вона закривалася руками. ОСОБА_14 встав і почав виходити. Вона взяла рушник і вийшла за ним, почала казати що він її вибив зуб. На що він сказав, що зараз її вб'є. Вони знову почали битися, ОСОБА_15 почав її давити. Вона не знає як нанесла йому пошкодження ножем. Глянула та побачила, що він почав синіти, тоді вона кинула ніж і побігла до сусідки і повідомила, що вона ОСОБА_16 вбила. Коли повернулася додому - поливала його водою, але він не реагував.
На запитання прокурора обвинувачена пояснила, що ніж у неї був в руках, оскільки вона готувала їжу. Ніж у неї так і був у руці, коли ОСОБА_15 бив її на підлозі. Вона просила, щоб він її не бив. Коли нанесла йому удар, він сидів на ній, після удару почав падати та синіти. У сусідки вона викликала поліцію та швидку. Зазначила, що не хотіла вбивати, але так вийшло.
На запитання захисника обвинувачена пояснила, що ніж був у неї в правій руці. Зазначила, що після того, що сталося вона мала тілесні ушкодження: синець на руці, який утворився від того, що вона закривалась від побоїв. Вказала, що мала синець на нозі - від того, що ОСОБА_15 її тягнув. Пояснила, що ще 11-12 січня вона по телефону викликала поліцію, коли ОСОБА_15 розбив її носа. Це було 3 години ночі і поліція сказала, ще не приїде на сімейні розборки. З приводу обставин події, то не пам'ятає скільки ударів нанесла та як саме викинула ніж. ОСОБА_15 впав, синів, вона обливала його водою, аж тоді побачила, що ніж лежить. В той момент ран вона на ньому не бачила, кров не текла. Свідків події не було.
Потерпілий ОСОБА_12 пояснив, що про події йому стало відомо від співробітників поліції. Вказав, що ОСОБА_17 з обвинуваченою проживали окремо, яка і так довго терпіла знущання потерпілого, який гасив об неї цигарки, наносив тілесні ушкодження, та часто була з синцями. Також пояснив, що ОСОБА_14 є його пасинком, який жив окремо та співмешкав з ОСОБА_18 . 28.07.2017 року десь о 18 годині до нього приїхали співробітники поліції і повідомили про те, що сталося, сказали що ОСОБА_18 винна в смерті ОСОБА_15 . Просив призначити обвинуваченій покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Свідок ОСОБА_19 , яка є матір'ю обвинуваченої, пояснила, що спочатку її донька жила із ОСОБА_13 на квартирі, а потім у неї вдома. Він ніде не працював, весь час шукав де випити. Був грубим, тому і донька, і вона його боялися. Казав, що вб'є їх, спалить будинок. Внук виганяв його, проте донька знову його приймала. Донька боялася ОСОБА_15 , бо той її бив. Донька ходила із синцями. Як напивався, так і погрожував вбити її та ОСОБА_20 . Коли ОСОБА_15 бив доньку - та викликала поліцію - ті казали, що на сімейні сварки не виїжджають. Це було зимою.
Коли відбулася подія - її вдома не було, вона працювала по найму в с.Бузьке. Коли повернулася додому - там було все розбито і нікого вже не було. Онук ОСОБА_21 сказав їй, що ОСОБА_22 вбила ОСОБА_15 . Пояснила, що донька із ОСОБА_23 жили у літній кухні, а вона в будинку. Зазначила, що столові прибори, в тому числі й ножі, були як в будинку, так і в літній кухні. Не знає, чому того дня побилася донька із ОСОБА_15 , її та сина обвинуваченої ОСОБА_24 тоді дома не було. Зазначила, що двері на кухні зачиняються на засув - проте можна легко шарпнути і відчинити двері. Донька її ніколи агресії не виявляла.
Свідок ОСОБА_25 пояснила, що обвинувачена ОСОБА_10 є її сусідкою. Вона не пам'ятає коли це точно було, до неї прийшла ОСОБА_22 та просила дати мобільний телефон щоб викликати поліцію, оскільки, як вона пояснювала, вона вбила ОСОБА_16 . ОСОБА_22 сама поговорила по телефону, викликала поліцію та пішла додому. Це тривало приблизно хвилин 10. Видно було, що ОСОБА_18 була схвильована, у неї були ознаки сп'яніння, запах алкоголю, але вона не була дуже п'яна. Коли ОСОБА_18 брала телефон, то у неї над бровою і по руці текла кров, в результаті чого телефон забруднився. Свідок пояснила, що інколи чула як обвинувачена та потерпілий сварилися. У зв'язку з чим у ОСОБА_26 були побої, синці, оскільки ОСОБА_16 простягав до неї руки.
Свідок ОСОБА_27 пояснив, що стосунки у ОСОБА_26 із співмешканцем спочатку були нормальні. Потім почалися бійки, скандали, побої, він часто бачив ОСОБА_18 з побоями. Вона казала, що співмешканець її бив, проте свідок не знає хто був ініціатором тих сварок. Самих бійок чи конфліктів він не бачив, бачив лише у обвинуваченої наслідки побоїв. Про бійки чув лише від обвинуваченої, від ОСОБА_15 не чув. ОСОБА_15 був більший та сильніший за обвинувачену. Бачив, що той випивав, але про конфлікти з іншими йому нічого не відомо. ОСОБА_18 знає лише з нормального боку.
Свідок ОСОБА_28 пояснила, що є сусідкою обвинуваченої, тому їй відомо, що потерпілий ОСОБА_23 ображав обвинувачену, бив її, вона ходила із синцями на обличчі. Каменщик ніде не працював, пив, ображав ОСОБА_18 . Вона його виганяла - потім він повертався. В день злочину - чула крики та суперечку ОСОБА_15 та ОСОБА_18 - саму подію - не бачила.
Судово-медичний експерт ОСОБА_29 , допитаний в судовому засіданні відповідно до ст.356 КПК України, - пояснив, що розтин трупа потерпілого ОСОБА_15 проводив 28.06.2017 року. У висновку описані виявлені у потерпілого пошкодження. Окрім того, мало місце поранення зліва в грудну порожнину з пошкодженням відділу правого передсердя серця. Із спини мали місце 4 поранення, 3 з яких - проникаючі. Поранення спереду свідчать про те, що потерпілий та нападаючий розташовувались обличчям один до одного. Рани ззаду свідчать про те, що потерпілий розташовувався спиною до нападаючого. Виявлені у потерпілого садна та крововиливи можуть бути ознаками боротьби. Разом із тим, поранення, які розташовані ззаду, - виявлені в одній ділянці, вони не розкидані по всій поверхні тіла, що виключає їх отримання травмуючим предметом із спини якби потерпілий сидів би зверху на нападаючому, оскільки в такому разі потерпілий відчував би біль, відповідно ухилявся би, а тому ці рани не могли бути виявлені в одному місці. Глибина ран: №1 - 12 см, №3 - 11 см, №4 - 7 см, №5 - 10 см. Рана на передній поверхні грудної клітини була отримана потерпілим коли він та нападник знаходились у вертикальному стані. Рани на спині потерпілий вже міг отримати, коли міг бути зігнутий, або коли впав, про що свідчать садна на колінах. Після проникаючого поранення в передсердя потерпілий ОСОБА_15 міг ще пересуватися. Помер від гострої крововтрати. Всі ушкодження були отримані за короткий проміжок часу, встановити черговість які із ран спереду чи ззаду були отримані раніше - не можливо. Експерт не підтвердив виявлення у ОСОБА_18 тілесних ушкоджень у вигляді опіків. Зазначив, що виявив лише ті ушкодження, які відносно неї зазначені у висновку експертизи, про жодні інші вона йому на момент проведення огляду не повідомляла.
На підставі наданих стороною обвинувачення письмових доказів та висновків експертиз було встановлено наступне.
Як вбачається із рапорту про виявлення кримінального правопорушення від 28.06.2017 року (а.к.п.56) - 28.06.17 р. в м.Вознесенську по вул.Котельмаха, 23 ОСОБА_10 зарізала свого співмешканця ОСОБА_30 в ході сварки. Повідомлення надійшло на тел.102 від ОСОБА_10 з моб.тел. НОМЕР_1 .
Згідно з протоколом огляду місця події від 28.06.2017 року (а.к.п.57-60) та фототаблицею до нього (а.к.п.61-66) було оглянуто територію будинку по АДРЕСА_1 . На підлозі в приміщенні кухні були виявлені сліди у вигляді плям бурого кольору, які утворюють слідову доріжку від входу до кухонної стінки, де є шухляда з ножами. На території подвір'я виявлено труп чоловічої статі. На передній поверхні грудної клітини трупу зліва в третьому межреберї є рана, навколо рани накладання темно-червоного кольору згустків. На задній поверхні грудної клітини справа 3 рани. На поверхні порогу житлового будинку марлевим тампоном зроблено змив речовини бурого кольору; також зроблено змив з плями в кімнаті кухні біля кухонної шафи. Кухонний ніж. виявлений на території подвір'я, - опечатаний та вилучений до Вознесенського ВП ГУНП.
На підставі постанови слідчого від 28.06.2017 року (а.к.п.67) було призначено судово-медичну експертизу, згідно висновку якої №339 від 29.06.2017 року (а.к.п.68-69) на основі даних судово-медичного огляду ОСОБА_10 та приймаючи до уваги відомі обставини справи, експерт виявив у останньої: крововиливи в ділянці повік лівого ока, нижньому повіці правого ока, лівого передпліччя. Перелом 1-го зуба на верхній щелепі справа з крововиливом на слизовій оболонці нижньої губи. Набряк м'яких тканин з садном в ділянці спинки носа. Садно на 3-му пальці, тильній поверхні основної фаланги правої кисті. Тілесні ушкодження виникли від дії тупого (тупих) предмета (предметів). Не виключається вірогідність утворення тілесних ушкоджень в час. вказаний потерпілою 28.06.2017 року близько 11-00 год. Згідно наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 року, пункт 2.3.3. перелом 1-го зуба на верхній щелепі справа з крововиливом на слизовій оболонці нижньої губи, набряк м'яких тканин з садном в ділянці спинки носа відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я. Згідно пункту 2.3.5. садно на 3-му пальці, тильній поверхні основної фаланги правої кисті, крововиливи в ділянці повік лівого ока, нижньому повіці правого ока, лівого передпліччя, - відносяться до легких тілесних ушкоджень. Виключається вірогідність утворення тілесних ушкоджень при падінні з положення стоячи та ударі об тверду чи м'яку поверхню.
На підставі постанови слідчого від 28.06.2017 року (а.к.п.70) було призначено судово-медичну експертизу, згідно висновку якої (експертиза трупа) №173 від 28.07.2017 року (а.к.п.71-76) разом із схемою до висновку (а.к.п.151): смерть ОСОБА_13 настала внаслідок проникаючих, колото-різаних поранень грудної клітини з пошкодженням легень, серця, гострої крововтрати, що підтверджується результатами розтину трупа та судово-гістологічним дослідженням кусочків органів від трупа. Смерть могла наступити за 4-6 годин до розтину трупа. При судово-медичній експертизі трупа виявлено: рана на передній поверхні грудної клітини зліва (рана №1). Рановий канал від даної рани проходить через шкіру, підшкірно-жирову клітковину, підлеглі м'язи, м'язи між другим та третім міжребірям, клітковину середостіння, верхню порожнисту вену, навколосерцеву сорочку, стінку правого передсердя де сліпо закінчується. Розташований спереду назад зверху вниз, частково зліва направо. Довжина ранового каналу 12 см. Рана на задній поверхні грудної клітини зліва (рана №3). Рановий канал від даної рани проходить через шкіру, підшкірно-жирову клітковину, підлеглі м'язи, м'язи між дев'ятим та десятим міжребірям, плевру, плевральну порожнину, нижню долю правої легені де сліпо закінчується. Направляється рановий канал ззаду на перед, зверху в низ, частково справа па ліво. Довжина ранового каналу 11 см. Рана на задній поверхні грудної клітини справа (рана №4). Рановий канал від даної рани проходить через шкіру, підшкірно-жирову клітковину, підлеглі м'язи, м'язи між десятим та одинадцятого міжребірям, плевру, плевральну порожнину, нижню долю правої легені де сліпо закінчується. Направляється рановий канал ззаду на перед, частково зліва направо. Довжина ранового каналу 7 см. Рана на задній поверхні грудної клітини зліва (рана №5). Рановий канал від даної рани проходить через шкіру, підшкірно-жирову клітковину, підлеглі м'язи, м'язи між дев'ятим та десятим міжребірям, плевру, плевральну порожнину, нижню долю правої легені де сліпо закінчується. Направляється рановий канал ззаду па перед, частково зверху вниз, частково зліва на право. Довжина ранового каналу 10 см. Рана на задній поверхні грудної клітини справа (рана №2). Рановий канал від даної рани проходить через шкіру, підшкірно-жирову клітковину, підлеглі м'язи де сліпо закінчується. Направляється ззаду на перед, зліва направо. Довжина ранового каналу 3 см. Дані рани виникли від дії предмета (предметів) з колюче-ріжучими властивостями, не виключається вірогідність утворення ран від удару, ударів вістрям клинка ножа (ножів). Рана в ділянці лівої вушної раковини, рана виникла від дії предмета, який має ріжучі властивості, не виключається вірогідність утворення даної рани від дії леза клинка ножа. Садна в ділянці на межі тім'яної та потиличної ділянки зліва, в ділянці лоба справа та зліва, верхньому повіці правого ока, в скроневій ділянці справа та зліва, в виличній ділянці справа та зліва, спинці носа, в ділянці правої та лівої щоки, в ділянці верхньої та нижньої губи, в ділянці підборіддя справа та зліва, в ділянці правого плечового суглобу, передній поверхні в ділянці правого ліктьового суглобу, розгинальній поверхні, на тильні поверхні 1,2,3,4,5 пальців правої кисті, в ділянці передньої черевної стінки справа та зліва. Вище перераховані садна виникли від дії тупого (тупих) предмета (предметів) як з обмеженою так і необмеженою контактуючою поверхнею. Враховуючи локалізацію саден, їх форму, полосатий рельєф дна саден. розташованих в ділянці обличчя не виключається вірогідність утворення саден внаслідок неодноразового падіння як з положення стоячи так і з певної висоти та ударах об тверду неоднорідну поверхню. Крововиливи на повіках лівого ока, в ділянці правого плеча в середній третині, внутрішній поверхні, в ділянці правого передпліччя в верхній третині по ліктьовому краю, на правій боковій поверхні грудної клітини ділянці четвертого міжребіря по передній пахвинні лінії. Вище перераховані крововиливи виникли від дії тупого (тупих) предмета (предметів), могли утворитися від удару (уларів) предметом (предметами). Тілесні ушкодження виникли незадовго до настання смерті (за декілька хвилин, годин). Згідно наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 року, пункт 2.1.3.Й. рани (№1.3.4.5) проникаючі в порожнину грудної клітини з пошкодженням легень, серця відносяться до ТЯЖКИХ по ознаці небезпеки для життя (в даному випадку є смертельними). Згідно пункту 2.3.3. рана в ділянці лівої вушної раковини, рана №2 на задній поверхні грудної клітини справа (не проникає в порожнину грудної клітини) відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я. Згідно пункту 2.3.5. садна, крововиливи відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
Із акту судово-токсикологічного дослідження №3130 у ОСОБА_13 виявлено етиловий спирт в крові 2.28%о; в сечі 4.35%о, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп'яніння по даним офіційних таблиць.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 30.06.2017 року (а.к.п.77-78) та диску з відеозаписом слідчого експерименту (а.к.п.79) з метою уточнення показань підозрюваної ОСОБА_10 за участю захисника ОСОБА_11 , понятих - підозрювана на місці події в м.Вознесенську по вул.Котельмаха, 23 із застосуванням відеозапису розповіла яким саме чином вона заподіяла тілесні ушкодження в область грудної клітини та спини ОСОБА_13 . Потім повідомила, що ОСОБА_15 лежав на подвір'ї без ознак життя і вона побігла до сусідки та викликала співробітників поліції.
В порядку ст.359 КПК України судом було оглянуто додаток до протоколу а саме ДВД диск з відеозаписом. Зауважень чи заперечень щодо даного відеозапису - сторонами провадження надано не було.
Згідно протоколу огляду місця події від 03.07.2017 року (а.к.п.82) було оглянуто труп ОСОБА_13 у приміщенні моргу, де експерт видав слідчому речі, а саме одяг потерпілого.
Відповідно до постанови прокурора 03.07.2017 року (а.к.п.83) проведено освідування підозрюваної ОСОБА_10 та згідно протоколу освідування від 03.07.2017 року (а.к.п.84) у ОСОБА_10 в медичну скляну колбу об'ємом 15 мл. відібрано 5 мл. біологічних зразків крові з вени. Після чого вказану колбу з біологічними зразками крові ОСОБА_10 поміщено в пакунок експертної служби №2960185.
Згідно постанови від 03.07.2017 року було призначено комплексну криміналістичну експертизу (а.к.п.85) згідно висновку якої №362 від 18.07.2017 року (а.к.п.88-92) - запаховий слід з ножа, вилученого за фактом вбивства ОСОБА_13 , містить запах людини придатний для подальшої ідентифікації. Запаховий слід людини з ножа ідентичний запаховому зразку ОСОБА_10 .
Відповідно до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №363 від 11.08.2017 року (а.к.п.95-105): на руків'ї та лезі ножа (об'єкти №№ 1, 2) виявлено кров людини, клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки. Генетичні ознаки слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на руків'ї (об'єкт №1) та лезі (об'єкт №2) ножа збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_13 (об'єкт №3).
Згідно постанови про призначення судово-психіатричної експертизи від 03.07.2017 року (а.к.п.106) було призначено судово-психіатричну експертизу. Дані висновку амбулаторної судово-психіатричного експерта №250 від 21.07.2017 року (а.к.п.107-111) виключають вчинення ОСОБА_10 злочину в стані неосудності чи обмеженої осудності, оскільки встановлено, що ОСОБА_10 на момент інкримінованого їй діяння та на момент проведення експертизи страждала та страждає розладом психіки та поведінки внаслідок вжиття опіоїдів. Синдром залежності. За своїм психічним станом на момент інкримінованого їй правопорушення та на момент проведення експертизи вона могла та може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Відповідно до постанов слідчого від 17.07.2017 року (а.к.п.112), від 03.08.2017 року (а.к.п.115), (а.к.п.116) було визнано речовими доказами одяг потерпілого та біологічні зразки, знаряддя злочину - ніж, вилучений під час ОМП, біологічні зразки підозрюваної ОСОБА_10 , CD-RW диск з відеозаписом протоколу проведення слідчого експерименту з участю ОСОБА_10 .
Суд, дослідивши під час судового розгляду кримінального провадження всі зібрані та надані сторонами докази і оцінивши їх в сукупності із врахуванням вимог ч.1 ст.89 та ст.94 КПК України, враховуючи повне визнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_10 , покази потерпілого та свідків. вважає, що її вина у вчиненні злочину, за яким їй пред'явлено обвинувачення, - в судовому засіданні доведена повністю і наданих доказів достатньо для визнання її винною у вчинені умисного вбивства, та кваліфікує її дії за ч.1 ст.115 КК України як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з огляду на наступне.
Відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно висновків Верховного суду України, які є обов'язковими для всіх судів України відповідно до вимог ст.458 КПК України, а саме Постанови ВСУ від 15 травня 2014 року №5-12кс14 за нормативним визначенням умисне вбивство (стаття 115 КК) з об'єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв'язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб'єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особи, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.
Про умисел обвинуваченої ОСОБА_10 , спрямований на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_13 , свідчать обставини вчиненого нею діяння та досліджені докази з огляду на кількість, спосіб, механізм, локалізацію заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, знаряддя вчинення злочину, причину настання смерті потерпілого ОСОБА_13 , прямий причинно-наслідковий зв'язок між діянням винної і настанням смерті потерпілого, поведінку обвинуваченої ОСОБА_10 під час вчинення злочину та після нього, з якої вбачається, що вона усвідомлювала, що її дії можуть призвести та призвели до смерті потерпілого ОСОБА_13 .
Згідно із ст.65 КК України при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_10 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані, що характеризують особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_10 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає її щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, оскільки вона під час судового розгляду провадження каялася у вчиненому, усвідомивши протиправність своєї поведінки та її наслідки, сприяла у розкритті злочину під час досудового слідства, приймаючи участь у проведенні слідчих дій, місце вчинення злочину відразу після його вчинення не залишила, сама повідомила про те що сталося, - до поліції. Окрім того, обвинувачена має ряд тяжких хронічних захворювань, що підтверджується довідкою Вознесенської ЦРЛ від 17.08.2017 року (а.к.п.14) та матір похилого віку.
Висновок органу досудового слідства, зазначений в обвинувальному акті, про наявність обтяжуючої відповідальність обставини, а саме вчинення злочину ОСОБА_10 в стані алкогольного сп'яніння, передбачений ч.1 п.13 ст.67 КК України, - матеріалами провадження підтверджено не було. Обставин, які обтяжують відповідальність обвинуваченої ОСОБА_10 , - судом встановлено не було.
Беручи до уваги обставини справи та дані про особу обвинуваченої ОСОБА_10 , яка вину у пред'явленому обвинуваченні визнала повністю, щиро каялася, активно співпрацювала із слідством, в силу ст.89 КК України раніше не судима (а.к.п.118-119), за місцем проживання характеризується посередньо (а.к.п.128, 129); на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (а.к.п.126. 131), відповідно до довідки КУ «Вознесенська ЦРЛ» від 30.06.2017 року ОСОБА_10 перебуває на обліку у лікаря-нарколога на Д обліку з 21.03.2016 року з діагнозом - симптом залежності від опіоїдів, перебуває у програмі замісної підтримуючої терапії метадоном, проживає разом із матір'ю похилого віку ОСОБА_19 1946 року народження (а.к.п.130), має ряд тяжких хронічних захворювань (а.к.п.14), а також те, що ОСОБА_10 має певні соціальні зв'язки, позицію потерпілого про призначення обвинуваченій мінімального покарання; наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують, а також те, що злочин, який вчинила обвинувачена, відповідно до ст.12 КК України належить до особливо тяжких злочинів - суд вважає, що їй виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів можливе у разі призначення їй покарання в межах санкції ч.1 ст.115 КК України у вигляді позбавлення волі, але із застосування ч.1 ст.69 КК України.
Відповідно до положень ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. З огляду на вказане суд вважає, що встановлені судом у кримінальному провадженні обставини у сукупності з даними про особу обвинуваченої та її поведінку свідчать про істотне зниження ступеня тяжкості вчиненого ним злочину.
З урахуванням наведеного, обставин вчиненого ОСОБА_10 діяння, враховуючи дані про особу обвинуваченої і того, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, поведінку обвинуваченої під час розгляду кримінального провадження, суд приходить до висновку, що конкретні обставини провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченої дають підстави вважати, що виправлення останньої та попередження вчинення нею нових злочинів можливо досягти, призначивши ОСОБА_10 більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, на підставі ст.69 КК України.
Хоча злочин, який вчинила ОСОБА_10 , є особливо тяжким, проте конкретні обставини провадження, негативна поведінка потерпілого ОСОБА_13 , який бив обвинувачену, що підтверджено її показами та показами свідків, наносив їй тілесні ушкодження безпосередньо перед тим, як вона вчинила дії, спрямовані на його вбивство, що підтверджується даними висновку судово-медичного експерта №339 від 29.06.2017 року (а.к.п.68-69), думку потерпілого щодо покарання, характеристику засудженої, відсутність непогашених судимостей, її вік та стан здоров'я, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_10 реального покарання у виді позбавлення волі, але у розмірі нижчому від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті, за якою останню визнано винною.
Всі ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_10 злочину та дають підстави для призначення обвинуваченій покарання із врахуванням вимог ч.1 ст.69 КК України, частина перша якої передбачає, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Крім того, таке покарання буде справедливим та співмірним із тяжкістю вчиненого ОСОБА_10 злочину. Так, визначаючи поняття справедливості щодо призначення кримінальних покарань Конституційний Суд України зазначає, що: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України» (п.4.1 Рішення КСУ від 02.11.2004 року №15-рп/2004 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 КК України (справа про призначення судом більш м'якого покарання).
Відповідно до ст.124 КПК України стягненню з обвинуваченої ОСОБА_10 підлягають витрати за проведення судової експертизи, підтверджені документально (а.к.п.87, 94) у розмірі 9369,36 грн..
Цивільний позов потерпілим пред'явлено не було.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначити їй покарання за ч.1 ст.115 КК України із застосуванням положень ч.1 ст.69 КК України - у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання обвинуваченій ОСОБА_10 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання після набрання вироком законної сили, зарахувавши обвинуваченій ОСОБА_10 попереднє ув'язнення у строк покарання у вигляді позбавлення волі, призначеного їй за цим вироком суду, - за правилами, визначеними ч.5 ст.72 КК України, а саме з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, починаючи з 28.06.2017 року (згідно із протоколом затримання від 28 червня 2017 року (а.к.п.148-149) по 17 серпня 2017 року.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_10 - не обирати.
Виконання вироку в частині затримання ОСОБА_10 та доставки її до Миколаївського слідчого ізолятора в Миколаївській області доручити Вознесенському відділу поліції ГУНП України в Миколаївській області після вступу вироку з законну силу.
Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_10 на користь держави 9369,36 грн. витрат за проведення експертиз.
Речові докази, а саме: CD-RW диск з відеозаписом протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_10 - залишити при кримінальному провадженні; труси та шорти, що належать ОСОБА_13 , нігті з піднігтьовим вмістом з лівої та правої руки ОСОБА_13 , нігті з піднігтьовим вмістом з лівої та правої руки ОСОБА_10 , два паперових пакунки зі змивами РБК, які вилучені в АДРЕСА_1 , пакунок експертної служби №4251942 в середині якого знаходяться 4 фрагменти шкіри трупу ОСОБА_13 , пакунок експертної служби №1442001 в середині якого знаходяться зразки крові ОСОБА_10 , пакунок експертної служби №3207693 в середині якого знаходиться ніж господарчо-побутового призначення, зразки крові ОСОБА_10 , пакунок експертної служби №4165523 в середині якого знаходиться дактокарта ОСОБА_10 , які зберігаються у Вознесенському ВП ГУНП в Миколаївській області - знищити після вступу вироку в законну силу.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченою - в той же строк з дня вручення їй копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку, якщо його не скасовано - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуюча суддя (підпис) ОСОБА_1
Судді (підпис) ОСОБА_2
(підпис) ОСОБА_3
Згідно оригіналу: суддя: